ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 991/2352/24
провадження № 51-2062 км 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
представника особи, щодо майна якої
вирішувалося питання про скасування арешту ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2024 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2024 року залишено без задоволення клопотання адвоката ОСОБА_7, подане в інтересах ОСОБА_6, про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019110350000029 від 13 лютого 2019 року.
Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2024 року закрито провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, поданою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2024 року про залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування касаційних вимог ОСОБА_7 посилається на позицію, висловлену в ухвалі колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 569/19829/21, та зазначає про необґрунтованість висновків апеляційного суду, оскільки, на її переконання, ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову в такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна, тому вважає, що положення п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у їх взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 цього Кодексу передбачають право на апеляційне оскарження не тільки ухвали слідчого судді про арешт майна або про відмову в ньому, а й ухвали про скасування або про відмову в скасуванні арешту майна, у зв`язку з чим, на переконання адвоката, апеляційному суду необхідно було здійснити розгляд її апеляційної скарги по суті.
На касаційну скаргу заперечень від учасників касаційного провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Адвокат ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію адвоката, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Щодо доводів касаційної скарги ОСОБА_7 про істотне порушення апеляційним судом вимог КПК України, а також про те, що ухвала слідчого судді про відмову у скасуванні арешту майна підлягає перегляду в суді апеляційної інстанції, то колегія суддів їх відхиляє з огляду на таке.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зробила висновок про те, що ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна (ухвали про відмову в задоволенні клопотань про скасування арешту майна), постановлені в порядку ст. 174 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягають (постанова від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23).
Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, мотивуючи своє рішення про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2024 року про залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна, суд апеляційної інстанції констатував, що ухвала слідчого судді про залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суд погоджується з таким рішенням. Апеляційний суд обґрунтовано послався на висновок про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі № 569/17036/118, відповідно до якого, якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді - після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Посилання адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Верховного Суду від 23 січня 2024 року (справа № 569/19829/21, провадження № 51-1344 км 22) як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, не є слушним, враховуючи висновок об`єднаної палати, зазначений вище.
З урахуванням наведеного касаційний суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а її зміст відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Таким чином, колегія суддів не встановила істотного порушення приписів кримінального процесуального закону, а тому оскаржуване судове рішення необхідно залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд