ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 927/997/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК"
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.05.2024 (суддя Белов С.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 (колегія суддів: Андрієнко В.В., Шапран В.В., Буравльов С.І.)
за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"
про забезпечення позову
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"
про стягнення 17 570 815,60 грн
та зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі - СТОВ "Батьківщина")
до Приватного акціонерного товариства "Украгро НПК" (далі - ПрАТ "Украгро НПК")
про визнання недійсними договорів та стягнення 321 398 608,06 грн.
СУТЬ СПОРУ
1. ПрАТ "Украгро НПК" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до СТОВ "Батьківщина" про стягнення основного боргу, пені та інфляційного збільшення. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди сільськогосподарської техніки від 28.03.2023 №Р138 (далі - Договір оренди №Р138).
2. СТОВ "Батьківщина" подало зустрічний позов до ПрАТ "Украгро НПК" про визнання договору поставки від 28.03.2023 №Р137 та Договору оренди №Р138 недійсними.
3. СТОВ "Батьківщина" також звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на грошові кошти ПрАТ "Украгро НПК" у межах суми зустрічного позову.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольнив заяву СТОВ "Батьківщина".
5. ПрАТ "Украгро НПК" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
6. Перед Верховним Судом, зокрема, постало питання, чи може застосування санкцій до бенефіціара юридичної особи слугувати підставою для забезпечення позову, пред`явленого до неї.
7. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
8. СТОВ "Батьківщина" просило накласти арешт на грошові кошти, що належать ПрАТ "Украгро НПК", у межах суми зустрічного позову - 321 398 608,06 грн.
9. Заява СТОВ "Батьківщина" обґрунтована таким:
- ПрАТ "Украгро НПК" входить до холдингу Ostchem Holding AG, який об`єднує групу хімічних підприємств в Україні; до цієї групи підприємств належать, зокрема, ПрАТ "Украгро НПК", ПАТ "Концерн Стирол" (м. Горлівка), ПАТ "Азот" (м. Черкаси), ПАТ "Рівнеазот" (м. Рівне), ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (м. Сєвєродонецьк), AT "Нітроферт" (м. Кохтла-Ярве);
- кінцевим бенефіціарним власником компанії (100%) є ОСОБА_1, проти якого застосовані персональні санкції, що може призвести до блокування активів;
- існує реальний ризик здійснення протиправного виведення коштів за межі України;
- Київський апеляційний суд постановою від 24.07.2023 у справі №761/20387/23 залишив у силі ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2023 у справі №761/3477/23, якою накладено арешт на корпоративні права: ПрАТ "Украгро НПК" - у розмірі 16 300 000,00 грн, що складає 100% статутного капіталу; ПРАТ "Рівнеазот" - у розмірі 85 094 030,00 грн, що складає 96.49% статутного капіталу; ПРАТ "Азот" - у розмірі 1 056 489 794,5 грн, що складає 95,7% статутного капіталу; також Київський апеляційний суд наклав заборону на вчинення реєстраційних дій щодо зазначених компаній, оскільки через них здійснювалося виведення коштів облгазів по всій Україні; компанії є фігурантами кримінального провадження №72022000420000075 за статтями "розтрата коштів", "легалізація доходів отриманих злочинним шляхом", "створення й участь в злочинній організації";
- Шевченківський районний суд міста Києва від 31.01.2023 частково задовольнив клопотання детектива Бюро економічної безпеки України про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні за №72022000220000025 від 05.09.2022 нежитлових приміщень за адресою: Кіровоградська обл., м. Долинська, вул. Чумацький Шлях, буд. 1Е, які на праві власності належать ПрАТ "Украгро НПК", з метою виявлення та вилучення оригіналів документів щодо фінансово-господарських операцій; у цьому кримінальному провадженні розслідується ухилення від сплати податків на суму 108 млн грн; одним із фігурантів цього провадження є ПрАТ "Украгро НПК";
- згідно зі статтею видання "Бізнес. Цензор" активи ОСОБА_1, а саме корпоративні права Ostchem Holding Ltd, ряду компаній групи компаній ОСОБА_1 та, відповідно, ПрАТ "Украгро НПК", ПрАТ "Азот", ПрАТ "Рівнеазот" знаходяться в заставі фінансового фонду держави-агресора; при цьому цей фонд отримав рішення міжнародного арбітражу, який вказав на необхідність звернення стягнення фондом російської федерації на корпоративні права Ostchem Holding Ltd і, відповідно, ПрАТ "Украгро НПК";
- перед укладенням правочинів ПрАТ "Украгро НПК" мало зазначити ризики щодо протиправної діяльності їх засновника та блокування його активів, як це передбачено указом Президента України щодо накладення персональних санкцій на засновника ПрАТ "Украгро НПК" ОСОБА_1, однак цього не зробило;
- існує вірогідність, що ПрАТ "Украгро НПК" - підприємство, щодо кінцевого бенефіціара якого застосовуються санкції з боку держава Україна, з метою ухилення від виконання зобов`язань за рішенням суду за зустрічним позовом у цій справі та стягнення 321 398 608,06 грн з нього розпочне здійснювати протиправне виведення коштів за межі України або переводити такі кошти на рахунки інших юридичних осіб;
- заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та кошти ПрАТ "Украгро НПК" спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у цій справі в разі задоволення позову, є адекватними та співмірними до предмета спору, цим видом забезпечення позову буде забезпечено збалансованість інтересів сторін, також наявний прямий зв`язок між обраним заявником наведеним заходом забезпечення позову і предметом позову, а саме - обраний захід спроможний забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів заявника, натомість у випадку його невжиття відсутня змога запобігти можливим порушенням прав заявника.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
10. Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 30.05.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, заяву СТОВ "Батьківщина" про забезпечення позову задовольнив; наклав арешт на грошові кошти, належні ПрАТ "Украгро НПК" та розміщені на всіх його розрахункових і поточних рахунках, відкритих у банківських установах, виявлених під час виконання ухвали про забезпечення позову, в межах ціни зустрічного позову 321 398 608,06 грн.
11. Судові рішення, зокрема, обґрунтовані таким:
- у зв`язку з наявними ризиками (кримінальні провадження щодо ПрАТ "Украгро НПК", у тому числі щодо виведення коштів юридичних осіб, несплати податків, легалізації доходів, отриманих злочинних шляхом, корпоративні права якої знаходяться під арештом) існує небезпека заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача за зустрічним позовом;
- захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми заявленого позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів останнього, оскільки не призведе до втручання у його звичайну господарську діяльність, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог, отже є співмірним із заявленими позовними вимогами про стягнення грошових коштів;
- визначені заявником заходи є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, що у випадку задоволення позовних вимог гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернулося до суду;
- обрані заходи забезпечення позову жодним чином не будуть порушувати збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
12. 09.07.2024 ПрАТ "Украгро НПК" з використанням підсистеми "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, у якій просить скасувати зазначені судові рішення.
13. На обґрунтування касаційної скарги ПрАТ "Украгро НПК", зокрема, зазначає:
- дія санкцій, застосованих до ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України №266/2021, не розповсюджується на жодних інших осіб, а застосування таких санкцій не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є підсанкційна особа (посилається на статті 80, 91, 92 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону "Про акціонерні товариства", постанову Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №824/146/19, рішення Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №9901/26/21, постанову Вищого господарського суду України від 23.02.2017 у справі №917/775/16);
- забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК));
- суд першої інстанції не забезпечив розумний баланс між інтересами відповідача і позивача, порушив принцип пропорційності, передбачений ст.15 ГПК (посилається на п.4.9 постанови Верховного Суду від 16.12.2019 у справі №910/10808/19).
14. 03.09.2024, у межах встановленого Верховним Судом строку, СТОВ "Батьківщина" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
15. Доводи відзиву переважно дублюють аргументи, що вже попередньо наводилися СТОВ "Батьківщина" при вирішенні питання про забезпечення позову. Водночас СТОВ "Батьківщина" додатково зазначає:
- скаржник повністю ігнорує те, що Господарський суд Чернігівської області у справі №927/997/23 розглядає не лише первісний позов ПрАТ "Украгро НПК", а й зустрічний позов СТОВ "Батьківщина"; сума вимог за зустрічним позовом складає 70 513 986,30 грн суми сформованої переплати та 250 884 621,76 грн збитків;
- ПрАТ "Украгро НПК" взагалі не вказує, які саме норми процесуального чи матеріального права були порушені при постановленні ухвали про забезпечення позову; фактично скаржник просить здійснити переоцінку доказів, що не властиво суду касаційної інстанції;
- зміст касаційної скарги майже повністю дублює зміст апеляційної скарги; скаржник намагається переконати суд касаційної інстанції здійснити не розгляд касаційної скарги, а повторно переглянути апеляційну скаргу; при цьому скаржник не спростував жоден ризик, наведений СТОВ "Батьківщина", та не навів докази, які б спростовували такі ризики;
- СТОВ "Батьківщина" належним чином обґрунтувало причини звернення із заявою про забезпечення позову; санкційні підстави були не основними і не вказувалося, що забезпечення позову має ґрунтуватися тільки на тому факті, що ОСОБА_1 є злочинцем і підсанкційною особою; матеріали справи свідчать про наявність підстав і суттєвих ризиків для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПрАТ "Украгро НПК";
- правовідносини у справах, на постанови Верховного Суду у яких посилається ПрАТ "Украгро НПК", не є подібними порівняно з цією справою за суб`єктним складом, об`єктом і предметом правового регулювання, предметом та підставою позову, обставинами справи та правами, за захистом яких особа звернулася до суду.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
16. Верховний Суд ухвалою від 20.08.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Украгро НПК", призначив її розгляд у порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Загальні засади забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти
17. Забезпеченням позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
18. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені ст.136 ГПК, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
19. Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
20. Під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (п.13 постанови Верховного Суду від 15.09.2019 у справі №915/870/18.
21. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі №906/304/23 та інших.
22. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і ускладненням чи унеможливленням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.12.2021 у справі №927/481/21.
23. Підставою зустрічного позову в цій справі СТОВ "Батьківщина" визначило те, що виконання рішення щодо оспорюваних договорів шкодитиме правам і законним інтересам держави з огляду на непомірний тягар значно завищеної вартості аміаку та наданої в оренду техніки, а також вартості ризиків, про які керівництво ПрАТ "Украгро НПК" достеменно знало, укладаючи завідомо незаконні договори. До 24.06.2024 контрагенти знали та повинні були повідомити СТОВ "Батьківщина" про наявність обмежень щодо діяльності активів підсанкційної особи, але ПрАТ "Украгро НПК" приховало цю інформацію.
24. Предметом зустрічного позову СТОВ "Батьківщина" є визнання недійсними договорів та стягнення 321 398 608,06 грн.
Чи може застосування санкцій до бенефіціара юридичної особи слугувати підставою для забезпечення позову, пред`явленого до неї?
25. Суди попередніх інстанцій, зокрема, дійшли висновку про наявність небезпеки заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача за зустрічним позовом, що обумовлюється відповідними ризиками (кримінальні провадження щодо ПрАТ "Украгро НПК", у тому числі щодо виведення коштів юридичних осіб, несплати податків, легалізації доходів, отриманих злочинних шляхом, корпоративні права якої знаходяться під арештом).
26. Натомість ПрАТ "Украгро НПК" зазначає, що застосування санкцій не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є підсанкційна особа.
27. СТОВ "Батьківщина" не погоджується із зазначеними доводами та стверджує, що вони не були основними; зазначає про наявність підстав та суттєвих ризиків для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПрАТ "Украгро НПК".
28. У цьому контексті Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.30 ч.1 ст.1 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та / або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
29. Кінцевим бенефіціарним власником є:
- для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю / володіння);
- для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю / володіння);
- для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
30. Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
31. За загальним правилом чинне законодавство України (як і законодавство інших країн) встановлює принцип самостійної відповідальності учасника юридичної особи (власника корпоративних прав за своїми зобов`язаннями), а тим більше кінцевого бенефіціарного власника.
32. Відповідно до ч.3 ст.96 Цивільного кодексу України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
33. Згідно з положеннями ч.2 ст.3 Закону "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не відповідає за зобов`язаннями акціонерів. У разі вчинення акціонерами протиправних дій до товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, крім випадків, визначених законом.
34. Разом із тим Верховний Суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти не є видом юридичної відповідальності, а є тимчасовим заходом, що спрямований на забезпечення реального виконання судового рішення.
35. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
36. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 ГПК).
37. Відповідно до ст.86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
38. Законодавство не встановлює вичерпний перелік обставин, якими учасник справи вправі обґрунтовувати заяву про забезпечення позову. Відсутній також вичерпний перелік доказів, за допомогою яких можуть бути встановлені ці обставини.
39. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач має право посилатися на будь-які обставини, які, на його думку, підтверджують ризик ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів. У кожному конкретному випадку суд, який вирішує питання про забезпечення позову, надає оцінку відповідним обставинам та відображає це в судовому рішенні.
40. На підставі викладеного вище Верховний Суд вважає, що за певних умов накладення санкцій на бенефіціара юридичної особи сукупно з іншими істотними обставинами може слугувати підставою для забезпечення позову в господарському судочинстві (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №910/268/23).
41. Разом із тим суди попередніх інстанцій безпосередньо не мотивували оскаржувані рішення наявністю санкцій щодо бенефіціара ПрАТ "Украгро НПК". Вказане було одним із аргументів СТОВ "Батьківщина", який суди навели в описовій частині ухвали та постанови.
42. У постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №824/146/19, рішенні Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №9901/26/21 та постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2017 у справі №917/775/16, на які посилається ПрАТ "Украгро НПК", відсутні висновки в частині застосування процесуального законодавства щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти юридичної особи, кінцевий бенефіціарний власник якої є підсанкційною особою.
43. Верховний Суд наголошує, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22. Аналогічний за змістом висновок наводиться Верховним Судом (постанови від 06.12.2023 у справі №917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі №916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22 та інші), що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.
44. Крім того, у п.24 постанови від 03.03.2023 у справі №905/448/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду слушно звернула увагу, що в разі задоволення позову про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватися з позивачем за умови наявності в нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
45. У разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач, зокрема й ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності (постанова Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22).
46. Отже, Верховний Суд погоджується, що вибуття з власності ПрАТ "Украгро НПК" грошових коштів у розмірі 321 398 608,06 грн здатне істотно ускладнити виконання рішення суду, поставити під сумнів ефективний захист прав та інтересів СТОВ "Батьківщина". Водночас судовий захист має бути повним, об`єктивним, вичерпним та забезпечити відсутність потреби повторного звернення до суду.
47. Обраний СТОВ "Батьківщина" та застосований судами захід забезпечення позову є належним, відповідає предмету спору та узгоджується із способом захисту порушеного права. Накладення арешту покликане зберегти спірну суму грошових коштів у власності ПрАТ "Украгро НПК" та, як наслідок, забезпечити виконання судового рішення шляхом їх стягнення.
48. Аргументи ПрАТ "Украгро НПК", наведені у касаційній скарзі, переважно зводяться до незгоди з оцінкою доказів, що була здійснена судами в ході вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову. Скаржник стверджує про відсутність розумного балансу між інтересами сторін, порушення принципу пропорційності.
49. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до ч.1 ст.300 ГПК перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, та переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.