ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/321/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубнигаз-Трейдинг"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 (головуючий суддя - Тихий П.В., судді: Плахов О.В., Терещенко О.І.) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.05.2024 (суддя Безрук Т.М.)
у справі №917/321/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-Північ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубнигаз-Трейдинг"
про стягнення 1 816 486,27 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст обставин справи та оскаржуваних судових рішень
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-Північ" (далі також ТОВ ЕСК "Еско-Північ") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубнигаз-Трейдинг" (далі також ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг") про стягнення 1 816 486,27 грн.
1.2.Господарський суд Полтавської області ухвалою від 18.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження, призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовче засідання, встановив строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
1.3.06.05.2024 відповідач подав зустрічну позовну заяву (вхід.№825/24) до ТОВ ЕСК "Еско-Північ" про стягнення 1 876 824,30 грн. До зустрічної позовної заяви ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" додало клопотання про поновлення строку на вчинення відповідної процесуальної дії, в якому зазначило, що лише 29.04.2024 ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" уклало договір з адвокатом на підготування зустрічної позовної заяви.
1.4.Господарський суд Полтавської області ухвалою від 15.05.2024 у справі №917/321/24, яку Східний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 06.06.2024, відмовив ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" у поновленні процесуального строку для подання зустрічного позову. Зустрічну позовну заяву ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" до ТОВ ЕСК "Еско-Північ" про стягнення 1 876 824,30 грн повернув заявнику.
1.5.Суди виходили з того, що заявник пропустив строк, у межах якого він мав право звернутися із зустрічним позовом до суду у цій справі №917/321/24. Також апеляційний суд зауважив, що повернення зустрічного позову на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не позбавляє відповідача права звернутися до суду першої інстанції з окремим позовом про захист своїх порушених прав.
2.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
2.1.ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.05.2024 у справі №917/321/24 і ухвалити нове рішення про прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" до ТОВ ЕСК "Еско-Північ" про стягнення 1 876 824,30 грн до розгляду, матеріали справи направити до Господарського суду Полтавської області для продовження розгляду справи.
2.2.Скаржник підставою касаційного оскарження зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Узагальнені доводи скаржника зводяться до такого:
- суд першої інстанції, приймаючи 18.03.2024 ухвалу про відкриття провадження у справі, не роз`яснив ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" його процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а саме те, що у випадку неподання зустрічної позовної заяви в строки, передбачені ГПК, така заява буде повернута судом;
- суд першої інстанції, усвідомлюючи, що справа є складною а також містить великий обсяг доказів, при винесенні ухвали 18.03.2024 визначив відповідачу мінімальний строк на підготовку відзиву, що передбачається ГПК - 15 днів, чим створив відповідачу процесуальні обмеження у належній реалізації процесуальних прав, зокрема на подання зустрічної позовної заяви;
- з урахуванням обставин справи №917/321/24 перше підготовче засідання не відбулося та було призначене на 28.05.2024 о 09:30 год. ухвалою від 18.04.2024. Зустрічна позовна заява була подана 06.05.2024, тобто в строки можливої подачі відзиву відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК, а саме до першого підготовчого засідання у справі.
2.3. ТОВ ЕСК "Еско-Північ" подало відзив на касаційну скаргу в якому зазначає про безпідставність викладених у скарзі доводів та просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
3.Позиція Верховного Суду
3.1.Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
3.2.Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК.
3.3.Отже, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ГПК щодо її подання.
3.4.Частиною першою статті 46 ГПК визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
3.5.Нормою пункту 3 частини другої статті 46 ГПК передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
3.6.Відповідно до частини першої статті 180 ГПК відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
3.7.Отже, право пред`явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, встановлений ГПК, а саме для надання відзиву, який є строком встановленим законом, оскільки в нормах, наведених у пунктах 3.5, 3.6 цієї постанови, не йдеться про встановлення ними строку для подання зустрічного позову судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву.
3.8.За нормою частини шостої статті 180 ГПК зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
3.9.Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
3.10.Так, прямо з норми частини восьмої статті 165 ГПК вбачається, що для подачі відзиву строк встановлює суд, який (строк) не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали.
3.11.Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК).
3.12.Частиною першою статті 116 ГПК визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
3.13.Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
3.14.Згідно зі статтею 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
3.15.Таким чином право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №910/5172/19.
3.16.Обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.
3.17.Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 18.04.2024 о 10:20 год, зокрема запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно з вимогами частин третьої, шостої, сьомої статті 165 ГПК, копію відзиву надіслати позивачу відповідно до частини п`ятої статті 165 ГПК, докази надсилання надати суду. Встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив - 5 днів з дати отримання відповіді на відзив відповідно до статті 167 ГПК. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина друга статті 178 ГПК).
3.18.Отже, ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" мало право подати зустрічну позовну заяву у цій справі в строк до 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
3.19.З наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі доставлена ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" 18.03.2024. Тобто, останнім днем для подання відзиву, а також зустрічної позовної заяви, було 02.04.2024.
3.20.02.04.2024 ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" засобами поштового зв`язку направило до суду відзив на позов. Одночасно із цим відзивом зустрічна позовна заява до суду не подавалась, жодних відомостей про продовження строку або наміру подати зустрічну позовну заяву відповідачем не заявлялось.
3.21.Разом з тим, 16.04.2024 позивач надав суду відповідь на відзив (вх. №5260), а 23.04.2024 відповідач направив заперечення на відповідь на відзив (вх. №5624).
3.22.06.05.2024 ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" подало зустрічну позовну заяву до ТОВ ЕСК "Еско-Північ", в якій просило поновити строк на подання зустрічної позовної заяви та прийняти її до провадження.
3.23.Тобто, зустрічна позовна заява ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" надійшла до господарського суду першої інстанції з пропуском строку, встановленого законом для її подання.
3.24.Відповідно до статті 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).
3.25.Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя статті 119 ГПК).
3.26.За змістом наведеної статті 119 ГПК пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.
3.27.Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.
3.28.Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК часових рамках.
3.29.Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
3.30.Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.
3.31.Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
3.32.Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов`язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).
3.33.Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
3.34.У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (постанова Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
3.35.Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування наявності підстав для поновлення пропущеного строку для подання зустрічного позову відповідач посилався на укладення з адвокатом договору на підготовку зустрічної позовної заяви лише 29.04.2024.
3.36.Втім, оцінивши такі доводи, суди дійшли висновків, що скаржник не був позбавлений можливості надати зустрічний позов у строк, визначений частиною першою статті 180 ГПК, оскільки був обізнаним про наявність зазначеної справи та про хід її розгляду.
3.37.Так, суди зазначили, що отримавши ухвалу суду про відкриття провадження у справі 18.03.2024, відповідач мав достатньо часу подати зустрічний позов.
3.38.При цьому суди врахували, що в поданих до суду відповідачем документах, а саме відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, відповідач не вказував, що ним готується зустрічна позовна заява, не просив суд встановити чи продовжити йому строк на звернення із зустрічною позовною заявою, не повідомляв про обставини, які заважають йому звернутися із зустрічним позовом в межах встановлених процесуальним законом строків.
3.39.З огляду на викладене, суди зазначили, що посилання відповідача на укладення з адвокатом договору про складання зустрічного позову лише 29.04.2024, як на підставу для поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви є необґрунтованим, оскільки не може бути поважною причиною пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви в розумінні статті 119 ГПК, і колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки правильними та належним чином мотивованими.
3.40.Усі наведені відповідачем доводи в обґрунтування поважності пропуску строку звернення із зустрічною позовною заявою, які наводяться відповідачем у касаційній скарзі (про складність справи, значний обсяг часу необхідний на оцінку доказів подану позивачем, побудову стратегії захисту, збирання власних доказів, існування проблем з електропостачанням, часті повітряні тривоги), могли бути зазначені відповідачем у відповідній заяві про продовження строку визначеного судом для подання відзиву на позов. Втім, така заява не була подана відповідачем, і останній підготував відзив у встановлений строк та подав його суду, не зазначивши, ні про будь-які обставини, що завадили належним чином викласти свої доводи у відзиві та надати відповідні доказі, ні про намір подати зустрічний позов, складання якого потребуватиме додаткового часу.
3.41.Указане, у свою чергу, спростовує доводи скаржника, про те, що встановлення судом першої інстанції відповідачу мінімального строку на підготовку відзиву, що передбачається ГПК - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, створило відповідачу процесуальні обмеження у належній реалізації процесуальних праву.
3.42.Водночас наведені доводи (про складність справи, значний обсяг часу необхідний на оцінку доказів подану позивачем, побудову стратегії захисту, збирання власних доказів, існування проблем з електропостачанням, часті повітряні тривоги) навіть не зазначалися відповідачем підставою для поновлення строку подачі зустрічного позову, натомість єдиною причиною пропуску строку звернення до суду із зустрічною позовною заявою було зазначено лише укладення з адвокатом договору про складання зустрічного позову 29.04.2024.
3.43.Тобто, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, суд першої інстанції оцінював поважність тільки наведених відповідачем обставини, які унеможливили звернення до суду у встановлений строк, і обґрунтовано відхилив такі доводи заявника. Водночас заявник не вказував про інші обставини, які перешкоджали б йому звернутись із зустрічною позовною заявою в межах процесуальних строків, відтак, доводи скарги про неврахування таких обставин судами, колегія суддів вважає безпідставними.
3.44.Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції, приймаючи ухвалу 18.03.2024 про відкриття провадження у справі не роз`яснив ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" його процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а саме те, що у випадку неподання зустрічної позовної заяви в строки, передбачені ГПК, така заява буде повернута судом, колегія суддів не вважає слушними, оскільки процесуальний закон не зобов`язує суд при постановленні ухвали про відкриття провадження у справі зазначати усі процесуальні права, які належать учаснику справи та роз`яснювати доцільність вчинення певних процесуальних дій учасникам (заявлення певних клопотань, заяв).
3.45.Ті обставини, що зустрічна позовна заява була подана відповідачем до того, як відбулося перше підготовче засідання у справі, не спростовують необхідність вчинення стороною процесуальних дій в строки, визначені законом, та необхідність доведення суду поважності пропуску такого строку у випадку заявлення про його поновлення.
3.46.Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами приписів процесуального права не знайшли підтвердження.