1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 689/2172/23

провадження № 61-4355св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (третя особа за об`єднанимпозовом) - ОСОБА_1,

позивач за об`єднаним позовом (третя особа за первісним позовом) - ОСОБА_2,

відповідач за первісним та об`єднаним позовами - ОСОБА_3,

третя особа за первісним та об`єднаним позовами - приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Динько Галина Антонівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року у складі судді Кульбаби А. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 березня 2024 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Динько Г. А., ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 .

02 серпня 2023 року вона дізналась про існування заповіту, яким батько заповів належний йому будинок по АДРЕСА_1 їй та її рідному брату ОСОБА_2 . Вказувала, що до цього дня про існування заповіту не знала.

У зв`язку з цим, 14 серпня 2023 року вона звернулася до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Динько Г. А., яка на її усне звернення повідомила, що вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, тому свідоцтво про право на спадщину за заповітом не може бути видане. Рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки не знала про існування заповіту. При цьому посилалася на те, що з 16 травня 2022 року до 14 червня 2022 року перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні оперативної гінекології, тазової хірургії та ендоскопічної гінекології КНП "Хмельницька обласна лікарня" ХОР.

З урахуванням викладених обставин ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Динько Г. А., ОСОБА_1, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства.

Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 .

З 2000 року він постійно проживав разом з батьком по АДРЕСА_1, проживав з ним і на час його смерті, вів з ним спільне господарство. Тому вважає, що в силу вимог статті 1269 Цивільного кодексу України він є таким, що прийняв спадщину після смерті батька.

Батько залишив заповіт, але про існування вказаного документа йому (позивачу) стало відомо лише після отримання позовної заяви сестри.

Також посилався на те, що загубив свій паспорт і не мав можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

З урахуванням викладених обставин ОСОБА_2 просив суд встановити факт його спільного проживання однією сім`єю разом із ОСОБА_4 в період з 01 січня 2015 року по 23 січня 2022 року.

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та цивільну справу за позовом ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно № 689/2172/23.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 та позову ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні вказаних позовів, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 березня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишені без задоволення, рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

14 березня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, ухвалити в цій частині нове рішення, яким її позов задовольнити.

28 березня 2024 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 , ухвалити в цій частині нове рішення, яким його позов задовольнити.

Касаційні скарги мотивовані тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 06 травня 2024 року ОСОБА_3 просить суд касаційні скарги залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданими касаційними скаргами та витребувано матеріали цивільної справи.

18 квітня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 1,54 га з кадастровим номером 6825884800:04:019:0010, яка розташована за адресою: Пасічнянська сільська рада, Ярмолинецький район, Хмельницька область

04 січня 2022 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Терлич О. Л. посвідчила заповіт, згідно з яким ОСОБА_4 заповів належну йому на праві власності земельну ділянку площею 1,54 га, кадастровий номер 6825884800:04:019:0010, яка розташована за адресою: Пасічнянська сільська рада, Ярмолинецький район, Хмельницька область, ОСОБА_5, а належний йому на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

13 липня 2022 року приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Динько Г. А. завела спадкову справу № 108/2022 (у Спадковому реєстрі номер 69468231) щодо майна померлого ОСОБА_4 на підставі заяви спадкоємиці за законом ОСОБА_3

14 серпня 2023 року приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Динько Г. А. на усне звернення ОСОБА_1 повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

12 жовтня 2023 приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Динько Г. А. повідомила ОСОБА_2 на його усне звернення щодо оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_4 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки він пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до довідки Ярмолинецької селищної ради № 1922 від 13 березня 2022 року ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою Ярмолинецької селищної ради № 94 від 06 вересня 2023 року ОСОБА_2 проживає без реєстрації місця проживання у АДРЕСА_1 .

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні оперативної гінекології, тазової хірургії та ендоскопічної гінекології КНП "Хмельницька обласна лікарня" ХОР з 16 травня 2022 року до 14 червня 2022 року.

Судами встановлено, що з 27 грудня 2021 року до 23 січня 2022 року спадкодавець ОСОБА_4 проживав у доньки ОСОБА_1, оскільки хворів та потребував сторонньої допомоги.

Ці обставини підтвердили в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які повідомили, що ОСОБА_4 постійно проживав з донькою ОСОБА_3, а незадовго до своєї смерті переїхав до іншої доньки - ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_4 не проживав постійно разом із ОСОБА_2, з 2014 року по декілька тижнів проживав у ОСОБА_1, в ОСОБА_2 та у ОСОБА_3, 26 грудня 2021 року переїхав до ОСОБА_1 та в с. Пасічну більше не повертався.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 04 березня 2024 року відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача (стаття 1233 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.


................
Перейти до повного тексту