ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 440/4164/23
адміністративне провадження № К/990/41127/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 440/4164/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Спаскіна О.А., суддів: Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про відмову в призначенні пенсії № 163750021007 від 10 січня 2023 року;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 31 травня 1982 року серії НОМЕР_1 та період навчання в Полтавському будівельному технікумі транспортного будівництва і призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 21 жовтня 2022 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ПФУ в Запорізькій області, всупереч вимог законодавства, не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи, зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 31 травня 1982 року. Як наслідок відсутність необхідного стажу стала підставою для відмови у призначенні позивачці пенсії за віком.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачка при поданні заяви про призначення пенсії не подала документів, які б підтверджували відповідність її особистих даних, які зазначені в паспорті серії НОМЕР_2 від 24 грудня 2002 року, даним, зазначеним у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 31 травня 1982 року, а саме: прізвища та ім`я.
За відсутності таких документів станом на 10 січня 2023 року зарахування до стажу позивачки для призначення пенсії за віком періодів роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 31 травня 1982 року неможливе.
Для зарахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених у трудовій книжці, а також періоду навчання необхідно надати або свідоцтво про шлюб, або документ про зміну прізвища.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі № 440/4164/23 скасовано.
Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області № 163750021007 від 10 січня 2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 січня 2022 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції у цій справі.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФУ в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору 1341 грн 55 коп.
6. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2024 року задоволено pаяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 440/4164/23.
Виправлено описку в абзаці 61 мотивувальної частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року по справі № 440/4164/23, а саме зазначено "...розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 січня 2023 року..." замість "...розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 січня 2022 року..." та абзаці 5 резолютивної частини зазначити "...розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 січня 2023 року..." замість "...розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 січня 2022 року...".
7. Суд апеляційної інстанції на обґрунтування рішення від 06 листопада 2023 року зазначив, що трудова книжка позивачки містить недоліки в частині її оформлення.
Проте ані відповідач при винесенні спірного рішення, ані суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не надали належної правової оцінки тій обставині, що 01 грудня 2006 року ТОВ "Гірничо-видобувна компанія" виписано вкладиш НОМЕР_9 до трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і правильність записів у вкладиші підтверджується підписом особи, відповідальної за видачу трудових книжок і печаткою підприємства, та не ставилася під сумнів сторонами у справі.
Водночас, реалізація соціальних прав позивачки, зокрема, на зарахування до страхового стажу спірного періоду та на призначення належного їй розміру пенсії, не може ставитись у залежність від неправомірних дій особи, уповноваженої роботодавцем ОСОБА_1 на заповнення трудової книжки.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Неналежне оформлення трудової книжки не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивачки, які дають їй право на призначення/перерахунок пенсії, оскільки відповідальність за порядок ведення трудової книжки покладено безпосередньо на посадових осіб установи-роботодавця.
Отже, трудова книжка НОМЕР_1, виписана на ім`я " ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2" та вкладиш НОМЕР_3 до трудової книжки серії НОМЕР_1, виписаний на ім`я " ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2" перебувають у нерозривному взаємозв`язку, оформлені відповідно до п.п. 2.12, 3.1 Інструкції № 162, яка була чинна на час внесення вказаних записів. Тому ОСОБА_1 має право на зарахування, а відповідач повинен зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 31 травня 1982 року серії НОМЕР_1 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 21 жовтня 2022 року.
Належним способом захисту та відновлення права позивача у цій справі, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 січня 2023 року про призначення пенсії за віком.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині зарахування до страхового стажу позивачки періоду її навчання в Полтавському будівельному технікумі транспортного будівництва суд зазначив про розбіжність записів трудової книжки про навчання з відомостями дублікату диплому від 28 лютого 1983 року № НОМЕР_4 .
Диплом не містить відомостей про період навчання у частині дати та місяця вступу на навчання і дати та місяця закінчення навчання. В ньому лише вказано, що ОСОБА_1 вступила до навчального закладу в 1979 році, а закінчила його в 1983 році, рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 21 лютого 1983 року їй присвоєно кваліфікацію техніка-будівельника.
Натомість у трудовій книжці позивачки зазначено, що 01 вересня 1979 року вона прийнята учнем технікуму, а 01 квітня 1983 року звільнена по закінченню технікуму.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. 06 грудня 2023 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року в мотивувальній частині щодо позовних вимог про зобов`язання зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання в Полтавському будівельному технікумі транспортного будівництва і зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в Полтавському будівельному технікумі транспортного будівництва з 01 вересня 1979 року по 28 лютого 1983 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФУ в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови у зарахуванні періоду навчання позивачки до її страхового стажу прийнята з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції не повністю з`ясував обставини справи та не надав належної оцінки доказам, поданим позивачкою, що призвело до прийняття помилкового рішення.
Наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції взагалі не надав правової оцінки довідці від 22 лютого 2022 року № 130/01.2-05, виданої Полтавським фаховим коледжем транспортного будівництва, яка подавалась до заяви про призначення пенсії та яка підтверджує період навчання ОСОБА_1 у технікумі.
Згідно з вказаною довідкою позивачка зарахована на денну форму навчання з 01 вересня 1979 року (наказ від 24 серпня 1979 року № 127), а відрахована з технікуму в зв`язку з закінченням терміну навчання (наказ від 28 лютого 1983 року № 18). Аналогічні відомості містить і трудова книжка позивачки.
Із огляду на висновок суду апеляційної інстанції щодо підтвердження зміни позивачкою прізвища з " ОСОБА_1" на " ОСОБА_1" та врахування даних трудової книжки, ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції протиправно не зарахував час навчання до трудового стажу.
Той факт, що запис про відрахування з числа студентів технікуму був вчинений пізніше, аніж виданий наказ про відрахування, не може ставитись в провину позивачці і бути підставою для не зарахування до її страхового стажу періоду навчання у технікумі.
Підставами касаційного оскарження судового рішення скаржниця зазначила пункт 1 частини четвертої та підпункт "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги висновок Верховного Суду, щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 233/1181/17, тощо.
У цих постановах Верховний суд дійшов висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
9. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2023 року визначено склад колегії суддів - головуючого суддю Стрелець Т.Г., судді Тацій Л.В. і Стеценка С.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
11 січня 2024 року до Верховного Суду від ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Зазначив, що апеляційний суд обґрунтовано не знайшов підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періоду її навчання у технікумі, оскільки дані наданих нею документів містять розбіжності в частині визначення дати закінчення навчання у технікумі.
10. Верховний Суд ухвалою від 16 вересня 2024 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 17 вересня 2024 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Суди попередніх інстанцій встановили, що 03 січня 2023 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області) із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, в якій просила призначити їй пенсію за віком.
Позивачка в заяві зазначила, що не може надати свідоцтво про шлюб, оскільки він був зареєстрований в російській федерації.
Згідно з розпискою-повідомленням до заяви за призначенням/перерахунком пенсії від 03 січня 2023 року додано наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера (у кількості - 1), паспорт або ІD картку або посвідку (у кількості -1), диплом (свідоцтво, атестат) про навчання (у кількості - 2), довідку про прийняття на роботу (навчання) (у кількості - 2), заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк) (у кількості - 1), трудову книжку або документи про стаж (у кількості -1).
За принципом екстериторіальності заява від 03 січня 2023 року про призначення пенсії за віком розглянута ГУ ПФУ в Запорізькій області та Відділом призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Запорізькій області.
10 січня 2023 року відповідач прийняв рішення № 163750021007, яким відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Вказане рішення обґрунтовано тим, що пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", становить 60 років. Вік заявниці - 60 років 02 місяці 13 днів.
Необхідний страховий стаж, який визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня року 2003 №1058-IV (далі також - Закон № 1058-IV), становить 29 років. Страховий стаж особи становить 18 років 00 місяців 12 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
1) період роботи згідно з трудовою книжкою від 31 травня 1982 року НОМЕР_1, оскільки на титульній сторінці зазначено ім`я " ОСОБА_1 " (російською), яке не відповідає даним паспорта " ОСОБА_1 "; частково період роботи враховано за даними персоніфікованого обліку;
2) період навчання згідно з довідкою від 22 лютого 2022 року № 13/01.2-05 та дублікатом диплома про навчання від 28 лютого 1983 року серії НОМЕР_5, оскільки в тексті значиться прізвище " ОСОБА_1 ", яке не підтверджено первинним документом, а саме свідоцтвом про шлюб. Для зарахування періоду навчання до страхового стажу необхідно надати свідоцтво про шлюб чи документ про зміну прізвища.
Не погодившись із рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 10 січня 2023 року № 163750021007, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 341 КАС України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до вимог касаційної скарги колегія суддів КАС ВС переглядає постанову суду апеляційної інстанції лише в частині позовних вимог у задоволенні яких судами відмовлено.
Питанням, на яке необхідно надати відповідь у межах касаційного перегляду цієї справи є, чи має позивачка право на зарахування до її страхового стажу періоду навчання в Полтавському будівельному технікумі транспортного будівництва.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України за громадянами закріплено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
У частині першій Закону №1058-IV визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до змісту частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
13. Судами нижчих інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком досягла 60 років.
Відомості про роботу позивачки підтверджуються трудовою книжкою від 31 травня 1982 року НОМЕР_1 з вкладишем до трудової книжки серії НОМЕР_1, що ведеться з 01 грудня 2006 року.
Водночас трудова книжка позивачки містить недоліки в частині її оформлення - вона видана на ім`я " ОСОБА_1 " (російською мовою), а відповідно до відмітки на внутрішньому боці вказаної обкладинки прізвище змінено на " ОСОБА_1" на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_6, а також на титульній сторінці зазначено ім`я " ОСОБА_1 " (російською), що не відповідає даним паспорта, де зазначено ім`я " ОСОБА_1 ".
Наведене і стало підставою для відмови ОСОБА_1 у зарахуванні трудового стажу зазначеного у трудовій книжці при вирішенні питання про призначення пенсії за віком.
Із огляду на викладене колегія суддів КАС ВС зауважує, що статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлює Кабінет Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 2.2 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженої Наказом Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, що діяв до 29 липня 1993 року (далі - Інструкція № 162) заповнення трудової книжки уперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.
Згідно з пунктом 2.3 Інструкції № 162 усі записи в трудовий книжці про приймання на роботу, переведені на іншу постійну роботу або звільненні, а також про нагородження й заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочень чи зміни імені та по батькові на ініціали) та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження (пункт 2.10 Інструкції № 162).
Відповідно до пункту 2.11 Інструкції № 162 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник власним підписом завіряє правильність внесення відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, та після цього проставляється печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.
Зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові та дату народження проводяться адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорти, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер та дату цих документів (пункт 2.12 Інструкції № 162).
14. Під час розгляду справи суди встановили, що записи щодо зміни прізвища з " ОСОБА_1" на " ОСОБА_1" з посиланням на свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 на внутрішньому боці вказаної обкладинки трудової книжки позивачки здійснено посадовими особами Механізованої колони 108 тресту "Сургутдорстрой", де на той час працювала позивачка, що підтверджується записами в трудовій книжці на стор. 4-5 та відтиском печатки "МЕХКОЛОНА № 108".
Тобто інформація про зміну прізвища позивачки внесена її роботодавцем відповідно до правил визначених п. 2.12. Інтрукції № 162.
А тому відсутність свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_6, з огляду на його вилучення при розірванні шлюбу органами реєстрації актів цивільного стану, які нині знаходяться на території російської федерації, що унеможливлює отримання його позивачкою через відсутність дипломатичних зв`язків між державами, не може спростувати даних трудової книжки.
15. Пунктом 3.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, яка була чинною на момент оформлення позивачці вкладиша до трудової книжки, передбачено, що у разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. Вкладиш без трудової книжки недійсний.
Колегія суддів КАС ВС вважає слушним зауваження суду апеляційної інстанції, що 01 грудня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничо-видобувна компанія" виписало вкладиш НОМЕР_9 до трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і правильність записів у вкладиші підтверджується підписом особи, відповідальної за видачу трудових книжок та печаткою підприємства, що не ставилася під сумнів сторонами у справі.
Тобто трудова книжка НОМЕР_1, виписана на ім`я " ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1" та вкладиш НОМЕР_3 до трудової книжки серії НОМЕР_1, виписаний на ім`я " ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1" перебувають у нерозривному взаємозв`язку та стосуються однієї й тієї самої особи.
Із огляду на зазначене, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зазначені відповідачем недоліки трудової книжки не можуть бути належною підставою для незарахування її даних при визначенні трудового стажу ОСОБА_1
Правильним є й висновок, що в контексті встановлених обставин, належним способом захисту та відновлення права позивачки у цій справі, з урахуванням частини другої статті 9 КАС України, є визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про відмову в призначенні пенсії № 163750021007 від 10 січня 2023 року; зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 січня 2023 про призначення пенсії за віком.
16. Водночас колегія суддів КАС ВС не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в частині висновку щодо відсутності підстав для зарахування до трудового стажу ОСОБА_1 періоду її навчання у Полтавському будівельному технікумі транспортного будівництва, з огляду на таке.
Суди встановили, що трудова книжка НОМЕР_1 містить записи № 4 та 5, відповідно до змісту яких позивачка 01 вересня 1979 року прийнята учнем технікуму (наказ від 24 серпня 1979 року № 127), а 01 квітня 1983 року відрахована у зв`язку із закінченням технікуму (наказ від 28 лютого 1983 року № 18).
Згідно з копією дублікату диплому НОМЕР_5, виданого ОСОБА_1 28 лютого 1983 року, встановлено, що вона в 1979 році вступила до Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва, і в 1983 році закінчила повний курс названого технікуму та згідно з рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 21 лютого 1983 року їй присвоєно кваліфікацію техніка-будівельника.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості трудової книжки та дублікату диплому містять розбіжності, а тому не зарахував стаж навчання до трудового.
Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 2.15 Інструкції № 162 в редакції станом на час навчання ОСОБА_1 визначено, що студентам, учням, аспірантам та клінічним ординаторам, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, у партійних школах та школах просування. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.
Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Отже, час навчання зараховується до стажу роботи. Навчальний заклад вносить до трудової книжки записи про час навчання на денних відділеннях. Підставою для таких записів є накази навчального закладу про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів. Час навчання підтверджується, зокрема дипломами, довідками, які містять відомості про періоди навчання.
ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії додана архівна довідка Полтавського фахового коледжу транспортного будівництва від 22 лютого 2022 року № 130/01.2-05. Відповідно до її змісту позивачка зарахована на денну форму навчання з 01 вересня 1979 року (наказ від 24 серпня 1979 року № 127), а відрахована з технікуму в зв`язку із закінченням терміну навчання (наказ від 28 лютого 1983 року № 18).
Із огляду на відомості трудової книжки та архівної довідки, колегія суддів КАС ВС погоджується з доводами касаційної скарги, що періодом який підлягає зарахуванню до трудового стажу позивачки є 01 вересня 1979 року - 28 лютого 1983 року, оскільки він внесений на підставі відповідних наказів учбового закладу.
Дата 01 квітня 1983 року, яка зазначена в трудовій книжці під № 5 є датою внесення запису про завершення навчання, а не датою його завершення.
Колегія суддів зауважує, що на ОСОБА_1 не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Неналежне оформлення трудової книжки не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивачки, які дають їй право на призначення пенсії, оскільки відповідальність за порядок ведення трудової книжки покладено безпосередньо на посадових осіб установи-роботодавця, в цьому випадку на навчальний заклад.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постановах: від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19 та ін.
17. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 351 КАС України).
Із огляду на наведене суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду апеляційної інстанції в частині мотивів щодо врахування періоду навчання ОСОБА_1 до стажу роботи, який обчислюється під час вирішення питання про призначення пенсії. В іншій частині постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року має бути залишена без змін.
18. У касаційній скарзі позивачка також просила вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Позивач за подання касаційної скарги у цій справі сплатив судовий збір в розмірі 1 717,76 грн згідно із квитанцією про сплату від 06 грудня 2023 року № 6423-6160-4115-3471. Отже, ця сума підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду