1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 504/934/13-ц

провадження № 61-7041св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області, ОСОБА_3,

треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року про повернення апеляційної скарги у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

У березні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, Фонтанської сільської ради, Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області, в якому просив суд визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 182372, виданий ОСОБА_2 19 грудня 2012 року на підставі рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 04 жовтня 2012 року № 379-VI на земельну ділянку площею 0,0243 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5122786400:02:002:2444; усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_6 ) відмовлено.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:

Одеський апеляційний суд ухвалою від 21 грудня 2023 року залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 при складанні апеляційної скарги, не дотримано вимог щодо форми та змісту такої скарги відповідно до положень статті 356 ЦПК України;

19 березня 2024 року Одеським апеляційним судом отримано заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника О. О. про виправлення недоліків апеляційної скарги, до якої додано виправлену апеляційну скаргу;

одним з недоліків апеляційної скарги судом було зазначено пропуск строку на апеляційне оскарження. У поданій заяві апелянтом вказано, що ним дійсно пропущено строк на апеляційне оскарження, проте причиною такого пропуску стало те, що ОСОБА_1 є людиною похилого віку та не є фахівцем в галузі права, а право на отримання професійної правничої допомоги йому надано не було. Також повідомлено, що ОСОБА_1 лише 05 лютого 2024 року звернувся до центру надання безоплатної вторинної правової допомоги, а тому строк на апеляційне оскарження є таким, що пропущений з поважних причин;

проте такі обставини пропуску строку є неповажними. Повний текст оскаржуваного рішення складено 29 травня 2023 року, апеляційну скаргу подано 14 грудня 2023 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. Скаржниквже звертався до апеляційного суду із апеляційною скаргою 10 серпня 2023 року та ухвалою Одеського апеляційного суду вказану апеляційну скаргу було залишено без руху, а в подальшому повернуто у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду. При цьому, копію ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 було отримано особисто 12 вересня 2023 року. Повторно із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 14 грудня 2023 року не пояснюючи причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Копію ухвали Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху було отримано ОСОБА_1 особисто 16 січня 2024 року. В свою чергу, заяву про усунення недоліків подано представником апелянта лише 19 березня 2024 року;

між датою отримання копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та зверненням ОСОБА_1 за правовою допомогою пройшло майже два місяці, щодо вказано часу апелянтом пояснень не надається. ОСОБА_1 вже вдруге звертається з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного суду в рамках даної справи, а тому обізнаний про перебування справи в суді апеляційної інстанції так як сам і є ініціатором апеляційного провадження;

для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність обставин необізнаності в сфері права, необхідним є наведення конкретних обставин та надання відповідних доказів на підтвердження обставин, які призвели до пропуску процесуального строку, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Проблеми, пов`язані із недобросовісним виконання своїх процесуальних обов`язків та зловживанням процесуальним правом, можуть ущемити право кожного на судовий розгляд протягом розумного строку, що захищається гарантіями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Тому з урахуванням положень статей 356, 185 ЦПК України апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню, що не перешкоджає повторному зверненню у разі, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Аргументи учасників справи

12 травня 2024 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржену ухвалу скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що строк на апеляційне оскарження заявник пропустив, оскільки суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не роз`яснив йому право на отримання безоплатної правової допомоги в суді, скаржник є особою похилого віку та не є фахівцем у галузі права, ці обставини призвели до порушення його прав. Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху позивач отримав, проте через юридичну необізнаність самостійно не міг усунути недоліки апеляційної скарги, 05 лютого 2024 року звернувся за безоплатною правовою допомогою, після укладення договору представник в його інтересах подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи 04 березня 2024 року, а ознайомився з матеріалами справи лише 12 березня 2024 року. Заявник вважає, що апеляційний суд допустив надто формальний підхід щодо прийняття апеляційної скарги, заявник не зловживає процесуальними правами, через сукупність обставин, які пов`язані з тим, що позивач не був обізнаний про наявність у нього право на безоплатну правову допомогу, не виконав вимоги ухвали.

У серпні 2024 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу апеляційного суду - без змін.

Зазначає, що апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність обставин необізнаності в сфері права, необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження обставин, які призвели до пропуску процесуального строку, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав. Таких обставин та їх доказів позивачем надано не було.

Рух справи

Ухвалами Верховного Суду від 03 червня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 травня 2023 року; відкрито касаційне провадження у справіза касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року про повернення апеляційної скарги.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від08 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частини друга-четверта статті 357 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 760/4789/19 (провадження № 61-1691св22) зазначено, що:

"з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. За змістом статей 185, 357 ЦПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом. Тобто, заявник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання. У постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/18290/19 (провадження № К/9901/35880/20) зазначено, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених заявником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

Доводи касаційної скарги, що апеляційний суд порушив право заявника на апеляційне оскарження не заслуговують на увагу, оскільки реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону. ОСОБА_1 отримала ухвалу Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та необхідності доплатити судовий збір. Отже, заявник знала як розмір судового збору, який підлягає сплаті у зв`язку з поданням апеляційної скарги, так і реквізити сплати судового збору. При цьому, заяву про відстрочення сплати судового збору чи зменшення розміру належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнення від їх сплати не подавала. Положеннями статей 357, 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Визнавши недоведеними поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, на які посилалася ОСОБА_1 при зверненні вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, апеляційний суд діяв в межах положень процесуального закону".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 147/127/17 (провадження № 61-22215св19) зроблено висновок, що "законодавець не покладає на суд обов`язок продовжити строк на усунення недоліків у разі усунення недоліків апеляційної скарги частково. При цьому вказані процесуальні правові приписи не позбавляють суд права в разі усунення недоліків не в повному обсязі постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Подавши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, ОСОБА_1 не виконала всі вимоги ухвали апеляційного суду та не надала суду належним чином оформленої апеляційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи, про відновлення якої вона подала заяву, а тому апеляційний суд із урахуванням часткового усунення недоліків мав продовжити ОСОБА_1 відповідний строк, а повернення апеляційної скарги здійснене судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 910/10939/22 (провадження № 12-53гс23) зроблено висновок, що "Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у звільненні позивачки від сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її позивачці та переконатись, що вона отримала цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору".

У справі, що переглядається:

14 грудня 2023 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 29 травня 2023 року;

ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог щодо форми та змісту такої скарги відповідно до положень статті 356 ЦПК України, а також пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення. Вказано, що ОСОБА_1 не порушує питання про поновлення строку на звернення із апеляційною скаргою;

на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 21 грудня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також виправлену апеляційну скаргу;

оскарженою ухвалою апеляційного суду повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що наведені ним причини для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними;

апеляційний суд не вирішив питання продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, ураховуючи часткове виконання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху; прийнявши рішення про визнання неповажними підстав поновлення строку на апеляційне оскарження, вказаних ОСОБА_1 у вперше поданій заяві про поновлення строку, суд апеляційної інстанції не надав відповідачу можливості звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави поновлення строку.

Крім того, при визнанні судом наведених заявником причини для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про наявність підстав для визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 ..


................
Перейти до повного тексту