ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 1-292/11
провадження № 51-2357км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника у режимі відеоконференції ОСОБА_6,
засудженого у режимі відеоконференції ОСОБА_7,
розглянувши касаційну скаргу з доповненням до неї засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 06 липня 2023 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 18 грудня 2012 року, ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України із застосуванням положень ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2013 року вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 грудня 2012 року залишено без зміни.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06 липня 2023 року ОСОБА_7 відмовлено у відкритті кримінального провадження про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року щодо нього за виключними обставинами.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишено без задоволення, а ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 06 липня 2023 року без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненням до неї засуджений ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій щодо нього і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції при постановленні рішення про відмову у відкритті провадження, передчасно дійшов висновку щодо відсутності виключних обставин, оскільки на цій стадії суд мав керуватися ч. 3 ст. 464 КПК України та перевірити лише чи відповідає його заява вимогам ст. 462 КПК України і у разі невідповідності застосувати привила ч. 3 ст. 429 КПК України. Також засуджений уважає, що по справі існує виключна обставина згідно п. 3 ч. 3 ст. 459 КПК України, а саме те, що судді ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 під час ухвалення вироку по цій справі не перебували у нарадчій кімнаті, а розглядали інші справи і за ними приймали рішення, що, на думку засудженого, свідчить про зловживання цього суду під час кримінального провадження та доводить факт неправильного застосування кримінального закону й істотне порушення кримінального процесуального законодавства. Окрім цього вказує на зловживання прокурора під час розгляду кримінального провадження у суді та органів дізнання і слідчого під час досудового розслідування. Стверджує, що в основу вироку місцевого суду покладені суттєві процедурні помилки, які становлять під сумнів доведеність його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України. Крім того, засуджений ОСОБА_7 посилається на те, що при розгляді його заяви за виключними обставинами судом першої інстанції участь судді ОСОБА_11 виключалась на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України,
Учасникамкримінальногопровадженнябулоналежнимчиномповідомленопродату, частамісцекасаційногорозгляду, клопотаньпройоговідкладеннядосудукасаційноїінстанціїненадходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений підтримав у судовому засіданні свою касаційну скаргу з доповненням. Захисник підтримав доводи касаційної скарги засудженого із доповненням до неї та просив їх задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги з доповненням засудженого та просив зазначені судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та його захисника, міркування прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та твердження, наведені у касаційній скарзі з доповненням, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Право особи на оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Глава 34 КПК України визначає порядок здійснення провадження за виключними обставинами, встановлюючи при цьому підстави для здійснення такого провадження, строки звернення та вимоги до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Відповідно до положень ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Із матеріалів провадження слідує, 05 липня 2023 року до Черкаського районного суду Черкаської області надійшли матеріали за заявою ОСОБА_7 про перегляд вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року щодо нього за виключними обставинами з підстав, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 459 КПК України.
Згідно приписів ч. 4 ст. 459 КПК України, обставини, передбачені п. 3 ч. 3 цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Обставини, що стосуються зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтвердженні постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до положень п. 3 ч. 5 ст. 461 КПК заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано протягом тридцяти днів із дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили. У разі неможливості ухвалення вироку суду заяву може бути подано протягом тридцяти днів із дня встановлення відповідною ухвалою або постановою суду обставин, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу.
Згідно до частин 2 та 3 ст. 464 КПК України суддя перевіряє заяву на її відповідність вимогам ст. 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Якщо заяву подано без додержання встановлених ст. 462 КПК України вимог щодо форми, структури заяви та додатків до неї, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Якщо недоліки не будуть усунуті у встановлений строк, суддя постановляє ухвалу про повернення заяви (ч. 3 ст. 429 КПК України).
Таким чином, на стадії вирішення питання щодо відкриття кримінального провадження за виключними обставинами та перевірки заяви на відповідність вимогам ст. 462 КПК України процесуальним законом передбачено можливість прийняти рішення про відкриття провадження за такою заявою, залишення без руху або про повернення заяви у передбачених ч. 3 ст. 429 КПК України випадках.
Однак суд першої інстанції, при розгляді заяви засудженого ОСОБА_7, констатував не її невідповідність формальним та змістовним вимогам закону, а визнав, що наведені у ній обставини не можна розцінити як виключні. Тобто, фактично здійснив розгляд заяви засудженого ОСОБА_7 по суті, що обумовлювало прийняття одного із видів судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 467 КПК України. Проте всупереч наведеному, місцевий суд постановив рішення, яким відмовив у відкритті кримінального провадження про перегляд вироку місцевого суду щодо ОСОБА_7 за виключними обставинами, що не відповідає вимогам глави 34 КПК України.
За таких обставин, суд першої інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України є істотним, оскільки це перешкодило суду належним чином забезпечити права та законні інтереси учасників кримінального провадження й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
У свою чергу, апеляційний суд не звернув уваги на допущені місцевим судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та безпідставно залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Разом з тим, твердження ОСОБА_7 щодо недопустимості участі судді ОСОБА_11 під час розгляду його заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, колегія суддів уважає безпідставними.
Так, обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, чітко зазначені у ст. 75 КПК України. Зокрема, суддя, крім іншого, не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 цієї норми).
Згідно сталої практики, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи (або учасниками провадження заявляється відвід судді) у тому випадку, якщо для цього судді не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
При цьому наявність безсторонності та неупередженості має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У даній справі сумніви ОСОБА_7 щодо неупередженості та необ`єктивності судді місцевого суду ОСОБА_11 не підтверджені жодними доказами. Не навів таких доказів і засуджений ОСОБА_7 .
Той факт, що ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 04 липня 2018 року було задоволено заяву ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_11 під час перегляду вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами не може свідчити про неможливість приймати цим суддею участі під час розгляду заяви про перегляд за виключними обставинами.
Крім того, ці доводи засудженого ОСОБА_7 були предметом ретельної перевірки судом апеляційної інстанції, який визнав їх необґрунтованими, навівши належні мотиви прийнятого рішення, з чим і погоджується колегія суддів.
З урахуванням викладеного касаційна скарга засудженого ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене, виконати вказівки суду касаційної інстанції, ретельно перевірити доводи, наведені в апеляційній скарзі засудженого, дати на них вичерпні відповіді й постановити законне та обґрунтоване рішення з урахуванням особливостей вказаного кримінального провадження.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд