ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 380/20181/23
адміністративне провадження № К/990/14578/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 (судді: Хобор Р.Б., Бруновська Н.В., Шавель Р.М.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного із заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні її перерахунку та виплати на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі № 380/8819/23;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2021 без обмеження її максимальним розміром із врахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" та індексацій пенсії, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" із застосуванням коефіцієнтів збільшення пенсії у 2022 році - 1,14, у 2023 році - 1,197, та провести виплату пенсії із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування до пенсії позивача обмеження максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність) з 01.03.2022.
Зобов`язано відповідача перерахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум пенсію позивачу без обмеження максимальним розміром (що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність) з 01.03.2022.
В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений за подання цього позову в сумі 1073,60 грн.
В березні 2024 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2023.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 відмовлено в задоволенні заяви позивача про роз`яснення судового рішення.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі статті 298 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без задоволення, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги та звернувся з касаційною скаргою.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач, покликаючись на практику Верховного Суду зазначив, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки судового збору за звернення до адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення.
Позивач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 29.03.2024 про повернення апеляційної скарги і справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Відповідач у відзиві просив ухвалу суду апеляційної інстанції від 29.03.2024 залишити без змін, а на касаційну скаргу - без задоволення.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.
Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Нормами статті 3 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік об`єктів справляння судового збору та процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється.
Заяви про роз`яснення судового рішення не відносяться до об`єктів справляння судового збору.
Зазначені заяви не віднесено також до переліку заяв та клопотань, за подання яких судовий збір не справляється.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору стосовно документів та дій, за які судовий збір справляється.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду з питань роз?яснення судового рішення необхідно сплатити судовий збір.
Такі висновки суд апеляційної інстанції зробив з покликанням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.05.2018 у справі № 915/955/15 та від 15.06.2022 у справі №280/4372/18, у якій застосовано висновки у справі № 915/955/15.
Водночас, у вказаних справах, на відміну від справи, яка розглядається, вирішено питання справляння судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу, якою було розглянуто скаргу на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби та якою вирішено питання зміни способу виконання судового рішення.
При цьому, Конституційний Суд України у рішенні № 6-р(II)/2024 від 13.05.2024 у справі № 3-187/2023(351/23), визнавши такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що за подання до суду першої інстанції скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця не встановлено справляння судового збору, обов`язок сплати судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, визначений приписом статті 4 Закону, не можна вважати зрозумілим і справедливим елементом механізму контролю за виконанням судового рішення як невіддільного складника права на доступ до суду.
За таких обставин, враховуючи, що за подання заяви про роз?яснення судового рішення також не передбачено справляння судового збору, покликання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.05.2018 у справі № 915/955/15 та від 15.06.2022 у справі №280/4372/18, не можна визнати обґрунтованим.
Натомість, Верховний Суд, розглядаючи справу №240/17372/21 у постанові від 19.01.2023, де предметом дослідження було питання сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатом розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, дійшов висновку, що за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому, відповідно, і з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.
Зазначені висновки підлягають застосуванню при розгляді цієї справи, оскільки стосуються аналогічного питання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у позивача обов?язку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену з питань роз`яснення судового рішення.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Зважаючи на викладене касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд