1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 902/33/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство"

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024

у справі № 902/33/24

за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради

до:

1) Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Р",

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс"

про витребування земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Р" про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення: за кадастровим номером 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га; за кадастровим номером 0521455500:02:003:0034 площею 43,7484 га; за кадастровим номером 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га; за кадастровим номером 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га; за кадастровим номером 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га; за кадастровим номером 0521455500:02:004:0106 площею 34,878 га; за кадастровим номером 0521455500:02:004:0107, площею 43,8869 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 позов задоволено. Витребувано у Глуховецької селищної ради земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га; земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:003:0034 площею 43,7484 га; Витребувано у Глуховецької селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Р" земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0103, площею 2,5027 га; земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0104, площею 29,1509 га; земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0105, площею 23,7215 га; земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0106, площею 34,878 га; земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0107, площею 43,8869 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради.

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася особа, яка не брала участі у справі - ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", в якій просила суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник зазначав, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 порушуються права та інтереси TOB "АКВ Українське каолінове товариство", рішенням 21 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 22.07.2022 №549 надано дозвіл ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення з "землі запасу" (код цільового призначення - 16.00) на "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами" (код цільового призначення - 11.01) площею 43,7484 га (кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034), що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області з подальшою передачею її в оренду; також рішенням 37 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 24.11.2023 № 96 надано дозвіл ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на поділ земельної ділянки кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034, площею 43,7484 га, що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області. Таким чином, Глуховецька селещна рада, як власник земельної ділянки кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034 надала ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" можливість в подальшому отримати в користування зазначену земельну ділянку. Враховуючи вищевикладене, товариство вважає, що рішенням суду першої інстанції, яким визначено подальшу долю земельної ділянки 0521455500:02:003:0034, беззаперечно порушуються права та інтереси ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", що надає йому право на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 (колегія суддів у складі: Гудак А.В. - головуючий, Мельник О.В., Петухов М.Г.) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України (після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося).

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду, ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що місцевим судом під час винесення рішення питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника не вирішувалося, оскільки рішенням 21 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 22.07.2022 №549 надано дозвіл ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення з "землі запасу" (код цільового призначення - 16.00) на "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами" (код цільового призначення - 11.01) площею 43,7484 га (кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034), що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області з подальшою передачею її в оренду; також рішенням 37 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 24.11.2023 № 96 надано дозвіл ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на поділ земельної ділянки кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034, площею 43,7484 га, що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області. Таким чином, Глуховецька селищна рада, як власник земельної ділянки кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034 надала ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" можливість в подальшому отримати в користування зазначену земельну ділянку.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 26.08.2024.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 29.08.2024 від Вінницької обласної ради надійшли пояснення стосовно касаційної скарги, які, по суті, є відзивом на касаційну скаргу, поданим з пропуском строку, встановленого в ухвалі від 07.08.2024. Відтак, відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України, пояснення залишаються без розгляду як такі, що подані після закінчення встановленого судом процесуального строку.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 02.09.2024 від Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 12.08.2024, у якому прокурор просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на правильність викладених у ній висновків.

З метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи, що матеріали справи надійшли до Суду 11.09.2024, Верховний Суд дійшов висновку про розгляд справи у розумний строк у розумінні положень ст. 114 ГПК України, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України), водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Водночас судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст.ст. 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Доведення цих обставин покладено на скаржників, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №910/9016/16, від 21.07.2020 у справі №914/1971/18, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.

Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов`язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 16.04.2019 у справі №12/91, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.09.2019 у справі №4/2023-10, постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі №62/112 та від 16.01.2020 у справі №925/1600/16).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Дія 97" проти України", § 47).

До того ж ЄСПЛ указав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України", § 53, 55).

До того ж ЄСПЛ указав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України", § 53, 55).

Апеляційним судом встановлено, що ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" не було учасником справи під час її розгляду в суді першої інстанції.

Звертаючись з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 ГПК України в обґрунтування наявності у ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" права на апеляційне оскарження рішення суду товариство посилалось на те, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024, яким визначено подальшу долю земельної ділянки 0521455500:02:003:0034, беззаперечно порушуються права та інтереси товариства.

Так, Глуховецькою селищною радою прийнято рішення №527 від 29.06.2022 про передачу в оренду терміном на 49 років земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 052145550000:02:003:0034 площею 43,7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га сільськогосподарському виробничому кооперативу "Маяк".

22.07.2022 Глуховецькою селищною радою прийнято рішення №548 "Про внесення змін до рішення № 527 від 29.06.2022 17 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради "Про передачу в оренду земель лісогосподарського призначення СВК "Маяк". Відповідно до цього рішення селищна рада внесла зміни до пункту 1 рішення № 527 від 29.06.2022 17 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради "Про передачу в оренду земель лісогосподарського призначення СВК "Маяк", а саме: замінивши: площею " 223.2499 га" на " 134.14 га" та виключити слідуючі ділянки: кадастровий номер 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га; кадастровий номер 0521455500:02:003:0034 площею 43.7484 га.

Рішенням 21 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 22.07.2022 № 549 надано дозвіл TOB "АКВ Українське каолінове товариство" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення з "землі запасу" (код цільового призначення - 16.00) на "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами" (код цільового призначення - 11.01) площею 43,7484 га (кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034), що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області з подальшою передачею її в оренду.

Рішенням 37 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 24.11.2023 № 967 надано дозвіл ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на поділ земельної ділянки кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034, площею 43,7484 га, що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" зазначало, що на виконання цього рішення на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 0521455500:02:003:0034, площею 43,7484 га на земельні ділянки: -0521455500:02:003:0036, площею 4,6807 га; -0521455500:02:003:0037, площею 29,1902 га; -0521455500:02:003:0038, площею 9,8775 га.

Таким чином, ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" вважає, що Глуховецька селищна рада, як власник земельної ділянки кадастровий номер 0521455500:02:003:0034 надала ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" можливість в подальшому отримати в користування зазначену земельну ділянку.

За змістом ст.ст. 17, 254 ГПК України особа, яка звертається з апеляційною скаргою повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі №910/13119/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Отже, враховуючи вищевикладене, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник.

Спір у справі №902/33/24 щодо витребування у Глуховецької селищної ради земельних ділянок лісогосподарського призначення за кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га; 0521455500:02:003:0034 площею 43,7484 га та витребування у Глуховецької селищної ради і ТОВ "Маяк-Р" земельних ділянок лісогосподарського призначення за кадастровими номерами 0521455500:02:004:0103, площею 2,5027 га; 0521455500:02:004:0104, площею 29,1509 га; 0521455500:02:004:0105, площею 23,7215 га; 0521455500:02:004:0106, площею 34,878 га; 0521455500:02:004:0107, площею 43 8869 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради виник з підстав неправомірних дій Глуховецької селищної ради щодо реєстрації права власності на вказані земельні ділянки за собою та в подальшому передачі земельних ділянок за кадастровими номерами 0521455500:02:004:0103, 0521455500:02:004:0104, 0521455500:02:004:0105, 0521455500:02:004:0106, 0521455500:02:004:0107 в оренду ТОВ "Маяк-Р".

При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що у рішенні судом першої інстанції не надавалась правова оцінка правам та обов`язкам заявника апеляційної скарги, а також його правовідносинам з Глуховецькою селищною радою, а була надана лише оцінка доказам у справі.

Суд апеляційної інстанції також враховував, що згідно з обставинами, встановленими судом першої інстанції, ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" не є безпосереднім учасником відповідних правовідносин щодо володіння та користування спірними земельними ділянками.

Таким чином, дослідивши зміст оскаржуваного рішення, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що судом першої інстанції при ухваленні останнього не вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких є ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 в мотивувальній частині не містить жодних суджень про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство".

Також і резолютивна частина рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 не містить жодних приписів щодо прав, інтересів та обов`язків заявника апеляційної скарги.

При цьому, саме лише згадування в описовій частині оскаржуваного рішення про те, що: "…Відповідач1 також звертає увагу суду на те, що ПрАТ Глуховецький каоліновий комбінат та АКВ Українська каолінова компанія щодо земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 та 0521455500:02:003:0034, був наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення зі зміною цільового призначення земельної ділянки та дозвіл на виготовлення детального плану території під кар`єр. Підставою для даних прийнятих рішень були гірничі відводи у вищезазначених підприємств на даних земельних ділянках…." не є висновками суду першої інстанції про права, інтереси та обов`язки ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство".

За викладених обставин оскаржуване ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 безпосередньо прав та обов`язків вказаного товариства не стосується і питання про права, інтереси та (або) обов`язки даної юридичної особи згаданим рішенням не вирішувалося.

Посилання ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на наявність рішення Глуховецької селищної ради від 22.07.2022 №549, яким надано дозвіл ТОВ "АКВ українське каолінове товариство" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення з Землі запасу (код цільового призначення - 16.00) на для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами (код цільового призначення - 11,01) площею 43,7484 га (кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034), що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області з подальшою передачею її в оренду та на рішення Глуховецької селищної ради від 24.11.2023 № 967, яким надано дозвіл ТОВ "АКВ Українське Каолінове товариство" на поділ земельної ділянки кадастровий номер 0521455500:02:003:0034 площею 43,7486 га, що розташована за межами населеного пункту смт. Глухівці Хмільницького району, Вінницької області, апеляційний суд правильно вважав безпідставним, оскільки враховуючи сталу практику Верховного Суду щодо вирішення чи є рішення таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору, крім того, що в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи, не приймається до уваги.

Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" не надало суду апеляційної інстанції належних доказів наявності у нього речового права на земельну ділянку за кадастровим номером 0521455500:02:003:0034.

Станом на момент розгляду апеляційної скарги ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" відсутня будь-яка реєстрація речового права на земельну ділянку за кадастровим номером 0521455500:02:003:0034, що підтверджується відповіддю №595354 від 16.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформовану засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" на запит головуючої судді.

В свою чергу, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0521455500:02:003:0034 зареєстровано за Глуховецькою селищною радою, що підтверджується відповіддю №595338 від 16.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформовану засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" на запит головуючої судді. Вказане також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №376778892 від 01.05.2024 доданої прокурором до відзиву на апеляційну скаргу.

Додані ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" до апеляційної скарги витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 521455500:02:003:0036; 521455500:02:003:0037; 0521455500:02:003:0038 за висновком апеляційного господарського суду також не доводять речове право товариства на вказані земельні ділянки.

Крім цього, доказів затвердження землевпорядної документації та здійснення реєстрації вищевказаних нових земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" суду апеляційної інстанції не надано.

Зазначення у вищевказаних витягах про наявність у ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" спеціального дозволу на видобування корисних копалин (Каолін первинний, Метали та неметали) №2868 від 17.12.2002 не тягне за собою автоматичного права на отримання земельної ділянки в користування та не спростовує необхідність отримання товариством речового права на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, в порядку, встановленому законодавством України.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" не довело належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України факту порушення його прав та інтересів рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" підлягало закриттю, у зв`язку з тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не вирішувалось питання щодо прав, інтересів та (або) обов`язків ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції керується висновками, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до положень ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки в ході касаційного розгляду не було виявлено порушень норм процесуального права в межах підстав касаційного оскарження, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції у касаційному провадженні також не має, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржене судове рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -


................
Перейти до повного тексту