ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 466/339/22
провадження № 61-1748св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Департамент міської агломерації Львівської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 20 квітня 2023 року
у складі судді Ясиновського Р. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року у складі колегії суддів Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
24 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту міської агломерації Львівської міської ради, у якому просив визнати протиправними дії Департаменту міської агломерації щодо відмови
в реєстрації його місця проживання та його онука ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов?язати Департамент міської агломерації Львівської міської ради зареєструвати його місце проживання та його онука ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 01 квітня
2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, а саме: "надання суду якісної, читабельної копії посвідчення на підтвердження звільнення його від сплати судового збору; сплати судового збору за дві заявлені вимоги немайнового характеру, які стосуються його онука ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо якого немає підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;надання суду копій позовної заяви та всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів
і третіх осіб; надання суду належним чином засвідчених копій доказів, доданих до позовної заяви, у кількості примірників для всіх учасників справи".
12 травня 2022 року ОСОБА_1 подав клопотання, у якому вказав, що він
є інвалідом армії другої групи, на підтвердження чого долучив копію посвідчення серії НОМЕР_1 . Також він вказав, що суд дійшов помилкового висновку про необхідність додатково сплатити судовий збір за дві заявлені позовні вимоги, що стосуються його онука, оскільки онук не є співпозивачем.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 13 травня
2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повторно залишено без рухуз тих підстав, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, а саме: "зазначення поштового індексу позивача, відомої офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти відповідача; зазначення підстав звернення до суду в інтересах онука ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до закону, надання відповідних доказів, та сплати судового збору за заявлену вимогу немайнового характеру, яка стосується його онука; надання суду копій позовної заяви та копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; надання суду належним чином засвідчених копій доказів, доданих до позовної заяви,
у кількості примірників для всіх учасників справи".
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 01 липня
2022 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернено позивачу. Роз`яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу мотивовано тим, що у встановлений строк позивач недоліків позовної заяви не усунув, а тому вона відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України підлягає визнанню неподаною та поверненню.
Постановою Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 01 липня 2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанову мотивовано тим, що в матеріалах справи немає доказів отримання позивачем копії ухвали Жовківського районного суду Львівської області від
13 травня 2022 року про залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, тому висновок суду про те, що позивач ОСОБА_1 не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, є передчасним та помилковим.
Жовківський районний суд, після скасування ухвали про повернення позивачу позовної заяви, 23 лютого 2023 року направив копію ухвали від 13 травня 2022 року про залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків до відома та для виконання позивачу за адресами, вказаними
у позовній заяві та заявах від 12 травня 2022 року і від 05 вересня 2022 року: АДРЕСА_1,
а також за адресою, зазначеною у його ( ОСОБА_1 ) апеляційній скарзі та
в заяві від 12 вересня 2022 року: АДРЕСА_2, а також на електронну пошту позивача, з якої від нього надходила до суду заява від
12 вересня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 .
03 березня 2023 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 13 травня 2022 року про залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків за адресою:
АДРЕСА_2, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 98).
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 20 квітня
2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернено позивачу.
Ухвалу мотивовано тим, що оскільки у визначені судом строки недоліки позовної заяви станом на 20 квітня 2023 року не усунено, відповідно до статті 185 ЦПК України позовну заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.
Постановою Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 20 квітня
2023 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
30 січня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій просить скасувати ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 20 квітня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не зробили відповідних висновків
у справі. Вказує, що його як власника будинку і малолітню дитину безпідставно не реєструють у цьому будинку, відмова в такій реєстрації
є незаконною.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 20 квітня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року. Відкрито касаційне провадження
у справі та витребувано її матеріали із Жовківського районного суду Львівської області.
12 червня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без задоволенняз таких підстав.