ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2024 року
м. Київ
справа №280/6832/23
адміністративне провадження № К/990/12137/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.
за участі:
секретаря судового засідання: Бугаєнко Н. В.,
представник позивача Швець Д. І.,
представник відповідача Шкалова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/6832/23
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Головко О. В., Суховаров А. В., Ясенова Т. І.) від 19 березня 2024 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" (далі - ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2023 року № 00006460709.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що фактична перевірка проведена контролюючим органом безпідставно та поза межами передбачених чинним законодавством повноважень, а отже її результати не можуть бути достатніми доказами порушення позивачем вимог чинного законодавства. Позивач зазначає, що обґрунтуванням встановленого у акті порушення є виключно наявна у відповідача ще до початку перевірки інформація з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО), однак така податкова інформація не може вважатись належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для встановлення факту порушень допущених суб`єктом господарювання.
Додатково позивач зауважив, що порівнюючи підстави проведення фактичних та документальних перевірок, зазначених у пунктах 75.1.2, 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фактична перевірка за своїм предметом не може охоплювати діяльність платника податків у попередніх періодах, інформацію про яку виявлено не під час проведення перевірки, а виключно на підставі аналізу баз даних, що ведуться контролюючим органом для узагальнення податкової інформації про платників податків та змісту здійснених ними фінансових операцій. Отже, в межах фактичної перевірки не можуть досліджуватися розрахункові та інші документи за минулі періоди.
Крім того, контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штраф у розмірі 150% вартості проданих із порушенням товарів, оскільки такий штраф передбачений виключно за повторне вчинення правопорушення.
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2023 року № 00006460709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 296 902,74 грн.
Стягнуто на користь ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 453,54 грн.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року та у задоволенні позову відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 28 березня 2024 року ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року залишити в силі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 09 травня 2024 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року залишити без змін.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний у відкрите судове засідання.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом Державної податкової служби України від 13 жовтня 2022 року та доповідною запискою від 03 квітня 2023 року № 790/08-01-07-09-06 повідомлено заступника керівника Головного управління ДПС у Запорізькій області про наявні підстави відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки TOB "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" (код ЄДРПОУ 41696968) за адресою об`єкта господарювання: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 6.
10. 03 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області виданий наказ № 370-п про проведення фактичної перевірки ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ". Керуючись статтями 191, 20 підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, вирішено: провести з 04 квітня 2023 року тривалістю не більше 10 діб фактичну перевірку магазину за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд.6 де здійснює діяльність ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" (ЄДРІПОУ 41696968) за період з 07 липня 2022 року по день закінчення фактичної перевірки, з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення.
11. Відповідно до наказу оформлені направлення на перевірку від 03 квітня 2023 року № 584 та № 584.
12. Перед проведенням перевірки представнику платника за довіреністю Непомнящому Я. В. о 13:09 05 квітня 2023 року пред`явленні наказ про проведення фактичної перевірки, направлення і службові посвідчення посадових осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області.
13. 05 квітня 2023 року представнику позивача вручений лист про надання документів для проведення перевірки. На отриманий запит про надання документів позивач звернувся з заявою від 11 квітня 2023 року про продовження строків проведення перевірки, про який повідомлено керівнику доповідною запискою від 12 квітня 2023 року.
14. Наказом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13 квітня 2023 року № 471-п строк фактичної перевірки продовжено на 5 діб.
15. За результатами проведеної перевірки складено та зареєстровано акт фактичної перевірки від 19 квітня 2023 року № 540/08/01/07/09/41696968, яким встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1997 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР), суть яких полягають у такому:
1) реалізація товарів за готівкові кошти, по яким розрахункові операції проведені без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО), а саме:
згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків в касі РРО фіскальний № 3000455613 знаходились готівкові кошти у сумі 9509,90 грн, при цьому згідно Х-звіту по РРО сума готівкових коштів склала 1722,10 грн, різниця складає 7786,90 грн. Згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків в касі РРО фіскальний № 3000443999 знаходились готівкові кошти у сумі 6063,50 грн, при цьому згідно Х-звіту по РРО сума готівкових коштів склала 923,60 грн, різниця складає 5139,90 грн. Проведення розрахункових операцій та складення описів наявності готівки на місці проведення розрахунків здійснювали матеріально-відповідальні особи позивача. Факт наявності готівкових коштів в касах РРО на загальну суму за відсутності інформації в фіскальній пам`яті РРО свідчать про проведення розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій та видачі фіскальних чеків встановленої форми.
2) відповідно до інформації з фіскальних чеків, які формувались в РРО (фіскальний № 3000455613, фіскальний № 3000443999) в магазині, встановлено випадки створення розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв за відсутності реквізитів (серія і номер) марок акцизного податку (далі - МАП) на загальну суму 198 034,86 грн, за період з липня по вересень 2022 року.
16. Посадові (уповноважені) особи платника для ознайомлення, підписання та отримання матеріалів перевірки не з`явились, про що складено відповідний акт за № 396/08/01/07/09/41696968 від 19 квітня 2023 року, примірник акту фактичної перевірки направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу позивача та вручено 28 квітня 2023 року.
17. На підставі акту фактичної перевірки заступником керівника Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" від 19 травня 2023 року № 00006460709 на суму 296 902,74 грн. Податкове повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу позивача та вручено 19 червня 2023 року.
18. Згідно розрахунку фінансових санкцій розмір фінансової санкції 296 902,74 грн визначений як 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення: 197 935,16 х 150%.
19. Вважаючи дії контролюючого органу щодо проведення фактичної перевірки та винесене податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що використання податкової інформації та документів, в тому числі, даних СОД РРО за минулі періоди передбачено виключно під час проведення документальних і камеральних перевірок. Оскільки правопорушення, на які посилається податковий орган, мало місце у період з липня 2022 року по вересень 2022 року, а фактична перевірка проводилась більше ніж через півроку, перевірка чеків реєстратора розрахункових операцій за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а не фактичної перевірки. Тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій, оскільки відсутність правової норми, що уповноважує податковий орган використовувати в ході проведення фактичної перевірки даних бази електронних копій розрахункових документів за минулі періоди, нівелює таку можливість.
21. При цьому суд першої інстанції виснував, що посадовими особами контролюючого органу не встановлено під час проведення фактичної перевірки з 04 квітня 2023 року порушень позивачем вимог законодавства в частині не забезпечення проведення розрахункової операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) за відсутності необхідних реквізитів (серія і номер) марок акцизного податку.
22. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тоді як позивачем не спростовано недотримання вимог чинного законодавства щодо здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій.
23. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що позивач та суд першої інстанції помилково вважали, що в межах фактичної перевірки не можуть досліджуватися розрахункові та інші документи за минулі періоди, адже такі висновки не ґрунтуються на нормах податкового законодавства, якими визначено виключно питання, які можуть бути предметом фактичної перевірки, та не містять заборони щодо дослідження документів та податкової інформації що перебуває в інформаційних електронних базах контролюючого органу з цих питань під час перевірки.
24. Водночас надаючи оцінку обґрунтованості та доведеності виявлених порушень, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, апеляційний суд вказав, що відповідачем надано до матеріалів справи копії фіскальних чеків, описи наявності готівки на місці проведення розрахунків, z-звіти, інші первинні документи, досліджені під час перевірки, які підтверджують висновки, викладені в акті перевірки. При цьому сам позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, яким може бути спростовано висновки податкового органу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
26. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
27. Зокрема, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зауважує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах від 05 липня 2021 року по справі № 825/951/17, від 24 травня 2023 року по справі № 300/6609/21, від 19 квітня 2023 року по справі № 640/1146/19, згідно яких:
- розрахунковим документом, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, є документи встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;
- податкова інформація не може вважатися належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для встановлення факту порушень вчинених/допущених суб`єктом господарювання, оскільки використані відповідачем бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки. Будь-яких інших відомостей, добутих самостійно контролюючим органом безпосередньо під час проведення фактичної перевірки, до акту не додано;
- посилання контролюючого органу на інформацію з бази даних ДПС України - СОД РРО взагалі не може враховуватися у якості доказу, оскільки посилання на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, носить виключно інформаційний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Тобто, витяг з інформаційної бази електронних копій розрахункових документів щодо операцій вчинених позивачем при реалізації підакцизних товарів - алкогольних напоїв вважають не належним та допустимим доказом в розумінні вимог КАС України.
28. Скаржник наголошує, що належним документом, який може підтвердити/спростувати обставини щодо продажу алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку є відповідні розрахункові документи, відомості про які в акті фактичної перевірки відсутні, а відтак підстави для визначення складу порушень належними доказами не підтверджені. При цьому, відповідачем до акту перевірки не надано жодного розрахункового документа, який би свідчив про виявлені ним порушення, як і взагалі, на час проведення фактичної перевірки, такого факту встановлено не було, оскільки, за позицією контролюючого органу таке порушення мало місце до проведення фактичної перевірки, а саме у період з липня по серпень 2022 року.
29. Обґрунтуванням встановлено в акті перевірки порушення є виключно наявна у відповідача, ще до початку перевірки, інформація з СОД РРО, яка в розумінні процесуального Закону носить виключно інформаційний характер та не є належним доказом.
30. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права - пункти 75.1.2 та 75.1.3 статті 75 ПК України - об`єднав підстави для проведення документальних позапланових перевірок та фактичних перевірок, а також статті 78, 80 ПК України - надавши можливість контролюючому органу при проведенні фактичної перевірки вчиняти дії, які притаманні діям які вчиняються саме при проведенні документальних позапланових перевірок.
31. При цьому скаржник вказує, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування вказаних норм у подібних правовідносинах відсутній, що на думку позивача, дозволяє контролюючому органу на власний розсуд трактувати положення статей 75, 78, 80 ПК України та виходячи на проведення фактичної перевірки підміняти поняття документальної позапланової та фактичної перевірки, через що проводити перевірки не на поточний момент (фактичний момент перевірки), а фактично документальні позапланові перевірки, чим порушувати права платників податків, оскільки без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання фактично проводиться перевірка без попередження платника за доволі тривалий час, що унеможливлює підготовку необхідних документів, пояснень, зауважень.
32. На переконання позивача, змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (момент фактичної перевірки), що кореспондується з правом контролюючого органу вийти на перевірки без попередження.
33. Водночас, наявна у контролюючого органу інформація щодо платника податків може стати або предметом документальної перевірки, якщо мова йде про перевірку документів позивача за минулий час, або підставою проведення фактичної перевірки, метою якої є встановлення можливих порушень законодавства, які допускаються суб`єктом господарювання, безпосередньо, у момент проведення перевірки. При цьому, норми ПК України не містять положень щодо можливості використання контролюючим органом в ході проведення фактичної перевірки даних бази електронних копій розрахункових документів за минулі періоди.
33. 1 В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні касаційної скарги у повному обсязі. Наголошував, що порушення порядку призначення та проведення перевірки без наявного документального підтвердження факту порушення статей 3, 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі - Закон № 265/95-ВР) є підставою для визнання протиправним та скасування нарахування штрафної санкції. Протиправність нарахування штрафної санкції полягає у порушенні процедури проведення фактичної перевірки, що відповідає практиці Верховного Суду у аналогічних справах.
33. 2 Представник відповідача заперечував проти задоволення касаційної скарги. Наполягав на допущених порушеннях позивачем вимог Закону № 265/95-ВР та правомірності нарахування штрафних санкцій. Позивачем не спростований факт такого порушення законодавства та розмір нарахованих штрафних санкцій.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
35. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, спірні штрафні санкції застосовані за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР та на підставі пункту 1 статті 17 Закону України № 265/95-ВР.
36. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
37. Відповідно до приписів пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
38. Згідно визначень, наведених у статті 2 Закону № 265/95-ВР:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
39. Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
40. Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
41. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №2 65/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
42. Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
43. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
44. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
45. Як свідчать матеріали справи та вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, у спірному випадку до позивача застосовані штрафні санкції за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій при реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 198 034,86 грн. Позиція контролюючого органу полягає в тому, що оскільки в розрахункових документах були відсутні реквізити марок акцизного податку (цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої), то такі документи неможливо визнати розрахунковими. Наведенні обставини не є спірними між сторонами.
46. Абзацом дев`ятнадцятим статті 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
47. Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
48. Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.
49. Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
50. Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
51. Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
52. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).
53. Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.
54. Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
55. Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
56. Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
57. Відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
58. Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у спірному випадку документи щодо реалізації алкогольних напоїв на загальну суму 198 034,86 грн не можливо визнати розрахунковими, оскільки в них відсутній обов`язковий реквізит - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Отже, контролюючим органом правильно кваліфіковано вказані обставини, як порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
59. З огляду на зміст доводів та підстав касаційного оскарження, скарга не утримує в собі жодних зауважень, заперечень щодо виявленого контролюючим органом факту неналежного виконання позивачем обов`язків встановлених у пунктів 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме ненадання особі, яка отримує товар в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі - із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
60. Відсутні спростування виявленого складу правопорушення, який інкримінується позивачу відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме як за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (як такий, що фіскальний чек не утримує в собі обов`язкового реквізиту при продажу алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, а також розміру визначеного податковим органом штрафної санкції на за таке порушення.
61. Отже, з огляду на зміст касаційної скарги правозастосування судом норм матеріального права, а саме пунктів 1, 2 статті 3 та частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР не є спірним.
62. З огляду на положення статті 341 КАС України якою встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів приходить до висновку що в конкретному випадку відсутні правові підстави для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги та не вдається до оцінки суті складу правопорушення допущеного позивачем за яке його притягнуто до відповідальності за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР та щодо розміру визначеної штрафної санкції.
63. Доводи скаржника здебільше зводяться до порушення з боку контролюючого органу порядку та процедури проведення фактичної перевірки, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного ППР.
64. Зокрема, спірним питанням у цій справі, яке складає межі перевірки судом касаційної інстанції правильності застосування апеляційним судом норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, є перевірка правильності висновків суду про дотримання податковим органом порядку та процедури проведення фактичної перевірки в аспекті того, що:
висновки перевірки ґрунтуються на даних з інформаційних баз податкового органу, що не є належним доказом підтвердження правопорушення в межах проведеної фактичної перевірки;
фактичною перевіркою охоплено діяльність платника податків у попередніх періодах, а висновки податкового органу які сформовані на підставі відповідних баз даних і документах, за своєю суттю можуть бути предметом документальної перевірки, а тому має місце вихід за межі предмету виду фактичної перевірки.
65. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що складає ключові доводи касаційної скарги щодо порушення податковим органом порядку та процедури проведення фактичної перевірки, оформлення її результатів, колегія суддів зазначає наступне.
66. Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
67. Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
68. Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
69. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами попередніх інстанцій відповідачем наказом призначено фактичну перевірку ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
70. Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
71. За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
72. Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у справі яка розглядається фактичну перевірку проведено на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області № 370-п.
73. У матеріалах справи міститься доповідна записка від 03 квітня 2023 року № 790/08-01-07-09-06 про наявні підстави відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки TOB "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" (код ЄДРПОУ 41696968) за адресою об`єкта господарювання: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 6. Листом ДПС України від 13 жовтня 2022 року № 12358/7/99-00-07-04-02-07 (вх. №2064/8 від 18 жовтня 2022 року) повідомлено про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, проведених через РРО/ПРРО без забезпечення режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, згідно додатку.
74. Отже, як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, вказаний лист в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.
75. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/9909/23 (постанова від 26 березня 2024 року).
76. Колегія суддів зазначає, що перевірка яка проведена контролюючим органом та зроблена оцінка щодо дотримання платником податків при здійсненні розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, з огляду на підстави проведення перевірки та виявлене порушення вимог Закону № 265/95-ВР, Положення № 13 відповідає предмету, встановленому підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Доводи скаржника, що в межах цієї справи мало місце вихід відповідачем за межі предмету фактичної перевірки є цілком безпідставними.
77. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що контролюючим органом не було допущено порушення процедури призначення та початку проведення фактичної перевірки, таких обставин не викладено і позивачем.
78. Надаючи оцінку джерелу отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачем порушення, колегія суддів наголошує наступне.
79. Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
80. Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.
81. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).
82. Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:
72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;
72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
83. Так, згідно визначення термінів наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;
електронний фіскальний звіт - це:
а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;
б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;
електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;
електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.
електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.
84. Згідно пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
85. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
86. Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
87. У справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.
88. Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).
89. Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
90. Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
91. Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
92. При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
93. Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
94. Суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, що оцінені в сукупності наявні в матеріалах справи копії фіскальних чеків, описи наявності готівки на місці проведення розрахунків, z-звіти, інші первинні документи, досліджені під час перевірки, достовірно підтверджують висновки, викладені в акті перевірки щодо суті виявлених порушень законодавства.
95. При цьому колегія суддів наголошує, що усі сумніви, які можливо були у позивача щодо достовірності відповідних документів - фіскальних чеків із зазначенням в них обов`язкових реквізитів, а саме зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, повинні були спростовані саме позивачем, якщо він ставив під сумнів та заперечував проти цього шляхом надання роздрукованих своїх чеків.
96. Водночас позивач під час судового розгляду справи не надав жодного належного та допустимого доказу, яким могли бути спростовані висновки податкового органу, що використана контролюючим органом податкова інформація яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо відсутності обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, є відміною від наявних у позивача електронних розрахункових документах.
97. З урахуванням вимог статті 77 КАС України, позивач знехтував своїм процесуальним обов`язком доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги у випадку заперечення проти встановленого факту порушення, при цьому відповідачем обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення виконано.
98. Щодо доводів позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що у наказі 03 квітня 2023 року № 370-п визначено період, що перевіряється, а саме з липня 2022 року, що носить характер документальної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
99. Як вже зазначалось, фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
100. Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
101. Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом у справі № 826/8284/17 (постанова від 20 травня 2022 року).
102. При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
103. Отже, твердження позивача про те, що проведена фактична перевірка з використанням відповідних документів, що складають предмет перевірки визначеного п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України за період діяльності з липня 2022 року носить характер документальної перевірки, є безпідставним. Встановлений контролюючим органом, на підставі відповідних документальних даних про факт порушення Закону № 265/95-ВР та здійснення нарахування штрафної санкції перебувало в межах предмету проведеної фактичної перевірки встановленого п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
104. З огляду на вказане апеляційний суд дійшов правильного висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
105. Доводів про незгоду зі здійсненим розрахунком штрафних санкцій позивач в касаційні скарзі не висловлював, відповідно, правильність такого не перевіряється.
106. У контексті оцінки доводів касаційних скарг Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
107. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
108. Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, не є такими, що відповідають вимогам частини 4 статті 328 КАС України.
109. Наведені позивачем висновки Верховного Суду на які посилається скаржник в ході касаційного розгляду справи ухвалені у адміністративних справах за інших фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій, та загалом стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів (оцінюючий фактор).
110. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
111. З огляду на наведене, касаційна скарга ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд