Постанова
Іменем України
11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 308/7566/19
провадження № 61-3170св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Чопська міська рада Закарпатської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чопської міської ради Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у складі колегії суддів:Мацунича М. В., Куштана Б. П., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила встановити факт її постійного проживання разом із ОСОБА_2, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1, з 04 вересня 1990 року і на день їх смерті.
Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_3, і її батьками є ОСОБА_2 і ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
26 квітня 1980 року її батько уклав шлюб з ОСОБА_3, яка замінила їй матір, проте не вдочерила у встановленому порядку. На підставі рішення виконавчого комітету Чопської міської ради народних депутатів від 09 лютого 1990 року № 15 її батьку видано ордер № 137 на вселення до квартири АДРЕСА_2, зі складом сім`ї: дружина ОСОБА_3, донька ОСОБА_5, 1975 року народження.
07 грудня 2000 року вона змінила місце реєстрації проживання, однак продовжувала фактично проживати однією сім`єю та вести спільне господарство з батьками, доглядати за ними, оскільки вони були особами з інвалідністю II групи.
Батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки вона є єдиною спадкоємицею померлих, ІНФОРМАЦІЯ_5 за її заявою, як спадкоємця четвертої черги, заведено спадкову справу. Однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 березня 2017 року. Вона подала до суду заяву про встановлення юридичного факту, однак така заява була залишена без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 23 листопада 2021 року позов задовольнив. Встановив факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1, з 04 вересня 1990 року і по день їх смерті.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю заявлених вимог.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Закарпатський апеляційний суд постановою від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу Чопської міської ради Закарпатської області задовольнив. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована недоведеністю заявлених позивачем вимог. Самі по собі пояснення свідків не є належним і допустимим доказом проживання позивача із ОСОБА_2 і ОСОБА_3 однією сім`єюпротягом не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 січня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17.
На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Реєстрація місця проживання позивачки за іншою адресою сама по собі не може спростовувати доводи стосовно того, що вона проживала разом з покійними ОСОБА_2 і ОСОБА_3 однією сім`єю.
У травні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив Чопської міської ради Закарпатської області на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю постанови апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
06 травня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, її батьками є ОСОБА_2 і ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
26 квітня 1980 року ОСОБА_2 і ОСОБА_6 уклали шлюб, прізвище дружини змінено на ОСОБА_7 .
На підставі рішення виконавчого комітету Чопської міської ради народних депутатів від 09 лютого 1990 року № 15 ОСОБА_2 видано ордер № 137 на вселення до квартири АДРЕСА_2, зі складом сім`ї: дружина ОСОБА_3, донька ОСОБА_5, 1975 року народження.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою приватного нотаріуса Гецянин І. С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 березня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, оскільки не підтверджено факт проживання спадкоємців однією сім`єю зі спадкодавцем.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка п