ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 185/11088/21
провадження № 61-5970св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля",
треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2023 року у складі судді Болдирєвої У. М. та постанову Дніпровського апеляційного судувід 10 квітня 2024 року у складі колегії суддів:
Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Халаджи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля"), треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, скасування акту розслідування нещасного випадку, зобов`язання скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач працював машиністом гірничих виїмкових машин на шахті Дніпровській, яка входить до складу
ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". 11 липня 2020 року, виконуючи наряд на монтаж вузлів прохідницького комбайна КСП-32 та відкачку води на Західному магістральному відкаточному штреку, він повідомив інших працівників, що відійде до своїх речей, щоб взяти з кишені своєї куртки пігулку анальгіну у зв`язку з зубним болем. Коли він повернувся, то повідомив, що впав та вдарився головою об раму комбайну і втратив свідомість на декілька хвилин. На ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" було викликано
воєнізований гірничорятувальний загін для його доставки до лікарні. 12 липня 2020 року він був доставлений до КНП "Павлоградська лікарня інтенсивного лікування", направлений на неврологічне ліжко в терапевтичне відділення.
14 липня 2020 року після консультації нейрохірурга був переведений до хірургічного відділення, де знаходився до 24 липня 2020 року, потім лікувався амбулаторно до 27 липня 2020 року.
27 липня 2020 року він звернувся до директора ШУ "Дніпровське" з заявою про проведення розслідування нещасного випадку. 07 вересня 2020 року комісією був складений акт за формою Н-1/НП, за змістом якого нещасний випадок, який стався з ним 11 липня 2020 року, визнаний таким, що не пов`язаний з виробництвом, у зв`язку з відсутністю впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що могло призвести до травмування, імовірне падіння потерпілого відбулося внаслідок його загального захворювання.
15 червня 2021 року Державною службою України з питань праці у Дніпропетровській області було складено припис щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1
17 серпня 2021 року складено акт розслідування нещасного випадку, згідно з яким комісія зробила висновок про те, що даний випадок не пов`язаний з виробництвом у зв`язку з відсутністю впливу на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що могло призвести до травмування (імовірне падіння потерпілого відбулося внаслідок його загального захворювання).
З таким висновком комісії позивач не погоджується, оскільки комісією не були взяті до уваги медичні документи, які мають істотне значення для встановлення зв`язку нещасного випадку з виробництвом.
Позивач просив суд визнати таким, що пов`язаний з виробництвом, нещасний випадок, що стався з ним 11 липня 2020 року; скасувати акт розслідування зазначеного нещасного випадку від 17 серпня 2021 року, затверджений 19 серпня 2021 року директором виробничого структурного підрозділу "Шахтоуправління Дніпровське" ПрАТ ДТЕК "Павлоградвугілля" Гусєвим О. С. ; зобов`язати відповідача скласти акт розслідування зазначеного нещасного випадку за формою Н-1/П.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом.
Визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 11 липня 2020 року о 22 годині 25 хвилин на ПК-81+15м Західного магістрального відкаточного штреку горизонту 340 метрів дільниці підготовчих робіт №4 шахти Дніпровська на виробничому структурному підрозділі "Шахтоуправління Дніпровське" Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля".
Скасовано акт розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 11 липня 2020 року, складений 17 серпня 2021 року за формою Н-1/НП, затверджений 19 серпня 2021 року директором виробничого структурного підрозділу "Шахтоуправління Дніпровське" ПрАТ ДТЕК "Павлоградвугілля" Гусєвим О. С .
Зобов`язано ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" скласти акт розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 11 липня 2020 року за формою Н-1/П.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права у день затвердження акту розслідування нещасного випадку, тобто 19 серпня 2021 року. Тримісячний строк звернення до суду закінчився 19 листопада 2021 року, а позовна заява подана 17 грудня 2021 року, тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України. Разом з тим ОСОБА_1 пропустив цей строк з поважних причин, оскільки через поганий стан здоров`я та перебування на стаціонарному лікуванні не міг вчасно отримати юридичну допомогу та звернутися до суду у тримісячний строк з дня затвердження акту розслідування нещасного випадку.
Отже суди дійшли висновку про наявність підстав для поновлення строку на звернення з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач був травмований у робочий час, перебуваючи на території шахти. Викладені позивачем обставини його падіння та отримання травми не спростовані. Показаннями свідків підтверджується наявність небезпечного середовища - слизької і брудної поверхні, яка становить постійну небезпеку падіння для працівників. Судом під час розгляду справи не отримано будь-яких даних чи доказів, які б свідчили про те, що падіння ОСОБА_1 було спричинене раптовим запамороченням через загальне захворювання. Наявність такого захворювання у ОСОБА_1 медичними документами не підтверджується.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі ПрАТ ДТЕК "Павлоградвугілля" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 569/4464/19, від 27 березня 2024 року у справі № 212/10157/21, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що задовольняючи позов у частині визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, та зобов`язання відповідача скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, суди не врахували, що факт пов`язаності нещасного випадку з виробництвом не може бути встановлений в судовому порядку, оскільки встановлення такого факту відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку. Відповідно в задоволенні позову в цій частині необхідно було відмовити.
Зазначає, що ОСОБА_1 відлучився від виконання своїх безпосередніх трудових обов`язків визначених згідно з виданим йому нарядом та покинув місце ведення робіт. Тобто, обов`язкова умова при визначені факту нещасного випадку на виробництві та складання акту за формою Н-1 - "подія має відбутися при виконанні дій, пов`язаних з виконанням безпосередніх трудових обов`язків" - відсутня.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 28 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами фактичні обставини справи
Позивач працював машиністом гірничих виїмкових машин на шахті Дніпровській, яка входить до складу ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".
07 вересня 2020 року директором виробничого структурного підрозділу "Шахтоуправління Дніпровське" ПрАТ ДТЕК "Павлоградвугілля" Гусєвим О.С. затверджений акт від 03 вересня 2020 року за формою Н-1/НП розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 11 липня 2020 року о 22 годині 25 хвилин на ПК-81+15м Західного магістрального відкаточного штреку горизонту 340 метрів дільниці підготовчих робіт №4 шахти Дніпровська на виробничому структурному підрозділі "Шахтоуправління Дніпровське" Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля".
За змістом цього акту комісія з розслідування дійшла висновку, що даний нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, оскільки ймовірне падіння потерпілого відбулося внаслідок його загального захворювання за відсутності впливу на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що могло привести до травмування.
За приписом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
від 15 червня 2021 року проведено повторне розслідування нещасного випадку, який стався 11 липня 2020 року о 22 годині 25 хвилин з машиністом гірничих виїмкових машин дільниці підготовчих робіт №4 ОСОБА_1
19 серпня 2021 року директором виробничого структурного підрозділу "Шахтоуправління Дніпровське" ПрАТ ДТЕК "Павлоградвугілля" Гусєвим О.С. затверджено акт від 17 серпня 2021 року за формою Н-1/НП розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 11 липня 2020 року о 22 годині 25 хвилин на ПК-81+15м Західного магістрального відкаточного штреку горизонту 340 метрів дільниці підготовчих робіт №4 шахти Дніпровська на виробничому структурному підрозділі "Шахтоуправління Дніпровське" Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля".
За результатами повторного розслідування був зроблений висновок, що даний випадок не підпадає під дію пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року №337, і визначається як нещасний випадок, не пов`язаний з виробництвом, у зв`язку з відсутністю впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що могло призвести до травмування (ймовірне падіння потерпілого відбулося внаслідок його загального захворювання).
В акті викладені обставини нещасного випадку. Встановлено, що 11 липня
2020 року у третю зміну машиніст гірничих виїмкових машин дільниці підготовчих робіт №4 ОСОБА_1 отримав наряд на монтаж вузлів прохідницького комбайна КСП-32 на Західному магістральному відкаточному штреку гор. 340м. Під час виконання наряду о 22 годині ОСОБА_1 поскаржився на головний біль та відійшов, щоб прийняти пігулку, яка знаходилась в куртці на відстані приблизно 50-60 метрів від забою. Через 10-15 хвилин ОСОБА_1 повернувся до місця виконання робіт і сказав, що йому стало зле і він втратив свідомість. Згідно з пояснювальною запискою ОСОБА_1 він пішов випити пігулку анальгіну, в нього раптово запаморочилося в голові, він упав і вдарився головою об раму комбайну, яка знаходилась поряд. Потерпілий був доставлений до пункту охорони здоров`я, лікарем-реаніматологом 8 воєнізованого гірничорятувального загону встановлено попередній діагноз: НЦД по змішаному типу. Мігрень.
Комісія зазначила, що на момент раптового погіршення здоров`я чи можливого падіння ОСОБА_1 відсутні будь-які пошкодження його голови.
При цьому в акті зазначено про те, що падіння ОСОБА_1 є "ймовірним", тобто свідки цього падіння відсутні, будь-яких підтверджень факту падіння, окрім слів самого потерпілого, комісією не встановлено. Тому комісією виключається факт травмування ОСОБА_1, що свідчить про відсутність обмеженої в часі події або раптового впливу на ОСОБА_1 небезпечного виробничого фактору, який знаходився б у причинно-наслідковому зв`язку з ушкодженням здоров`я ОСОБА_1 .
З висновку судово-медичної експертизи від 05 травня 2023 року слідує, що у ОСОБА_1 встановлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку 1 ступеню з локалізацією ділянки забою головного мозку в базальних відділах правої лобової частки, які призвели до патологічних змін головного мозку. За критерієм розладу здоров`я, пов`язаним зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на 1/3, зазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких. Тілесні ушкодження спричинені від травматичної дії тупого твердого предмету в лобну ділянку справа в напрямку спереду-назад та зверху-вниз, що підтверджується наявністю, характером та локалізацією встановлених тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження могли виникнути в ніч з 11 липня 2020 року на 12 липня 2020 року, тобто незадовго до надання першої медичної допомоги, а саме до 12 липня 2020 року о 00 годині 50 хвилин. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1 ступеню з локалізацією ділянки забою головного мозку в базальних відділах правої лобової частки, знаходяться у прямому причинному зв`язку з травмою, отриманою 11 липня 2020 року на виробництві.
Згідно з медичною документацією ОСОБА_1 не звертався до медичних закладів з приводу захворювань, що призводять до запаморочень, порушення координації, падінь. Крім того, в амбулаторній картці є довідка про проходження медичного огляду працівника №568 від 24 вересня 2019 року (дійсна
до 24 вересня 2020 року) згідно з якою ОСОБА_1 визнаний придатним для роботи машиністом гірничо-виїмкових машин без будь-яких обмежень.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Щодо вимог про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, та зобов`язання скласти акт за формою Н-1/П
Згідно із частинами першою, другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.
У частинах першій та другій статті 13 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове соціальне страхування" нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове соціальне страхування" факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Згідно зі статтею 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.
Отже, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.
Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві врегульована Порядком № 337.
Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.
Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку. Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).
Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:
- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;
- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;
- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;
- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);
- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;
- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.
Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.
Відповідно до пункту 52 Порядку № 337 обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:
- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;
- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;
- раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.
Пунктом 53 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.
Відповідно до пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.
Зазначені положення Порядку дають підстави дійти висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом.
Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний / не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.
Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом.
Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 21 травня
2020 року у справі № 186/1053/17, від 18 березня 2020 року у справі
№ 235/3755/17, від 26 січня 2022 року у справі № 227/2477/20, від 08 червня
2022 року у справі № 604/290/19, від 01 лютого 2023 року в справі № 210/5713/20, від 31 січня 2024 року у справі № 569/4464/19, від 27 березня 2024 року у справі № 212/10157/21.
Викладені у цій постанові мотиви також узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 травня 2024 року
у справі № 227/2301/21, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, сформульованого в постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 459/1639/22 (провадження № 61-11890св23), про наявність у суду повноважень щодо визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суд не наділений такими повноваженнями, а може лише перевіряти правильність установлення такого факту іншими уповноваженими на те органами.
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
З огляду на необхідність врахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду 22 травня 2024 року у cправі № 227/2301/21 після подання касаційної скарги ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" 23 квітня 2024 року, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі доводів касаційної скарги.
Отже, задовольняючи позов у частині визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, та зобов`язання відповідача скласти акт за формою Н-1/Ппро нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, суди не врахували, що факт пов`язаності нещасного випадку з виробництвомне може бути встановлений в судовому порядку, оскільки встановлення такого факту відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку. Відповідно в задоволенні позову в цій частині необхідно було відмовити.