ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ДОДАТКОВА)
12 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 824/143/23
провадження № 61-6879ав24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
секретар судового засідання -Дука В. В.,
учасники справи:
заявники (стягувачі):Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company),
заінтересована особа (боржник)-ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду (проспект Повітряних Сил, 28, м. Київ) заяву Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) про визнання і надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) звернулися до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум.
У заяві, з поміж іншого, просили стягнути судові витрати, а саме: судовий збір, витрати на залучення перекладачів та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року у задоволенні заяви Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) про визнання і надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум відмовлено.
Постановою Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції, від 18 липня 2024 року апеляційну скаргу Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) задоволено.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року скасовано.
Ухвалено у справі нове судове рішення, яким заяву Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) задоволено.
Визнано та надано дозвіл на виконання остаточного рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру, ухваленого у складі арбітрів пана ОСОБА_3, пана ОСОБА_4, пані ОСОБА_5,від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум, яким наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) наступних сум:
40 371 780, 89 євро як основну суму боргу,
1 720 898,13 євро як Надбавки,
6 303 111,24 євро як Плату за несвоєчасну поставку,
292 296,34 доларів США як Інспекційних витрат,
7 900 євро та 108 000,75 доларів США та 39 000 польських злотих як Витрат на обслуговування,
552 740,93 євро та 219 336,40 швейцарських франків як (не пов`язані з арбітражем) витрати на юридичні послуги,
619 798,17 євро як Комісії за структурування.
Наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) відсотки за ставкою 5 % до їх повного погашення:
з 01 травня 2021 року:
на основну суму боргу 40 371 780,89 євро,
на суму 1 720 898,13 євро (Надбавка),
на суму 6 303 111,24 євро (Плата за несвоєчасну поставку),
на суми, зазначені для позицій SERV №№ 029, 032, 033, 036 та 040 у таблиці на ¶ 299 вище (Витрати на обслуговування),
на суми, зазначені для позицій LGL №№ 050, 051, 052, 053, 054, 055, 056, 057, 058 у таблиці у п. 307 вище (витрати на юридичні послуги),
на суму 61 998,17 євро (Комісія за структурування).
Починаючи з відповідної дати оплати (як зазначено в таблицях на 293, 299 і 307 вище):
на всі суми, зазначені у таблиці у 293 вище (Інспекційні витрати),
на суми, зазначені для позицій SERV №№ 042-050 у таблиці у 299 вище (Витрати на обслуговування),
на суми, зазначених для позицій LGL №№ 060-125 у таблиці, наведеній у пункті 307 вище (витрати на юридичні послуги).
Наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) суму у розмірі 679 960,27 швейцарських франків як відшкодування арбітражних витрат, авансованих позивачами (після вирахування часткового повернення авансу, сплаченого позивачами).
Наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) 122 236,75 швейцарських франків, 75 544,89 євро та 27 000 доларів США як відшкодування їхніх витрат сторони на участь у справі.
Видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), право стягнення яким є солідарним, вказаних сум:
40 371 780, 89 євро як основну суму боргу,
1 720 898,13 євро як Надбавки,
6 303 111,24 євро як Плату за несвоєчасну поставку,
292 296,34 доларів США як Інспекційних витрат,
7 900 євро та 108 000,75 доларів США та 39 000 польських злотих як Витрат на обслуговування,
552 740,93 євро та 219 336,40 швейцарських франків як (не пов`язані з арбітражем) витрати на юридичні послуги,
619 798,17 євро як Комісії за структурування.
відсотки за ставкою 5 % до їх повного погашення:
з 01 травня 2021 року:
на основну суму боргу 40 371 780,89 євро,
на суму 1 720 898,13 євро (Надбавка),
на суму 6 303 111,24 євро (Плата за несвоєчасну поставку),
на суми, зазначені для позицій SERV №№ 029, 032, 033, 036 та 040 у таблиці на ¶ 299 вище (Витрати на обслуговування),
на суми, зазначені для позицій LGL №№ 050, 051, 052, 053, 054, 055, 056, 057, 058 у таблиці у п. 307 вище (витрати на юридичні послуги),
на суму 61 998,17 євро (Комісія за структурування).
Починаючи з відповідної дати оплати (як зазначено в таблицях на 293, 299 і 307 вище):
на всі суми, зазначені у таблиці у 293 вище (Інспекційні витрати),
на суми, зазначені для позицій SERV №№ 042-050 у таблиці у 299 вище (Витрати на обслуговування),
на суми, зазначених для позицій LGL №№ 060-125 у таблиці, наведеній у пункті 307 вище (витрати на юридичні послуги);
суму у розмірі 679 960,27 швейцарських франків як відшкодування арбітражних витрат, авансованих позивачами (після вирахування часткового повернення авансу, сплаченого позивачами).
122 236,75 швейцарських франків, 75 544,89 євро та 27 000 доларів США як відшкодування їхніх витрат сторони на участь у справі.
Видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ), право стягнення яким є солідарним, вказаних сум:
40 371 780, 89 євро як основну суму боргу,
1 720 898,13 євро як Надбавки,
6 303 111,24 євро як Плату за несвоєчасну поставку,
292 296,34 доларів США як Інспекційних витрат,
7 900 євро та 108 000,75 доларів США та 39 000 польських злотих як Витрат на обслуговування,
552 740,93 євро та 219 336,40 швейцарських франків як (не пов`язані з арбітражем) витрати на юридичні послуги,
619 798,17 євро як Комісії за структурування.
відсотки за ставкою 5 % до їх повного погашення:
з 01 травня 2021 року:
на основну суму боргу 40 371 780,89 євро,
на суму 1 720 898,13 євро (Надбавка),
на суму 6 303 111,24 євро (Плата за несвоєчасну поставку),
на суми, зазначені для позицій SERV №№ 029, 032, 033, 036 та 040 у таблиці на ¶ 299 вище (Витрати на обслуговування),
на суми, зазначені для позицій LGL №№ 050, 051, 052, 053, 054, 055, 056, 057, 058 у таблиці у п. 307 вище (витрати на юридичні послуги),
на суму 61 998,17 євро (Комісія за структурування).
Починаючи з відповідної дати оплати (як зазначено в таблицях на 293, 299 і 307 вище):
на всі суми, зазначені у таблиці у 293 вище (Інспекційні витрати),
на суми, зазначені для позицій SERV №№ 042-050 у таблиці у 299 вище (Витрати на обслуговування),
на суми, зазначених для позицій LGL №№ 060-125 у таблиці, наведеній у пункті 307 вище (витрати на юридичні послуги);
суму у розмірі 679 960,27 швейцарських франків як відшкодування арбітражних витрат, авансованих позивачами (після вирахування часткового повернення авансу, сплаченого позивачами).
122 236,75 швейцарських франків, 75 544,89 євро та 27 000 доларів США як відшкодування їхніх витрат сторони на участь у справі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company) на відшкодування судових витрат за сплату судового збору 2 185 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) на відшкодування судових витрат за сплату судового збору 2 185 грн.
У судовому засіданні 18 липня 2024 року, під час ухвалення судового рішення у Верховному Суді, представники Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) вказали, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
23 липня 2024 року Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) подали до Верховного Суду заяву про розподіл судових витрат у справі, в якій просять відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 91 034,34 євро, витрати, пов`язані із залученням перекладачів, у розмірі 87 902 грн та судовий збір у розмірі 4 370 грн, зазначивши, що право стягнення заявників є солідарним.
У вересні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Деркач С. С., подав клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому просить відмовити у задоволенні вказаної заяви про ухвалення додаткового судового рішення та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 50 000 грн.
Позиції учасників процесу в суді
Представник Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) у судовому засуданні підтримав заяву в частині відшкодування судових витрат на правничу допомогу та витрат пов`язані із залученням перекладачів, просив заяву у цій частині задовольнити. У частині стягнення судового збору відмовився від вимог заяви, оскільки вони вирішені при ухваленні судового рішення.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Деркач С. С. заперечував проти задоволення заяви, підтримав доводи клопотання про зменшення судових витрат.
Позиція Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції
У пункті 3 частини першої, частині третій статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) подав до суду копію договору про надання правової допомоги, звіти про надані юридичні послуги з детальним описом робіт, рахунки, інвойси на оплату послуг, виписки з банківського рахунку щодо переведення коштів та платіжні інструкції.
У пунктах 150-151 постанови Великої Палати Верховного Суду
від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження
№ 12-14гс22) вказано, що клопотання про зменшення розміру витрат
на професійну правничу допомогу має бути належним чином мотивовано.
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово поновому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Крім витрат на правову допомогу у Верховному Суді, заявники просять стягнути з ОСОБА_1 на свою користь і витрати на правничу допомогу в апеляційному суді, як суді першої інстанції.
Колегія суддів уважає, що правові підстави для задоволення заяви у цій частині відсутні, так як у суді першої інстанції заявники не обґрунтували належним чином відповідне клопотання, не надали доказів понесення таких витрат, їх розмір.
У заяві про визнання і надання дозволу на виконання остаточного рішення арбітражного суду Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company)вказували про те, що розрахунок витрат на правничу допомогу буде подано до суду першої інстанції протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, проте в подальшому не обґрунтували відповідне клопотання, не надали доказів на підтвердження понесення відповідних витрат та їх розміру, що не відповідає вимогам статей 137, 141 ЦПК України.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 156/4766/21 (провадження № 61-15464св23).
Верховний Суд дослідив звіти про надані юридичні послуги й зазначає таке.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Верховний Суд погоджується із доводами заявників, що, обов`язок адвоката щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді передбачає не лише відповідальність за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а зобов`язує адвоката вчинити комплекс дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката.
Такий висновок міститься й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 9901/459/21 (провадження № 11-75заі23).
У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності),
а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.
У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі "East / West Alliance Limited" проти України" за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно
з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Отже, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються
з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Вказані правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 січня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24).
Отже, враховуючи наведене, дослідивши заяву Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її мотиви та надані докази, врахувавши заперечення та клопотання про зменшення розміру цих судових витрат представника ОСОБА_1 - адвоката Деркача С. С., оцінивши складність справи, реального часу на надання правової допомоги, виходячи з критеріїв розумності, справедливості та виваженості колегія суддів доходить до висновку про зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявників 30 000 євро, право стягнення яких є солідарним.
За домовленістю сторін Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) зобов`язалися оплатити послуги АО "Етерна Ло" у євро.
У зв`язку із цим, враховуючи договірні умови оплати адвокатських послуг, Верховний Суд визначає відшкодування витрат на правничу допомогу в євро.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 824/15/22 (провадження № 61-7657ав22).
Верховним Судом також встановлено, що при розгляді справибуло вирішено питання про судові витрати не в повному обсязі, оскільки, крім судового збору, заявники просили суд стягнути на їх користь судові витрати, пов`язані із залученням перекладачів.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно із частинами першою-третьою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частинами шостою-восьмою статті 139 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.
Звертаючись до суду з проханням компенсувати витрати на залучення перекладачів та нотаріального завірення перекладу, заявники надали відповідні рахунки та квитанції про оплату послуг на загальну суму у розмірі 87 902 грн.
Колегія суддів вважає, що заявлена суму витрат, пов`язаних із залученням перекладачів, співмірна зі складністю виконаної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Інша сторона вказаних обставин належно не спростувала, а доводи заяви про відмову носять характер припущень, тому Верховний Суд вважає, що у цій частині заява Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) підлягає задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь заявників слід стягнути витрати пов`язані із залученням перекладачів у розмірі 87 902 грн, право стягнення яких є солідарним.
Керуючись статтями 139, 141, 259, 270, 382 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду