ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 640/1014/20
касаційне провадження № К/990/20689/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року (головуючий суддя - Бояринцева М.А.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Парінов А.Б.; судді: Грибан І.О., Шелест С.Б.)
у справі № 640/1014/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИНВЕСТ"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖИНВЕСТ" (далі - ТОВ "ДЖИНВЕСТ", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2019 року № 000845510 та № 0053050602.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 13 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2019 року № 000845510. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з контрагентами.
Ухвалою від 12 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
28 червня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ДЖИНВЕСТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28 квітня 2016 року по 30 червня 2019 року та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої склав акт від 18 жовтня 2019 року № 20/26-15-05-10-02/40457641.
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на 16 827 486,00 грн.
На підставі акта перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2019 року № 000845510, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 21 034 660,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 16 827 486,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 4 207 174,00 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Аналіз вказаних норм свідчить, що показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
Суди встановили, що відповідно до ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 грудня 2016 року № 1240 видом господарської діяльності ТОВ "ДЖИНВЕСТ" є професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінним паперами, дилерська діяльність; діяльність з торгівлі цінним паперами, брокерська діяльність.
Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтайм Солюшн" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів від 25 червня 2018 року № ДД18-2506-4, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити акції прості іменні, за ціною та на умовах, передбачених цим Договором.
На підтвердження факту реального здійснення господарської операції платник надав завірені копії акта приймання-передачі цінних паперів та виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу цінних паперів від 25 червня 2018 року № ДД18-2506-4, платіжного доручення, виписок про операції з цінним паперами.
Крім того, судами встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Вектор" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів від 24 квітня 2017 року № ДД17-2404-3, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити Інвестиційні сертифікати іменні, за ціною і на умовах, передбачених цим Договором.
Позивачем на підтвердження виконання вказаного договору надано копії акта приймання-передачі цінних паперів та виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу цінних паперів від 24 квітня 2017 року № ДД17-2404-3, платіжного доручення, виписок про операції з цінним паперами.
Крім того, між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВК ЛТД" (Продавець) були укладені договори від 20 січня 2017 року № ДД17-2001-1, від 27 січня 2017 року № ДД17-2701-1, від 02 лютого 2017 року № ДД17-0202-1, від 07 лютого 2017 року № ДД17-0702-1, від 16 лютого 2017 року № ДД17-1602-1, від 24 лютого 2017 року № ДД17-2402-1, від 02 березня 2017 року № ДД17-0203-1, від 09 березня 2017 року № ДД17-0903-1, відповідно до умов яких Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити Інвестиційні сертифікати іменні, за ціною і на умовах, передбачених цими Договорами.
На підтвердження факту виконання вказаних договорів позивач надав копії актів приймання-передачі цінних паперів та виконання зобов`язань за зазначеними договорами купівлі-продажу цінних паперів, платіжних доручень, виписок про операції з цінним паперами.
Також, судами встановлено, що між позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орегон ЛТД", як Продавцем, укладено договори купівлі-продажу цінних паперів від 12 травня 2017 року № ДД17-1205-4, від 19 травня 2017 року № ДД17-1905-3, від 25 травня 2017 року № ДД17-2505-3, від 01 червня 2017 року № ДД17-0106-3, від 22 червня 2017 року № ДД17-2206-3, згідно з пунктом 1.1 яких Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити акції прості іменні, за ціною і на умовах, передбачених цими Договорами.
Позивачем на підтвердження факту виконання вказаних договорів надано копії актів приймання-передачі цінних паперів та виконання зобов`язань за зазначеними договорами купівлі-продажу цінних паперів, платіжних доручень, виписок про операції з цінним паперами.
В цій справі суди вважали, що наданих позивачем первинних документів достатньо для підтвердження реальності спірних господарських операцій.
Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Реальність, зокрема, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності були отримані від указаних в первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків.
На думку Суду, оцінка господарських операцій позивача та його контрагентів у даному випадку вимагає ретельної перевірки обставин їх виконання. Установлення наведених обставин є необхідним для перевірки того, чи відображають надані платником первинні документи реальні факти господарської діяльності за спірними правочинами та чи є обґрунтованими доводи податкового органу, покладені в основу висновків акта перевірки, про порушення платником податкового законодавства.
Не досліджено судовими інстанціями і фактичну можливість контрагентів платника здійснювати діяльність з продажу цінних паперів (не перевірено наявність відповідних ліцензій тощо).
Фактично суди при оцінці реальності господарських операцій обмежились виключно переліком наданих позивачем документів, що не відповідає основним засадам (принципам) адміністративного судочинства щодо диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Водночас, Суд зауважує, що відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" ліквідовано Окружний адміністративний суд м. Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у м. Києві.
Згідно з абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Враховуючи приписи Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", розглядувана справа підлягає направленню на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -