1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 240/28481/23

адміністративне провадження № К/990/13141/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 240/28481/23

за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Боровицького О.А., суддів Шидловського В.Б., Курка О. П.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просила:

1.1. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) Корнєєва М.М. від 17.08.2023 ВП № НОМЕР_2 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 240/6458/20, виданого 03.03.2021 Житомирським окружним адміністративним судом, про зобов`язання ГУПФУ в Житомирській області з 02.10.2019 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

2. На обґрунтування позовних вимог позивачка указувала, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі №240/6458/20 зобов`язано ГУПФУ в Житомирській області з 18.10.2019 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

2.1. Вказує, що 17.08.2023 головний державний виконавець виніс постанову ВП № НОМЕР_2 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 240/6458/20, виданого 04.03.2021 Житомирським окружним адміністративним судом, у зв`язку з тим, що боржник виконав рішення суду.

2.2. Уважає цю постанову протиправною, оскільки з її змісту вбачається, що головний державний виконавець не проводив перевірку виконання боржником безпосередньо перед тим, як прийняти оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, а прийняв її тільки на основі повідомлення боржника. Водночас з 17.07.2018 законодавство України, яким регулюється питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не зазнало будь-яких змін та, оскільки позивачка не втратила права на нарахування та виплату їй підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), то рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі № 240/6458/20 не вичерпало своєї дії.

2.3. Отже, закінчення виконавчого провадження за наведених обставин, на переконання позивачки, є фактично відмовою від виконання судового рішення, яке не вичерпало своєї дії та не виконано в повному обсязі.

3. Ухвалою суду першої інстанції від 03.10.2023 одночасно з відкриттям провадження за цим позовом залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (далі ГУ ПФУ в Житомирській області).

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

4. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі № 240/6458/20 задоволено позов ОСОБА_1, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати позивачці з 02.10.2019 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, та зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 02.10.2019 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 цього Закону, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

5. Постановою від 08.06.2021 державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 240/6458/20 виданого Житомирським окружним адміністративним судом 03.03.2021.

6. 06.01.2023 державний виконавець звернувся до боржника (ГУ ПФУ в Житомирській області) з вимогою надати інформацію щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №240/6458/20.

7. У відповідь на вказану вимогу, листом від 14.01.2023 №0600-0304-8/4713 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило, що ОСОБА_1 проведено перерахунок підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам із урахуванням її зміни на відповідний рік (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з 02.10.2019 виходячи з двох мінімальних заробітних плат, тобто 4173,00 грн, з 01.01.2020 - 4723,00 грн, з 01.09.2020 - 5000,00 грн, з 01.01.2021 - 6000,00 грн, з 01.12.2021 - 6500,00 грн. Повідомлено також, що з 01.02.2022 виплата пенсії буде здійснюватися у розмірі визначеному на виконання рішення суду. Рішення суду виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування. Суми коштів, нарахованих на виконання рішень судів, включаються до Реєстру судових рішень підсистеми "Реєстр судових рішень" ІКІС ПФУ в порядку черговості надходження рішень до боржника. Інформацію про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі № 240/6458/20 та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) надано ПФУ шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФУ (IKIC ПФУ) Головним управлінням в межах наданої компетенції проведено комплекс заходів для повного та неухильного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі № 240/6458/20. Виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням, може бути проведена за умови надходження бюджетного фінансування Пенсійному фонду України.

8. ГУ ПФУ в Житомирській області листом від 02.08.2023 № 0600-0304-8/80577 надало відповідачу інформацію про виконання рішень суду, зокрема і щодо ОСОБА_1, якій у липні 2023 року виплачено заборгованість у сумі 236864,78 грн.

9. Керуючись вимогами пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.03.2023 ВП № НОМЕР_2, оскільки згідно повідомлення ГУ ПФУ в Житомирській області рішення суду виконано фактично, а саме нараховано та виплачено підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

10. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 позов задоволено, скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.08.2023 у ВП № НОМЕР_2 про закінчення виконавчого провадження.

10.1. Задовольняючи позов та скасовуючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена державним виконавцем передчасно та за відсутності доказів, які б підтверджували факт належного повного виконання судового рішення, а державний виконавець, приймаючи таку постанову, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, встановлені чинним законодавством.

10.2. Так, з аналізу наданого позивачкою перерахунку пенсії суд першої інстанції установив, що станом на 26.02.2023, доплата по суду за статтею 39 Закону № 796-XII від мінімальної заробітної плати становить 13000,00 грн, розмір пенсії з надбавками становить 16464,11 грн, а згідно з довідкою про доходи № 4926 9691 6893 1915 ОСОБА_1 розмір її пенсії з 01.03.2021 становить 16276,71 грн. З наведеного, за оцінкою суду цієї інстанції, слідує, що ГУ ПФУ в Житомирській області визначило розмір доплати до пенсії з розрахунку 6500 грн х 2. Проте, відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" з 01.10.2022 мінімальна заробітна плата становить 6700 грн та статті 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" з 01.01.2023 - 6700 грн.

10.3. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Житомирській області невірно обраховувало та виплачувало позивачці доплату до пенсії на виконання рішення суду з 01.10.2022 по 17.08.2023 (день винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження).

10.4. Також суд цієї інстанції відхилив доводи ГУ ПФУ в Житомирській області про те, що рішення суду у справі № 240/6458/20, з метою виконання якого відкрито ВП №65726200, не поширює свою дію на дії по проведенню нарахування і виплати позивачці доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону № 796-XII, за період з 01.10.2022.

10.5. У цьому зв`язку суд першої інстанції покликався на висновки Верховного Суду України, від яких Верховний Суд не відступав, викладені у постановах від 23.04.2013 № 21-239а11, від 19.03.2013 № 21-53а13, від 05.11.2013 № 21-293а13, від 07.07.2014 № 21-222014 тощо, згідно з якими виплати за рішеннями судів, якими зобов`язано органи ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.

10.6. Суд першої інстанції констатував, що станом на 01.10.2022, як і на день розгляду цієї справи, зміни до статті 39 Закону № 796-XII, так само як і до інших нормативно-правових актів, якими керувався суд при ухваленні рішення у справі №240/6458/20, не вносилися.

10.7. На підставі наведеного, суд цієї інстанції, виснував що державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову, повинен був пересвідчитися не тільки у проведенні виплати заборгованості по нарахованій доплаті до пенсії на виконання рішення суду, а й у правильність виконання рішення суду в частині проведення нарахування та виплати такої доплати у розмірі, визначеному у рішенні суду, на час закінчення виконавчого провадження, чого ним зроблено не було, а тому він не мав законних підстав закінчувати провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII (у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

11. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Житомирській області задоволено повністю, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено.

11.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи позивачці у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ у Житомирській області рішення суду рішення суду у справі № 240/6458/20 виконало в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

11.2. Так, суд цієї інстанції указав, що ГУ ПФУ у Житомирській області на виконання рішення суду у справі № 240/6458/20: 1) нарахував за період з 02.10.2019 по 31.01.2022 визначене судом у вказаній справі підвищення пенсії в розмірі 236864,78 грн, яке виплачено в липні 2023 року; 2) підвищення до пенсії нараховано позивачці з 01.02.2022 в розмірі двох мінімальних заробітних плат (13000 грн).

11.3. Суд апеляційної інстанції констатував, що у справі № 240/6458/20 судом зобов`язано Управління здійснити з 02.10.2019 нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 цього Закону, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому резолютивна частина рішення суду у справі № 240/6458/20 не містить зобов`язання для відповідача здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (в подальшому при зміні мінімальної заробітної плати).

11.4. За оцінкою суду апеляційної інстанції, позивачка при формулюванні підстав цього позову щодо неповноти виконання рішення суду у справі № 240/6458/20 фактично вийшла за межі резолютивної частини рішення суду у вказаній справі, стверджуючи, що відповідач зобов`язаний цим судовим рішенням здійснити нарахування та виплату їй підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, з 01.10.2022 у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.10.2022 з урахуванням наступних змін. За висновком суду цієї інстанції вказані вимоги судом не вирішувались у справі № 240/6458/20, а тому, апеляційний суд вважає, що зазначені у позовній заяві вимоги повинні розглядатися в іншому позовному провадженні, оскільки рішення суду виконано ГУ ПФУ у Житомирській області відповідно до його мотивувальної та не виходячи за межі резолютивної частин.

11.5. На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції виснував, що доводи позивачки про те, що рішення суду у справі № 240/6458/20 з 01.10.2022 виконується не правильно в частині нарахування та виплати розміру зазначеної доплати стосується правовідносин, які виникли у стягувача з боржником з 01.10.2022, стосуються обмеження органом Пенсійного фонду розміру пенсії, яка виплачується позивачу з 01.01.2022, і не охоплювались спором, що був вирішений судом у вказаній справі, є безпідставними та необґрунтованими.

11.6. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Житомирській області рішення суду у справі № 240/6458/20 виконало в повному обсязі, а питання щодо застосування розрахункової величини мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" з 01.10.2022 в розмірі 6700,00 грн, повинно розглядатися в новому позовному провадженні, а тому головний державний виконавець Корнєєв М.М. мав усі підстави закрити виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 згідно з пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII (у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

12. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 залишити без змін, наполягаючи на його законності та обґрунтованості, а також стягнути з відповідача на її користь витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

12.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідно до пунктів 3 та 4 частини четвертої, підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

12.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржниця посилалася у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 19 Конституції України, частини першої, пункту 1 частини другої статті 18, пункту 9 частини першої статті 39, частин 1-3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", частини першої статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" у контексті (не)правомірності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження при виконанні рішення суду, яким зобов`язано орган ПФУ здійснити перерахунок (донарахування, нарахування) та виплату пенсії (підвищення до пенсії) без обмеження строком, якщо не відбулось змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення та не змінились умови пенсійного забезпечення одержувача пенсії, з урахуванням обставин, установлених у цій справі.

12.3. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України скаржниця зауважувала, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином матеріали виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2, а тому дійшов неправильних висновків щодо факту повноти вчинення державним виконавцем усіх визначених законом дій щодо примусового виконання судового рішення у справі № 240/6458/20.

12.4. Скаржниця підкреслила, що дана справа має для неї виняткове значення, оскільки щомісячно їй недонараховується/неправильно нараховується і, у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, не буде правильно нараховуватися присуджене їй судовим рішенням підвищення до пенсії на підставі статті 39 Закону №796-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, а оскільки спірні правовідносини стосуються великого кола непрацюючих пенсіонерів, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, то справа також становить значний суспільний інтерес, вирішення якої необхідне для формування єдиної правозастосовної практики.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.04.2024 визнано поважними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 240/28481/23, поновлено пропущений з поважних причин процесуальний строк та відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

14. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 11.09.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.


................
Перейти до повного тексту