ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 160/5065/22
адміністративне провадження № К/990/23674/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 березня 2024 року (суддя: Єфанова О.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року (судді Дурасова Ю.В., Божко Л.А., Лукманова О.М.)
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі також - Відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 2 лютого 2021 року: № 0009078-2412-0407 на суму 2 195,25 грн; № 0009085-2412-0407 на суму 5 441,84 грн; № 0009082-2412-0407 на суму 824,54 грн; № 0971680-2412-0407 на суму 11 022,69 грн; № 0009086-2412-0407 на суму 47 776,66 грн; № 0009079-2412-0407 на суму 3 729,36 грн; № 0009087-2412-0407 на суму 2 427,07 грн; № 0009081-2412-0407 на суму 1 484,99 грн; № 0009080-2412-0407 на суму 272,75 грн; № 0009083-2412-0407 на суму 1 224,94 грн; № 0009084-2412-0407 на суму 5 629,97 грн, а також від 10 лютого 2021 року: № 0014929-2412-0407 на суму 35 579,81 грн, № 0014928-2412-0407 на суму 149,23 грн.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 8 липня 2022 року у задоволенні позову відмовив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 липня 2022 року - без змін.
Ухвалюючи рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що:
- грошові зобов`язання з оскарженими рішеннями по переліченими об`єктам нерухомості розраховані відповідно до частки, яка перебуває у власності позивача, при цьому жодних доказів щодо поділу спільної сумісної власності між членами родини Позивач не надав;
- нормами податкового законодавства не перебачено обов`язку контролюючого органу формувати до кожного податкового повідомлення-рішення форми Ф розрахунок відповідних грошових зобов`язань.
- Позивач є власником як житлових так нежитлових об`єктів нерухомості й жодних доказів звернення до контролюючого органу відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), щодо не врахування рішення Нікопольської міської ради Позивач не надав.
ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, Позивач указав, що:
- з листа виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року Позивачу стало відомо, що нежитлові приміщення, які належать Позивачу раніше мали поштову адресу - АДРЕСА_1, проте рішенням виконкому Червоногригорівської селищної ради від 7 листопада 2023 року було змінено реквізити адреси вказаних приміщень на - АДРЕСА_4;
- податковий орган, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, брав за основу рішення Нікопольської міської ради від 31 січня 2014 року № 125-41/VI "Про затвердження містобудівної документації м. Нікополя", яке скасоване рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 160/7600/20 (залишене без змін Третім апеляційним адміністративним судом постановою від 18 травня 2021 року).
Дніпропетровський окружний адміністративний суд 7 березня 2024 року постановив ухвалу, якою у задоволенні заяви Позивача відмовив, з покликанням на те, що:
- відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду; оскільки постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року не містить жодних застережень з цього приводу, то рішення Нікопольської міської ради від 31 січня 2014 року № 125-41/VI "Про затвердження містобудівної документації м. Нікополя" вважається таким, що втратило чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто з 18 травня 2021 року.
- податкові повідомлення-рішення за 2020 рік щодо адрес - АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 прийняті у лютому 2021 року, тобто до набрання законної сили рішенням у справі (травень 2021 року).
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 22 травня 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без змін з покликанням на те, що податкові повідомлення-рішення за 2020 рік щодо адрес - АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 прийняті у лютому 2021 року, тобто до набрання законної сили рішенням (травень 2021 року).:
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи Позивача, наведена у касаційній скарзі
Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та стверджуючи про неправильне застосування ними норм матеріального права чи порушення норм процесуального права Позивач подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі наведені доводи про те, що рішення у справі було прийнято за наслідками неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, що полягає у застосуванні норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2024 року у справі № 140/1568/23, 8 березня 2024 року у справі № 600/6267/23-а, від 29 листопада 2023 року № 140/9311/23.
Наголошує представник Позивача на тому, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги належним чином обставини, що були встановлені у справі № 160/7600/20 (стали відомі Позивачу тільки після отримання листа виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року). За змістом викладених у судовому рішенні у справі № 160/7600/20 обставин, межі міста Нікополя, які розробляються з урахуванням генерального плану населеного пункту, не встановлені.
В контексті цих обставин зауважує, що земельні ділянки Придніпровської сільської ради (правонаступник Червоногригорівська селищна рада), на якій розташовані об`єкти нерухомості Позивача (з адресами на час винесення податкових повідомлень-рішень: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2) тільки планувалося внести до меж міста Нікополя, але ця процедура до цього часу не завершена в установленому законом порядку. Таким чином, власником вищезазначеної земельної ділянки є територіальна громада в особі Червоногригорівської селищної ради.
Крім того, у касаційній скарзі наведені покликання на правові висновки Верховного Суду у постановах у справах № 160/5065/22, № 160/1088/19, №260/2988/21.
З урахуванням цього в касаційній скарзі представник Позивача просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 березня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі № 160/5065/22 й скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 липня 2022 року у справі № 160/5065/22 та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) задовольнити частково, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0971680-2412-0407 від 2 лютого 2021 року на суму 11 022,69 грн та №0009086-2412-0407 від 2 лютого 2021 року на суму 47 776,66 грн.
2.2. Позиція Відповідача, наведена у відзиві на касаційну скаргу
У відзиві з доводами касаційної скарги Відповідач не згоден, оскільки вважав, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи, дослідили всі докази та їм надана належна оцінка, ухвалені судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідач звертає увагу суду на те, що віднесення адрес: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, по адміністративно-територіальному підпорядкуванню до території Червоногригорівської Селищної територіальної громада замість Нікопольського району відбулось у 2023 році, у той час як формування оскаржуваних документів відбувалось у 2021 році, тобто про вказану подію не було та не могло бути відомо контролюючому органу.
Також, за наведеними у відзиві доводами, у постанові від 5 січня 2021 року у справі № 805/4341/16-а Верховний Суд звернув увагу на те, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов:
- їх існування на час розгляду справи;
- ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;
- істотність обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
При цьому, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
На підставі вищевикладеного, Відповідач стверджує, що доводи Позивача неможливо покласти в основу перегляду судових рішень по справі № 160/5065/22 в силу правових висновків, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 815/1918/15, від 2 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/8070/14 (415/2641/14-4), від 5 січня 2021 у справі № 805/4341/16-а.
З урахуванням наведеного вище Відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
2.3. Позиція Позивача, наведена у відповіді на відзив
У відповіді на відзив представник Позивача, покликаючись на необґрунтованість позиції Відповідача, вказує, що тільки з постанови Верховного Суду 24 січня 2023 року у справі № 160/7600/20 стало відомо про те, що межі міста Нікополя, які розробляються з урахуванням генерального плану населеного пункту, не встановлені. Земельні ділянки Придніпровської сільської ради (правонаступник Червоногригорівська селищна рада), на яких розташовані об`єкти нерухомості Позивача (з адресами на час винесення податкових повідомлень-рішень: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2) тільки планувалося внести до меж міста Нікополя, але ця процедура до цього часу не завершена в установленому законом порядку.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Стаття 361 КАС України визначає підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другої цієї статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Як визначає частина третя статті 361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
При цьому, за змістом частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Стаття 363 КАС України врегульовує, зокрема, порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини першої цієї статті заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:
1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин;
2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили;
3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Так, відповідно до рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, прийнятих за наслідками оцінки доводів заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, суди визнали нововиявленою для цілей розгляду цієї справи саме обставину визнання нечинним у судовому порядку рішення органу місцевого самоврядування, яким було затверджено містобудівну документацію та внесено зміни до меж міста Нікополь Дніпропетровської області.
У межах цього касаційного провадження суд не має повноважень переоцінювати висновки судів першої та апеляційної інстанцій в контексті відповідності цієї обставини, наведеної представником Позивача у заяві, критеріям, що передбачені КАС України для нововиявлених обставин, адже цими доводами Позивач не обґрунтовує вимоги касаційної скарги.
Покликаючись саме на ці обставини Позивач вважав, що вони вказують на протиправність рішень Відповідача про нарахування у 2020 році податку на нерухоме майно, відмінне від земельні ділянки, за об`єктами нерухомості (м. Нікополь вул К. Лібкнехна 173 та 179), які протиправно включені до меж міста Нікополь. Ці обставини, як вважав Позивач, підтверджені судовим рішенням у справі № 160/7600/20 й стали відомі тільки після отримання листа виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року.
Надавши правову оцінку цій обставині, яку суди визнали нововиявленою, при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що вона не може свідчити про протиправність податкових повідомлень-рішень щодо нарахування податку за окремими адресами з покликанням на те, що нормативно-правовий акт втратив чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання його нечинним після дати ухвалення спірних податкових повідомлень-рішень.
Надаючи правову оцінку встановленим судами попередніх інстанцій обставинам, які визнані нововиявленими, Суд звертає увагу на таке.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.