ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/16870/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
кредитора (АТ "Укрексімбанк") - адвоката Харитончук О. Г.,
розпорядника майна ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ"-арбітражного керуючого Носенко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 22.04.2024
у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючого), Остапенка О.М., Отрюха Б.В.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 22.11.2023
у складі судді: Івченка А.М.
у справі № 910/16870/23
за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
про відкриття провадження у справі про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Державний експортно-імпортний банк України", АТ "Укрексімбанк") звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ") у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/16870/23 про банкрутство ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ"; визнано вимоги кредитора Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" на загальну суму 39 375 656,57 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 22.11.2023; введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" з 22.11.2023; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Носенко Тетяну Сергіївну; встановлено розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Носенко Т. С. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду; зобов`язано розпорядника майна боржника надати суду не пізніше 30.01.2024 відомості про результати розгляду вимог кредиторів боржника; зобов`язано розпорядника майна боржника у строк до 22.01.2024 організувати та провести інвентаризацію майна боржника; оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" у встановленому законодавством порядку; заборонено боржнику та власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації боржника, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
3. Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 апеляційну скаргу ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у цій справі залишено без змін.
Рух касаційної скарги
5. 14.05.2024 Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 14.05.2024 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/16870/23, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" у справі № 910/16870/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024.
7. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024, серед іншого, касаційну скаргу ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" від 14.05.2024 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/16870/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.
8. ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
9. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/16870/23 за касаційною скаргою ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023; призначено розгляд касаційної скарги ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на 03.09.2024 року о 10:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
10. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції та прийняти рішення, яким відмовити у відкритті провадження за заявою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ".
11. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.
11.1. Судами попередніх інстанцій застосували норм права без урахування висновку щодо застосування норм права, у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), зокрема:
- ч. З ст. 39 КУзПБ, згідно із якою, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Проте, суди першої інстанції не перевірили можливість боржника виконати майнові зобов`язання, зокрема за рахунок застави обмежившись формальним зауваженням про те, що наявність застави жодним чином не підтверджують здатність Боржника виконати свої грошові зобов`язання строк виконання яких настав (!). Такий висновок суду суперечить висновкам Верховного Суду щодо застосування вищезазначеної норми права (ч. З ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства) викладених у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, де суд касаційної інстанції аналізуючи застосування положень частин першої - п`ятої ст. 39 КУзПБ зазначив, що "завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є ... (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.";
- у даній справі грошові вимоги до Боржника можуть бути погашені повністю за рахунок майна Боржника відповідно до положень п. 4. 1. Договору застави та в порядку, передбаченому ст. 20 Закону України "Про іпотеку", ст. 572-576 Цивільного кодексу України;
- ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством. Проте, суди не врахували, що надані Боржником докази що засвідчують факт заборони польотів цивільної авіації підтверджують зупинення господарської діяльності Боржника та неможливість належного виконання ним значної частини своїх зобов`язань. З огляду на вказане судом було проігноровано висновок Верховного Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, згідно із яким "ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести";
- ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно із якою, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Боржник заперечує наявність права Кредитора ініціювати провадження щодо Боржника, що свідчить про наявність спору про право. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20 щодо застосування положень вказаної норми КУзПБ згідно із якою, наявність заперечень боржника щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, безспірність яких не підтверджується судовим рішенням, є свідченням наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
12. АТ "Державний експортно-імпортний банк України" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
13. У судовому засіданні 03.09.2024 представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" заперечила проти касаційної скарги з підстав, зазначених у відзиві.
Розгляд клопотань Верховним Судом
14. 02.09.2024 від представника ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" - адвоката Лози Дмитра Олексійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату.
15. Вказане клопотання обґрунтоване неможливістю участі представника боржника - Лози Д. О. у судовому засіданні, у зв`язку із необхідністю прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1, що позбавляє боржника належного представництва. До вказаного клопотання представник надає копію довідки від 16.04.2022; копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного та копію залізничного квитка.
16. У судовому засіданні 03.09.2024 представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" та арбітражний керуючий заперечили проти вказаного клопотання.
17. Розглянувши вказане клопотання представника ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" - Лози Д. О. про відкладення розгляду касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні враховуючи наступне.
17.1. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024, серед іншого, доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
17.2. Представником боржника - Лозою Д. О. не надано докази виклику останнього до місця вибуття, як про це зазначає у клопотанні представник боржника.
17.3. ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" як юридична особа не обмежена у кількості представників, уповноважених на здійснення представництва його інтересів у суді. Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання від 22.04.2024 в суді апеляційної інстанції інтереси боржника предсавляв інший представник - Ярмак М.М.
17.4. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
17.5. Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
17.6. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати касаційну скаргу в судовому засіданні 03.09.2024 за відсутності уповноваженого представника ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ". Відсутність представника ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" в цьому випадку не перешкоджає розгляду касаційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя.
Позиція Верховного Суду
18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
19. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
20. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
21. При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
22. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.
23. Згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.
24. При цьому на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, тоді як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.
25. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.
26. Зокрема, однією з обов`язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
27. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
28. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постановах від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, від 06.04.2023 у справі №902/650/20, від 16.08.2022 у справі №910/5335/21, від 15.06.2021 у справі №904/3074/20 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі).
29. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги ініціюючого кредитора стверджуються наступним.
29.1. 25.03.2013 між заявником та боржником укладено Генеральну кредитну угоду №151413N1 зі змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами.
29.2. В п.1.1. Генеральної угоди визначено, що ця угода регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства Позичальника, зазначені у Бізнес-Плані Позичальника.
29.3. П.12. Генеральної угоди визначено, що метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності Позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї Генеральної угоди шляхом укладення кредитних договорів.
29.4. У відповідності до ст. 2 Генеральної угоди, під Кредитним договором розуміється будь-який договір, угода, правочин, що передбачає здійснення Кредитних операцій та який укладається сторонами в рамках цієї Генеральної угоди і є її додатком.
29.5. У відповідності до п.п.4.5.1. п. 4.5. Генеральної угоди (в редакції що діє з моменту підписання додаткової угоди від 05 березня 2021 року №151413N1-0025) передбачено, що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою не може перевищувати 1 100 000,00 дол.США.
29.6. З п.4.3. Генеральної угоди (в редакції з урахуванням додаткової угоди №151413N1-0025 від 05.03.2021) вбачається, що строк користування Кредитною операцією за цією Генеральною угодою стають до 25 березня 2024 року, при цьому умовами Кредитного договору може встановлюватися інший (менший) строк погашення Кредиту/дії Гарантії, що надається згідно з відповідним Кредитним договором, який є обов`язковим для дотримання.
29.7. Сторони домовилися, що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою поширюється на кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності Генеральною угодою та є такими що діятимуть у рамках Генеральної угоди і є відповідними додатками до Генеральної угоди згідно додатку №1 до Генеральної угоди, а також на всі кредитні договори, що будуть укладені в рамках Генеральної угоди протягом її дії.
29.8. З п.4.6-4.7 Генеральної угоди (в редакції з урахуванням додаткової угоди №151413N1 -20 від 28.08.2017), вбачається, що кредитна операція здійснюється у порядку визначеному у відповідному Кредитному договорі. Погашення кредиту/виконання зобов`язань за Гарантією та виконання інших, грошових зобов`язань передбачених Кредитним договором, здійснюється в порядку визначеному у відповідному кредитному договорі та з урахуванням положень ст. 6 Генеральної угоди.
29.9. П.6.1.1 Генеральної кредитної угоди передбачено, що Банк надає кредит Позичальнику на умовах цієї Генеральної кредитної угоди та Кредитних договорів, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії та інші платежі, встановлені Кредитними договорами. Кредит надається у безготівковій формі, у порядку визначеному в Кредитному договорі.
29.10. Надання кредиту проводитиметься в межах лімітів, встановлених відповідно до п.4.5. Генеральної кредитної угоди, у доларах США з можливістю продажу валюти (за заявкою Позичальника) для здійснення фінансування в національній валюті України (гривні).
29.11. П.П.6.2.1. Генеральної угоди передбачено, що Позичальник зобов`язаний погасити основний борг по кредиту та інші платежі згідно з умовами Кредитних договорів. Строки передбачені Кредитними договорами є обов`язковими для позичальника.
29.12. На виконання умов Генеральної угоди, між Кредитором та Боржником укладено договори резервного акредитиву №G07119/2/2018OR та №G07120/2/2018ОR від 05.03.2018 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень).
29.13. Пуктом 3.1.1. Кредитних договорів передбачено, що за погодженням між Сторонами та на умовах цього договору, Банк здійснює операцію по наданню Апліканту (Боржнику) безвідкличного документарного резервного акредитиву типу stand-by на користь Бенефіціара, а Аплікант зобов`язується виконати свої зобов`язання за цим договором.
29.14. П.П. 3.2.1. Кредитних договорів передбачає, що загальна сума резервного акредитива складає 550 000,00 дол. США (по кожному Кредитному договору), а строк дії резервного акредитива у відповідності до пп.3.3.1 Кредитних договорів - 10 вересня 2022 року.
29.15. В свою чергу, п.6.2. Кредитних договорів, на Боржника було покладено обов`язок виконувати належним чином зобов`язання перед Бенефіціаром за Контрактом, а п.6.8. обов`язок погасити заборгованість перед банком при настанні Гарантійного випадку та сплати банком коштів за резервним акредитивом, у т.ч. сплатити проценти за користування сплаченими Банком коштами за резервним акредитивом, згідно з Кредитним договором та відповідно до його умов.
29.16. Заявник зазначає, що при настанні Гарантійного випадку, яким у відповідності до п.1.8. ст. Кредитних договорів є факт порушення Аплікантом перед Бенефіціаром зобов`язання, забезпеченого резервним акредитивом, Банк в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Генеральною угодою, Кредитними договорами, здійснивши відповідні перерахування на виконання вимоги Бенефіціара на загальну суму 1 100 000,00 дол. США, в той час як Боржник належним чином, своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання перед Банком не виконав внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість у загальному розмірі 975 219,52 дол. США., що в свою чергу і обумовило звернення Кредитора до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
29.17. Так, на підставі заяви Боржника від 05 січня 2018 року, з укладенням Кредитного договору -1 йому було надано резервний акредитив у відповідності до умов Кредитного договору -1 на суму 550 000,00 дол. США.
29.18. Відкриття акредитиву та надання гарантії за Кредитним договором -1 підтверджується випискою по рахунку №90007184000004, заявою Боржника від 05.01.2018.
29.19. Пункт 3.7. ст. 3 Кредитного договору-1 передбачено, що резервний акредитив, що надається за цим договором, регулюється ІСС Риb. №600 Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів (редакція 2007 року), які розроблені Міжнародною торговою палатою (UСР600).
29.20. П. П. І п. "а" ст. 7 Уніфікованих правил передбачено, що встановивши, що передбачені умовами акредитиву документи подано до виконуючого банку або до банку-емітенту (в даному випадку АТ "Укрексімбанк") і що вони є належним представленням, банк-емітент повинен зробити платіж, якщо акредитив виконується шляхом платежу за пред`явленням, платежем з розстрочкою або шляхом акцепту банку-емітента.
29.21. Згідно з п. 34 Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 року № 514, банк-емітент зобов`язаний виконати зобов`язання з моменту, коли він відкриває акредитив. Банк-емітент за умови належного представлення документів до виконуючого банку або до банку-емітента виконує зобов`язання за акредитивом шляхом, зазначеним в акредитиві.
29.22. 09 вересня 2022 року, Банком від JP Morgan Chase Bank N.A. London GB, який у відповідності до п.1.2. Кредитного договору -1 є підтверджуючим банком отримано SWIFT - повідомлення формату МТ765 (формат для направлення вимог за гарантіями/резервними акредитивами), в якому Підтверджуючий банк повідомив Банк про належне представлення з боку Бенефіціара на адресу JP Morgan Chase Bank N.A. London GB, у зв`язку з чим Підтверджуючим банком виставлено вимогу Банку та дбетовано його рахунок на суму вимоги за акредитивом №G07119/2/2018ОR у розмірі 550 000,00 дол. США, відтак в даному випадку настав Гарантійний випадок, у розумінні Кредитного договору-1.
29.23. Ініціюючий кредитор зазначив, що у зв`язку з настанням Гарантійного випадку, який забезпечений акредитивом, Банк, після здійснення перевірки отриманої вимоги, копії наданих до неї документів, 15 вересня 2022 року виконав в повному обсязі свої зобов`язання за акредитивом, здійснивши відповідне перерахування на виконання Вимоги Бенефіціара суми в 550 000,00 дол.США у відповідності до умов резервного акредитиву. У порядку визначеному п.п.8.3.2. п.8.3. Боржника було повідомлено про факт настання гарантійного випадку та надано копії вимог від Підтверджучого банку.
29.24. Таким чином, Кредитор повністю виконав свої зобов`язання за Генеральною угодою та Кредитним договором -1, внаслідок чого у Боржника перед Банком виникло грошове зобов`язання зі сплати заборгованості у розмірі 550 00,00 дол. США, а також сплати сум нарахованих процентів у порядку, строки та на умовах визначених Генеральною угодою та Кредитним договором -1.
29.25. Зокрема, згідно з п.6.8. Кредитного договору -1, Боржник зобов`язаний погасити заборгованість, що виникла перед Кредитором при настанні Гарантійного випадку та сплати Банком коштів за резервним акредитивом, у т.ч. сплатити проценти за користування сплаченими Банком коштами за резервним акредитивом, згідно з цим договором та відповідно до умов цього договору.
29.26. Пунктом 7.1. Кредитного договору-1 передбачено, що Боржник зобов`язується виконувати вимоги цього договору. Боржник несе повну цивільно-правову відповідальність перед Банком по своїх зобов`язання на підставі умов його договору, відповідно до чинного законодавства України.
29.27. З моменту здійснення Банком платежу за резервним акредитивом, з боку боржника в рахунок погашення заборгованості за основним боргом надійшли кошти у сумі 135 026,28 дол. США.
29.28. Підпунктом 6.6.1-6.6.3 Генеральної угоди передбачено, що процентна ставка за Кредитним договором може бути плаваюча або фіксована, позичальник сплачує Банкові проценти за користування Кредитом у розмірі та у строки, визначені у Кредитному договорі.
29.29. Підпунктом 8.3.6. п. 8.3. Кредитного договору -1 передбачено, що у разі настання Гарантійного випадку, Банк нараховує на основі Банківського року проценти за користування сплаченими Банком коштами за Резервним акредитивом у розмірі 9,0% річних від суми заборгованості Апліканта перед Банком до часу її погашення.
29.30. В цьому ж підпункті зазначено, що проценти за користування сплаченими Банком коштами за резервним акредитивом нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості, що виникла перед Банком при настанні гарантійного випадку та сплати Банком коштів за резервним акредитивом, із розрахунку фактичної кількості днів у періоді нарахування на основі банківського року і підлягають сплаті у валюті, в якій Банком здійснено перерахування коштів за резервним акредитивом, з 01 по 07 число кожного місяця на рахунок, що буде викладено додатково. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів, підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після повного погашення суми заборгованості, що виникла перед Банком при настанні гарантійного випадку та сплати банком коштів за резервним акредитивом.
29.31. Банком було проінформовано відповідними листами Боржника про необхідність здійснення погашення заборгованості за зобов`язаннями, які виникли на підставі Кредитного договору -1 на вказаний рахунок.
29.32. З 15.09.2022 у відповідності до умов Кредитного договору -1 Банк почав нараховувати проценти за користування сплаченими Банком коштами, зокрема, Банком було нараховано 26 077,34 дол. США процентів.
29.33. В порушення зобов`язання, в повному обсязі та у відповідності до умов Кредитного договору -1 Боржником заборгованість за нарахованими процентами не погашалася, погашено прострочених процентів на суму 21 606,54 дол. США.
29.34. Заборгованість по сплаті процентів виникла на суму 4 470,80 дол. США.
29.35. На виконання умов Генеральної угоди, в її рамках, між АТ "Укрексімбанк" та ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", укладено Договір №G07120/2/2018ОК про надання резервного акредитива від 05.03.2018, з урахуванням змін та доповнень, що вносилися додатковими угодами №G07120/2/201800001 від 20.03.2019, №G07120/2/2018OR-0002 від 12.03.2020, №G07120/2/2018OR-0003 від 25.03.2020, №G07120/2/2018OR-0004 від 05.03.2021.
29.36. Так, на підставі заяви Боржника від 05 січня 2018 року, з укладенням Кредитного договору -2 йому було надано резервний акредитив у відповідності до умов Кредитного договору -2 на суму 550 000,00 дол. США.
29.37. Відкриття акредитиву та надання гарантії за Кредитним договором -2 підтверджується випискою по рахунку №90006184000005, заявою Боржника від 05.01.2018.
29.38. Пункт 3.7. ст. 3 Кредитного договору-1 передбачено, що резервний акредитив, що надається за цим договором, регулюється ІСС Риb. №600 Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів (редакція 2007 року), які розроблені Міжнародною торговою палатою (UСР600).
29.39. П. П. І п. "а" ст. 7 Уніфікованих правил передбачено, що встановивши, що передбачені умовами акредитиву документи подано до виконуючого банку або до банку-емітенту (в даному випадку АТ "Укрексімбанк") і що вони є належним представленням, банк-емітент повинен зробити платіж, якщо акредитив виконується шляхом платежу за пред`явленням, платежем з розстрочкою або шляхом акцепту банку-емітента.
29.40. Згідно п. 34 Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 року № 514, банк-емітент зобов`язаний виконати зобов`язання з моменту, коли він відкриває акредитив. Банк-емітент за умови належного представлення документів до виконуючого банку або до банку-емітента виконує зобов`язання за акредитивом шляхом, зазначеним в акредитиві.
29.41. 09 вересня 2022 року, Банком від JP Morgan Chase Bank N.A. London GB, який у відповідності до п.1.2. Кредитного договору -1 є підтверджуючим банком отримано SWIFT - повідомлення формату МТ765 (формат для направлення вимог за гарантіями/резервними акредитивами), в якому Підтверджуючий банк повідомив Банк про належне представлення з боку Бенефіціара на адресу JP Morgan Chase Bank N.A. London GB, у зв`язку з чим Підтверджуючим банком виставлено вимогу Банку та дебетовано його рахунок на суму вимоги за акредитивом №G07119/2/2018ОR у розмірі 550 000,00 дол. США, відтак в даному випадку настав Гарантійний випадок, у розумінні Кредитного договору-2.
29.42. Банк, після здійснення перевірки отриманої вимоги, 15 вересня 2022 виконав в повному обсязі свої зобов`язання за акредитивом, здійснивши відповідне перерахування на виконання Вимоги Бенефіціара суми в 550 000,00 дол. США.
29.43. Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань, з моменту здійснення Банком платежу за резервним акредитивом, з боку Боржника не надходило жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за основним боргом.
29.44. Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням Боржником зобов`язань за Генеральною угодою, Кредитним договором -2, перед Кредитором утворилася прострочена заборгованість (основний борг) у сумі 550 000,00 дол. США.
29.45. Підпунктом 6.6.1-6.6.3 Генеральної угоди передбачено, що процентна ставка за Кредитним договором може бути плаваюча або фіксована, позичальник сплачує Банкові проценти за користування Кредитом у розмірі та у строки, визначені у Кредитному договорі.
29.46. Підпунктом 8.3.6. п. 8.3. Кредитного договору -2 передбачено, що у разі настання Гарантійного випадку, Банк нараховує на основі Банківського року проценти за користування сплаченими Банком коштами за Резервним акредитивом у розмірі 9,0% річних від суми заборгованості Апліканта перед Банком до часу її погашення. В цьому ж підпункті зазначено, що проценти за користування сплаченими Банком коштами за резервним акредитивом нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості, що виникла перед Банком при настанні гарантійного випадку та сплати Банком коштів за резервним акредитивом, із розрахунку фактичної кількості днів у періоді нарахування на основі банківського року і підлягають сплаті у валюті, в якій Банком здійснено перерахування коштів за резервним акредитивом, з 01 по 07 число кожного місяця на рахунок, що буде викладено додатково. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів, підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після повного погашення суми заборгованості, що виникла перед Банком при настанні гарантійного випадку та сплати банком коштів за резервним акредитивом.
29.47. Кредитором було поінфоромовано відповідними листами Боржника про необхідність здійснення погашення заборгованості за зобов`язаннями, які виникли на підставі Кредитного договору -2 на відповідний рахунок.
29.48. З 15.09.2022 Банк почав нараховувати проценти за користування сплаченими Банком коштами, нараховано 28 737,50 дол. США.
29.49. У відповідності до п.п. 8.3.6. п.8.3 Кредитного договору - 2, нараховані Банком на суму фактичної заборгованості, що виникла перед Банком при настанні гарантійного випадку, підлягають сплаті у валюті акредитиву (дол. США) з 01 по 07 число кожного місяця на рахунок. Однак, в порушення зазначеного зобов`язання, в повному обсязі та у відповідності до умов Кредитного договору-2 Боржником заборгованість за нарахованими строковими процентами не погашалася, натомість погашено прострочених процентів лише на суму 22 962,50 дол. США.
29.50. Окрім цього, ініціюючим кредитором зазначено, що в забезпечення зобов`язань за Кредитними договорами укладено ряд договорів застави, серед яких договір застави N151413Z3 від 25.03.2013, заставодавцем за якими виступило ПрАТ "МАУ".
29.51. Згідно з пунктом 6.1. цього договору застави передбачено, що "На період дії цього Договору Заставодавець зобов`язаний за свій рахунок застрахувати Предмет застави у страховій компанії, яка обирається Сторонами за погодженням, на повну його вартість (страхова сума повинна бути не меншою ніж заставна вартість предмета застави) протягом 10 календарних днів з дати укладання цього Договору, але не пізніше дати надання кредиту, на користь Заставодержателя від наступних ризиків: стихійні лиха (буря, ураган, смерч, обвал каменепад, зсув, сель, повінь, паводок, злива, град, просідання ґрунту, затоплення ґрунтовими водами, землетрус), пожежа, вибух, пошкодження димом, протиправні дії третіх осіб, вплив рідин та надати Заставодержателю належним чином посвідчену копію договору страхування (страхового полісу) - якщо договір страхування двосторонній, а також докази здійснення страхового внеску у визначений термін.
29.52. Також зазначеним положеннями договору застави передбачено, що у разі не укладання договору страхування/додаткової угоди до договору страхування у визначений термін, Заставодавець сплачує Заставодержателю штрафну санкцію у розмірі 5% від заставної вартості незастрахованого майна, яке підлягає страхуванню".
29.53. У відповідності до п. 1.1. Договору застави (в редакції, що діє з урахуванням договору про внесення змін №151413Z3-3 від 14.05.2014, заставна вартість предмету застави становить 74 062 035,25 грн.
29.54. Термін дії раніше укладеного договору страхування закінчився 31.12.2022, Заставодавцем новий договір страхування не наданий, в зв`язку з цим, за порушення п.6.1. Договору застави, Заставодавцю нараховано штраф у розмірі 5% від заставної вартості незастрахованого майна, яке підлягає страхуванню, що становить (74 062 035,25*5%) = 3 703 101,75 гривень.
29.55. 25 березня 2013 року між Банком та ПрАТ "МАУ" укладено договір застави №151413Z3, у відповідності до п.1.1. (з урахуванням редакції договору про внесення змін №151413Z3-0005 від 05.03.2021) якого договором забезпечуються вимоги заставодержателя що випливають з Генеральної кредитної угоди від 25.03.2013 №151413N1 з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної кредитної угоди, їй підпорядковуються з додатками до Генеральної кредитної угоди та є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ (Генеральна угода та Додатки - далі Кредитний договір), укладеної між Заставодавцем та Заставодержателем відповідно до якої заставодержатель при виконанні Заставодавцем певних її умов, проводить кредитні операції із загальним лімітом заборгованості, встановленим в розмірі 1 100 000,00 доларів США, строком користування до 25.03.2024 включно, з нарахуванням процентів у відповідності до умов Кредитного договору (Договір застави -1).
29.56. У відповідності до п.1.2. Договору застави - 1, Заставодавцем з метою забезпечення вимог Заставодержателя за Кредитними договорами заставлено товари в обороті-виробничі запаси (матеріали, інструменти, запасні частини та обладнання до літаків "Боїнг"), право власності Заставодавця на які підтверджуються Контрактами.
29.57. За домовленістю сторін договору, загальна заставна вартість предмету застави становить 74 062 035,25 грн.
29.58. П.8.5. Договору застави - 1 передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання повноважними на те представниками сторін, скріплення печатками і залишається чинним до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим договором та виконання заставодавцем своїх зобов`язань за Кредитним договором.
29.59. Обтяження рухомого майна, що є предметом договору застави -1 зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, номер обтяження 13598528.
29.60. 25 березня 2013 року між Банком та ПРАТ "МАУ" укладено договір застави №151413Z4, у відповідності до п.1.1. (з урахуванням редакції договору про внесення змін №151413Z4-0004 від 05.03.2021) якого договором забезпечуються вимоги заставодержателя що випливають з Генеральної кредитної угоди від 25.03.2013 №151413N1 з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної кредитної угоди, їй підпорядковуються з додатками до Генеральної кредитної угоди та є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ (Генеральна угода та Додатки - далі Кредитний договір), укладеної між Заставодавцем та Заставодержателем відповідно до якої заставодержатель при виконанні Заставодавцем певних її умов, проводить кредитні операції із загальним лімітом заборгованості, встановленим в розмірі 1 100 000,00 (один мільйон сто тисяч,00) доларів США, строком користування до 25.03.2024 включно, з нарахуванням процентів у відповідності до умов Кредитного договору (Договір застави- 2).
29.61. У відповідності до п.1.2. Договору застави - 2, Заставодавцем з метою забезпечення вимог Заставодержателя за Кредитними договорами заставляє права вимоги на надходження коштів від продажу авіаквитків за системою взаєморозрахунків ВSР ІАТА (ІССS), які будуть спрямовуватися на рахунок заставодавця №26004010032191/840 відкритий в заставодержателя.
29.62. З моменту одержання заставодавцем грошових сум, останні є Предметом застави за цим договором. На момент подання цієї заяви, грошові кошти на зазначеному рахунку відсутні.
29.63. Статтею 4 Договору застави - 2 передбачено здійснення Заставодержателем перегляду заставної вартості предмету застави не рідше ніж раз на півроку.
29.64. П.4.4. ст. 4 Договору застави - 2 у разі зміни заставної вартості предмету застави за результатами її перегляду Заставодержатель направляє Заставодавцю повідомлення про нову заставну вартість Предмету застави на адресу зазначену у п.6.6 цього договору. З дня відправлення такого повідомлення заставною вартістю вважається вартість, визначена в цьому повідомленні.
29.65. Листом від 02.07.2020 року №195-00/843 Банк (Заставодержатель) повідомив Заставодавця про перегляд заставної вартості предмета застави за Договором застави - 2 та з 02.07.2020 заставна вартість предмету застави за Договором застави - 2 складає 0,00 дол. США.
29.66. Обтяження рухомого майна, що є предметом договору застави - 2 зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, номер обтяження 13598797.
29.67. 25 березня 2013 року між Банком та ПрАТ "МАУ" укладено договір застави №151413Z4, у відповідності до п.1.1. (з урахуванням редакції договору про внесення змін №151413Z4-0004 від 05.03.2021) якого договором забезпечуються вимоги заставодержателя що випливають з Генеральної кредитної угоди від 25.03.2013 №151413N1 з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної кредитної угоди, їй підпорядковуються з додатками до Генеральної кредитної угоди та є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ (Генеральна угода та Додатки - далі Кредитний договір), укладеної між Заставодавцем та Заставодержателем відповідно до якої заставодержатель при виконанні Заставодавцем певних її умов, проводить кредитні операції із загальним лімітом заборгованості, встановленим в розмірі 1 100 000,00 доларів США, строком користування до 25.03.2024 включно, з нарахуванням процентів у відповідності до умов Кредитного договору.
29.68. У відповідності до п.1.2. Договору застави, заставодавець з метою забезпечення вимог Заставодержателя за Кредитними договорами заставляє майнові права, а саме: право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку №26000000132191 відкритого в Заставодержателя відповідно до договору довгострокового банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця №28715W332 від 20.07.2015 (Договір застави-3).
29.69. Абз. 1 п.1.3. Договору застави - 3 передбачено, що станом на дату укладення цього договору заставна вартість предмету застави становить 16 511 193,00 грн. (ринкова вартість предмета застави, визначена Заставодержателем на рівні фактичного залишку на депозитному рахунку, зазначеному в п. 1.2. цього договору на дату його укладання, помножена на розмір заставного дисконту, який становить - 1), в подальшому заставна вартість змінюється з урахуванням п.п.2.1.12 цього договору.
29.70. В абз. 2 п.п.1.3. Договору застави - 3 передбачено, що з метою уникнення сумнівів, в рамках цього договору під "заставною вартістю" предмету застави розуміється сума, яка розраховується шляхом множення ринкової вартості, що визначається на рівні фактичного залишку на рахунку покриття, зазначеному в п.1.2. Договору застави - 3, на розмір заставного дисконта, зазначений й першому абзаці цього пункту договору та застосовується при розрахунку Заставодержателем коефіцієнта покриття забезпеченням грошових зобов`язань Заставодавця за кредитним договором.
29.71. Станом на 17.10.2023 на залишок коштів на рахунку №26000000132191 складає 1,00 грн., відтак заставна вартість предмету застави за договором застави - 3 складає 1,00 грн. (1,00 грн.* 1).
29.72. П.4.3. ст. 4 Договору застави - 3 у разі зміни заставної вартості предмету застави за результатами її перегляду Заставодержатель направляє Заставодавцю повідомлення про нову заставну вартість Предмету застави на адресу зазначену у п.7.6 цього договору. З дня відправлення такого повідомлення заставною вартістю вважається вартість, визначена в цьому повідомленні.
29.73. Листом від 18.10.2023 Банк (Заставодержатель) повідомив Заставодавця про перегляд заставної вартості предмета застави за Договором застави - 3 та з 18.10.2023 заставна вартість предмету застави за Договором застави -3 складає 0,00 грн.
29.74. Обтяження рухомого майна, що є предметом договору застави зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, номер обтяження 15438216.
29.75. 23 липня 2015 року між Банком та ПрАТ "МАУ" укладено договір застави №151413Z4, у відповідності до п.1.1. (з урахуванням редакції договору про внесення змін №151413Z12-0003 від 05.03.2021) якого договором забезпечуються вимоги заставодержателя що випливають з Генеральної кредитної угоди від 25.03.2013 №151413N1 з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної кредитної угоди, їй підпорядковуються з додатками до Генеральної кредитної угоди та є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ (Генеральна угода та Додатки - далі Кредитний договір), укладеної між Заставодавцем та Заставодержателем відповідно до якої заставодержатель при виконанні Заставодавцем певних її умов, проводить кредитні операції із загальним лімітом заборгованості, встановленим в розмірі 1 100 000,00 доларів США, строком користування до 25.03.2024 включно, з нарахуванням процентів у відповідності до умов Кредитного договору. (Договір застави - 4)
29.76. У відповідності до п.1.2. Договору застави, заставодавець з метою забезпечення вимог Заставодержателя за Кредитними договорами заставляє майнові права, а саме: право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку №26007000232191 відкритого в Заставодержателя відповідно до Договору довгострокового банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця №28715W333 від 20.07.2015.
29.77. Абз. 1 п.1.3. Договору застави - 3 передбачено, що станом на дату укладення цього договору заставна вартість предмету застави становить 5 000,00 дол. США (ринкова вартість предмета застави, визначена Заставодержателем на рівні фактичного залишку на депозитному рахунку, зазначеному в п.1.2. цього договору на дату його укладання, помножена на розмір заставного дисконту, який становить -1), в подальшому заставна вартість змінюється з урахуванням п.п.2.1.12 цього договору.
29.78. В абз. 2 п.п.1.3. Договору застави -3 передбачено, що з метою уникнення сумнівів, в рамках цього договору під "заставною вартістю" предмету застави розуміється сума, яка розраховується шляхом множення ринкової вартості, що визначається на рівні фактичного залишку на рахунку покриття, зазначеному в п.1.2. Договору застави - 3, на розмір заставного дисконта, зазначений й першому абзаці цього пункту договору та застосовується при розрахунку Заставодержателем коефіцієнта покриття забезпеченням грошових зобов`язань Заставодавця за кредитним договором.
29.79. Станом на 17.10.2023 залишок коштів на рахунку №26007000232191 складає 1,00 дол. США.
29.80. П.4.3. ст. 4 Договору застави - 4 у разі зміни заставної вартості предмету застави за результатами її перегляду Заставодержатель направляє Заставодавцю повідомлення про нову заставну вартість Предмету застави на адресу зазначену у п.7.6 цього договору. З дня відправлення такого повідомлення заставною вартістю вважається вартість, визначена в цьому повідомленні.
29.81. Листом від 18.10.2023 року Банк (Заставодержатель) повідомив Заставодавця про перегляд заставної вартості предмета застави за Договором застави - 4 та з 18.10.2023 заставна вартість предмету застави за Договором застави - 4 складає 1,00 дол. США., що згідно офіційного курсу НБУ на 18.10.2023 складало 36,4507 грн.
29.82. Обтяження рухомого майна, що є предметом договору застави - 4 зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, номер обтяження 15438213.
29.83. Отже, заборгованість боржника перед кредитором складає 39 375 656,57 грн, які забезпечені заставою майна боржника.
30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді боржник не заперечував, що не виконує взяті на себе зобов`язання перед банком, також боржник не заперечував про наявність заборгованості перед кредитором у визначеному ним розмірі.
31. У своїй касаційній скарзі ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, зазначає про те, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, водночас суди не перевірили можливість боржника виконати майнові зобов`язання, зокрема за рахунок застави обмежившись формальним зауваженням про те, що наявність застави жодним чином не підтверджують здатність Боржника виконати свої грошові зобов`язання строк виконання яких настав. У даній справі грошові вимоги до Боржника можуть бути погашені повністю за рахунок майна Боржника відповідно до положень п. 4. 1. Договору застави та в порядку, передбаченому ст. 20 Закону України "Про іпотеку", ст. 572-576 Цивільного кодексу України
32. На думку скаржника, заявлені АТ "Укрексімбанк" у даній справі грошові вимоги можуть бути погашені повністю за рахунок майна Боржника відповідно до положень п. 4.1. Договору застави та в порядку, передбаченому ст. 20 Закону України "Про іпотеку", ст. 572-576 Цивільного кодексу України.
33. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначені аргументи Боржника жодним чином не підтверджують здатність Боржника виконати свої грошові зобов`язання строк виконання яких настав, зокрема на дату проведення підготовчого засідання.
34. Згідно приписів ч.1-2 ст. 526 ЦК України, в силу яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
35. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
36. Обов`язок виконання господарського зобов`язання, у вигляді сплати грошових коштів, виникає не з моменту вчинення дій кредитора щодо стягнення заборгованості з боржника, а з моменту визначеного відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
37. В даному випадку у Боржника виникло, в порядку та на умовах визначених кредитними договорами, зобов`язання зі сплати заборгованості в заявленому Банком розмірі, яка Боржником в повному обсязі погашена не була. Відтак в даному випадку, задля виконання зобов`язань перед Банком, Боржник має вчинити обумовлені саме кредитними договорами дії щодо здійснення відповідних платежів на погашення заборгованості перед Банком. В свою чергу звернення стягнення на майно Боржника є правом кредитора, а не його обов`язком. Так само правом кредитора є отримати погашення заборгованості Боржника у спосіб визначений саме кредитними договорами, а обов`язок Боржника є виконати ці свої зобов`язання саме в передбачений кредитними договорами спосіб.
38. Необхідність виконання зобов`язання Боржником саме у визначений порядок та спосіб, випливає і з приписів ч.1 ст. 599 ЦКУ, у відповідності до яких зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
39. Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що зазначені доводи Боржника зводяться виключно до його незгоди з обраним кредитором способом захисту своїх порушених прав, а саме звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а не з позовом про стягнення заборгованості та жодним чином не свідчать про здатність Боржника виконати свої зобов`язання перед Банком та про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
40. З`ясування здатності Боржника виконати свої зобов`язання перед Банком, здійснюється судом у підготовчому засіданні шляхом дослідження доказів, зокрема наданих Боржником. Такими доказами можуть бути докази щодо відсутності обставин неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності, наявності грошових коштів на рахунках у банку, бухгалтерської чи/або фінансової звітності, які б давали можливість встановити наявність майнових активів, достатні для погашення кредиторської заборгованості перед ініціюючим кредитором, тощо.
41. Водночас Боржником таких доказів до суду першої інстанції не надано, як не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.
42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на дату проведення підготовчого засідання Боржником не надано доказів погашення заборгованості перед ініціюючим кредитором, а в силу приписів ч. 6 ст. 41 КУзПБ саме задоволення вимог кредитора у повному обсязі до підготовчого засідання суду є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, а не наявність забезпечення цих вимог.
43. Крім того, КУзПБ не містить застереження, відповідно до якого забезпечені вимоги не можуть виступати у якості складової підстави відкриття провадження у справі про банкрутство.
44. З огляду на викладене, посилання Боржника на наявність майна, що знаходиться в забезпеченні в даному випадку є безпідставним. Відтак, вказані аргументи касаційної скарги є необгрунтованими.
45. У разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених КУПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. (Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19).
46. У вказаній постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19 вказано, що відсутність доказів вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу не є свідченням неправильного застосування господарським судом положень ст. ст. 1, 34, 35, 39 КУзПБ, а також не вказує про передчасність, при ухваленні рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки можливість застосування щодо боржника процедур передбачених КУзПБ є альтернативним способом задоволення грошових вимог кредитора у тому випадку, коли відсутній спір про право щодо вимог кредитора.
47. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. При цьому, реалізація заставного майна в такому випадку, має відбуватись на конкурсних засадах в порядку, передбаченому КУзПБ. Отже, наведеним спростовуються протилежні висновки скаржника.
48. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується боржником, що у боржника перед кредитором наявні невиконані грошові зобов`язання в розмірі 39 375 656,57 грн, які випливають з умов Генеральної угоди та Кредитних договорів, строк виконання таких зобов`язань настав, до заяви кредитора додані всі документи, які підтверджують дійсність цих зобов`язань, підстави виникнення цих зобов`язань, їх характер та розмір, факт настання строку виконання зобов`язань та невиконання їх боржником.
49. Колегія суддів вважає необгрунтованими аргументи скаржника щодо наявності спору про право.
50. При з`ясуванні обставин щодо наявності спору про право, доречним є використання чотирискладового тесту що є засобом для перевірки необхідних умов для відкриття провадження у справі про банкрутство господарським судом, який повинен дослідити таке (правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 916/1101/21 та від 24.11.2021 у справі № 910/16246/18):
(a) наявність спору про право, а саме встановлення наявності чи відсутності неоднозначності в частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання, структури заборгованості, строку виконання зобов`язання: В першу чергу звертаємо увагу, що Боржником ні в поданих до суду першої інстанції заперечень, не ставиться під сумнів ні факт наявності та підстави виникнення заборгованості перед Банком, ні її розмір; Поданими Банком документами, достеменно та безспірно підтверджується факт виникнення правовідносин з Боржником, утворення заборгованості перед Банком, підстави її виникнення та розмір на дату подання заяви;
(b) Наявність спору, який би мав вирішуватися в порядку позовного провадження; в тій частині що стосується грошових вимог до Боржника, відсутній спір, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження;
(c) позиція боржника щодо вчинення ним активних дій, спрямованих на заперечення грошових вимог кредитора, які не були предметом розгляду в позовному провадженні і щодо яких не було ухвалено судового рішення: Боржником не вчинялося жодних дій, спрямованих на заперечення як наявності зобов`язань перед Банком за кредитними договорами, так і розміру заборгованості за основним боргом та процентами; до березня 2023 року Боржник вчиняв дії на
часткове виконання своїх зобов`язань перед Банком здійснюючи відповідні платежі, про що зазначено в заяві та підтверджено наданими Банком доказами; Боржник визнає наявний розмір заборгованості перед Банком;
(d) оспорення боржником вимог кредитора та з`ясування активної позиції останнього до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство: Боржником не вчинено жодних дій до дати проведення підготовчого засідання, щодо оспорення вимог Банку чи факту наявності зобов`язань перед Банком.
51. З наведеного вбачається, що за вказаними вище критеріями щодо встановлення наявності чи відсутності спору про право, в даному випадку такий спір відсутній, що було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, зокрема, відсутність будь-яких спорів між кредитором та боржником, що стосуються зобов`язань за Генеральною угодою та Кредитними договорами, договорами забезпечення.
52. Колегія суддів зазначає, що звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, за наявності відповідних підстав, передбачених нормами КУзПБ, саме по собі не можна вважати порушенням прав або інтересів інших осіб (зокрема, боржника у зобов`язальних відносинах), оскільки таке звернення по суті є реалізацією кредитором його права на судовий захист власних прав у випадку, коли таке право кредитора порушується внаслідок неналежного виконання або невиконання взятих на себе боржником зобов`язань. Суд повинен враховувати особливості, матеріальні та процесуальні наслідки розгляду таких справ не лише для окремого кредитора чи боржника, але і для всіх інших учасників цих проваджень.
53. Щодо посилання скаржника на наявність форс-мажорних обставин, які зумовлені тим, що з 24.02.2022 повітряний простір України закрито для польотів цивільної авіації колегія суддів зазначає наступне.
54. Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається Боржник є документом загального інформаційного характеру та не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні.
55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що будь-яких інших доказів на підтвердження наявності форс- мажорних обставин Боржником не надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.
56. Крім того, Боржником не доведено жодними доказами те, що саме форс-мажорні обставини стали причиною невиконання зобов`язання перед ініціюючим кредитором. Окрім цього, як зазначає сам Боржник, ним було погашено частину заборгованості за Договором від 05.03.2018 № G07119/2/2018OR - 30.11.2022, 28.12.2022, 31.01.2023, 14.03.2023, тобто вже після закриття повітряного простору над Україною.
57. Відтак, наведені боржником заперечення не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
58. Крім того, наявність форс-мажорних обставин не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань та не звільняє боржника від виконання самого зобов`язання.
59. Метою процедури банкрутства є оздоровлення компанії та відновлення її платоспроможності. Так, після відкриття судом справи про банкрутство нарахування відсотків і штрафів за зобов`язаннями заморожується. Це робиться для того, щоб борги не росли. Боржнику не потрібно розриватися між різними кредиторами - усі зобов`язання об`єднуються в одну справу, у рамках якої вирішується питання виплати боргів.
60. Процедури банкрутства передбачають як права боржника на відновлення платоспроможності та кредиторів на задоволення їх вимог, але й суттєві обов`язки та обмеження, що, в свою чергу переслідує легітимну мету - задоволення прав кожного з учасників провадження у справі про банкрутство.
61. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відкриття справи про банкрутство ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" може допомогти підприємству відновити свою платоспроможність в майбутньому.
62. Отже, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши наявність грошового зобов`язання боржника перед ініціюючим кредитором, неможливості задоволення таких вимог боржником, за відсутності спору про право, відкрили провадження у справі № 910/16870/23 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" та визнали вимоги кредитора Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" на загальну суму 39 375 656,57 грн за наявності правових підстав.
63. Отже, аргументи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій статей 39 КУзПБ, ст. 617 ЦК України, 218 ГК України та ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" не знайшли свого підтвердження, а рішення судів попередніх інстанцій не суперечать правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, наведених скаржником.
64. Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
65. Незгода із рішенням судів попередніх інстанцій не означає їх незаконність, як і не можуть вказувати на незаконність рішення його негативні наслідки для скаржника, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим господарським процесом, наслідком.
66. За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
67. З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції, що не спростовано скаржником.
68. Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
69. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та на ухвала Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/16870/23 прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні, водночас аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження в якості підстав для скасування правомірних та обґрунтованих рішень судів попередніх інстанції.
70. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -