1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 755/8368/23

провадження № 61-2943св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у складі колегії суддів Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - ТОВ "Євро-Реконструкція") звернулось до суду

з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 33 655,16 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Стягнено зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі

33 655,16 грн та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, а всього - 36 339,16 грн.

Не погоджуючись з рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від

29 серпня 2023 року, представник ОСОБА_1 Счастливенко В. В. оскаржив його в апеляційному порядку.

До апеляційної скарги долучено клопотання, в якому заявник просив звільнити або відстрочити йому сплату судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" або відстрочити його сплату до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. До апеляційної скарги додано копію посвідчення учасника бойових дій.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 Счастливенка В. В. залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалу мотивовано тим, що ОСОБА_1 є відповідачем у цій справі, предметом позову є стягнення заборгованості, що не пов`язано з порушенням прав ОСОБА_1, як учасника бойових дій, що визначені статтями 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому він повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення, порядок сплати та розмір якого визначено Законом України "Про судовий збір", у розмірі 4 026,00 грн.

11 грудня 2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Счастливенка В. В. про усунення недоліків, до якої долучено квитанції про оплату судового збору у розмірі 536,80 грн та

1 073,60 грн, що разом складає 1 610,40 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 Счастливенка В. В. на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року визнано неподаною та повернено заявнику.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки у визначені судом строки недоліки апеляційної скарги не усунено, судовий збір сплачено не у повному обсязі, відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути заявнику.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

29 лютого 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від

21 листопада 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд неправильно порахував розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, оскільки помилково розраховував його розмір виходячи із розміру судового збору за подання до суду позову майнового характеру юридичною особою. Вказує, що у цій справі розмір судового збору за подання апеляційної скарги фізичною особою слід вираховувати від розміру судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою. Також вказує, що апеляційний суд не врахував та не застосував частину третю статті 4 закону України "Про судовий збір", якою визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті,

в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Також зазначає, що він є таким, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" та статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки

є учасником бойових дій.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду міста Києва.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 рокувідмовлено.

19 червня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без задоволенняз таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У справі, яка переглядається, апеляційний суд встановив, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Стягнено зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі

33 655,16 грн та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, а всього - 36 339,16 грн.

Не погоджуючись з рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від

29 серпня 2023 року, представник ОСОБА_1 Счастливенко В. В. оскаржив його в апеляційному порядку.

До апеляційної скарги долучено клопотання, в якому заявник просив звільнити або відстрочити відповідачу сплату судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" або відстрочити його сплату до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. До апеляційної скарги додано копію посвідчення учасника бойових дій.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За правилами частин першої, другої статті 185 ЦПК України у взаємозв?язку із частиною другою статті 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 356 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначаються недоліки скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів

з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 Счастливенка В. В. залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалу мотивовано тим, що ОСОБА_1 є відповідачем у цій справі, предметом позову є стягнення заборгованості, що не пов`язано з порушенням прав ОСОБА_1, як учасника бойових дій, що визначені статтями 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому він повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення, порядок сплати та розмір якого визначено Законом України "Про судовий збір", у розмірі 4 026,00 грн.

11 грудня 2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Счастливенка В. В. про усунення недоліків, до якої долучено квитанції про оплату судового збору у розмірі 536,80 грн та

1 073,60 грн, що разом складає 1 610,40 грн.

Згідно з частиною третьою 185 ЦПК України у взаємозв?язку із частиною другою статті 357 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду

у встановлений строк сплатить суму судового збору, апеляційна скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Апеляційний суд, встановивши, що заявник у встановлений судом строк станом на 13 грудня 2023 року не усунув недоліків апеляційної скарги, судовий збір сплатив не у повному розмірі, зробив правильний висновок про визнання її неподаною та повернення.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги, Верховний Суд враховує таке.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. У цьому приписі немає вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій і прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору, але є вказівка на те, що мова йде про справи, які стосуються порушення їхніх прав саме як учасників бойових дій.

Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань (частина друга статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет і підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб із урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (близький за змістом висновок щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" сформульований у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19)

і від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження

№ 14-730цс19)).

Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Цей спір не стосується питань, пов`язаних із соціальним захистом заявника як учасника бойових дій, із урахуванням положень статей 12 і 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З огляду на вказане посилання заявника на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", є помилковим. Тому судовий збір він має сплатити на загальних підставах.

Аргументи заявника про те, що апеляційний суд неправильно порахував розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, оскільки помилково розраховував його розмір виходячи із розміру судового збору за подання до суду позову майнового характеру юридичною особою,

а не від розміру судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою є безпідставними, оскільки з матеріалів справи відомо, що з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 33 655,16 грн (позовні вимоги майнового характеру) звернулось

ТОВ "Євро-Реконструкція", яке є юридичною особою, а тому розмір судового збору за подання до суду позовної заяви вираховується за правилами, встановленими для юридичних осіб (1,5 відсотка ціни позову, але не менше

1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше

350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, розмір судового збору за подання позову до суду, із якого вираховується розмір судового збору за подання апеляційної скарги, становить 2 684,00 грн.

Взявши до уваги наведене, апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права, вирішуючи питання щодо визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги.

Аргументи заявника про те, що апеляційний суд не врахував норму частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" є безпідставними.


................
Перейти до повного тексту