ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 724/432/24
провадження № 51 - 2016 км 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника заявника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 21 березня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, подане в рамках кримінального провадження № 12024263160000013 від 05 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про скасування арешту майна.
Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою судді Чернівецького апеляційного суду від 21 березня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2024 року.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому суді.
Обґрунтовуючи свою позицію, стверджує, що апеляційний суд постановив ухвалу всупереч вимогам процесуального закону та практиці Верховного Суду, викладеній у справі № 569/19829/21, без належного вмотивування прийнятого рішення, оскільки, на її думку, п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 цього Кодексу передбачають право на апеляційне оскарження не тільки ухвали слідчого судді про арешт майна або про відмову у ньому, а й ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Ухвалюючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, суд апеляційної інстанції дотримався вимог кримінального процесуального законодавства, з огляду на таке.
Частиною 3 ст. 392 КПК України регламентовано, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК України.
Із матеріалів провадження видно, що слідчий суддя розглянув клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024263160000013 від 05 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та відмовив у його задоволенні.
Ухвала слідчого судді від 15 березня 2024 року стосується 6скасування арешту майна, тому відповідно до статей 174, 309 КПК України вона апеляційному оскарженню не підлягає, на чому правильно акцентував увагу апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх рішеннях, ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягають.
Такий висновок сформулювала об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 20 травня 2024 року (справа № 712/191/23, провадження № 51-3208кмо23).
Таким чином, посилання адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Верховного Суду від 23 січня 2024 року (справа № 569/19829/21, провадження № 51-1344 км 22) як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення не є слушним, враховуючи висновок об`єднаної палати, зазначений вище.
З урахуванням наведеного ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є законною та обґрунтованою, а її зміст відповідає вимогам статей 370, 418 КПК України.
Отже, колегія суддів не встановила істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому оскаржуване судове рішення необхідно залишити без зміни, а касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд