ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 910/9184/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Жайворонок Т. Є., Колос І. Б.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер-Енерго-Девелопмент"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер-Енерго-Девелопмент"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 421 158,17 грн,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Гарантований покупець";
Державної казначейської служби України.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтер-Енерго-Девелопмент" (далі - Товариство, позивач) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач) про стягнення 421 158,17 грн шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що внаслідок прийняття НКРЕПК протиправної постанови, яка була скасована у судовому порядку, позивачу завдано шкоди, оскільки на підставі пункту 9.3 постанови 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтеративних джерел енергії, в редакції постанови НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, Гарантований покупець нарахував вартість врегулювання небалансу електричної енергії за період з березня 2021 року по січень 2022 року на суму 649 451,19 грн, яку позивач оплатив у розмірі 768 092,60 грн. Проте, як стверджує позивач, оскільки формулу, на підставі якої фактично було здійснено розрахунок, скасовано у судовому порядку, відповідний розрахунок необхідно здійснювати на підставі норм п. 9.3 глави 9 Порядку, що діяв станом на 15.01.2021 до прийняття відповідачем неправомірної, на переконання позивача, постанови, а розмір врегулювання небалансу електричної енергії мав становити 346 934,43 грн, у зв`язку з чим заявлено до стягнення суму шкоди в розмірі 421 158,17 грн (768 092,60 грн - 346 934,43 грн). Правовою підставою позовних вимог визначено приписи статті 1173 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 (суддя Удалова О. Г.) у позові відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 (колегія суддів у складі: Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю., Станік С. Р.) рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.
Стислий виклад вимог касаційної скарги
Товариство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник у тексті касаційної скарги зазначає про наявність підстав для перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з огляду на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).
Обґрунтовуючи наявність фундаментального значення, Скаржник зауважує, що у справі № 910/9184/23 вирішувалось питання можливості застосування протиправного нормативно-правового акта суб`єкта владних повноважень (відповідача) та відшкодування завданої таким актом шкоди за рахунок відповідача, який і прийняв зазначений акт. Це питання неоднозначно трактується судами першої та апеляційної інстанцій, які роблять протилежні висновки за аналогічних обставин. Частина судів вважають за можливе застосовувати протиправний нормативно-правовий акт до правовідносин, що виникли й існували до його скасування та визнання протиправним.
Скаржник звертає увагу на низку справ, де суди вирішили за можливе застосовувати протиправний нормативно-правовий акт до моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано та визнано протиправним відповідний акт (справи № 910/9299/23, 910/8822/23, 910/8821/23, 910/8819/23, 910/8823/23, 910/9301/23, 910/9921/23, 910/9819/23, 910/11154/23, 910/12777/23, 910/9017/23, 910/9295/23).
Водночас Скаржник зауважує, що у двох справах з аналогічним предметом позову суди першої та апеляційної інстанцій враховують висновки Верховного Суду щодо неможливості застосування протиправного нормативно-правового акта незалежно від дати його скасування судом, зокрема справи № 910/9300/23 та № 910/9184/23.
Отже, на думку Скаржника, відкриття касаційного провадження у справі № 910/9184/23 дозволить не лише усунути цю невизначеність, але й сформувати єдиний правовий підхід до застосування спірних норм права, забезпечити їх однакове тлумачення та застосування.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що на переконання скаржника суди першої та апеляційної інстанції не досліджували правовідносин сторін у розрізі статті 1175 ЦК України.
Скаржник у своїй касаційній скарзі також зазначає про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, який становить 40 000,00 грн.
Доводи інших учасників справи
НКРЕКП надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність скарги, просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, а в разі відмови у закритті провадження - відмовити в її задоволенні.
Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - Гарантований покупець, третя особа 1 ) у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній доводи і, посилаючись на те, що наведена в касаційній скарзі позивачем практика Верховного Суду стосується правовідносин, які не є подібними з тими, що виникли у справі, яка розглядається, просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, а у випадку незакриття - відмовити в її задоволенні
Від третьої особи 1 до Верховного Суду надійшло також клопотання про закриття касаційного провадження.
Товариство 17.07.2024 надіслало до Верховного Суду додаткові пояснення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.
Товариство (позивач) діє на підставі ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор, відповідач) № 1097 від 10.06.2020, веде господарську діяльність з виробництва електричної енергії.
Позивач (виробник за "зеленим" тарифом) та третя особа 1 (гарантований покупець) 26.12.2019 уклали договори за № 1516/01 та № 1517/01 (далі - Договори), за умовами п. 1.1 яких виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641.
Судами встановлено, що Гарантований покупець є стороною, відповідальною за баланс всіх учасників балансуючої групи гарантованого покупця, які здійснюють продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, а відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця виробниками, які входять до балансуючої групи гарантованого покупця, ставиться в залежність від відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії названих виробників від їх погодинних графіків відпуску електричної енергії, тобто від власних небалансів виробників.
Механізм визначення суми небалансів та їх відшкодування передбачено Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (Порядок).
Главою 9 Порядку встановлено, що продавцями та споживачами за "зеленим" тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу відповідно до Закону та цього Порядку. Обсяг відшкодування продавцем або споживачами за "зеленим" тарифом гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу в розрахунковому періоді розраховується за формулами, які наведено у вказаному розділі.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 15.01.2021 прийнято постанову № 46 "Про затвердження Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 квітня 2019 року № 641", а саме: затверджено Зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 № 641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом".
Підпунктом 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку пункти 9.2- 9.4 замінено п`ятьма новими пунктами, зокрема за пунктом 9.2 Порядку продавцями та споживачами за "зеленим" тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку.
Відповідно до пункту 9.3 Порядку, в редакції станом на 16.01.2021, обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за формулою (далі - Формула), що наведена у цьому пункті.
Згідно з абзацом 2 пункту 9.3 глави 9 Порядку у редакції станом на 16.01.2021 у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за "зеленим" тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок обсягу відшкодування здійснюється з урахуванням таких даних.
На переконання позивача, застосування формули визначення частки небалансу в редакції змін, які було внесено постановою від 15.01.2021 № 46 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, призвело до того, що виробники за "зеленим" тарифом повинні були сплатити свої небаланси, небаланси групи та компенсувати Гарантованому покупцю витрати останнього, які виникли у зв`язку з його неможливість продати придбану у виробників за "зеленим" тарифом електричну енергію, що, у свою чергу, мало наслідком значне перевищення фінансової відповідальності виробників за відсутності вини за вчинення небалансу.
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 640/4069/21, предметом розгляду у якій були позовні вимоги про визнання протиправним та нечинним пп. 8 п. 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 скасовано судове рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 08.09.2022 по справі № 640/4069/21 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 в цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначає про те, що:
- за період з березня 2021 року по січень 2022 року Гарантованим покупцем було нараховано, відшкодування вартості небалансів електричної енергії на підставі пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, на суму 649 451,19 грн. При цьому, як вказується позивачем, ним оплата відшкодування вартості небалансів електричної енергії здійснена в розмірі 768 092,60 грн., а позивач здійснював відшкодування вартості небалансів електричної енергії, керуючись п. 9.3 глави 9 Порядку у редакції Порядку, яка визнана судом протиправною, а отже, не могла створювати юридичних наслідків;
- оскільки формулу, на підставі якої фактично було здійснено розрахунок, скасовано у судовому порядку, відповідний розрахунок необхідно здійснювати на підставі норм п. 9.3 глави 9 Порядку, що діяв станом на 15.01.2021 до прийняття відповідачем неправомірної постанови, а розмір врегулювання небалансу електричної енергії мав становити 346 934,43 грн., у зв`язку з чим стягненню з відповідача підлягає різниця між фактично сплаченими коштами та сумою, яку позивач мав сплатити, а саме 421 158,17 грн. (768 092,60 грн - 346 934,43 грн.). Вказану суму позивачем визначено як шкоду.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, у позові відмовив повністю.
Касаційне провадження
Верховний Суд ухвалою від 03.05.2024 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронської Г. О. (головуючої), Баранця О. М., Кролевець О. А., зокрема, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 910/9184/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, оцінивши доводи скаржника, дійшла висновку, що аргументи та мотиви, викладені у касаційній скарзі, не є очевидно неприйнятними, враховуючи критерії, визначені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі № 922/6554/15, що ця справа містить правове питання щодо застосування норми права і її розгляд Верховним Судом є необхідною для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. В ухвалі зазначено, що касаційна скарга скаржника відповідає вимогам статті 290 ГПК України, а отже, відповідно до правил статті 294 ГПК України відкрила касаційне провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.06.2024 № 32.2-01/1246 у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г. О. для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/9184/23.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 матеріали справи передано колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюка І. М. (головуючого), Жайворонок Т. Є., Колос І. Б.
Верховний Суд ухвалою від 15.07.2024 (колегія суддів у складі: Бенедисюк І. М. (головуючий), Жайворонок Т. Є., Колос І. Б. ) прийняв касаційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 910/9184/23 до провадження.