ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 620/6428/22
касаційне провадження № К/990/13769/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року (головуючий суддя - Клопот С.Л.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кучма А.Ю.; судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В.)
у справі № 620/6428/22
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Городнянське лісове господарство" (Державного підприємства "Городнянське лісове господарство")
до Головного управління ДПС у Чернігівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2022 року Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Городнянське лісове господарство" (далі - ДП "Городнянське лісове господарство"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 січня 2022 року № 11056/25010700, від 26 січня 2022 року № 1057/25010700, від 26 січня 2022 року № 1058/25010700, від 26 січня 2022 року № 1059/25010700.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 21 листопада 2022 року позов задовольнив у повному обсязі.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 березня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у Чернігівській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на неправомірності відображення ДП "Городнянське лісове господарство" в бухгалтерському обліку, а саме в рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)", витрат на "відновлення лісів" відповідно до бухгалтерського запису Деб. рах. 901 та Кр. рах. 232. Також зазначає про неправомірне списання деетанпропанбутанізованого конденсата в господарській діяльності платника у зв`язку з тим, що даний вид палива не може бути використаний для заправки транспортного засобу, оскільки є лише компонентом палива.
Верховний Суд ухвалою від 27 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Чернігівській області.
21 серпня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Городнянське лісове господарство" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 квітня 2018 року по 22 листопада 2021 року та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2018 року по 22 листопада 2021 року, за результатами якої складено акт від 20 грудня 2021 року № 9445/07/00993509.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), пунктів 7, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 3.5 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктів 2, 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, у зв`язку з безпідставним віднесенням поточних витрат, здійснених на лісовідтворення, до складу витрат поточного періоду та списанням на собівартість реалізованої продукції, а не до витрат наступних періодів, як облік біологічного активу. Так, за доводами контролюючого органу, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, проте дохід від "відновлення лісів" ДП "Городнянське лісове господарство" не визнавався, тому ним неправомірно включено до складу cобівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) витрати на "відновлення лісів".
Крім того, відповідач дійшов висновку про недотримання платником правил пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України з огляду на неправомірне списання деетанпропанбутанізованого конденсата в господарській діяльності, оскільки даний вид палива не може бути використаний для заправки транспортного засобу, адже є лише компонентом палива.
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області 26 січня 2022 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 1056/25010700, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1908891,00 грн за основним платежем та 250827,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 1057/25010700, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) у розмірі 6458270,00 грн за основним платежем; № 1058/25010700, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 143040,00 грн за основним платежем та 35760,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 1059/25010700, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 34421,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 26 січня 2022 року № 11056/25010700 та від 26 січня 2022 року № 1057/25010700, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Судами з`ясовано, що позивач є суб`єктом господарювання, який займається специфічним видом господарської діяльності, а саме діяльністю у сфері лісових ресурсів.
На лісогосподарських підприємствах особливості обліку витрат встановлено Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, затвердженими наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 14 травня 2013 року № 124 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до пункту 2.2 Методичних рекомендацій до основного виробництва зокрема, але не виключно, належать: штучне та природне лісовідновлення; лісорозведення; полезахисне лісорозведення; лісогосподарські заходи з поліпшення якісного складу лісів; будівництво доріг лісогосподарського призначення.
Отже, всі спірні витрати належать до витрат основного виробництва лісового господарства. Згідно з пунктом 2.3 Методичних рекомендацій всі ці витрати (тобто витрати основного виробництва) включаються до собівартості окремих видів продукції. Відповідно до розділу 5 "Групування витрат виробничої собівартості продукції (робіт послуг) за статтями калькуляції" (пункт 5.1) витрати на лісогосподарські роботи і послуги, виконані за рахунок доходу (виручки) від реалізації продукції, є однією із статей калькуляції продукції (підпункт 10 пункту 5.1).
Таким чином, витрати на лісогосподарські роботи і послуги входять до витрат, пов`язаних із виробництвом продукції лісового господарства. Враховуючи, що при визначенні ціни за продукцію (лісоматеріали) вартість лісогосподарських робіт і послуг включається до собівартості цієї продукції, а ціна реалізації продукції більша собівартості, витрати на лісогосподарські роботи (послуги) повністю компенсовані доходом платника.
Перелік робіт (послуг), які включаються до складу лісогосподарських робіт (послуг), вказано в пункті 5.4.3 розділу 5 Методичних рекомендацій і це, зокрема: лісокультурні роботи в державному лісовому фонді; охорона лісу від пожеж та інші аналогічні роботи (послуги).
Методичними рекомендаціями встановлено порядок групування витрат і складання зведеного кошторису витрат на виробництво (розділ 7) та особливості обліку і калькулювання витрат за видами виробництва, в тому числі щодо продукції лісового господарства (розділ 12, підрозділ 12.1), які встановлюють як групуються витрати і яким чином визначається собівартість товарної продукції (що є базою для визначення собівартості реалізованої продукції).
Жодним пунктом вказаних розділів Методичних рекомендацій не встановлено необхідності або обов`язку виключення із в