ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/8871/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Публічного акціонерного товариства
Акціонерного Комерційного банку "Індустріалбанк" - Мамотенка О. П., Панченка В. М.,
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Юка" - не з`явився,
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Ліга-Прогрес" - Каба Д.В., Іваненка Є. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-Прогрес"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 (у складі колегії суддів: Скрипка І. М. (головуючий), Мальченко А. О., Хрипун О. О.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 (суддя Борисенко І. І.) в частині задоволених позовних вимог
у справі № 910/8871/23
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного Комерційного банку "Індустріалбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-Прогрес"
про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний Комерційний банк "Індустріалбанк" (далі - АКБ "Індустріалбанк") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юка" (далі - ТОВ "Юка") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-Прогрес" (далі - ТОВ "Ліга-Прогрес") про зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він є власником нерухомого майна загальною площею 8 125,1 кв. м, розташованого за адресою: вул. Хрещатик, 14, м. Київ, право власності на яке ним як іпотекодержателем було набуто 25.02.2023 відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки. У травні 2023 року АКБ "Індустріалбанк" отримав лист від ТОВ "Юка", у якому останнє стверджувало, що є орендарем вказаного нерухомого майна за договором оренди нежитлових приміщень та майна від 25.01.2023 № 250123, укладеним з іпотекодавцем - ТОВ "Ліга-Прогрес". Оскільки банк як іпотекодержатель згоди ТОВ "Ліга-Прогрес" на передачу зазначеного нежитлового приміщення в оренду не надавав, такий договір є нікчемним відповідно до абзацу 5 частини 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку", а тому у ТОВ "Юка" відсутнє право оренди цього нежитлового приміщення.
Посилаючись на те, що в діях ТОВ "Юка" вбачаються ознаки протиправних дій і зловживання правом, а також ознаки зловмисної домовленості ТОВ "Юка" та ТОВ "Ліга-Прогрес" (іпотекодавець), засновниками яких є одні і ті ж самі особи, АКБ "Індустріалбанк" просив суд:
- встановити нікчемність договору оренди нежитлових приміщень та майна від 25.01.2023 № 250123, укладеного між ТОВ "Юка" та ТОВ "Ліга-Прогрес";
- визнати відсутність у ТОВ "ЮКА" прав орендаря нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, загальною площею 8 125,1 кв. м, розташованих за адресою: вул. Хрещатик, 14, м. Київ;
- вжити попереджувальні заходи захисту права власності АКБ "Індустріалбанк" та заборонити ТОВ "Юка" вчиняти будь-які дії, спрямовані на користування нерухомим майном, а саме: нежитловими приміщеннями, загальною площею 8 125,1 кв. м, розташованими за адресою: вул. Хрещатик, 14, м. Київ, а також будь-яким рухомим майном, яке розміщене в нежитлових приміщеннях, загальною площею 8 125,1 кв. м, розташованих за адресою: вул. Хрещатик, 14, м. Київ.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024, позов задоволено частково. Встановлено нікчемність договору оренди нежитлових приміщень від 25.01.2023 № 250123, укладеного між ТОВ "Юка" та ТОВ "Ліга-Прогрес". Визнано відсутність у ТОВ "ЮКА" прав орендаря нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, загальною площею 8 125,1 кв. м, розташованих за адресою: вул. Хрещатик, 14, м. Київ. У задоволенні позовних вимог про вжиття попереджувальних заходів захисту права власності та заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на користування нерухомим майном - відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у червні 2024 року ТОВ "Ліга-Прогрес" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 скасувати в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8871/23 за касаційною скаргою ТОВ "Ліга-Прогрес" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 (в частині задоволених позовних вимог) з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31.07.2024.
АКБ "Індустріалбанк" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.
26.07.2024 до Верховного Суду надійшли пояснення ТОВ "Ліга-Прогрес", які останнє просить врахувати при розгляді касаційної скарги.
29.07.2024 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення АКБ "Індустріалбанк".
У судовому засіданні 31.0.07.2024 оголошено перерву у справі № 910/8871/23 за касаційною скаргою ТОВ "Ліга-Прогрес" до 04.09.2024.
ТОВ "Юка" у судове засідання 04.09.2024 свого представника не направило.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення ТОВ "Юка" ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, а також те, що ТОВ "Юка" не зверталось до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника ТОВ "Юка".
Заслухавши суддю-доповідача, представників ТОВ "Ліга-Прогрес", АКБ "Індустріалбанк", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
На виконання вимог статей 236-238 ГПК України, перевіривши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши надані докази, судами попередніх інстанцій встановлено.
11.12.2006 між АКБ "Індустріалбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (далі - ТОВ "Меркурій", позичальник) було укладено договір кредитної лінії № КЛ/0100/25/06 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти, а позичальник зобов`язався у визначені цим договором строки повернути банку кредитні кошти, а також сплатити відсотки за їх користування на умовах, передбачених цим договором.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 11.12.2006 між АКБ "Індустріалбанк" (кредитор, іпотекодержатель) та ТОВ "Ліга-Прогрес" (іпотекодавець) було укладено договір застави нерухомого майна № КЛЗ/0100/25/06 (іпотеки) (далі - договір іпотеки), відповідно до умов якого (з урахуванням внесених до договору змін) цей договір забезпечує, переважно перед іншими кредиторами, вимоги іпотекодержателя, що випливають (виникли або можуть виникнути у майбутньому) з договору кредитної лінії від 11.12.2006 № КЛ/0100/25/06, укладеного між АКБ "Індустріалбанк" та ТОВ "Меркурій" (пункт 1.1).
Предметом іпотеки, який надає іпотекодавець іпотекодержателю у забезпечення вимог, зазначених у пункті 1.1 договору іпотеки, є наступне нерухоме майно: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 8 125,10 кв. м, розташовані за адресою: вул. Хрещатик, 14, м. Київ (пункт 1.2).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з квітня 2013 року по лютий 2019 року між ТОВ "Ліга-Прогрес" (орендодавець) та ТОВ "Юка" (орендар) були укладені договори оренди нежилих приміщень та майна, відповідно до умов яких орендодавець зобов`язався передати орендарю за плату на певний строк у користування індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (літ. А) загальною площею 8 125,10 кв. м, які розташовані за адресою: вул. Хрещатик, 14, м. Київ, та приналежне до нього обладнання, устаткування і інше майно, а орендар зобов`язався прийняти це майно, використовувати його для здійснення господарської діяльності, сплачувати орендну плату та виконувати взяті на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору. Зокрема, договори оренди нежилих приміщень та майна:
- від 08.04.2013 № 080413, зі строком дії до 31.12.2015;
- від 01.04.2015 № 010415, зі строком дії до 01.03.2019, з урахуванням додаткової угоди від 08.02.2018 № 3.
На виконання зазначених договорів ТОВ "Ліга-Прогрес" неодноразово передавало в оренду ТОВ "Юка" спірні приміщення за актами приймання-передачі, які останній повертав ТОВ "Ліга-Прогрес" за актами приймання-передачі у зв`язку з закінченням строку договорів оренди.
12.02.2019 між ТОВ "Юка" (орендар) та ТОВ "Ліга-Прогрес" (орендодавець) було укладено договір оренди нежилих приміщень та майна № 010319 (далі - договір оренди від 12.02.2019), відповідно до умов якого орендодавець зобов`язався передати орендарю за плату на певний строк у користування індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (літ. А) загальною площею 8 125,10 кв. м, які розташовані за адресою: вул. Хрещатик, 14, м. Київ, та приналежне до нього обладнання, устаткування і інше майно, а орендар зобов`язався прийняти це майно, використовувати його для здійснення господарської діяльності, сплачувати орендну плату та виконувати взяті на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 1.6 договору оренди від 12.02.2019 нежилі приміщення, які є предметом договору, обтяжені іпотекою відповідно до договору застави нерухомого майна (іпотеки), укладеного між ТОВ "Ліга-Прогрес" (іпотекодавець) та АКБ "Індустріалбанк" (іпотекодержатель).
У пунктом 6.1.5 договору оренди від 12.02.2019 передбачено, що орендар має право передати майно в користування третім особам без отримання на це відповідної згоди орендодавця.
Згідно з пунктом 7.1 договору оренди від 12.02.2019 цей договір набуває чинності з 01.03.2019 і діє до 31.01.2022.
У випадку переходу права власності на майно орендодавця до третіх осіб, цей договір зберігає свою дію для нового власника (пункт 11.3 договору оренди від 12.02.2019).
Зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення сторонами додаткових письмових угод, які підписуються сторонами та є невід`ємною частиною договору (пункт 11.5 договору оренди від 12.02.2019).
01.03.2019 на підставі договору оренди від 12.02.2019 сторонами цього договору складено та підписано акт приймання-передачі приміщення в оренду.
Відповідно до пункту 11.5 договору оренди від 12.02.2019 до цього договору було внесено зміни шляхом укладення 24.12.2021 додаткової угоди № 3, якою строк договору було продовжено до 31.01.2023, та шляхом укладення 01.12.2022 додаткової угоди № 5, якою строк договору було продовжено до 31.01.2024.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.01.2023 між ТОВ "Юка" (орендар) та ТОВ "Ліга-Прогрес" (орендодавець) було укладено договір оренди нежилих приміщень та майна № 250123 (далі - договір оренди від 25.01.2023), відповідно до умов якого орендодавець зобов`язався передати орендарю за плату на певний строк у користування індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (літ. А) загальною площею 8 125,10 кв. м, які розташовані за адресою: вул. Хрещатик, 14, м. Київ, та приналежне до нього обладнання, устаткування і інше майно, а орендар зобов`язався прийняти це майно, використовувати його для здійснення господарської діяльності, сплачувати орендну плату та виконувати взяті на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 1.6 договору оренди від 25.01.2023 на дату укладення цього договору нежилі приміщення, які є предметом договору, обтяжені іпотекою відповідно до договору заставим нерухомого майна (іпотеки), укладеного між ТОВ "Ліга-Прогрес" (іпотекодавець) та АКБ "Індустріалбанк" (іпотекодержатель).
Пунктом 7.1 договору оренди від 25.01.2023 передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 20.01.2026.
Згідно з пунктом 11.4 договору оренди від 25.01.2023 права та обов`язки за цим договором виникають після закінчення строку дії договору оренди від 12.02.2019 або його дострокового розірвання та підписання сторонами відповідного акту повернення майна орендодавцю.
Разом з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.02.2023 АКБ "Індустріалбанк" в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" звернув стягнення на нерухоме майно: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 8 125,10 кв. м за адресою: вул. Хрещатик, 14, м. Київ; набув право власності на це майно та здійснив державну реєстрацію такого права.
У травні 2023 року АКБ "Індустріалбанк" отримав листи ТОВ "Юка" (від 12.05.2023 № 77, від 25.05.2023 № 85), в яких останнє стверджувало про наявність у нього прав орендаря за договором оренди від 25.01.2023, й на цих підставах вимагало у банку надати йому безперешкодний доступ до нерухомого майна, що належить на праві власності банку, та оплатити на рахунок ТОВ "Юка" заборгованість за спожиту електроенергію, а в разі несплати - попереджало про відключення від мережі електропостачання всіх об`єктів, що належать банку за адресою: вул. Хрещатик, 14, м. Київ.
Саме тому АКБ "Індустріалбанк" звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив частково.
ТОВ "Ліга-Прогрес" у поданій касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалось на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 6 частини 1 статті 3, частини 3 статті 13, статті 215, частини 3 статті 509, частини 2 статті 793 ЦК України та порушення норм процесуального права, зокрема, частини 2 статті 2, частини 1 статті 14, частини 2 237 ГПК України; на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 16.11.2022 № 911/3135/20, від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17, від 05.05.2020 у справі № 554/8004/16-ц, від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 26.012021 у справі № 522/1528/15-ц, постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 19.02.2024 у справі № 567/3/22, від 24.04.2020 у справі № 522/25151/14-ц, від 17.06.2021 у справі № 761/12692/17, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20, від 11.02.2021 у справі № 922/1362/17, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 15.05.2019 у справі № 917/803/18, від 01.02.2021 у справі № 727/10298/18-ц, від 20.01.2021 у справі № 320/2233/18, від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 04.04.2019 у справі № 914/2668/17, від 19.07.2018 у справі № 916/752/17, від 17.04.2019 у справі № 761/41709/17, від 19.04.2023 у справі № 906/283/20, від 26.04.2023 у справі № 924/438/22, від 20.06.2023 у справі № 906/129/21, від 20.06.2023 у справі № 910/5529/19, від 05.07.2023 у справі № 924/1351/20 (924/493/22), від 27.06.2023 у справі № 916/2851/17, від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, від 04.07.2023 у справі № 904/9132/21, від 18.07.2023 у справі № 908/1845/21, від 25.07.2023 у справі № 910/7826/21, від 30.05.2023 у справі № 910/11718/22, від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16, від 01.02.2023 у справі № 914/3203/21, від 19.06.2019 у справі № 925/803/18, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 15.05.2019 у справі № 923/565/18.
Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що суди попередніх інстанцій, частково задовольнивши позов, не врахували, що підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) та порушення суб`єктивного права позивача має існувати в момент вчинення правочину; сторони договору оренди від 12.02.2019 домовились з усіх істотних умов, приступили до його виконання, договір виконувався тривалий період його дії та ніким не оспорювався; укладаючи договір суборенди з ТОВ "Юка", банк фактично погодив укладення договору оренди від 12.02.2019 між з ТОВ "Юка" та ТОВ "Ліга-Прогрес", а тому подальше оспорювання орендних правовідносин між останніми суперечить попередній поведінці банку.
Також ТОВ "Ліга-Прогрес" у касаційній скарзі послалось на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування частини 2 статті 793 ЦК України у випадку неодноразової пролонгації договору, який при його укладенні не вимагав нотаріального посвідчення, а також щодо застосування пункту 6 частини 1 статті 3, частини 3 статті 13 та частини 3 статті 509 ЦК України саме у подібних правовідносинах - з приводу неможливості заперечення правомірності договору оренди та його схвалення у разі укладення договору суборенди одного і того ж майна, що є підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Отже, для касаційного перегляду судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. Тобто застосування правового висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, залежить від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі за результатом оцінки поданих сторонами доказів. При цьому встановлені судом фактичні обставини у кожній справі можуть бути різними
Також, за приписами пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Із змісту касаційної скарги ТОВ "Ліга-Прогрес" вбачається, що предметом касаційного розгляду у справі, що розглядається, є постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частини задоволених позовних вимог.