ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 718/4344/23
провадження № 61-8566св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Сенс-Банк,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Сенс-Банк" на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області у складі судді Масюк Л. О. від 25 березня 2024 року тапостанову Чернівецького апеляційного суду у складі колегії суддів:
Перепелюк І. Б., Височанської Н. К., Литвинюк І. М. від 11 червня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства "Сенс-Банк" (далі - АТ "Сенс-Банк", банк) про захист прав споживачів та стягнення коштів.
Позовну заяву мотивовано тим, що 24 січня 2008 року між позивачкою та
ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Сенс-Банк", в особі начальника Кіцманського відділення ОСОБА_2., було укладено договір банківського вкладу (депозитний вклад зі сплатою процентів в кінці терміну), відповідно до умов якого банк відкриває поточний рахунок та приймає на вклад кошти в сумі
5 000 доларів США під 16% річних.
24 січня 2008 року позивачка внесла на депозит банку грошові кошти в розмірі
5 000 доларів США. На підставі укладеного між сторонами договору банк нараховував проценти на продовжував дію договору.
Крім того, нею неодноразово поповнявся депозит і відповідно до розпорядження банку від 04 листопада 2014 року на внесення відсотків на депозит та продовження дії договору загальна сума депозиту складала 12 467 доларів США.
Також зазначала, що в подальшому позивачу стало відомо про відкриття кримінального провадження щодо начальниці Кіцманського відділення № 933 ОСОБА_2 щодо факту привласнення депозитних коштів фізичних осіб.
Позивач звернулась до ПАТ "Укрсоцбанк" про повернення вкладу та отримала відповідь, що вказаний нею договір банківського вкладу не укладався та в ПАТ "Укрсоцбанк" не обліковується. Отже, депозитні кошти залишилися неповернутими.
Посилаючись на викладене, позивач просила стягнути з відповідача суму банківського вкладу у розмірі 12 467 доларів США, проценти за користування депозитом за період з 05 листопада 2014 року до 27 квітня 2015 року у розмірі 950,91 доларів США, 3% річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України за період з 03 квітня 2017 року до 20 грудня 2023 року у розмірі 2 512,53 доларів США, пеню на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 20 грудня 2022 року до 20 грудня 2023 року у розмірі 10 440,99 доларів США, а всього 26 371,43 доларів США.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 червня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з АТ "Сенс-Банк" на користь ОСОБА_1 кошти за договором банківського вкладу від 24 січня 2008 року № 26 у розмірі 26 371,43 доларів США, що еквівалентно 984 194,95 грн, які складаються із: 12 467 доларів США - сума вкладу; 950,91 доларів США - проценти за користування депозитом;
2 512,53 доларів США - 3% річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України; 10 440,99 доларів США - пеня на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Судові рішення мотивовані тим, що факт укладення договору банківського вкладу та внесення ОСОБА_1 коштів підтверджено належними та допустимими доказами, проте банк своїх зобов`язань за договором не виконав, банківського вкладу на вимогу позивача не повернув, а тому з відповідача слід стягнути суму вкладу, проценти за користування коштами за період з 05 листопада 2014 року до 27 квітня 2015 року, три проценти річних за період з 03 квітня 2017 року
до 20 грудня 2023 року, а також пеню за період з 20 грудня 2022 року до 20 грудня
2023 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі АТ "Сенс-Банк" просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 569/12481/15, від 22 грудня 2023 року у справі № 308/9488/21, від 03 лютого 2021 року у справі № 569/12481/15, від 31 липня 2020 року у справі № 201/3811/18, від 26 червня 2023 року у справі № 306/1119/21, від 08 вересня 2021 року у справі № 755/17909/19, від 18 березня 2020 року
у справі № 902/417/18, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивачка не надала доказів про внесення коштів до каси банку за договором банківського вкладу, а зміст наданого нею договору банківського вкладу не підтверджує передачу коштів банку через касу.
З розпорядження банку не можна встановити, на який рахунок/рахунки вносилися кошти та не зазначено ідентифікаційних даних позивача.
Зазначає, що позивачка пропустила строк позовної давності до вимог про стягнення трьох процентів річних, а також заявлений нею розмір пені є завищеним та необґрунтованим.
Суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання банку про витребування у ГУ ДПС у Чернівецькій області та у позивача інформації про майновий стан і доходи позивача з метою підтвердження наявності у позивача коштів для внесення їх на депозит.
Також суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи № 718/470/17 по обвинуваченню колишнього начальника відділення ПАТ "Укрсоцбанк" ОСОБА_2.
Суди розглянули справу, не залучивши в якості третіх осіб ОСОБА_2 та Міністерство фінансів України, яке є власником АТ "Сенс-Банк", чим порушили норми процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 29 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу
У липні 2024 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. Посилається на те, що Верховний Суд викладав висновки у подібних правовідносинах, зокрема у постановах
від 06 липня 2022 року у справі № 718/17/21, від 31 серпня 2022 року у справі
№ 718/1341/21, від 05 жовтня 2022 року у справі № 718/2903/19, від 19 квітня 2023 року у справі № 727/5691/22, від 25 липня 2023 року у справі № 718/2329/22, від 23 жовтня 2023 року у справі № 718/1791/22.
Встановлені судами фактичні обставини справи
24 січня 2008 року між позивачкою та ПАТ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Сенс Банк") в особі начальника Кіцманського відділення ОСОБА_2., було укладено договір №26 банківського вкладу (депозитний вклад зі сплатою процентів в кінці терміну).
Згідно з пунктом 1.1. договору банк відкриває поточний рахунок № НОМЕР_1 та приймає на вклад кошти в сумі 5 000 доларів США під 16% річних.
Відповідно до розпорядженням на внесення коштів на вклад від 24 січня
2008 року позивачем було внесено до ПАТ "Укрсоцбанк" грошові кошти в розмірі 5 000 доларів США.
Згідно з розпорядженням на продовження депозиту та поповнення депозиту за рахунок відсотків від 28 липня 2009 року загальна сума вкладу ОСОБА_1 складає 5 402 доларів США.
За змістом розпорядження від 27 липня 2010 року на поповнення вкладу за рахунок відсотків та продовження дії договору загальна сума вкладу
ОСОБА_1 складала 6 711 доларів США.
Розпорядженням банку від 03 серпня 2011 року підтверджено, що загальна сума депозиту ОСОБА_1 складає 7 784 доларів США.
Відповідно до розпорядження від 31 липня 2012 року на внесення коштів на депозит та продовження дії договору загальна сума депозиту ОСОБА_1 складала 9 029 доларів США.
Згідно з розпорядженням від 07 серпня 2013 року на внесення відсотків на депозит та продовження дії договору загальна сума депозиту ОСОБА_1 складала 10 469 доларів США.
За змістом розпорядження від 30 липня 2014 року на внесення відсотків на депозит та продовження дії договору загальна сума депозиту ОСОБА_1 складала 12 144,00 доларів США.
Розпорядженням від 04 листопада 2014 року на внесення відсотків на депозит та продовження дії договору підтверджено, що загальна сума депозиту ОСОБА_1 складала 12 467 доларів США, дата закінчення депозиту - 27 квітня 2015 року.
Даних про продовження договору вкладу після 27 квітня 2015 року матеріали справи не містять.
Встановлено, що за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" від 20 листопада 2014 року про вчинення злочину начальницею Кіцманського відділення банку № 933 ОСОБА_2 було відкрите відповідне кримінальне провадження за
№ 12014260110000622.
Відповідно до відповіді ПАТ "Укрсоцбанк" від 06 березня 2015 року вбачається, що Управлінням банківської безпеки у західному регіоні (м. Львів) Департаменту безпеки ПАТ "Укрсоцбанк" відповідно до розпоряджень Директора Департаменту безпеки ПАТ "Укрсоцбанк" Мещерякова А. Б. від 25 листопада 2014 року та 22 січня 2015 року комісією у складі начальника УББ у ЗР (м. Львів) Тарасовича Л. М., головного спеціаліста УББ у ЗР (м. Львів) Костінкевича І. С. та інших спеціалістів проведено службове розслідування за фактами порушень, допущених співробітниками Кіцманського відділення № НОМЕР_2 у Подільському регіоні ПАТ "Укрсоцбанк", які мали місце впродовж 2008-2014 років.
Згідно з судово-почеркознавчою експертизою документів від 04 лютого
2015 року підписи, виконані на договорах та розпорядженнях виданих позивачу від імені банку, належать начальнику Кіцманського відділення № 933
ПАТ "Укрсоцбанк" ОСОБА_2 .
Відповідно до судово-технічної експертизи документів від 14 квітня 2015 року та судово-технічної експертизи документів від 29 липня 2015 року відбитки печатки та кліше ПАТ "Укрсоцбанк", що нанесені на договорах банківського вкладу та розпорядженнях на внесення коштів на депозит, нанесені кліше печатки банку ПАТ "Укрсоцбанк", зразки якої надано на дослідження.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Щодо стягнення суми вкладу та процентів
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України).
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).
Таким чином,строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов`язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.
Закінчення строку дії договору банківського вкладу не звільняє банк від обов`язку повернути (видати) кошти вкладникові.
Згідно зі статтею 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу.
Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (пункт 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року
№ 516, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за
№ 1256/8577 (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Положення № 516).
Укладення договору банківського рахунку та договору банківського вкладу (депозиту) може здійснюватися відокремленим підрозділом банку - юридичної особи за наявності належним чином оформленої уповноваженим особам довіреності на підписання документів (пункт 2.9 Положення № 516).
Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунка поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (пункти 1.8 та 1.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України
від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Інструкція № 492).
У пункті 10.1 Інструкції № 492 передбачено порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
Відповідно до статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Суди встановили, що 24 січня 2008 року між ОСОБА_1 і ПАТ "Укрсоцбанк" в особі начальника Кіцманського відділення банку ОСОБА_2. укладено договір банківського вкладу (депозитний вклад зі сплатою процентів у кінці терміну) № 26, на суму депозитного вкладу 5 000,00 доларів США з нарахуванням відсотків у розмірі 16 % річних. Депозитний вклад залучається на строк
з 24 січня 2008 року до 24 січня 2009 року включно.
Договір містить підписи у графах "клієнт ОСОБА_1", "начальник Кіцманського відділення ОСОБА_2". Доказів того, що вказані особи не підписували договір банківського вкладу від 24 січня 2008 року № 26, суду не надано.
Навпаки, матеріали справи містять висновок судово-почеркознавчої експертизи документів від 04 лютого 2015 року, відповідно до якого підписи, виконані на договорах та розпорядженнях, виданих позивачу від імені банку, належать начальнику Кіцманського відділення № 933 ПАТ "Укрсоцбанк" ОСОБА_2 .
Згідно з розпорядженням на суму внесення коштів на депозит від 24 січня
2008 року, яке укладено у письмовій формі та підписане ОСОБА_1 і уповноваженими особами банку, загальна сума вкладу за договором банківського вкладу становила 5 000 доларів США.
У подальшому вклад поповнювався і договір пролонгувався, і відповідно до підписаного позивачем та уповноваженими особами банку розпорядження
від 04 листопада 2014 року загальна сума вкладу - 12 467 доларів США, дата закінчення депозиту - 27 квітня 2015 року (а. с. 25).
Доказів повернення банком позивачу коштів за вкладом матеріали справи не містять.
Ухвалюючи рішення у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню. Встановивши факт укладення договору банківського вкладу, внесення
ОСОБА_1 коштів на депозитний рахунок, його подальше поповнення, а також отримання ним нарахованих відсотків за договором, ураховуючи, що вклад на вимогу позивача повернено не було, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми банківського вкладу у розмірі 12 467 доларів США, а також відсотків у межах строку дії договору за період з 05 листопада 2014 року до 27 квітня 2015 року у розмірі 950,91 доларів США.
Викладені вище мотиви узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у подібних правовідносинах, на які посилається позивач у відзиві на касаційну скаргу, зокрема у постановах від 06 липня 2022 року у справі
№ 718/17/21, від 31 серпня 2022 року у справі № 718/1341/21, від 05 жовтня
2022 року у справі № 718/2903/19, від 19 квітня 2023 року у справі № 727/5691/22, від 25 липня 2023 року у справі № 718/2329/22, від 23 жовтня 2023 року у справі № 718/1791/22.
Доводи касаційної скарги про те, що укладений між позивачем і банком договір не відповідає за формою і змістом договорам банківського вкладу,
а розпорядження про внесення коштів на депозит та поповнення вкладу не відповідають визначеним Національним банком України формам ведення та обліку касових операцій, і такі не можуть бути належними доказами внесення ОСОБА_1 грошових коштів на рахунок банківської установи на виконання умов договору, є необґрунтованими з огляду на таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі
№ 463/5896/14-ц зроблено висновок, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України). У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (частина друга цієї статті). Оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору. Відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми.
Звертаючись до банківської установи для розміщення вкладу, позивачка правомірно сподівалася на належне оформлення вказаного депозитного договору з банком, а обов`язок забезпечення належного виконання працівниками відповідача посадових інструкцій покладено на банківську установу.
При цьому саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій. Недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення ними вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу), та неналежне виконання ними своїх посадових обов`язків не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.
Схожі за змістом висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14, від 08 червня 2021 року
у справі № 662/397/15.