ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 345/4171/22
провадження № 61-1612св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Калуська міська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2023 року у складі судді Кардаш О. І. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Максюти І. О., Фединяка В. Д.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Калуської міської ради, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно.
2. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3 .
3. На момент смерті ОСОБА_3 йому належало нерухоме майно: індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610400000:20:004:0045, та земельна ділянка площею 0,0990 га для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, кадастровий номер 2610400000:20:004:0046.
4. 30 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Хомин Н. Б. про прийняття спадщини після смерті сина. Однак листом від 17 жовтня 2022 року №300/02-14 нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з неможливістю витребувати відомості про наявність або відсутність спадкової справи або заповіту після смерті ОСОБА_3 .
5. Зазначала, що у свідоцтві про смерть ОСОБА_3 адреса місця його проживання на момент смерті не зазначена, вказано лише місце смерті. На час смерті ОСОБА_3 був громадянином України, місце його проживання було зареєстровано у АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою від 29 липня 2021 року № 2247/09.3-03.
6. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610400000:20:004:0045 та земельну ділянку площею 0,0990 га для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, кадастровий номер 2610400000:20:004:0046.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року, позов задоволено.
8. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на: індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610400000:20:004:0045; земельну ділянку площею 0,0990 га для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, кадастровий номер 2610400000:20:004:0046.
9. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є м. Калуш, Україна, позивачка прийняла спадщину і має право на захист порушеного права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10. У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги частково, в межах права ОСОБА_1 на спадкування 1/2 частини спадкового майна.
14. Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Також підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, а саме: суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про витребування матеріалів спадкової справи, не дослідили зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
16. Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій, дійшли помилкового висновку, що вона не прийняла спадщину після смерті батька, не врахували юридичний факт прийняття нею спадщини шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Генерального консульства України в Мілані від 15 грудня 2021 року, яку приватний нотаріус Хомин Н. Б. отримала 20 грудня 2021 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
17. У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 від ОСОБА_1, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18. ІНФОРМАЦІЯ_1 у російській федерації помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 8).
19. Згідно із свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1, виданого 04 лютого 1967 року, матір`ю ОСОБА_3 зазначена ОСОБА_4 (а. с. 6). Після одруження з ОСОБА_5 ОСОБА_4 змінено прізвище на " ОСОБА_6", що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 28 квітня 1979 року (а.с.7).
20. На підставі свідоцтва про право власності за заповітом від 16 травня 2008 року № 781 ОСОБА_3 на праві власності належав індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610400000:20:004:0045, які знаходяться по АДРЕСА_1 (а. с. 23, 25, 26, 41). Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 996206 від 09 липня 2020 року ОСОБА_3 був власником земельної ділянки площею 0,0990 га для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, кадастровий номер 2610400000:20:004:0046 (а. с. 42).
21. 30 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Калуського районного округу Хомин Н. Б. про прийняття спадщини після смерті сина (а. с. 10).
22. Листом від 17 жовтня 2022 № 300/02-14 нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з неможливістю витребувати відомості про наявність або відсутність спадкової справи або заповіту після смерті ОСОБА_3, які витребовуються відповідно до статті 46 Закону України "Про нотаріат", статті 71 Закону України "Про міжнародне приватне право", а також статті 5 і частини 48 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, ратифікованої Верховною Радою України 10 листопада 1994 року. Роз`яснено право на звернення до суду (а. с. 22).
23. Відповідно до довідки Управління ЦНАП виконавчого комітету Калуської міської ради від 29 липня 2021 року № 2247/09.3-03 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, станом на 12 лютого 2021 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 9).
24. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року (справа № 345/4153/22), залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а. с. 68-76, 77- 84).
Позиція Верховного Суду
25. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
26. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
27. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
28. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
29. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.