ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 400/10114/23
адміністративне провадження № К/990/27895/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Арт-Строй"
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року (судді Федусик А.Г., Бойко А.В.,Шевчук О.А.)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Компанія "Арт-Строй"
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова Компанія "Арт-Строй" (далі також - Позивач, ТОВ ТК "Арт-Строй") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі також - Відповідач), Державної податкової служби України про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 4 липня 2023 року №6855/2023 Головного управління ДПС у Миколаївській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ ТК "Арт-Строй";
- зобов`язання Державної податкової служби України поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ ТК "Арт-Строй" з моменту скасування реєстрації зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Компанія "Арт-Строй".
ТОВ ТК "Арт-Строй" обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що з 24 лютого 2022 року до березня 2023 року компанія перебувала у простої, що підтверджено відповідним наказом про оголошення простою через воєнний стан. Діяльність підприємства була частково припинена через військову агресію, відсутність працівників та постійну загрозу для життя. Тому компанія вважає, що подання декларацій з ПДВ із нульовими показниками було викликано не пасивною поведінкою у веденні господарської діяльності, а неможливістю її продовжувати через форс-мажорні обставини в країні (карантин та воєнний стан), на які Позивач не міг вплинути.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 11 грудня 2023 року позов задовольнив:
- визнав протиправним та скасував рішення №6855/2023 від 4 липня 2023 року Головного управління ДПС у Миколаївській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ ТК "Арт-Строй" (код ЄДРПОУ 44356343);
- зобов`язав ДПС України поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ торгової компанії "Арт-Строй" (код ЄДРПОУ 44356343) з моменту скасування реєстрації зі збереженням податкових показників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ ТК "Арт-Строй" (код ЄДРПОУ 44356343);
- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ ТК "Арт-Строй" судові витрати в розмірі 2684,00 грн.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції вказав, що:
- відсутність господарської діяльності протягом 12 послідовних податкових місяців не є результатом пасивної поведінки Позивача. Причиною цього стали форс-мажорні обставини в країні (карантинні обмеження та воєнний стан), на які Позивач не мав впливу;
- подання Позивачем декларацій з податку на додану вартість з нульовими показниками протягом 12 послідовних податкових місяців не є наслідком пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності. Це сталося через неможливість здійснення діяльності в умовах воєнного стану в країні;
- Позивач здійснив усі можливі заходи для дотримання законодавства під час реєстрації накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Неможливість формування податкових зобов`язань та податкового кредиту у зазначений період була спричинена військовою агресією. Тому цей період не може бути включений до строку 12 послідовних податкових місяців, протягом яких платник подавав декларації, що свідчать про відсутність операцій з постачання або придбання товарів для формування податкових зобов`язань чи податкового кредиту.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2024 року апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Миколаївській області - задовольнив, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року скасував. Прийняв нове судове рішення, яким адміністративний позов ТОВ ТК "Арт-Строй" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишив без задоволення.
Суд апеляційної інстанції, надавши правову оцінку викладеним у апеляційній скарзі вимогам та доводам й указав, що:
- установлення факту подання протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість з нульовими показниками щодо обсягів придбання та постачання товарів (послуг) та/або не подання таких декларацій є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації товариства платником ПДВ;
- формальне посилання на воєнний стан не є поважною причиною для порушення порядку подання податкової звітності;
- з матеріалів справи не вбачається, що ТОВ ТК "Арт-Строй" зверталось до контролюючого органу із заявою щодо неможливості виконання податкових обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі також - ПК України), проте, навпаки, здійснювало подання декларацій з ПДВ.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Згідно з довідкою контролюючого органу від 26 червня 2023 року ТОВ ТК "Арт-Строй" не подавало декларації з ПДВ за період з червня 2022 року по лютий 2023 року та подавало декларації з нульовими показниками за період з березня 2023 року по травень 2023 року.
Відповідач 4 липня 2023 року прийняв рішення № 6855/2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ ТК "Арт-Строй".
Підставою для прийняття рішення слугували приписи підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України.
Відповідач стверджував, що протягом 12 послідовних податкових місяців платник подає контролюючому органу декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
В касаційній скарзі Позивач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права.
Підставами касаційного оскарження Позивач визначив:
- пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративно судочинства України (далі також - КАС України), а саме неправильне застосування судом апеляційної інстанції підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) й не врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 380/8687/20, від 19 листопада 2020 року у справі № 805/4460/18-а, від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/8769/20, від 30 квітня 2024 року у справі № 160/12823/23.
- пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, пункт 2 частини другої статті 353 КАС України з покликанням на те, що
1) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження,
2) рішення суду апеляційної інстанції ухвалене на підставі неповно та не всебічно встановлених обставин справи, оскільки суд не врахував обставини непереборної сили на території місця здійснення господарської діяльності Позивача у 2022 році;
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, у касаційній скарзі наведені доводи проте, що при вирішенні спору суд апеляційної інстанції не врахував обставин реєстрації постачальниками Позивача податкових накладних із визнанням податкових зобов`язань за операціями з Позивачем, а також факт складення Позивачем у червні 2023 року податкової накладної.
Позивач звертає увагу на те, що оскільки зареєстровані податкові накладні його контрагентів, то за ним залишилось право сформувати податковий кредит/зобов`язання. З урахуванням цього Позивач стверджує, що станом на день прийняття Відповідачем оскаржуваного рішення ще не сплинув строк протягом якого платник податку має право включити до податкового кредиту, і відповідно відобразити у податкових деклараціях суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з лютого по вересень включно 2023 року.
Наголошує, що до матеріалів справи долучав документи, які підтверджують, що підприємство декларувало відповідні податкові зобов`язання, про що свідчать зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте вказана інформація не була внесена посадовими особами Відповідача до оскарженого рішення, хоча законодавець при затвердженні форми рішення в Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 14 листопада 2014 року № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1456/26222 передбачав таке відображення.
Позивач заперечує факт своєї пасивної поведінки протягом 12 послідовних податкових періодів (з червня 2022 року по травень 2023 року).
Наголошує, що був позбавлений можливості вплинути на податкові показники на своєму рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на формування своїх подальших податкових зобов`язань/податкового кредиту через збройну військову агресію та запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, розташуванням офісу та об`єктів здійснення діяльності підприємства на території, де проводяться активні бойові дії. Зокрема, підприємство не мало змоги здійснювати господарську діяльність через призупинення діяльності у зв`язку з активними бойовими діями.
З урахуванням цього у касаційній скарзі представник Позивача просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 400/10114/23 й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
3.2.Доводи Відповідача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
Заперечуючи вимоги касаційної скарги представник Відповідача у відзиві на касаційну скаргу наголошує на тому, протягом дванадцяти послідовних періодів (за звітні податкові періоди червень 2022 року - травень 2023 року) платником не надавались податкові декларації з податку на додану вартість (за звітні періоди червень 2022 року - лютий 2023 року), а надавались декларації з ПДВ за звітні періоди березень 2023 року - травень 2023 року, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Податкові накладні, про реєстрацію яких стверджує Позивач, на думку Відповідача, виписані за звітні періоди жовтень - грудень 2021 року, та не впливають на факт подання/ неподання декларацій з ПДВ за звітні періоди червень 2022 року - травень 2023 року. Також наголошує на тому, що декларації були подані із нульовим значенням у зв`язку із неможливістю здійснювати господарську діяльність.
Відповідач вказує, що Позивач не надавав інформацію та підтверджуючі документи щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.
На думку Відповідача, суд апеляційної інстанції дослідив всі фактичні обставини справи та надав їм належну праву оцінку.
З урахуванням викладених мотивів Відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
3.3. Позиція Державної податкової служби України, викладена у відзиві на касаційну скаргу
ДПС України вважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального та матеріального права при розгляді справи.
З покликанням на положення статті 200-1 ПК України вказує, що відсутній загальний механізм відновлення автоматичного обліку показників в СЕА ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Чинними нормами ПК України не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в СЕА після скасування реєстрації такого суб`єкта господарювання платником ПДВ та поновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ по отриманих податкових накладним. При цьому, за загальним правилом, кошти обліковуються в інтегрованій картці платника податку, що анулювався як платник ПДВ, та враховуються в рахунок погашення заборгованості з податку, а за її відсутності обліковуються в інтегрованій картці платника податку як зайво зараховані кошти і можуть бути повернуті платнику на його рахунок відповідно до статті 43 ПК України.
Наголошує, що Компанія "Арт-Строй" заяву щодо неможливості виконання своїх податкових обов`язків у порядку, передбаченому чинним законодавством не подавала.,
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзивів на касаційну скаргу, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, й на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та ";Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Статтею 184 ПК України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.