ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 494/1822/21
провадження № 51-2061 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_5 на вирок Березівського районного суду Одеської області від 10 липня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року щодо
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Змістоскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Березівського районного суду Одеської області від 10 липня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 296 КК до покарання у виді арешту на строк
3 місяці.
2. Одеський апеляційний суд ухвалою від 23 січня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
3. Суд визнав ОСОБА_7 винуватим у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
4. Як установив суд, 10 грудня 2021 року приблизно о 15:00, більш точного часу органами досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на узбіччі автошляху P55 - навпроти кафе-бару "Затишок" у с. Вікторівка Березівського району Одеської області, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, благопристойності, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, підійшов до ОСОБА_8 та почав його ображати нецензурною лайкою. Далі, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, умисно, протиправно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, кулаком лівої руки завдав йому одного удару в ділянку обличчя, чим спричинив легке тілесне ушкодження у вигляді синця. Продовжуючи свої протиправні дії, бажаючи показати свою зневагу до установлених правил і норм поведінки, поводячись зухвало, проявляв зверхнє ставлення до прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_8 і суспільства в цілому, ігноруючи право на приватну власність потерпілого, підійшов до автомобіля марки ВАЗ, моделі 217030, реєстраційні номери НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_8, та, діючи з особливою зухвалістю, обома руками відламав ліве і праве дзеркала заднього виду, дверну зовнішню ручку на правих задніх дверях указаного автомобіля та викинув ці деталі на проїжджу частину автошляху.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
6. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає про те, що суд першої інстанції не проаналізував фактичних обставин провадження, не перевірив усіх доказів,
а апеляційний суд помилково переглянув провадження лише в частині призначеної міри покарання.
7. Стверджує, що суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 1 ст. 296 КК, оскільки поведінка її підзахисного була спрямована виключно на потерпілого, який глузував з нього, що свідчить про наявність особистого мотиву.
8. Також покликається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що, на її думку, допустили суди обох інстанцій, зокрема суд першої інстанції:
- залишив поза увагою, що потерпілий зазначав у судовому засіданні 14 березня 2023 року про заподіяння йому обвинуваченим одного удару в щелепу, а у висновку експерта вказано про спричинення тілесного ушкодження у вигляді одного синця обличчя на правій вилиці. При цьому у висновку експерт не надав чіткої відповіді щодо можливості самому завдати собі такої травми;
- урахував показання свідка ОСОБА_9, який не був очевидцем події, а чув лише спір, крики і лайку;
- не надав оцінки показанням ОСОБА_7, який з 2004 року страждає на цукровий діабет і є інсулінозалежним, а тому, відчувши різке зниження цукру, зупинився, вийшов з автомобіля, при цьому його покачувало, а потерпілий все це знімав на телефон, глузував з нього.
9. Зазначені обставини, на думку захисника, свідчать про те, що суд не встановив ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого її підзахисному кримінального правопорушення.
10. Апеляційний суд, порушуючи ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), переглянув вирок місцевого суду лише в частині призначеної міри покарання, однак не перевірив викладених в апеляційній скарзі доводів щодо неповноти дослідження місцевим судом наданих доказів, що, на думку захисника, фактично є зверненням про повторне дослідження обставин провадження. При цьому апеляційний суд не врахував посилань, що містяться в апеляційній скарзі, на поведінку потерпілого та його знайомих, які насміхалися над її підзахисним, знімали його на телефон, постукували по його автомобілю.
11. Щодо призначеної міри покарання, то на думку захисника:
- суди помилково врахували обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, оскільки на підтвердження перебування її підзахисного в такому стані суди послалися на протокол, складений у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_7 був зупинений працівниками поліції того дня о 16:00, тобто вже після вчинення діяння в цьому кримінальному провадженні. З огляду на зазначене вказаний протокол, на її переконання, не може бути допустимим доказом;
- суди не надали оцінки і стану здоров`я її підзахисного, який унеможливлює проходження ним лікування в умовах перебування в установі виконання покарань;
- Законом України від 23 серпня 2023 року № 3342-ІХ внесено зміни до КК, які поліпшують становище ОСОБА_7, оскільки такий вид покарання, як арешт застосовується лише до військовослужбовців.
12. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
13. Захисник ОСОБА_5 підтримала свою касаційну скаргу та просила її задовольнити. Прокурор частково підтримала подану касаційну скаргу та просила виключити із судових рішень посилання на обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
Мотиви Суду
14. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
15. Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
16. Так, згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
17. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
18. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції визнав винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК, та призначив йому покарання у виді арешту.
19. Не погодившись із зазначеним вироком, захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу, в якій, не погоджуючись із призначеним її підзахисному покаранням, просила змінити вирок місцевого суду. При цьому зі змісту апеляційної скарги вбачається, що захисник, оспорюючи вирок посилалася на те, що місцевий суд крім іншого: не взяв до уваги показань обвинуваченого, який повідомив, що в день події потерпілий та його знайомі насміхалися над ним, постукували по його автомобілю; за відсутності в матеріалах кримінального провадження жодного доказу, визнав обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
20. Також захисник стверджувала, що місцевий суд помилково послався на протокол про адміністративне правопорушення від 10 грудня 2021 року як на доказ, що підтверджує перебування ОСОБА_7 у стані алкогольного сп`яніння, однак цей протокол був складений о 16:00, а подія, у вчиненні якої обвинувачується її підзахисний, мала місце о 15:00.
21. Крім того, з наявного в матеріалах кримінального провадження технічного носія інформації вбачається, що захисник в судовому засіданні апеляційного суду 23 січня 2024 року підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи, наголосивши на тому, що саме потерпілий зі своїми знайомими спровокували вчинення кримінального правопорушення та про те, що суд першої інстанції безпідставно вказав про вчинення кримінального правопорушення її підзахисним в стані алкогольного сп`яніння та визнав це обставиною, що обтяжує покарання, а ОСОБА_7 не тільки заперечував перебування в стані алкогольного сп`яніння, а й зазначив, що вважає себе невинним (т. 1, а. п. 168).
22. Відповідно до ст. 419 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При цьому в мотивувальній частині ухвали має бути зазначено: короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; встановлені судом першої інстанції обставини; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
23. Частиною 2 цієї статті передбачено, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави,
з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
24. За наслідками апеляційного розгляду апеляційної скарги захисника
ОСОБА_10 на вирок районного суду від 10 липня 2023 року щодо ОСОБА_7 суд апеляційної інстанції залишив подану апеляційну скаргу без задоволення.
25. Водночас усупереч п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду відображено лише деякі доводи з апеляційної скарги захисника. Так, у мотивувальній частині ухвали взагалі відсутнє зазначене в апеляційній скарзі захисника посилання на безпідставне визнання судом першої інстанції обставиною, що обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння. Не наведено в ухвалі й обґрунтування, з яких підстав цей довід захисника не підлягає задоволенню.
26. Натомість в ухвалі апеляційного суду зазначено лише, що згідно зі ст. 67 КК до обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7, районний суд відніс вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
27. Крім того, залишив поза увагою суд апеляційної інстанції і доводи, викладені учасниками кримінального провадження в судовому засіданні цього суду, зокрема щодо неправомірної поведінки потерпілого, внаслідок чого було вчинено кримінальне правопорушення, та твердження ОСОБА_7, який зазначив, що не визнає стан алкогольного сп`яніння і не відчуває себе винуватим.
28. Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК під час розгляду провадження в апеляційному порядку, що перешкодило постановленню законного та обґрунтованого рішення і відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу є підставою для його скасування.
29. У зв`язку з цим Суд визнає обґрунтованими доводи захисника в касаційній скарзі в частині істотного порушення апеляційним судом норм кримінального процесуального закону та невідповідності його ухвали ст. 419 КПК.
30. Однак, з огляду на наявність зазначених вище істотних порушень вимог кримінального процесуального закону й на те, що вирішення інших викладених у скарзі доводів пов`язано з переоцінкою сукупності зібраних доказів, колегія суддів не вбачає підстав для їх перевірки в ході касаційного розгляду та вважає, що з урахуванням вимог, заявлених в апеляційній скарзі захисника, зазначені доводи має перевірити суд апеляційної інстанції, у зв`язку з чим є підстави для часткового задоволення вимог касаційної скарги та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
31. Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, належним чином перевірити доводи захисника про порушення норм матеріального та процесуального права, здійснити апеляційний розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд