УХВАЛА
10 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 1-7/12
провадження № 13-5зво23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
судді-доповідачаОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_21,
захисників ОСОБА_22, ОСОБА_23,
потерпілих ОСОБА_24,
представників потерпілих ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27,
прокурора ОСОБА_28,
розглянула заяву захисника ОСОБА_22, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_29, про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) від 28 листопада 2023 року,
встановила:
За матеріалами провадження за заявою та наявними у Верховному Суді відомостями вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2012 року, залишеним без зміни 22 квітня 2013 року Апеляційним судом Київської області, ОСОБА_29 засуджено за ч. 3 ст. 27 і пунктами 1, 5, 6, 8, 11, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 27 і ст. 348 КК - довічного позбавлення волі, за ч. 3 ст. 27 і ч. 1 ст. 263 КК - позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів йому визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Цим же вироком також засуджено ОСОБА_30 за пунктами 1, 5, 6, 8, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст. 348 КК - довічного позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК - позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 1 ст. 129 КК - обмеження волі на строк 2 роки, а на підставі ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів йому визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 13 лютого 2014 року змінив згадані судові рішення: виключив із них указівку на засудження ОСОБА_29 та ОСОБА_30 за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК. У порядку ч. 1 ст. 395 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року
(далі - КПК 1960 року) на підставі ст. 49 КК звільнив ОСОБА_30 від призначеного за ч. 1 ст. 129 КК покарання у зв`язку із закінченням строків давності. Суд касаційної інстанції визначив вважати засудженими:
ОСОБА_29 - за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 і
пунктами 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27 і ст. 348, ч. 3 ст. 27 і ч. 1 ст. 263 КК, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_30 - за сукупністю злочинів, передбачених пунктами 1, 5, 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 КК, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.