ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 932/8915/21
провадження № 61-8026св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест Груп",
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ричка Юлія Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Криволапова Наталія Сергіївна, на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2023 року у складі судді Кудрявцевої Т. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 травня 2024 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Космачевської Т. В., Максюти Ж. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест Груп" (далі -
ТОВ "ФК "Фінвест Груп") про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності.
Позовну заяву мотивовано тим, що 27 грудня 2006 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позивачка отримала кредит у розмірі
95 461 доларів США, строком до 27 грудня 2005 року. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором цього ж дня між нею та банком був укладений договір іпотеки, предметом якого є належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_1 .
27 грудня 2020 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відступило право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ "ФК "Фінвест Груп".
Зазначає, що 03 березня 2021 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ричка Ю. О. прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру
АДРЕСА_1 за ТОВ "ФК "Фінвест Груп".
Позивачка вважає незаконним звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки їй не було надіслано вимогу про усунення порушень основного зобов`язання. Крім того, іпотекодержатель не надав нотаріусу звіт про оцінку майна, а також оригіналів документів, на підставі яких було прийнято вказане рішення. Також зазначала, що Закон України "Про іпотеку" у відповідній редакції для переходу права власності на предмет іпотеки встановлював необхідність укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, однак такий договір між сторонами не був укладений.
Посилаючись на викладене, позивачка просила визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Рички Ю. О. від 03 березня 2021 року, індексний номер 56903088, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за
ТОВ "ФК "Фінвест Груп" та припинити право власності ТОВ "ФК "Фінвест Груп" на спірну квартиру.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 травня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, щодоговір іпотеки містить застереження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на нього, а тому іпотекодержатель мав право звернути стягнення на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку". В такому випадку відсутня потреба в укладенні між сторонами окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Крім того, позивачці були надіслані вимоги про усунення порушень основного зобов`язання, однак ці вимоги не отримані позивачкою внаслідок недбалості або ухилення від отримання, що свідчить про дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця про вимогу стосовно усунення порушення. Інших порушень вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку судами не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 922/3699/17, від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 199/1276/17, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що іпотекодержатель не надав нотаріусу оригіналів документів, на підставі яких було прийнято оспорюване рішення, а також звіту про оцінку предмета іпотеки. Зазначає, що її не було повідомлено, як ні про відступлення права вимоги на користь ТОВ "ФК "Фінвест Груп", так і про намір звернути стягнення на предмет іпотеки із вимогою про усунення порушень основного зобов`язання. Також зазначає, що Закон України "Про іпотеку" у відповідній редакції для переходу права власності на предмет іпотеки встановлював необхідність укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, однак такий договір між сторонами не був укладений.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу
У липні 2024 року від ТОВ "ФК "Фінвест Груп" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилається на необгрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. Зазначає, що ним було надані усі належні документи для реєстрації права власності на предмет іпотеки.
Встановлені судами фактичні обставини справи
27 грудня 2006 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є
ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позивачка отримала кредит у розмірі 95 461 доларів США, строком до 27 грудня 2005 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором цього ж дня між позичачкою та банком був укладений договір іпотеки, предметом якого є належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 6.4. іпотечного договору сторони дійшли згоди, що іпотекодержатель має право самостійно обрати такі шляхи позасудового врегулювання, зокрема при виникненні іпотечного випадку іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю іпотечне повідомлення (цінним листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому договорі) з вказівкою про загальну суму боргових зобов`язань та граничний строк погашення боргових зобов`язань. У випадку непогашення іпотекодавцем боргових зобов`язань у строк, передбачений у іпотечному повідомленні, право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення боргових зобов`язань, вказаному в іпотечному повідомленні.
Сторони встановили, що положення пункту 6.4. з підпунктами цього Договору, разом з іншими положеннями цього договору, являють собою повний укладений договір між сторонами про задоволення вимог іпотекодержателя, в якому сторони визначили можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
27 грудня 2020 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відступило право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ "ФК "Фінвест Груп".
ТОВ "ФК "Фінвест Груп" направляло на адресу ОСОБА_1 вимоги про усунення порушення в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку" (іпотечне повідомлення) від 03 листопада 2020 року та від 11 грудня 2020 року (повторно).
Цими вимогами ТОВ "ФК "Фінвест Груп" повідомило ОСОБА_1 про те, що, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "ФК "Фінвест Груп", останнє набуло всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за договором іпотеки, включаючи право звернення на предмет іпотеки та отримання задоволення своїх вимог за рахунок вартості предмета іпотеки. Також товариство повідомило про наявну у ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 27 жовтня 2020 року становить 69 063,09 доларів США, що станом на дату підписання сторонами цього Договору становить 1 956 916,47 грн, та вимагало в 30 денний строк виконати порушені зобов`язання шляхом сплати указаної суми за зазначеними у повідомленні реквізитами. Крім цього, ТОВ "ФК "Фінвест Груп" попередило, що у разі невиконання цієї вимоги у встановлений строк, ним буде вжито заходи для погашення заборгованості шляхом позасудового врегулювання на підставі підпункту 6.4.2 договору іпотеки та статті 37 Закону України "Про іпотеку" шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України"Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 зазначеного Закону).
Положеннями статті 37 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи
на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" норми
статті 37 Закону України "Про іпотеку" передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Стаття 36 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка діяла на час
укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Після внесення Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" змін до статті 36 Закону України "Про іпотеку" її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.