ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 697/1148/23
провадження № 61-2917св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л. А.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник - адвокат Горобець Сергій Олександрович, на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 жовтня 2023 року у складі судді Скирди Б. К. та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 лютого 2024 рокуу складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Гончар Н. І., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л. А., про визнання договору дарування недійсним.
В обґрунтування позову посилався на те, що на підставі свідоцтва про право власності, виданого 13 червня 2007 року виконавчим комітетом Канівської міської ради, та договору купівлі-продажу, посвідченого 01 квітня 2008 року приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Лагутінською Є. П. за реєстровим № 1273, він є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яку купував за власні кошти до укладення шлюбу.
У подальшому, 03 липня 2008 року, він уклав шлюб з ОСОБА_2 та зареєстрував її у вищевказаній квартирі.
Через деякий проміжок часу у позивача погіршився стан здоров`я та він почав хворіти.
Відповідачка повідомила, що покине позивача та не буде його доглядати, якщо він не подарує їй свою квартиру.
Не маючи виходу із ситуації, яка склалася, позивач був змушений подарувати квартиру відповідачці.
13 червня 2017 року між ОСОБА_3 (Дарувальник) та ОСОБА_2 (Обдаровувана) було укладено договір дарування квартири, посвідчений державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л. А. та зареєстрований в реєстрі за № 1256. Згідно цього договору, ОСОБА_3 подарував та передав ОСОБА_2, а останння прийняла у дар від дарувальника майно безоплатно - квартиру АДРЕСА_2 .
При укладенні вказаного договору між позивачем та відповідачкою було досягнуто певних усних домовленостей, зобов`язань та відповідних обіцянок з боку останньої.
Так, однією із умов укладення договору дарування, про які не було повідомлено нотаріуса, ОСОБА_2 зобов`язувалася не позбавляти позивача можливості проживати у вказаній квартирі, за її ініціативи не виписувати його з неї.
Також, враховуючи його стан здоров`я, відповідачка зобов`язувалась доглядати позивача до кінця його днів.
Однак, у подальшому ОСОБА_2 пішла від позивача, а він продовжував та продовжує проживати у вказаній квартирі і сплачувати комунальні послуги.
З реєстру "Судова влада" він дізнався про наявність судового рішення від 11 листопада 2022 року про розірвання шлюбу з відповідачою за її зверненням.
Крім цього, 04 квітня 2023 року із Центру надання адміністративних послуг на адресу ОСОБА_3 надійшло повідомлення про скасування реєстрації його місця проживання за заявою власника, тобто відповідачки.
Таким чином, не дотримуючись попередніх домовленостей, ОСОБА_2 має на меті позбавити позивача будь-якого права на спірну квартиру.
Також 03 травня 2023 на адресу позивача надійшов лист від відповідачки щодо звільнення квартири, оскільки вона його зняла з реєстрації та виставила дану квартиру на продаж, а його присутність заважає показу нерухомості потенційним покупцям.
Позивач вважає, що ОСОБА_2, завчасно спланувавши свої протиправні дії, скориставшись його безпорадним станом (погіршенням здоров`я), зловживаючи його довірою та шляхом вмовлянь, обіцянок і обману заволоділа його житлом.
Зазначає, що помилявся щодо вказаного правочину та його волевиявлення про передачу спірної квартири відповідачці було пов`язане з майбутнім його довічним утриманням з боку останньої та доказом щирості почуттів між ними.
Крім цього, за заявою позивача зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 КК України, досудове розслідування наразі триває.
Повідомляє, що у разі виселення з вказаної квартири він залишиться без постійного місця проживання і змушений буде проживати на вулиці.
Тертичний В. І. також звертає увагу, що про порушення свого права довідався лише 04 квітня 2023 року із повідомлення Центру надання адміністративних послуг про скасування реєстрації його місця проживання за заявою власника, тобто відповідачки, а до цього йому нічого відомо не було, тому вважає, що перебіг строку позовної давності на оскарження зазначеного вище правочину повинен рахуватися саме з цієї дати.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 просив суд:
- поновити йому строк позовної давності та рахувати її початок з 04 квітня 2023 року;
- визнати договір дарування квартири (адреса: АДРЕСА_1 ) від 13 червня 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л. А. за № 1256 від 13 червня 2017 року та укладеного від імені ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2, недійсним та шляхом поновлення права власності та реєстрації права власності за ОСОБА_3 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, повернути сторони у стан, який існував до укладення вказаного договору дарування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 жовтня 2023 року позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про його помилку щодо правової природи укладеного договору дарування.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 жовтня 2023року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22 лютого 2024 року ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Горобець С. О. через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвали нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
28 березня 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
28 березня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 липня 2008 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Каневу Канівського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 98.
Заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2022 року шлюб між сторонами розірвано.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 89371629 від 13 червня 2017 року вбачається, що власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 станом на час формування довідки був ОСОБА_3 ; форма власності приватна; частка власності 1/1; підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу, 1273, 01 квітня 2008 року, приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Лагутінська Є. П., свідоцтво про право власності, САА 898488, 13 червня 2007 року, виконавчий комітет Канівської міської ради.
13 червня 2017 року між ОСОБА_3 (Дарувальник) та ОСОБА_2 (Обдаровувана) було укладено договір дарування квартири, посвідчений державним нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л. А. та зареєстрований в реєстрі за № 1256.
Згідно цього договору, Дарувальник подарував та передав Обдаровуваній, а Обдаровувана прийняла у дар від Дарувальника майно безоплатно - квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно з пунктом 3 зазначеного договору, квартира належить Дарувальнику на підставі свідоцтва про право власності, виданого 13 червня 2007 року виконавчим комітетом Канівської міської ради, і договору купівлі-продажу, посвідченого 01 квітня 2008 року Лагутінською Є. П., приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу за реєстровим № 1273.
Відповідно до пункту 7 вказаного договору, згідно з частиною 1 статті 722 Цивільного кодексу України право власності Обдаровуваної на дарунок виникає з моменту його прийняття.
Сторони домовились, що прийняття Обдаровуваною примірника договору є прийняттям дарунку.
Відповідно до пункту 8 договору, нотаріусом роз`яснено сторонам положення чинного законодавства щодо порядку укладення договорів дарування, підстав та наслідків визнання їх недійсними, зміст статей 182, 203, 717-730 Цивільного кодексу України, статей 59-65, 74 Сімейного кодексу України, Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 8 жовтня 1992 року за № 572, статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", статті 17 Закону України "Про охорону дитинства".
Згідно з пунктом 11 договору, сторони підтверджують, що цей договір відповідає їхнім дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається ними у відповідності зі справжньою їхньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для сторін умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається ними без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, сторони однаково розуміють значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчать, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать їхні особисті підписи на договорі.
Сторони підтвердили, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даного договору.
Листом Управління центру надання адміністративних послуг № 179 від 04 квітня 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про те, що його знято із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до підпункту 5 пункту 50, пункту 61, пункту 95 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265.
Листом від 03 травня 2023 року відповідачка ОСОБА_2 повідомила позивача ОСОБА_3 про те, що з 04 квітня 2023 року на підставі права власності та внесених змін до статті 18 Закону України "Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання", які набули чинності 21 січня 2023 року, власник має право зняти з реєстрації іншу особу без звернення до суду. Тому було здійснено виписку ОСОБА_3 з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира виставлена на продаж, потрібний постійний доступ до житла, в якому ОСОБА_2 обмежена (у зв`язку зі зміною дверних замків) для показу потенційним покупцям. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 просила позивача звільнити квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, протягом місяця до 08 червня 2023 року.
Згідно з випискою 05394 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні КНП "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" та йому встановлено діагноз: Е11.73 - Цукровий діабет типу 2.
Встановлено, що ОСОБА_3 хворіє на цукровий діабет 25 років.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК Серії 12 ААГ № 054775 позивач ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи з 08 травня 2023 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.