ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 345/4/23
Провадження № 51 - 543 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7
в режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження № 209/2383/21 (номер провадження 1-кп/209/77/23), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040790000232, 12020040790001031, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року за ст.185 ч. 3, ст. 75, ст. 76 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік,
за ст. 190 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року ОСОБА_6 засуджено:
- за ст. 190 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано частину невідбутого покарання за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року у виді 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_6 за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано ОСОБА_6 в строк покарання час попереднього ув`язнення з 17.06.2020 року по 18.05.2023 року включно із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Відмовлено в задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_8
Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів для проведення судових товарознавчих експертиз в загальній сумі 670,10 грн.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.
22 жовтня 2020 року приблизно о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_6, перебуваючи біля ТК "Фантом" по АДРЕСА_2 побачив раніше знайомого ОСОБА_9, зав`язав з ним бесіду та спільно став вживати алкогольні напої. Під час спілкування ОСОБА_6 побачив у ОСОБА_9 мобільний телефон та вирішив незаконно заволодіти вказаним майном. З цією метою ОСОБА_6, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, попросив у ОСОБА_9 мобільний телефон, обманувши його та повідомивши про необхідність здійснення дзвінка, таким чином увівши потерпілого в оману стосовно своїх намірів, переконав передати йому телефон, після чого з місця злочину зник. За таких обставин ОСОБА_6 шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном "Xiaomi Redmi 6а", вартістю 2 375,10 гривень, розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
20 травня 2021 року приблизно о 20 годині 15 хвилин ОСОБА_6, знаходячись біля будівлі "Аптека "Подорожник" по пр. Перемоги, 4-6 у м. Кам`янське, побачив як раніше незнайома ОСОБА_8 тримає в руці мобільний телефон та вирішив відкрито незаконно заволодіти вказаним чужим майном. З цією метою ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підійшов з боку до ОСОБА_8 та, скориставшись несподіваністю своїх дій, вихопив з руки останньої мобільний телефон, та, усвідомлюючи, що потерпіла зрозуміла злочинний характер його дій, з мобільним телефоном з місця злочину зник. Таким чином ОСОБА_6 повторно, відкрито заволодів майном ОСОБА_8, а саме: мобільним телефоном "Хіаоmі Redmi Note 8Т Starscape Blue/42Gb RAM 64 Gb ROM", вартістю 4 649,72 грн., з сім-картою мобільного оператора "Київстар", що не має матеріальної цінності, спричинивши потерпілій майнову шкоду на вказану суму. Викраденим майном ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 - залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 і закрити кримінальне провадження. Вказує на порушення вимог кримінального процесуального закону, які, на її думку, є істотними відповідно до ст. 412 КПК України, оскільки перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення. Зокрема, звертає увагу на те, що за епізодом з потерпілою ОСОБА_8 судом першої інстанції 16 червня 2022 року безпідставно відмовлено у задоволенні її клопотання щодо огляду речового доказу у справі - мобільного телефону, що позбавило сторону захисту та суд можливості усунути суперечності між показаннями свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_6 щодо характеристик телефону, а також не взято до уваги показання свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_6 знайшов мобільний телефон. Указує на суперечливі пояснення потерпілої ОСОБА_8, надані нею в суді першої інстанції щодо обставин викрадення у неї мобільного телефону, які не узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні. Вважає, що при проведенні ОСОБА_8 впізнання особи, яка вихопила у неї мобільний телефон, були порушенні вимоги ст. 228 ч. 2 КПК України. Щодо епізоду з потерпілим ОСОБА_9 зазначає про те, що судами дано невірну оцінку показанням свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та безпідставно визнано винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України. Вважає, що вирок та ухвала не відповідають вимогам ст. 370 КПК України, а ухвала апеляційного суду ще й ст. 419 КПК України, оскільки апеляційний суд належно не перевірив і не проаналізував усіх доводів апеляційної скарги сторони захисту, не дав вичерпних та переконливих відповідей на доводи захисту, а також не зазначив мотивів, з яких він визнав їх необґрунтованими.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник в судовому засіданні підтримала касаційну скаргу, вважала її обґрунтованою та просила її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі захисника, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно та відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України, відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими і оціненими доказами.
Вирішуючи питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 за пред`явленим йому обвинуваченням суд першої інстанції безпосередньо дослідив та дав оцінку усім доказам у кримінальному провадженні, врахував позицію та версію сторони захисту щодо обставин подій за участю ОСОБА_6 і на підтвердження його винуватості у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень у вироку обґрунтовано послався на такі докази.
ОСОБА_6, будучи допитаним в суді першої інстанції, визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України, та пояснив, що дійсно він 22 жовтня 2020 року зі своїм знайомим ОСОБА_12 вживали спиртні напої, він побачив у останнього мобільний телефон та попросив подзвонити. Після того як ОСОБА_9 дав йому мобільний телефон, то він зайшов за будівлі, де ОСОБА_9 не міг його бачити і не вимагати повернути мобільний телефон. З мобільним телефоном, що належить ОСОБА_9, він пішов і в цей же день заклав мобільний телефон до ломбарду, за що отримав гроші. Щодо вчинення злочину відносно майна ОСОБА_13 зазначив, що знайшов мобільний телефон та здав його до ломбарду. В скоєному щиро розкаявся.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.11.2020 року, на який суд також послався у вироку, зафіксовано як ОСОБА_6 в присутності понятих та захисника розповів і показав на місці яким чином заволодів мобільним телефоном свого знайомого ОСОБА_9, який попросив для здійснення дзвінка, а потім скористався тим, що потерпілий був у стані алкогольного сп`яніння та не звертав на нього уваги, пішов з його мобільним телефоном, який в цей же день заклав до ломбарду, та фототаблицю до нього.
Врахував суд першої інстанції та дав належну оцінку в сукупності з іншими доказами показання потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які повідомили суду обставини за яких ОСОБА_6 незаконно заволодів їхніми мобільними телефонами.
Потерпілий ОСОБА_9 указав на обставини, за яких він в жовтні 2020 року, на прохання свого знайомого ОСОБА_6 передав останньому свій мобільний телефон для здійснення дзвінка. Раніше він неодноразово давав ОСОБА_6 свій телефон на його прохання подзвонити, і той повертав. І цього разу, він дав мобільний телефон, проте через деякий час побачив, що ОСОБА_6 поруч немає і мобільний телефон той не повернув. Він намагався шукати самостійно свій мобільний телефон, ходив до ломбарду, через 1-2 години звернувся з цього приводу до органів поліції. Пізніше він зустрів ОСОБА_6 і той вибачався за те, що скоїв.
Під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 02 листопада 2020 року потерпілий ОСОБА_9 серед пред`явлених осіб на фотознімках впізнав ОСОБА_6 на фотознімку під номером 2, який заволодів його мобільним телефоном, що зафіксовано відповідним протоколом, на який є посилання у вироку суду.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання та повідомила деталі події, що сталася наприкінці травня 2021 року, в результаті чого у неї відкрито раніше незнайомий хлопець відкрито викрав належний їй мобільний телеофон марки Redmі Note 8t. При цьому потерпіла підтвердила, що впізнала особу, яка здійснила грабіж, вказавши на ОСОБА_6 .
За результатом пред`явлення особи для впізнання 16 червня 2021 року потерпіла ОСОБА_8 серед пред`явлених для впізнання осіб, впізнала особу під номером 4 - ОСОБА_6 як особу, яка 20 травня 2021 року вихопила у неї з руки мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi Note 8t", що зафіксовано відповідним протоколом та фототаблицею до нього, на які є посилання у вироку суду.
За результатами проведеного слідчого експерименту 09 червня 2021 року зафіксовано як потерпіла ОСОБА_8 в присутності понятих на місці розповіла та показала яким чином невідома особа відкрито заволоділа її мобільним телефоном, про що складено протокол та фототаблицю до нього, на які суд також послався у вироку суду.
Вартість викраденого у потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 майна встановлена судом на підставі висновків судово-товарознавчих експертів № 4532-20 від 10.11.2020 року та № 3141-21 від 11.06.2021 року щодо середньої ринкової вартості мобільного телефону марки "Xiaomi Redmi 6a Black" вживаного та ринкової вартості мобільного телефону марки "Xiaomi Redmi Note 8t відповідно.
На підтвердження винуватості ОСОБА_6 увчиненні вказаних кримінальних правопорушень суд першої інстанції у вироку також послався на інші докази у кримінальному провадженні, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.10.2020 року від ОСОБА_9 ; договір специфікацією № DNZ-11.79309/0.13443 від 22.10.2020 року, згідно якого ОСОБА_6 надав у заставу мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 6a, за що отримав грошові кошти в розмірі 600 грн, та протокол огляду цього договору від 23.10.2020 року з фототаблицею до нього; протокол огляду від 26.10.2020 року, згідно якого оглянуто добровільно наданий ОСОБА_14 мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 6a.; довідку директора ПТ " ОСОБА_15, ОСОБА_16 Ломбард "Гарант", згідно якої мобільний телефон "Xiaomi Redmi 6a" був закладений на підставі Договору укладеного зі ОСОБА_6 22.10.2020 року; протокол огляду від 31.10.2020 року, відповідно до якого оглянутий наданий директором ПТ " ОСОБА_15, ОСОБА_16 Ломбард "Гарант" CD- диск із записом камер відео спостереження, розташованих у приміщенні відділення ломбарду "Гарант" по АДРЕСА_3 за 22.10.2020 року та фототаблицю до нього; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.06.2021 року від ОСОБА_8 ; копії документів на мобільний телефон марки "Xiaomi Note 8t"; договір специфікацією DNZ-7/61184/0.15892 від 20 травня 2021 року, згідно якого ОСОБА_17 на свій паспорт заклав мобільний телефон марки "Xiaomi Note 8t", за який отримав 1 700 грн, та протокол огляду цього договору від 04.06.2021 року; довідку директора ПТ " ОСОБА_15, ОСОБА_16 Ломбард "Гарант", в якій зазначено, що мобільний телефон був закладений до ломбарду 20.05.2021 року на підставі Договору Спеціфікацією DNZ-7/61184/0.15892 від 20 травня 2021 року на паспорт ОСОБА_17 ; протокол огляду від 08.06.2021 року, згідно якого оглянуто наданий директором ПТ " ОСОБА_15, ОСОБА_16 Ломбард "Гарант" CD- диск із записом камер відео спостереження, розташованих у приміщенні відділення ломбарду "Гарант" (відокремлений підрозділ № НОМЕР_1 ) по б-ру Будівельників у м. Кам`янському за 20.05.2021 року за період часу з 20.00 год. по 21.30 год. з фототаблицею до нього; протокол огляду від 09.06.2021 року, згідно якого оглянуто наданий потерпілою ОСОБА_13 мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi Note 8t" і фототаблицю до нього; висновок судово-медичної експертизи № 518-Е від 15.06.2021 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_8 виявлений рубець на лівому передпліччі, який є слідом загоєння рани; протокол перегляду відеозапису від 17.06.2020 року, згідно якого переглянутий відео файл на отриманому CD диску з ПТ " ОСОБА_15, ОСОБА_16 Ломбард "Гарант"; протокол огляду місця події від 18.06.2021 року, згідно до якого оглянута територія, яка примикає до будівлі "Аптека "Подорожник" за адресою: АДРЕСА_4, з фототаблицею нього; протокол перегляду відеозапису від 17.06.2021 року, згідно якого оглянутий системний блок, монітор, на якому був продемонстрований відеозапис, наданий ломбардом.
16 червня 2022 року суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про огляд речового доказу - мобільного телефону марки "Xiaomi Redmi Note 8T Starscape Blue", мотивувавши своє рішення тим, що в матеріалах кримінального провадження є протокол огляду зазначеного мобільного телефону від 09 червня 2021 року з кольоровими фотознімками цього телефону, що надало суду можливість оцінити показання осіб щодо кольору цього мобільного телефону.
Неузгодженість показань потерпілої ОСОБА_8 щодо кольору штанів нападника з показаннями ОСОБА_6 і відеозаписом з камер відеоспостереження в ломбарді, судом першої інстанції розцінена як така, що була викликана раптовістю злочинних дій обвинуваченого відносно потерпілої, внаслідок чого вона не могла точно описати одяг нападника. Проте, потерпіла ОСОБА_8 під час слідчої дії впізнала обвинуваченого ОСОБА_6 серед пред`явлених для впізнання осіб як такого, що відкрито викрав у неї мобільний телефон. В судовому засіданні потерпіла також впізнала та вказала на ОСОБА_6 як на особу, яка відкрито викрала у неї мобільний телефон.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 зазначених кримінальних правопорушень та правильно кваліфікував його дії за ст. 190 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України. При цьому всім наявним доказам, суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд першої інстанції навів у вироку і мотиви, з яких не поклав в його основу показання, надані свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_10, зазначивши, що вони не узгоджуються із сукупністю доказів та спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_6, який повністю визнав свою провину в інкримінованих злочинах, показаннями потерпілих і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями
368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених
у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок місцевого суду, доводи якої частково аналогічні доводам її касаційної скарги, належним чином перевірив викладені в ній доводи про незаконність його засудження та недоведеність його винуватості, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Апеляційний суд в ухвалі навів мотиви, з яких відхилив доводи апеляційної скарги захисника щодо неточностей у показаннях потерпілої ОСОБА_8 щодо кольору штанів хлопця, який вихопив у неї телефон, а також щодо необізнаності потерпілої з обличчям нападника, погодившись із висновками суду першої інстанції в цій частині, та вказав, що внаслідок раптовості злочинних дій ОСОБА_6 потерпіла не могла стовідсотково описати одяг нападника.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що показання, надані ОСОБА_8 під час судового розгляду, перебувають у взаємозв`язку з письмовими доказами, зібраними під час досудового розслідування, в тому числі, протоколом перегляду відеозапису від 17.06.2020 року, під час перегляду якого потерпіла ОСОБА_8 вказала на чоловіка у світлих штанах як на особу, яка 20.05.2021 року заволоділа її телефоном, яким виявся ОСОБА_6 .
Апеляційний суд також перевірив і не встановив порушень вимог ст. 228 ч. 2 КПК України при проведенні впізнання ОСОБА_8 особи, яка відкрито викрала у неї мобільний телефон, навівши в ухвалі обґрунтування таких висновків та визнавши доводи апеляційної скарги захисника в цій частині безпідставними. При цьому апеляційний суд зазначив, що ним не встановлено відмінностей між особами, які пред`являлись потерпілій для впізнання, і того, щоб такі відмінності були б різкими та виділяли б певну особу, зокрема обвинуваченого ОСОБА_6, серед інших осіб, які пред`являлися для впізнання. Крім того, зі змісту цього протоколу вбачається, що потерпіла впізнала обвинуваченого ОСОБА_6 за зростом, статурою та загальними рисами обличчя. Пред`явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_8 здійснено з дотриманням вимог ст. 228 КПК України.
Навів суд апеляційної інстанції в ухвалі і мотиви, з яких визнав безпідставними інші доводи апеляційної скарги захисника щодо:
наявних суперечностей між показаннями потерпілої ОСОБА_8 та протоколом впізнання за її участю, вказавши, що потерпіла в судовому засіданні повідомила, що під час проведення цієї слідчої дії вона впізнала обвинуваченого ОСОБА_6 як особу, яка відкрито викрала належний їй мобільний телефон;
звернення потерпілою ОСОБА_8 до органів поліції із запізненням, вказавши, що кримінальним процесуальним законом не визначено строки звернення потерпілої особи до поліції із заявою про вчинене кримінальне правопорушення;
неврахування судом першої інстанції показань свідка ОСОБА_10, оскільки вони не узгоджуються із показами потерпілої та сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, погодившись із висновком суду першої інстанції в цій частині;
необґрунтованої відмови в задоволенні клопотання захисту про огляд речового доказу - мобільного телефону марки "Хiаоmі Redmi Note 8Т Starscape Blue/42Gb RAM 64 Gb ROM", вказавши, що судом першої інстанції в судовому засіданні був досліджений протокол огляду зазначеного мобільного телефону від 09.06.2021 року, при цьому захисник в апеляційній скарзі не зазначив як безпосередній огляд судом вказаного речового доказу може вплинути на результати розгляду кримінального провадження та довести невинуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
неврахування судом першої інстанції показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оскільки вони суперечать сукупності інших доказів у кримінальному провадженні, в тому числі і як показанням самого обвинуваченого ОСОБА_6, з яких вбачається, що він, отримавши на його прохання подзвонити від потерпілого мобільний телефон, цілеспрямовано останньому його не повернув та заклав до ломбарду, за що отримав гроші, так і потерпілого, який підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_6 попросив в нього мобільний телефон для здійснення дзвінка, однак телефон не повернув, та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
неправдивості показань потерпілого ОСОБА_9, зазначивши, що його покази щодо обставин вчиненого відносно нього злочину узгоджуються із показами самого обвинуваченого ОСОБА_6, який в суді першої інстанції надав послідовні покази щодо здійснення ним цього злочину та повністю визнав свою винуватість.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, є законною, обґрунтованою і мотивованою.
У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України, та правильність кваліфікації його дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10, 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.
Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання колегії суддів, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і засуджений є винним у його вчинені.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.
Покарання, призначене ОСОБА_6, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.
За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника, скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 і закриття кримінального провадження не знаходить.
Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд