ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Шевцової Н. В., Воробйової І. А., Желєзного І. В.
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 990/152/24 (провадження №11-106заі24) за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, треті особи: Державна судова адміністрація України, Вища рада правосуддя, про визнання протиправною бездіяльності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2024.
Історія справи
1. 30.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), в якому просила визнати протиправною бездіяльність ВККС щодо нерозгляду її, судді Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_1, заяви про відрядження до Залізничного районного суду міста Львова від 19.04.2022, подану у зв`язку з припиненням роботи суду та оголошенням воєнного стану, та зобов`язати ВККС розглянути заяву.
2. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) від 02.05.2024 позовну заяву залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам пункту 5 частини п`ятої статті 160, частин третьої, четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС); позивачці встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дати вручення копії зазначеної ухвали.
3. Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 27.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправною бездіяльності (з усіма доданими до неї матеріалами) повернуто заявниці.
4. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не усунула недоліки позовної заяви, на які вказано в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 02.05.2024, в установлений у цій же ухвалі строк. При цьому суд першої інстанції вважав, що були вжиті всі необхідні заходи щодо повідомлення позивачки про залишення її позовної заяви без руху, а саме: разом з оприлюдненням ухвали від 02.05.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень її копія була направлена ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням зі зворотнім повідомленням за зазначеними в позовній заяві адресами її робочого місця ( АДРЕСА_1 ; штрихкодовий ідентифікатор 0600264550936) та державної реєстрації місця її проживання ( АДРЕСА_2 ; штрихкодовий ідентифікатор 060026653484) 06.05.2024 та 13.05.2024 відповідно, які, однак, повернулися в суд 20.05.2024 та 22.05.2024 з відмітками "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою". Інших засобів комунікації, окрім як адреси робочого місця та адреси державної реєстрації місця проживання, ОСОБА_1 суду не повідомила.
5. ОСОБА_1 не погодилася з ухвалою Касаційного адміністративного суду від 27.05.2024, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати цю ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивачка зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки повернув її позовну заяву, не надавши їй можливості усунути недоліки позовної заяви в установлений в ухвалі від 02.05.2024 строк. Згідно з доводами позивачки, суд не звернув увагу, що поштове відправлення від 14.05.2024 з штрихкодовим ідентифікатором 060026653484 (адреса: АДРЕСА_3 було повернуто 17.05.2024, тоді як відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, строк зберігання поштового відправлення об`єктом поштового зв`язку місця призначення у разі неможливості вручення одержувачу не може бути меншим, ніж 14 календарних днів.
6. Що ж до поштового відправлення від 06.05.2024 з штрихкодовим ідентифікатором 0600264550936 (адреса: 75000, вулиця Дмитра Яворницького, 97, смт Білозерка, Херсонський район), то воно перебувало у відділенні Укрпошти смт Білозерка один день (09.05.2024) і було повернуте з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Суд першої інстанції залишив поза увагою, що смт Білозерка зазнає постійних обстрілів ворожої артилерії, що мало місце, зокрема і 09.05.2024, а вручення їй листа за зазначеною адресою, яка є адресою Білозерського районного суду Херсонської області, було унеможливлено у всякому разі у зв`язку з фактичним припиненням здійснення цим судом правосуддя і зміною територіальної підсудності судових справ цього суду згідно з наказом Голови Верховного Суду від 06.03.2022.
7. Водночас позивачка зазначає, що 21.05.2024 направила рекомендованим листом (штрихкодовий ідентифікатор 5800704233757) позовну заяву, складену з урахуванням вказівок в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 02.05.2024, та квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн від 20.05.2024. Вважає, що усунула недоліки позовної заяви в установлений судом першої інстанції строк.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
8. Постановою від05.09.2024 Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргуОСОБА_1 задоволено.
9. Задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, Велика Палата Верховного Суду насамперед зазначила, що норми статей 126 ("Вручення повістки") та 251 ("Вручення судового рішення") КАС мають самостійний предмет регулювання, тому при визначенні дня вручення судового рішення слід керуватися нормами статті 251 КАС.
10. Згідно із частиною шостою статті 251 КАС днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
11. Отже, відповідно до пункту 4 частини шостої статті 251 КАС днем вручення ОСОБА_1 копії ухвали Касаційного адміністративного суду від 02.05.2024 є 17.05.2024, день проставлення відмітки про її відсутність за вказаним нею місцем проживання (перебування). 09.05.2024 не може вважатися днем вручення позивачці копії ухвали, оскільки норми частини шостої статті 251 КАС не визначають днем вручення судового рішення день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "за закінченням терміну зберігання".
12. У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що перебіг встановленого Касаційним адміністративним судом в ухвалі від 02.05.2024 десятиденного строку на усунення недоліків позовної заяви розпочався з 18.05.2024 і закінчився 27.05.2024.
13. Так, 28.05.2024 у Касаційному адміністративному суді зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС, треті особи: Державна судова адміністрація України, Вища рада правосуддя (з ухвалою суду від 02.05.2024 за справою № 990/152/24) з додатками (копіями позову для учасників справи, квитанція про сплату судового збору) (а. с. 55 - 84). Трекінгом Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_4, врученого за довіреністю 28.05.2024 (штрихкодовий ідентифікатор 5800704233757; Чернівці, 7), який позивачка додала до апеляційної скарги, підтверджуються її доводи, що позовна заява та документ про сплату судового збору на виконання ухвали Касаційного адміністративного суду від 02.05.2024 були відправлені нею на адресу суду 21.05.2024.
14. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновок суду першої інстанції, що позивачка не усунула недоліки позовної заяви в установлений в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 02.05.2024 строк не відповідає обставинам у справі, а тому повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, Касаційний адміністративний суд порушив норму пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС.