ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 335/12292/21
провадження № 61-7130св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізька обласна прокуратура, Державна казначейська служба,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
Короткий зміст позовних вимог
1. Улистопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - ГУ НП в Запорізькій області), Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) про відшкодування моральної (немайнової) та майнової шкоди.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що 05 травня 2010 року слідчим слідчого відділу Запорізького міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області порушено кримінальну справу № 4671002 відносно нього за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
3. За наслідками неодноразового розгляду кримінальної справи у судах України постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2013 року кримінальну справу направлено прокурору міста Запоріжжя для проведення додаткового розслідування. На виконання постанови суду та вказівок прокурора слідчого відділу Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12014080010000048 від 07 лютого 2014 року.
4. За наслідками досудового розслідування, остаточною постановою слідчого відділення розслідувань злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області кримінальне провадження № 12014080010000048, внесене до ЄРДР 07 лютого 2014 року, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.
5. Позивач вважав, що внаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності та вчинення процесуальних обмежень йому спричинено моральну шкоду, яка виразилася у порушенні нормальних життєвих зв`язків, погіршенні відносин з оточуючими, зокрема з батьками, студентами та співпрацівниками, оскільки слідчим було направлено відповідну постанову до ректорату університету про усунення причин та умов, що сприяли злочину, у зв`язку з чим стало відомо колективу університету та студентам про притягнення його до відповідальності, на час отримання постанови він був студентом ІІ курсу навчання; також вимагало та вимагає від нього додаткових зусиль для організації власного життя.
6. Позивач стверджував, що за час перебування під судом та слідством у нього погіршився стан здоров`я та взаємовідносини з рідними, йому обмежили право у виїзді за межі Запорізької області та країни через заборону в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
7. Слідчим накладено арешт на автомобіль, його було поміщено на спецмайданчик, чим обмежено право у користуванні автомобілем та відповідно на час розслідування та розгляду справи обмежено право на розпорядження автомобілем.
8. Крім того, за службовою халатністю до статистичних даних були внесені відомості про скоєння позивачем злочину, передбаченого частиною першою статті 186 КК України (грабіж), який є більш тяжким та відноситься до категорії умисних злочинів, що несприятливо відобразилось для нього.
9. Позивач просив стягнути на відшкодування моральної шкоди 1 120 000 грн за період перебування під слідством з 05 травня 2010 року по 31 вересня 2019 року (112 місяців * 10 000 грн).
10. Крім того, за час судового розгляду він був вимушений звернутися до адвокатів за наданням юридичної (правничої) допомоги щодо його захисту від незаконного кримінального переслідування, у зв`язку із чим ним понесені витрати у кримінальному провадженні у розмірі 127 000 грн.
11. ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державного бюджету України на його користь у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди компенсацію у розмірі 1 120 000 грн та компенсацію сум, сплачених у зв`язку із наданням юридичної допомоги, у розмірі 127 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
12. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року, ухваленим у складі судді Макарова В. О., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
13. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури, грошові кошти у сумі 1 120 000 грн та 127 000 грн понесених витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні, а всього - 1 247 000 грн.
14. Судові витрати щодо сплати судового збору віднесено на рахунок держави.
15. Задовольняючи позов у частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у результаті незаконних дій органу досудового слідства та працівників прокуратури позивач протягом 108 місяців 25 днів (з дня порушення кримінальної справи 05 травня 2010 року та до дня закриття кримінального провадження - 30 вересня 2019 року) незаконно перебував під слідством та судом, що відповідно до статті 1176 ЦК України, Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" є підставою для відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
16. Визначаючи розмір завданої позивачеві моральної (немайнової) шкоди, суд застосував частину третю статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та дійшов висновку, що мінімальний розмір такої шкоди становить 653 000,00 грн (6 000,00 грн - розмір мінімальної заробітної плати на час ухвалення рішення судом першої інстанції х 108,25 - строк незаконного перебування під слідством), однак, врахувавши тривалість перебування ОСОБА_1 під слідством - 9 років 25 днів, застосування до нього міри запобіжного заходу - підписки про невиїзд, неможливості виїхати за межі країни тощо, врахувавши ступінь, глибину та характер душевних страждань позивача, істотність вимушених змін у його житті й виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції вважав за потрібне стягнути на його користь 1 120 000 грн на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно, не обмежуючись законодавчо гарантованим мінімумом відшкодування, оскільки зважаючи на загальний, значний термін перебування під слідством і судом позивача, перевищення визначеного судом розміру моральної (немайнової) шкоди від мінімально встановленого законом розміру є виправданим у цій ситуації.
17. Визначаючи розмір витрат на правову допомогу, понесених позивачем за час перебування під судом і слідством у розмірі 127 000 грн, суд першої керувався положенням статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", виходив з того, що внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 зазнав витрат на правову допомогу адвоката у кримінальному провадженні, факт сплати гонорару та участь адвоката у кримінальному провадженні підтверджується відповідними доказами.
18. Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року, ухваленим у складі судді Макарова В. О., заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 335/12292/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ НП в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури, ДКСУ про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури задоволено частково.
19. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 200,00 грн у рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи. У задоволенні решти вимог відмовлено.
20. Частково задовольняючи заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції врахував заяву представника Запорізької обласної прокуратури про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 ; дослідив матеріали справи та надані позивачем докази на обґрунтування понесених витрат, дійшов висновку про те, що зазначена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 200 грн є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, враховуючи, зокрема, нетривалість судового провадження у справі у суді та час безпосередньо судового розгляду справи по суті, причини відкладення судових засідань у справі.
21. Суд першої інстанції вважав, що необхідним, обґрунтованим і достатнім розміром судових витрат на правничу допомогу у цій справі буде 3 200 грн. Такий розмір витрат відповідає принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи.
22. При цьому суд врахував, зокрема, і те, що доданий позивачем акт прийому - передачі до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 20 листопада 2021 року за деякими зазначеними витратами є необґрунтованим. Так, зокрема, згідно з актом встановлено, що сторони погодили, що за підготовку, збір доказів та подачу позовної заяви клієнт сплачує адвокату 3 000 грн, за участь у судових засіданнях (2 засідання *600,00 грн) - 1 200 грн.
23. Разом з тим, суд вважає недостатньо обґрунтованими та завищеними вартість деяких витрат на послуги адвоката, вказану позивачем у вищезазначеному акті. Зокрема, завищеною, на думку суду, вказана вартість витрат 3 000 грн за складання позовної заяви. При цьому суд врахував, що адвокат Турчинський М. І. здійснював захист інтересів ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, яке було закрито слідчим.
24. Відтак, необхідними і розумними у цій справі витратами на правову допомогу, які понесено позивачем, зокрема, і за підготовку, збір доказів та подачу позовної заяви, суд вважав витрати у розмірі 2 000 грн, а всього суд стягнув 3 200,00 грн у рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи.
25. Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційні скарги ГУ НП в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури, ДКСУ задоволено частково.
26. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року у цій справі скасовано та прийнято нову постанову.
27. Позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури, ДКСУ про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури задоволено частково.
28. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури, грошові кошти у сумі 491 833,33 грн та 65 000 грн понесених витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні, а всього - 556 833,33 грн.
29. Судові витрати щодо сплати судового збору віднесено на рахунок держави.
30. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов у частині вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції у тій частині, що початком строку перебування ОСОБА_1 під судом і слідством є 05 березня 2010 року, а останнім днем - 30 вересня 2019 року.
31. При цьому вважав, що мало місце переривання періоду перебування позивача під слідством та судом у зв`язку з неодноразовим закриттям кримінального провадження з подальшим скасуванням відповідних постанов, тому дійшов висновку про те, що період перебування під слідством та судом у спірних правовідносинах має бути обрахований за час:
з 05 березня 2010 року - постанова про порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України по 29 грудня 2014 року - постанова про закриттям кримінальної справи;
з 30 січня 2015 року -постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження по 07 грудня 2015 року - постанова про закриття кримінального провадження,
з 19 листопада 2018 року - постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження по 30 вересня 2019 року -постанова про закриття кримінального провадження.
32. Суд апеляційної інстанції вважав, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди за 75 місяців 20 днів.
33. За вказаний період гарантований державою мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди на користь позивача суд визначив у розмірі 491 833,33 грн (75 місяців та 20 днів х 6 500 грн).
34. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для обрахування розміру відшкодування моральної шкоди в більшому розмірі, ніж законодавчо гарантованому мінімуму, оскільки позивач не зазначив обставин, які б свідчили про обґрунтованість такого перевищення. Посилання суду першої інстанції на тривалість терміну перебування під слідством та судом, суд апеляційної інстанції вважав помилковими, оскільки законодавець уже прийняв до уваги таку обставину як тривалий термін, визначаючи порядок обрахування розміру відшкодування, а саме - за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
35. З`ясувавши чинники, які враховуються під час визначення розміру відшкодування шкоди, а саме характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач, тривалість, тяжкість вимушених змін у його житті, взявши до уваги засади розумності, виваженості й справедливості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та стягнення на користь позивача 491 833,33 грн.
36. Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині вимог про відшкодування майнової шкоди та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції, визначаючи витрати на правову допомогу у розмірі 127 000 грн, не врахував критерії розумності розміру таких витрат, конкретні обставин кримінальної справи і її складності. Визначений адвокатом розмір гонорару не відповідає принципу співмірності, розумності та обґрунтованості. За таких обставин апеляційний суд вважав за необхідне зменшити розмір компенсації до 65 000,00 грн.
37. При цьому суд апеляційної інстанції керувався положеннями статей 3, 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", статей 12, 76-81 ЦП України.
38. Додатковою постановою Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційні скарги Запорізької обласної прокуратури, ДКСУ задоволено частково.
39. Додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року у цій справі скасовано та прийнято нову постанову.
40. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 335/12292/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ НП в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури, ДКСУ про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури задоволено частково.
41. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 875,46 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
42. У задоволенні решти вимог відмовлено.
43. Скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи заяву, суд апеляційної інстанції встановив, що розмір наданих адвокатом позивачу послуг підтверджено матеріалами справи. Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної (немайнової) та матеріальної шкоди 556 833,33 грн. Тому суд апеляційної інстанції вважав, що ОСОБА_1 має право на компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 875,46 грн, які підлягають стягненню з Державного бюджету України.
44. Постановою Верховного Суду від 05 липня 2023 року касаційні скарги Державної казначейської служби України, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_1 задоволено частково.
45. Постанову Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року та додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
46. Скасовуючи судове рішення апеляційного суду та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції виходив із того, що суд не врахував, що під час апеляційного перегляду суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції; не звернув уваги на те, що частина третя статті 367 ЦПК України стосується доказів, які існували на момент ухвалення рішення суду першої інстанції; приєднав до матеріалів справи та при прийнятті рішення врахував докази, які подані до суду з порушенням встановленого законом порядку, та не навів мотивів, з яких виходив під час прийняття таких доказів, тому зробив передчасний висновок про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у частині вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
47. Також Верховний Суд зазначив, що оскільки судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд через порушення апеляційним судом процесуальних норм, які усунути на стадії касаційного перегляду неможливо, тому скасуванню підлягають й судове рішення щодо витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні та додаткове рішення.
48. Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційні скарги ГУ НП в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури та ДКСУ на основне та додаткове рішення місцевого суду задоволено частково.
49. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року скасовано в частині вимог про відшкодування моральної шкоди та ухвалено нове рішення.
50. Позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури, грошові кошти в сумі 288 816,71 грн.
51. В іншій частині основне та додаткове рішення від 23 червня 2022 року залишено без змін.
52. Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 перебував під кримінальним переслідуванням з 25 травня 2010 року (дата обрання запобіжного заходу) по 07 лютого 2014 року (внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне порушення). Вираховуючи строк, за який позивач має право на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд врахував посилання прокурора на те, що після внесення відомостей до ЄРДР з 07 лютого 2014 року і до закриття кримінального провадження 30 вересня 2019 року позивач процесуального статусу в розумінні КПК України не набув, тому на його користь підлягає стягненню 288 816,70 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
53. У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_3 та представника останнього - ОСОБА_2 .
54. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 29 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
55. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
56. У касаційних скаргах заявники, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року та додаткове рішення місцевого суду від 23 червня 2022 року.
57. Підставою касаційного оскарження представник позивача зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 947/7449/20-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
58. Також підставою касаційного оскарження представник позивача зазначає порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
59. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_4 зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 922/393/18, від 29 січня 2020 року у справі № 214/1543/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
60. Також підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
61. Касаційні скарги мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув моральну шкоду за неповний період перебування позивача під судом і слідством, а саме з 25 травня 2010 року (дата обрання запобіжного заходу) по 07 лютого 2014 року (внесення відомостей до ЄРДР).
62. Водночас апеляційний суд правильно встановив, що кримінальна справа була порушена відносно позивача 05 травня 2010 року та те, що 30 вересня 2019 року було закрито кримінальне провадження відносно позивача, тому саме за цей період необхідно було відшкодувати моральну шкоду.
63. Крім того, апеляційний суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, а саме витребуваної за власної ініціативи кримінальної справи (кримінального провадження).
64. Також у касаційній скарзі представника позивача міститься посилання на те, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції про зменшення процесуальних витрат прийнята необґрунтовано та безпідставно, без врахування того, що судом першої інстанції вже було зменшено суму до стягнення.