ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/981/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Кавуна І. О. (адвокат),
відповідача - Сіроштан О. О. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ПРОМ ГРУП"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 (судді: Шаптала Є. Ю. - головуючий, Яковлєва М. Л., Станіка С. Р.) у справі
за позовом Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ПРОМ ГРУП"
про стягнення 5 848 347,93 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Комунальне підприємство "Автотранспортне підприємство" (далі - КП "Автотранспортне підприємство") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ПРОМ ГРУП" (далі - ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП") про стягнення 5 848 347,93 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл селищ, міст Донецької області.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2023 (суддя Кошик А. Ю.) позовні вимоги КП "Автотранспортне підприємство" до ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" про стягнення 5 848 347,93 грн задоволено частково: стягнуто з ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" на користь КП "Автотранспортне підприємство" 230 629,87 грн заборгованості з орендної плати.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції вважав, що позов підлягає задоволенню виключно у визнаній відповідачем частині основного боргу, що відповідає фактичним обставинам спору.
4. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 09.11.2023 стягнуто з КП "Автотранспортне підприємство" на користь ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" 27 439 грн витрат на правову допомогу.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2023 скасовано частково, викладено пункт 2 резолютивної частини рішення в такій редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ПРОМ ГРУП" (07403, Київська область, м. Бровари, вул. О. Оникієнка, 2/1, код ЄДРПОУ 39810010) на користь Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство" (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 11, код ЄДРПОУ 20359602) 230 629,87 грн. заборгованості з орендної плати, 22 909,44 грн. пені, 5 685,46 грн., 3 % річних, 48 066,94 грн. інфляційних втрат, 3 646 235,85 грн. збитків та 47 442,33 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову";
додаткове рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2023 скасовано, викладено резолютивну частину додаткового рішення в такій редакції:
"Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ПРОМ ГРУП" та Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство" про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/981/23 - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ПРОМ ГРУП" (07403, Київська область, м. Бровари, вул. О. Оникієнка, 2/1, код ЄДРПОУ 39810010) на користь Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство" (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, 11, код ЄДРПОУ 20359602) 13 940,00 грн. витрат на правову допомогу в суді першої інстанції.
В іншій частині в задоволенні заяв відмовити".
6. Постанову мотивовано тим, що саме на відповідача було покладено обов`язок збереження орендованого майна, матеріали справи не місять належних та допустимих доказів належного виконання відповідачем своїх обов`язків зі збереження орендованого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 в частині стягнення з ТОВ "ДС ГІРОМ ГРУП" на користь КП "Автотранспортне підприємство" збитків у сумі 3 646 235, 85 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити КП "Автотранспортне підприємство" у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на:
- неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 614, 623, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України) щодо покладання обов`язку відшкодувати збитки на особу, яка її завдала, в тому числі, шляхом порушення господарського зобов`язання, без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.02.2018 у справі № 910/6657/16, від 07.02.2018 у справі № 917/1651/16 щодо обов`язку позивача довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками, а також, правого висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 18.06.2019 у справі № 920/85/18 щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків;
- не застосування положень частини 6 статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації, без врахування правових висновків Верховного Суду в частині пред`явлення позивачем позовних вимог до неналежного відповідача, викладених у постановах Верховного Суд: від 07.10.2020 у справі № 705/3876/18, від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09, від 19.01.2021 № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 14.10.2019 у справи № 910/6642/18, від 07.04.2021 у справі № 924/199/20; правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц щодо обов`язку суду встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову, а також правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 щодо прийняття рішення про відмови у позові до неналежного відповідача.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного і комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2022 № 634 (далі - постанова КМУ № 634), що встановлює порядок та спосіб повернення з оренди майна, що належить до державної та комунальної форми власності, в період дії правового режиму воєнного стану; статті 772 ЦК України у взаємозв`язку з пунктом 5 постанови КМУ № 634 щодо перерозподілу між орендарем та орендодавцем ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що належить до державної та комунальної форми власності в період воєнного стану.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що були подані відповідачем на обґрунтування своєї позиції (пункт 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу).
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
9. КП "Автотранспортне підприємство" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.
Розгляд справи Верховним Судом
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 911/981/23 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03.09.2024.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2024 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 911/981/23 до 10.09.2024.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11. 18.03.2019 між КП "Автотранспортним підприємством" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" було укладено договір поставки № 15, за умовами якого позивач придбав у власність фронтальний ковшовий навантажувач ЈСВ 455 ZX, право власності на який було зареєстровано у встановленому законом порядку в Головному управлінні Держпраці, яким видано свідоцтво про реєстрацію технологічного транспортного засобу серія НОМЕР_1, та присвоєно (видано) державний номерний знак НОМЕР_2 .
12. 06.07.2021 між КП "Автотранспортне підприємство" (орендодавець) та ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" (орендар) укладено договір оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл селищ, міст Донецької області № 4, строком дії з 06.07.2021 по 07.07.2022 включно, зі змісту якого вбачається:
- орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування фронтальний навантажувач марки JCB 455 ZX, державний номерний знак НОМЕР_3, про що між сторонами відповідно до вимог пункту 2.1 договору було складено акт приймання-передач транспортних засобів, що є невід`ємною частиною договору (пункт 1.1);
- орендна плата становить суму, визначену в пункті 9 (орендна плата визначена за результатом проведення аукціону за базовий місяць 30.11.2021) та становить 65 000,00 грн. Орендар сплачує орендну плату за звітний місяць до 5 числа місяця наступного за звітним. Орендна плата на кожен наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. (пункт 3.1 незмінюваних умов договору з відсиланням на пункт 9 змінюваних умов договору);
- сторони між собою погодили адресу електронної пошти орендаря, на яку направляються офіційні повідомлення за цим договором, включаючи акти виконаних робіт на надання орендних послуг, а саме: dc-promgrup@ukr.net (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 змінюваних умов);
- орендна плата, яка не перерахована орендарем або перерахована не в повному обсязі, стягується орендодавцем шляхом зверненням із позовом про стягнення орендної плати і інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість (пункт 3.7 розділу незмінюваних умов);
- на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати (пункт 3.8 незмінюваних умов);
- у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на такі випадки погіршення стану або втрати орендованого майна) або в разі демонтажу або іншого вилучення невід`ємних поліпшень/капітального ремонту (пункт 4.1 незмінюваних умов);
- орендар зобов`язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню (пункт 6.2 незмінюваних умов);
- орендар зобов`язаний: протягом 10 календарних днів з дня укладення цього договору застрахувати майно на суму не менше ніж зазначено у пункті 6.2 змінюваних умов, на користь орендодавця. Договір страхування укладається відповідно до умов затверджених Департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації; протягом 10 календарних днів з дня укладення договору страхування надати орендодавцю по одному екземпляру договору страхування і платіжного доручення (платіжних доручень) про сплату страхового платежу (страхових платежів); щорічно поновлювати договір страхування так, щоб протягом строку дії цього договору майно було застраховано, і надавати орендодавцю по одному екземпляру договору страхування і доказів сплати страхового платежу. Оплата послуг страховика здійснюється за рахунок орендаря (страхувальника) (пункт 7.1 незмінюваних умов);
- страхова сума дорівнює балансовій та залишковій вартості майна та становить 3 646 235,85 грн (пункт 6.2. змінюваних умов).
13. На виконання розділу 11 змінюваних умов договору та пункту 4.6 незмінюваних умов договору відповідач (орендар) перерахував на користь позивача забезпечувальний депозит у сумі 130 000,00 грн.
14. Відповідач припинив виконувати зобов`язання зі сплати орендної плати з січня 2022 року (за користування майном за грудень 2021 року). Останній платіж відповідач здійснив 30.12.2021 за листопад 2021 року.
15. Позивач передавав та направляв відповідачу відповідні рахунки на оплату, акти виконаних робіт, акти звіряння розрахунків за договором за допомогою електронних засобів зв`язку, в тому числі на електронну пошту відповідача, яка зазначена сторонами в договорі. Крім того, позивач повторно направив зазначені первинні документи у паперовому вигляді на адресу відповідача 10.11.2022, натомість жодної оплати в 2022 та 2023 році відповідач не здійснив.
16. Листом від 21.06.2022 вих. № 2106-01 відповідач повідомляв позивача, що орендоване майно вибуло із його користування, проте будь яких письмових доказів та інформації, яка б підтверджувала викладені у листі факти, відповідач позивачу не надав.
17. Розглянувши лист відповідача КП "Автотранспортне підприємство" листом від 24.06.2022 вих. № 28/а повідомило ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" про вимогу надати більш детальні данні та інформацію відносно викладених обставин. Проте, відповідач запитувану інформацію не надав, про заходи, які ним вжиті або вживаються щодо переданого майна, не довів позивачу.
Позиція Верховного Суду
18. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 3 646 235, 85 грн, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" необхідно задовольнити частково з таких підстав.
20. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1,3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
21. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував положення статей 614, 623, 1166 ЦК України, статей 224, 225 ГК України щодо покладання обов`язку відшкодувати збитки на особу, яка її завдала, в тому числі, шляхом порушення господарського зобов`язання.
22. Згідно зі статтею 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
23. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (стаття 22 ЦК України).
24. Під збитками в розумінні частини 2 статті 224 ГК України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
25. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом ( частина 1 стаття 225 ГК України).
26. Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
27. При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/6657/16, від 07.02.2018 у справі № 917/1651/16, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, а також у постановах Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1071гс16, від 28.01.2015 у справі N 3-210гс14.
28. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 920/85/18 (за позовом про стягнення 5 586 562,50 грн збитків) викладено висновок щодо застосування статті 614 ЦК України, на який також посилається скаржник, про те, що "за змістом частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань".
29. Верховний Суд зазначає, що для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, що полягає в протиправній поведінці (бездіяльності) особи, яка притягується до відповідальності, наявності вини у формі умислу або необережності та негативних наслідків. Відсутність складу цивільного правопорушення виключає можливість застосовувати до особи заходи відповідальності.
30. Суди попередніх інстанцій встановили, що майно передавалося відповідачу з метою його використання в господарській діяльності на території Донецької області (с. Красна Поляна), на якій знаходяться виробничі потужності відповідача, та яка перебуває під окупацією військ російської федерації.
31. Твердження позивача, що об`єкт оренди вважається таким, що перебуває за адресою місцезнаходження відповідача у м. Бровари Київської області, тобто на підконтрольній Україні території, суди обох інстанцій відхилили, як такі, що суперечать встановленим в ході розгляду спору обставинам щодо розташування виробничих потужностей відповідача у Донецькій області (с. Красна Поляна), а також перебування з моменту прийняття у оренду за договором оренди та за актом приймання-передачі фронтального навантажувача, марка (модель) ЈСВ 455ZX, державний номерний знак НОМЕР_4, на території Донецької області (с. Красна Поляна), де і використовувався відповідачем в своїй господарській діяльності.
До того ж, як встановили суди попередніх інстанцій, позивач відповідні твердження не обґрунтував та не підтвердив жодними доказами, в тому числі даним трекерів, якими обладнана техніка.
32. 22.12.2022 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій наказом № 309 затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до якого з 10.03.2022 і до цього часу вся територія Волноваського району Донецької області, в межах якої знаходиться с. Красна Поляна та Краматорська територіальна громада (місцезнаходження позивача), окупована російською федерацією.
33. Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апеляційним судом, на сьогоднішній день у відповідача відсутні відомості щодо того, чи було орендоване майно знищене/пошкоджене, таких доказів не надав до суду й позивач.
34. Своїм зверненням відповідач повідомляв позивача про відсутність у нього можливості використовувати майно за призначенням, а також про неможливість повернути майно у своє володіння/власнику у зв`язку із незаконним заволодінням ним військовими російської федерації та просив позивача як власника майна сприяння у вирішенні цього питання.
35. Відповідач також звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за результатами якої було відкрито кримінальне провадження № 12022052630000161 за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України.
36. Відхиляючи доводи позивача щодо того, що відповідачем не доведено дії форс-мажорних обставин саме до відповідача і до спірних правовідносин, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України з 24.02.2022, зокрема, зі східного напрямку, де розташовані виробничі потужності відповідача у с. Красна Поляна та подальша окупація с. Красна Поляна є достатнім підтвердженням того, що відповідач не міг використовувати орендовану техніку та відповідати за її збереження після вчинення російською федерацією злочинних дій на території України, які становили безпосередню загрозу територіям, на яких використовувалась техніка.
У постановах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 та від 13.12.2023 у справі № 922/193/23, також зазначено, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено наявності форс-мажорних обставин.
37. Частиною 6 статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації держави Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на російську федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
38. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що шкода (збитки) позивачу завдані не діями відповідача, а діями сторонніх (третіх) осіб - російською федерацією, тобто позивач як власник майна має право на відшкодування матеріальної шкоди російською федерацією, отже, в частині позовної вимоги про стягнення збитків ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" є неналежним відповідачем.
39. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за таким позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 705/3876/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
40. Верховний Суд, проаналізувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, на які посилається скаржник, дійшов висновку про те, що господарський суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову без урахування таких висновків, а тому доводи ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" про неврахування цих висновків є обґрунтованими.