ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 922/169/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Мамалуй О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.,
за участю представників:
позивача - не з`явився
відповідача - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 922/169/24
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест холдинг"
про зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест холдинг" (відповідач), в якому просив суд зобов`язати ТОВ "Агроінвест холдинг" вчинити певну дію - надати учаснику ТОВ "Агроінвест холдинг" ОСОБА_1, який володіє 50% частки у статутному капіталі цієї юридичної особи завірені належним чином копії документів про діяльність Товариства, згідно переліку у позовній заяві.
Хід розгляду справи
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.04.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ "Агроінвест холдинг" вчинити певну дію - надати учаснику ТОВ "Агроінвест холдинг" ОСОБА_1 завірені належним чином копії документів, згідно переліку у резолютивній частині рішення.
3. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат. Стягнуто з ТОВ "Агроінвест холдинг" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
4. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат. Стягнуто з ТОВ "Агроінвест холдинг" на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції
5. Постановою Верховного Суду від 29.08.2024 касаційну скаргу Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест холдинг" залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 і додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі № 922/169/24 залишено без змін.
Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи
6. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/169/24 у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест холдинг" на користь заявника 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції.
7. Заперечень щодо поданої позивачем заяви від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест холдинг" до Верховного Суду не надходило.
Щодо суті поданої заяви про ухвалення додаткового рішення
8. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
9. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
10. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
11. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
12. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
13. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
14. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
15. Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
16. Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
17. Зокрема, згідно із положеннями частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
18. Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
19. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
20. Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
21. Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
22. Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи.
Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
23. Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
24. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
25. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
26. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
27. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятій-сьомій, дев`ятій статті 129 ГПК України.
28. Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
29. В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
30. Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);
- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
31. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
32. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
33. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
34. Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
35. Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
36. Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
37. З матеріалів справи вбачається, що у відзиві позивачем було зазначено про те, що орієнтовний розмір судових витрат, які останній очікує понести у зв`язку із розглядом касаційної скарги відповідача у суді касаційної інстанції становить 50 000грн, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
38. Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
39. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 221 ГПК України).
40. Заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, що містить докази понесення витрат на професійну правничу допомогу подано позивачем 02.09.2024, тобто в межах встановлених процесуальним законом строків.
41. Так, з матеріалів справи вбачається, що 20.10.2023 між Адвокатським об`єднанням "Гарантс" в особі керуючого партнера Сироватки Сергія Сергійовича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони укладено Договір про надання правничої допомоги.
42. Відповідно до п.1.1 Договору об`єднання зобов`язується надавати правничу допомогу для захисту у разі порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод та законних інтересів клієнта, відповідно до діючого законодавства, а клієнт зобов`язується сплатити об`єднанню гонорар та винагороду (бонус успіху) за надання правничої допомоги, а також оплатити витрати пов`язані з наданням правничої допомоги, відповідно до умов цього Договору, а також інших правочинів, що є невід`ємною частиною даного Договору.
43. Пункт 2.1.1 Договору закріплює право об`єднання представляти інтереси клієнта перед фізичними особами, в тому числі фізичними особами-підприємцями, самозайнятими особами, в установах, підприємствах, організаціях незалежно від форми власності, в тому числі, але не виключно: судах усіх інстанцій загальної юрисдикції, органах прокуратури, Національної поліції, Служби Безпеки України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, та інших правоохоронних органах, органах державного казначейства, органах державної судової адміністрації, усіх інших органах державної влади, органах нотаріату та перед приватними нотаріусами, перед органами адвокатського самоврядування, адвокатами, у банківських установах, органах місцевого самоврядування, Державній виконавчій службі та перед приватним виконавцями, тощо.
44. Згідно з пунктом 2.1.7 Договору адвокатське об`єднання має право отримувати від клієнта за надання правничої допомоги гонорар, винагороду (бонус успіху), а також компенсацію витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, згідно умов, що визначені у додатковій угоді (додаткових угодах) до цього Договору.
45. Пункт 2.2.1 Договору встановлює обов`язок об`єднання надавати клієнту правову допомогу, необхідну для захисту прав, свобод та законних Інтересів.
46. Відповідно до п. 2.4.5. Договору клієнт зобов`язаний сплатити об`єднанню за надання правничої допомоги гонорар, винагороду (бонус успіху), а також компенсувати витрати пов`язані з наданням правничої допомоги, згідно умов, що визначені у додатковій угоді (додаткових угодах) до цього Договору.
47. Пунктом 3 Договору встановлено порядок виплати гонорару, винагороди (гонорару успіху) та витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.
Так, зокрема, за надану правову допомогу клієнт сплачує об`єднанню гонорар та винагороду (бонус успіху), відповідно до окремої додаткової угоди (додаткових угод) до цього Договору, тощо. Виконання грошових зобов`язань з оплати гонорару, винагороди (бонусу успіху) та відшкодування витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги, здійснюється клієнтом, згідно відповідного(их) Акту(ів) здачі-приймання адвокатських послуг (правничої допомоги). При цьому, окремою додатковою угодою (додатковими угодами) до цього Договору може бути передбачена авансова (попередня) оплата (повна та/або часткова) гонорару, винагороди (бонусу успіху) та відшкодування витрат.
48. Додатковою угодою № 1 від 02.02.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 20.10.2023, визначено, що сторони дійшли згоди встановити фіксований гонорар для об`єднання за надання правничої допомоги клієнту, зокрема у розмірі 50 000,00 грн у Верховному Суді.
49. 30.08.2024 між адвокатським об`єднанням та позивачем складено Акт № 03-169/2024 здачі-приймання адвокатських послуг (правничої допомоги) в якому визначили, що відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги від 20.10.2023, а також враховуючи Додаткову угоду № 1 від 02.02.2024 до Договору про надання правничої допомоги об`єднанням надано клієнту правничу допомогу, що стосується захисту його прав та законних інтересів в межах розгляду судової справи № 922/169/24, яка розглядалась Верховним Судом, а саме:
- моніторинг офіційного сайту "Судова влада України" та Єдиного державного реєстру судових рішень з питання надходження касаційної скарги ТОВ "Агроінвест холдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 до Верховного Суду (0,5 год.);
- правовий аналіз та вичитка касаційної скарги ТОВ "Агроінвест холдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2024, та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024. Складення умовного плану відзиву (1 год.);
- складення відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Агроінвест холдинг", підготовка та формування вказаного процесуального документа для відправки (4 год.);
- підготовка до судового засідання. Участь в судовому засіданні у справі № 922/169/24, в рамках якого Верховним Судом здійснювався розгляд касаційної скарги ТОВ "Агроінвест холдинг" (4 год. з урахуванням часу на дорогу);
- складення та подання нарочно (через канцелярію суду) клопотання до Верховного Суду про отримання тексту постанови Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 922/169/24 (1,5 год.);
- написання та направлення до Верховного Суду заяви про ухвалення додаткового судового рішення (постанови) у справі № 922/169/24 (4 год.).
Загалом кількість витраченого часу: 15 годин.
50. Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, у вирішенні питання щодо витрат позивача у розмірі 50 000 грн, за відсутності клопотання відповідача щодо зменшення суми судових витрат Суд, керуючись правилами, встановленими у частині п`ятій статті 129 ГПК України дійшов висновку не покладати на відповідача всі витрати позивача в сумі 50 000грн.
51. Так у контексті зазначеного колегія суддів керується тим, що справа не є особливо складною, ураховуючи, що спори про зобов`язання товариства надати його учаснику документи про діяльність такого товариства неодноразово розглядались Верховним Судом, а судова практика з вирішення подібних спорів наразі є послідовною та сталою.
52. При цьому Суд враховує те, що правова позиція ОСОБА_1, і виклад відповідних аргументів як у суді першої і апеляційної інстанції, так і у суді касаційної інстанції є подібними, інтереси позивача в судах усіх інстанцій представлялись тим самим Адвокатським об`єднанням "Гарантс" а тому, на переконання Суду, час витрачений представником позивача на аналіз касаційної скарги і підготовку відзиву на касаційну скаргу відповідача не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг і є надмірним. Суд вважає справедливим, за даних обставин, що витрачений адвокатом час на підготовку відзиву на касаційну скаргу не може перевищувати 2 години.
53. На підставі наведеного вище, Верховний Суд дійшов висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, визначені як надані послуги з моніторингу офіційного сайту "Судова влада Україн" та Єдиного державного реєстру судових рішень, аналіз касаційної скарги, підготовка, та формування відзиву на касаційну скаргу, підготовка і участь в судовому засіданні та складення та подання заяви про отримання тексту постанови, підлягають лише частковому покладенню на позивача. Зокрема, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, Суд вважає, що розмір таких витрат має становити 10 000 грн.
54. Суд також враховує, що позивач просить стягнути витрати на написання та направлення до Верховного Суду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. Однак заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню
55. Подібні висновки щодо застосування статей 123, 126, 129 ГПК України викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 та додатковій постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 910/9714/22.
56. Таким чином, дослідивши надані ОСОБА_1 докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи №922/169/24. В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд