ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 591/6212/23
провадження № 61-9062св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Виконавчий комітет Сумської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 01 травня 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Філонової Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради про відшкодування моральної шкоди,завданої незаконними діями органу місцевого самоврядування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що в діях Виконавчого комітету Сумської міської ради наявні дискримінаційні чи неправомірні дії щодо нього та які завдали йому моральної шкоди.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2024 року залишено без руху для усунення її недоліків.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" подав клопотання/заяву, до якого долучено додаток, зокрема апеляційну скаргу на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2024 року, яка фактично є електронною копією оригіналу апеляційної скарги, отриманої шляхом її сканування (фотографування) та засвідченої кваліфікованим електронним підписом представника позивача.
При цьому додана до клопотання апеляційна скарга містить не власноручний підпис заявника, а його зображення, додане до текстового документа за допомогою програмного забезпечення.
Однак нормами ЦПК України не передбачено можливості подання до суду апеляційної скарги не в оригіналі електронного або паперового документа, як і не передбачено порядку розгляду апеляційним судом копії апеляційної скарги, засвідченої представником, яка виступає додатком до заяви.
Отже, апеляційний суд вважав, що апеляційна скарга ОСОБА_1 ним не підписана.
У квітні 2024 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2024 року, до якої додано аналогічний примірник апеляційної скарги.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 01 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2024 року в цій цивільній справі визнано неподаною і повернуто заявнику на підставі частини третьої статі 185 ЦПК України.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не виконав вимог ухвали Сумського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків, оскільки не надав суду підписаний оригінал апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2024 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просив суд скасувати ухвалу Сумського апеляційного суду від 01 травня 2024 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.
Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22), звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Відзив на касаційну скаргу від Виконавчого комітету Сумської міської ради не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків.
У липні 2024 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У липні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
У статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до матеріалів справи, яка переглядається в касаційному порядку, відомо, що ухвалою Сумського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2024 року залишено без руху для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" подав клопотання/заяву, до якого долучено додаток, зокрема апеляційну скаргу на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2024 року, яка фактично є електронною копією оригіналу апеляційної скарги, отриманої шляхом її сканування (фотографування) та засвідченої кваліфікованим електронним підписом представника позивача.
При цьому додана до клопотання апеляційна скарга містить не власноручний підпис заявника, а його зображення, додане до текстового документа за допомогою програмного забезпечення.
Однак нормами ЦПК України не передбачено можливості подання до суду апеляційної скарги електронного або паперового документа не в оригіналі, як і не передбачено порядку розгляду апеляційним судом копії апеляційної скарги, засвідченої представником, яка виступає додатком до заяви.
Апеляційний суд вважав, що апеляційна скарга ОСОБА_1 ним не підписана.
У квітні 2024 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" подав до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2024 року, до якої додано апеляційну скаргу.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 01 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2024 року в цій цивільній справі визнано неподаною і повернуто заявнику на підставі частини третьої статі 185 ЦПК України.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважав, що заявник не усунув виявлені в ній недоліки протягом десяти днів з моменту отримання відповідної ухвали.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, зважаючи на таке.
Згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - Положення).
Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документа через електронний кабінет (див. постанови Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18 (провадження № К/9901/11223/19), від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18 (провадження № К/9901/17574/19)).
Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Водночас відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) "Єдина судова інформаційна (автоматизована) система", "автоматизована система" у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" у відповідному відмінку.
Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
У пункті 15.15 частини першої розділу VIII "Перехідні положення" ЦПК України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) від 01 грудня 2018 року.
У подальшому у газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС) Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).
Разом з тим наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд".
Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.
Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2020 року № 247 запроваджено з 01 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет" у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами), у частині функціонування підсистем.
Наказ Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах визнано таким, що втратив чинність.
Згідно з пунктом 3 розділу XI Положення № 30, особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і органів системи правосуддя електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 розділу II Положення, електронний документ - оригінал електронного документа з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства.
Електронний цифровий підпис використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
Для проекту будь-якого електронного документа, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування, забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням електронного цифрового підпису автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документа. З моменту переведення документа у стан "Оригінал" такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту, визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу XI Положення).
Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі електронний документ та електронна копія паперового документу. Суди приймають подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу XI Положення).
Тобто, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд" відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
Відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду, їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Згідно із пунктом 1 Розділу XI Положення № 30, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд".
Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).
Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої розділу II Положення № 30).
Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30, обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
Відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та, відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі (правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06 серпня 2020 року у справі № 160/1841/19 (провадження № К/9901/10608/19)).
З 22 грудня 2018 року отримані місцевими судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку (правовий висновок викладений Верховним Судом від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19 (провадження № № К/9901/19224/19, К/9901/16734/19, К/9901/19231/19).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через "Електронний кабінет".
Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), та постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18 (провадження № К/9901/11223/19), від 06 серпня 2020 року у справі № 160/1841/19 (провадження № К/9901/10608/19)).
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначене вище, тому необґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.