ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 903/753/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - Дунайчука О. С. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
відповідача - Сидорука А. А. (самопредставництво, в режимі відеоконференції), Бовгирі Я. А. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Ковельагроспецпостач"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 (колегія суддів: Розізнана І. В. - головуючого, Василишин А. Р., Грязнов В. В.), рішення Господарського суду Волинської області від 03.03.2023 і додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.03.2023 (суддя Якушева І. О.) у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Дунайчука Олега Степановича
до Товариства з додатковою відповідальністю "Ковельагроспецпостач"
про встановлення сервітутів земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Фізична особа - підприємець Дунайчук Олег Степанович (далі - ФОП Дунайчук О. С.) звернувся 29.09.2022 до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Ковельагроспецпостач" (далі - ТзДВ "Ковельагроспецпостач"), в якій просив:
- встановити на користь ФОП Дунайчука О. С. строковий (до 19.12.2065 року) безоплатний земельний сервітут на частині земельної ділянки площею (площа сервітуту) 934 м2 на вул. Володимира Кияна, 20 у м. Ковелі на земельній ділянці площею 9580 м2, кадастровий номер 0722182400:04:002:1266, яка перебуває на умовах користування в ТзДВ "Ковельагроспецпостач", шо полягає у праві проходу та проїзду на автомобільному транспорті через наявний шлях до земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ФОП Дунайчука О. С. (кадастровий номер 0722182400:04:002:1166), вказаний у плані земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут;
- встановити на користь ФОП Дунайчука О. С. строковий (до 19.12.2065 року) безоплатний земельний сервітут, на частині земельної ділянки площею (площа сервітуту) 525 м2 на вул. Ватутіна, 20 в с. Вербці Ковельського району на земельній ділянці площею 2443 м2, кадастровий номер 0722182400:04:002:1267, яка перебуває на умовах користування в ТзДВ "Ковельагроспецпостач", що полягає у праві проходу та проїзду на автомобільному транспорті через наявний шлях до земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ФОП Дунайчука О. С. (кадастровий номер 0722182400:04:002:1166), вказаний у плані земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП Дунайчук О. С. посилався на те, що на земельній ділянці, яку він використовує на підставі договору суборенди від 20.12.2017, знаходиться належне йому майно. Відповідно до викопіювання із кадастрового плану, що міститься у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, всі землі навколо земельної ділянки, яка перебуває в суборенді позивача, знаходяться в оренді відповідача або є землями природоохоронного призначення (заплава річки Турії). З південно-східного боку від земельної ділянки, яка перебуває в користуванні відповідача та позивача, знаходиться гідротехнічна споруда - канал для дренажу води. Тому доїзд до земельної ділянки позивача з іншої сторони є неможливим, а є можливим лише наявним шляхом через землі, що перебувають у користуванні відповідача. Відповідач перешкоджає встановленню земельного сервітуту на право проїзду автомобільним транспортом до земельної ділянки позивача, незважаючи на те, що згідно з пунктом 28 договору суборенди від 20.12.2017 відповідач як орендар зобов`язався надати необмежений доступ позивачу як суборендарю до його земельної ділянки.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Згідно з рішенням Господарського суду Волинської області від 03.03.2023 у справі № 903/753/22 позов ФОП Дунайчука О. С. задоволено.
Встановлено на користь ФОП Дунайчука О. С. строковий (до 19.12.2065 року) безоплатний земельний сервітут на частині земельної ділянки площею (площа сервітуту) 934 м2 на вул. Володимира Кияна, 20 в м. Ковелі на земельній ділянці площею 9580 м2, кадастровий номер 0722182400:04:002:1266, яка перебуває на умовах користування в ТзДВ "Ковельагроспецпостач", що полягає у праві проходу та проїзду на автомобільному транспорті наявним шляхом до земельної ділянки, що перебуває у користуванні ФОП Дунайчука О. С. (кадастровий номер 0722182400:04:002:1166), вказаний у плані земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут.
Встановлено на користь ФОП Дунайчука О. С. строковий (до 19.12.2065 року) безоплатний земельний сервітут на частині земельної ділянки площею (площа сервітуту) 525 м2 на вул. Ватутіна, 20 в с. Вербці, Ковельського району на земельній ділянці площею 2443 м2, кадастровий номер 0722182400:04:002:1167, яка перебуває на умовах користування в ТзДВ "Ковельагроспецпостач", що полягає у праві проходу та проїзду на автомобільному транспорті наявним шляхом, до земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ФОП Дунайчука О. С. (кадастровий номер 0722182400:04:002:1166), вказаний у плані земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут.
2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що земельний сервітут слід встановити на частини земельних ділянок, що перебувають в оренді у відповідача та визначені у планах меж зони сервітуту, який є складовою частиною технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут на право проходу (проїзду) через земельну ділянку ФОП Дунайчуку О. С. Такий спосіб встановлення земельного сервітуту є найменш обтяжливим для відповідача, оскільки на цих частинах земельних ділянок розташований існуючий проїзд, який використовується для цих цілей іншими суборендарями.
2.3. Господарський суд Волинської області ухвалив додаткове рішення від 20.03.2023 у справі № 903/753/22, яким заяву ФОП Дунайчука О. С. про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 903/753/22 задовольнив частково. Стягнув з ТзДВ "Ковельагроспецпостач" на користь ФОП Дунайчука О. С. 5038,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.4. Суд першої інстанції зазначив, що в заяві від 07.03.2023 позивач просив стягнути з відповідача 19 000 грн витрат на правову допомогу. Натомість, як зауважив суд першої інстанції, матеріали справи свідчать про перевищення позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу (19 000 грн) у порівнянні з очікуваним її розміром (5038 грн), що є істотним перевищенням в розумінні частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а заява позивача від 07.03.2023 не містить будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо такого перевищення.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин того, що йому про таке перевищення не було відомо під час заявлення попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат та він не міг передбачити вказаних обставин. Тому суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням відсутності доказів щодо обґрунтованості перевищення суми, визначеної у попередньому розрахунку суми судових витрат, немає правових підстав для стягнення суми, яка значно перевищує розмір, заявлений позивачем на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Суд першої інстанції зазначив, що підлягають стягненню з відповідача заявлені позивачем у попередньому розрахунку витрати на правову допомогу в розмірі 5038 грн.
2.5. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 09.04.2024 у справі № 903/753/22, якою апеляційну скаргу ТзДВ "Ковельагроспецпостач" на рішення Господарського суду Волинської області від 03.03.2023 у справі № 903/753/22 та апеляційні скарги ТзДВ "Ковельагроспецпостач" та ФОП Дунайчука О. С. на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.03.2023 у справі № 903/753/22 залишив без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
2.6. Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги необхідність врегулювання використання земельної ділянки позивачем, зважаючи на неможливість позивача задовольнити власні потреби без встановлення користування чужим майном, тобто без встановлення сервітуту, погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача ФОП Дунайчука О. С. про встановлення земельного сервітуту на частині земельних ділянок відповідача належить задовольнити.
Суд апеляційної інстанції також зауважив, що з урахуванням конкретних обставин справи, обсягу матеріалів, предмета спору, з огляду на критерії реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розміру відшкодування витрат на професійну правову допомогу саме в сумі 5038 грн, що є співмірною з обсягом наданих послуг та обґрунтованою з точки зору необхідності.
2.7. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову від 21.05.2024 у справі № 903/753/22, якою відмовив ТзДВ "Ковельагроспецпостач" у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі № 903/753/22.
Відмовив у задоволенні заяви ТзДВ "Ковельагроспецпостач" про ухвалення додаткового рішення та покладення на позивача судових втрат у справі № 903/753/22.
Заяву ФОП Дунайчука О. С. про ухвалення додаткового рішення у справі № 903/753/22 задовольнив частково.
Вирішив стягнути з ТзДВ "Ковельагроспецпостач" на користь ФОП Дунайчука О. С. 7572,80 грн витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи у Волинському відділенні Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз в суді апеляційної інстанції.
Вирішив стягнути з ТзДВ "Ковельагроспецпостач" на користь ФОП Дунайчука О. С. 11 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В решті вимог заяви відмовив.
2.8. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяву ТзДВ "Ковельагроспецпостач" про виправлення описки в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024, встановив, що відповідач просить виправити описку, а саме: вказати "стягнути витрати" замість "про розподіл судових витрат", зокрема, в абзаці 2 мотивувальної частини ухвали, а також у пунктах 1- 3 її резолютивної частини. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі № 903/753/22 є зрозумілою та такою, що не містить неточностей, описок, арифметичних помилок тощо. Вжите судом словосполучення "про розподіл судових витрат" унормоване процесуальним законом і є окремою процесуальною дією суду під такою назвою.
Розглянувши заяву відповідача ТОВ "Ковельагроспецпостач" про ухвалення додаткового рішення про покладення на позивача судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції відмовив у її задоволенні. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що він не встановив обставин, з якими пов`язано застосування частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, як то виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони. Суд апеляційної інстанції також врахував те, що позовні вимоги ФОП Дунайчука О. С. задоволені повністю рішенням Господарського суду Волинської області від 03.03.2023 у справі № 903/753/22, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024, тому зазначив, що вимога про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат є безпідставною.
Розглянувши подану позивачем ФОП Дунайчуком О. С. заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 903/753/22, суд апеляційної інстанції оцінив докази, що підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, результат розгляду апеляційної скарги, та дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача у сумі 11 000,00 грн.
Щодо витрат, понесених позивачем, пов`язаних із призначенням та проведенням експертизи у Волинському відділенні Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз в суді апеляційної інстанції в сумі 7572,80 грн, то суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з актом від 28.02.2024 № 2 здачі-приймання виконаних робіт кількість годин, витрачених експертом на вивчення матеріалів для проведення експертизи (дослідження), становила 20 год. Загальна вартість виконаних робіт експертом становить 7572,80 грн, наперед сплачено ФОП Дунайчуком О.С. 39 378,56 грн. Тому відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви позивача в частині стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із призначенням судової земельно-технічної експертизи у цій справі в сумі 7572,80 грн.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. ТзДВ "Ковельагроспецпостач" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023, від 27.07.2023 та від 26.02.2024 у справі № 903/753/22, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 і рішення Господарського суду Волинської області від 03.03.2023 у справі № 903/753/22, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Волинської області, а також просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.03.2023 і додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 903/753/22.
ТзДВ "Ковельагроспецпостач" у касаційній скарзі зазначило про те, що очікує понести в суді касаційної інстанції витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
3.2. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 12.07.2024 у справі № 903/753/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТзДВ "Ковельагроспецпостач" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, рішення Господарського суду Волинської області від 03.03.2023 і додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.03.2023 у справі № 903/753/22. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТзДВ "Ковельагроспецпостач" в частині оскарження ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 у справі № 903/753/22.
3.3. ТзДВ "Ковельагроспецпостач", звертаючись із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 і рішення Господарського суду Волинської області від 03.03.2023 у справі № 903/753/22, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 903/753/22 норм процесуального права, а також стверджує про порушення норм матеріального права, висновки щодо застосування яких викладені у постановах Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 910/15937/23, від 03.11.2022 у справі № 990/4/22, від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 03.12.2020 у справі № 925/27/18, від 07.08.2019 у справі № 910/29116/14, від 05.07.2022 у справі № 917/1999/20, від 15.03.2023 у справі № 914/3903/21, від 06.12.2022 року у справі № 904/738/22, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 15.12.2021 у справі № 924/856/20, від 02.04.2014 у справі № 910/13850/13, від 16.04.2018 у справі № 302/1464/14-ц, від 20.03.2020 у справі № 383/153/17, від 15.10.2019 у справі № 903/879/18, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21, від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19, від 15.10.2020 у справі № 623/214/17, від 02.06.2021 у справі №161/3139/20, від 14.11.2018 у справі № 910/2535/18, від 16.11.2023 у справі № 11-228сап21, від 22.09.2021 у справі № 444/2308/18.
При цьому скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування судом у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду норм права, зокрема, пунктів 4, 5 частини 3 статті 2, частин 1- 3 статті 3, частин 4, 5 статті 13, частини 2 статті 14, пунктів 4, 6 частини 2 статті 42, частини 4 статті 74, частин 2, 4, 8 статті 80, в тому числі пункту 2 у сукупності (а не окремо) із пунктом 1 частини 1 статті 99 та статті 118, частин 1, 4, 6, 7 статті 119, пунктів 8 частини 3 статті 162, частин 2, 3 статті 164, частини 3 статті 169, пункту 3 частини 1 статті 177, пункту 8 частини 2 статті 182, пунктів 3 частини 1 статті 234, частин 2, 4 статті 236, пунктів 5, 6 частини 2 статті 258, пунктів 3 частини 2 статті 263, пунктів 5, 6 частини 1 статті 267, частин 1, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 6, 19 Конституції України, частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині повноважень суду, прав і обов`язків позивача, який не подав апеляційну скаргу, щодо збирання і приєднання до матеріалів справи судом нових та додатково поданих позивачем доказів (клопотання про призначення експертизи, доказів, які не існували на момент звернення до суду з відповідним позовом).
ТзДВ "Ковельагроспецпостач" також зазначає про недослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів.
3.4. Скаржник також зазначає про незаконність ухвал Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 (щодо висловлення позиції з приводу необхідності (доцільності) призначення у справі № 903/753/22 судової експертизи) та від 26.02.2024 (щодо відмови в задоволенні клопотання ТзДВ "Ковельагроспецпостач" про відмову та залишення без розгляду клопотання позивача від 21.02.2024 про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 05.02.2024).
3.5. ТзДВ "Ковельагроспецпостач" вважає, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі № 903/753/22 постановлена без дотримання вимог пунктів 2, 4, 5 частини 3 статті 2, статті 7, частин 2, 4, 5 статті 13, частини 2 статті 14, пункту 4 частини 2 статті 42, частини 4 статті 74, частин 2, 4, 8 статті 80, статті 118, частин 1, 4, 6, 7 статті 119, пункту 8 частини 3 статті 162, частин 2, 3 статті 164, частини 3 статті 169, пункту 3 частини 1 статті 177, пункту 8 частини 2 статті 182, пункту 3 частини 1 статті 234, частин 2, 4 статті 236, пункту 3 частини 2 статті 263, частини 1 статті 267, частини 3 статті 269 цього Кодексу, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 6, 19 Конституції України, частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
3.6. Скаржник зазначає, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 у справі № 903/753/22 постановлена з порушенням пунктів 2, 4, 5 частини 3 статті 2, статті 7, частин 2, 4, 5 статті 13, пунктів 4, 6 частини 2 статті 42, частин 2, 4, 8 статті 80, частини 6 статті 81, частини 6 статті 81, статті 118, частин 1, 4, 6, 7 статті 119, пункту 8 частини 3 статті 162, частини 2 статті 164, частини 4 статті 170, частини 3 статті 169, частини 4 статті 170, пункту 3 частини 1 статті 177, пункту 3 частини 1 статті 234, частин 2, 4 статті 236, пунктів 5, 6 частини 2 статті 258, пункту 3 частини 2 статті 263, пунктів 5, 6 частини 1 статті 267, частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, абзацу 9 статті 1, статті 16 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", підпунктів 6.12, 6.13 пункту 6 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 6, 19 Конституції України, частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Зокрема, скаржник стверджує про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 924/1058/20, від 21.08.2019 у справі № 910/4292/13, від 11.04.2024 у справі № 910/15160/19, від 26.11.2020 у справі № 910/2318/16, від 18.11.2020 у справі № 910/11152/19, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 15.02.2022 у справі № 918/174/21, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 28.11.2023 у справі № 917/1331/22, від 11.09.2019 року у справі № 922/393/18, від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
3.7. Крім того, звертаючись із касаційною скаргою на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 903/753/22, ТзДВ "Ковельагроспецпостач" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скарга на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 обґрунтована можливістю оскарження одночасно в одній скарзі самостійних процесуальних документів: рішення та додаткового рішення суду. Скаржник зазначає, що висновки про оскарження додаткових судових рішень в одній скарзі викладені у постановах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 161/3482/21, від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17, від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19, від 19.10.2021 у справі №907/762/16. ТзДВ "Ковельагроспецпостач" стверджує, що додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 903/753/22 ухвалено з порушенням норм процесуального права, висновки про застосування яких викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 26.07.2022 у справі № 904/4608/21, від 30.11.2022 у справі № 2-317/11, від 14.02.2019 у справі № 916/24/18, від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18.
3.8. 31.97.2024 до Верховного Суду надійшов від ФОП Дунайчука О. С. відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 у справі № 903/753/22, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, рішення Господарського суду Волинської області від 03.03.2023 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20.03.2023, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Колегія суддів установила, що згідно з ухвалою Верховного Суду від 12.07.2024 позивачу встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 29.07.2024. Водночас відзив на касаційну скаргу подано ФОП Дунайчуком О. С. до Верховного Суду 31.07.2024 через систему "Електронний суд" без клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Оскільки відзив на касаційну скаргу подано з порушенням строку (на 2 дні), встановленого Верховним Судом, без клопотання про його поновлення, тому відзив ФОП Дунайчука О. С. на касаційну скаргу має бути залишений без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
3.9. ФОП Дунайчук О. С. надав до Верховного Суду 28.08.2024 та 02.09.2024 письмові пояснення.
3.10. ТзДВ "Ковельагроспецпостач" подало 29.08.2024 до Верховного Суду заперечення проти поданого 31.07.2024 відзиву на касаційну скаргу та письмових пояснень позивача, поданих 28.08.2024.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 28.11.2017 між ТзДВ "Ковельагроспецпостач" як орендарем та Дубівською сільською радою як орендодавцем було укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться в с. Вербці на вул. Ватутіна, 20 у Ковельському районі Волинської області, площею 0,2615 га, кадастровий номер 0722182400:04:002:1166.
4.2. 18.12.2017 між ТзДВ "Ковельагроспецпостач" як орендарем та Дубівською сільською радою як орендодавцем було укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі, пунктами 1.1, 1.2, 1.3 якої передбачено право орендаря - ТзДВ "Ковельагроспецостач" на передачу орендованої земельної ділянки в суборенду.
4.3. ФОП Дунайчук О. С. як суборендар на підставі договору суборенди, укладеного 20.12.2017 з ТзДВ "Ковельагроспецпостач" на 48 років, є користувачем сусідньої земельної ділянки, кадастровий № 722182400:04:002:1166.
4.4. Згідно з пунктом 28 договору суборенди від 20.12.2017 відповідач як орендар зобов`язався надати необмежений доступ позивачу як суборендарю до його земельної ділянки.
4.5. Як зазначили суди попередніх інстанцій, згідно з поясненнями позивача, його представника земельна ділянка, кадастровий № 0722182400:04:002:1166, яка знаходиться в суборенді ФОП Дунайчука О. С., територіально розміщена таким чином, що проїзд до неї можливий лише через земельні ділянки з такими кадастровими номерами: 0722182400:04:002:1266 та 0722182400:04:002:1167. Ці ділянки перебувають у користуванні відповідача на підставі договорів оренди, укладених між відповідачем - ТзДВ "Ковельагроспецпостач", Ковельською міською радою і Дубівською сільською радою Ковельського району Волинської області. На вказаних земельних ділянках існує проїзд, яким з 2012 року користується позивач, відповідач та ще декілька суборендарів.
Як зауважили суди попередніх інстанцій, позивач стверджував, що відповідач чинить йому перешкоди у проїзді до земельної ділянки, що перебуває в його користуванні, шляхом встановлення бетонної огорожі; факт вчинення перешкод зафіксований у матеріалах кримінального провадження 1202003110000399 від 29.02.2020, відкритого за заявою позивача. Позивач пояснював, що з урахуванням місця розташування доступ до земельної ділянки, що перебуває в суборенді позивача, з дороги загального користування можливий виключно через земельні ділянки, які знаходяться в оренді відповідача, оскільки з інших сторін ділянка межує із землями природоохоронного призначення та доступ до неї обмежено канавою.
4.6. Суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки власниками земельних ділянок, через які має проїжджати позивач до земельної ділянки, якою він користується в господарських цілях, є Ковельська міська рада та Дубівська сільська рада, то позивач звертався до них із заявами про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.
4.7. Дубівська сільська рада 04.11.2020 прийняла рішення № 58/14-6, яким ФОП Дунайчуку О. С. надала дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту на право проїзду транспортними засобами (проходу) орієнтовною площею 0,0576 га, кадастровий номер 0722182400:04:002:1267 (ділянка знаходиться в оренді ТзДВ "Ковельагроспецпостач") - за умови письмового погодження з ТзДВ "Ковельагроспецпостач".
4.8. Суди попередніх інстанцій установили, що в рішенні Дубівської сільської ради від 04.11.2020 № 58/14-6 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту" було допущено технічну помилку: вказано кадастровий номер земельної ділянки 0722182400:04:002:1267 замість кадастрового номера 0722182400:04:002:1167. Про допущену помилку було вказано у відповіді на відзив, тому позивач подав заяву до Дубівської сільської ради про виправлення помилки.
4.9. Згідно з копією рішення Дубівської сільської ради від 22.12.2022 № 26/16 "Про внесення змін в рішення сесії Дубівської сільської ради № 58/14-6 від 04.11.2020 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту" пункт 1 рішення сесії Дубівської сільської ради від 04.11.2020 № 58/14-6 викладено у новій редакції шляхом зазначення кадастрового номера 0722182400:04:002:1167.
4.10. 26.09.2019 Ковельська міська рада прийняла рішення № 55/28, яким ФОП Дунайчуку О. С. надала дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, площею 934 м2, кадастровий номер 0722182400:04:002:1266 (площею 9580 м2), що перебуває в тимчасовому користуванні на умовах оренди у ТзДВ "Ковельагроспецпостач", на право проходу, проїзду на транспортному засобі до земельної ділянки, користувачем якої є ФОП Дунайчук О. С. (кадастровий номер 0722182400:04:002:1166).
4.11. Враховуючи дані технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, позивач подавав 07.03.2019, 10.03.2021, 07.06.2021, 16.05.2022 до Ковельської міської ради та Дубівської сільської ради як власників земельних ділянок, щодо яких просить встановити сервітут, пропозиції про встановлення земельного сервітуту на проїзд автомобільним транспортом наявним шляхом та проект договору про встановлення земельного сервітуту. На заяви отримував відповідь про необхідність усунення недоліків у договорі чи технічній документації та погодження умов договору з орендарем земельних ділянок - ТзДВ "Ковельагроспецпостач".
4.12. Позивач усунув недоліки та 16.05.2022 направив заяву до Ковельської міської ради та Дубівської сільської ради Ковельського району про погодження умов договору сервітуту земельної ділянки на право проходу/проїзду наявним шляхом. У відповіді на його звернення зазначено про необхідність погодження договору з ТзДВ "Ковельагроспецпостач". При цьому ФОП Дунайчуку О. С. було рекомендовано в разі повторної відмови ТзДВ "Ковельагроспецпостач" погодити договір, встановлювати право проїзду по земельних ділянках відповідача в судовому порядку.
4.13. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач до звернення з позовом до суду вживав заходів для встановлення земельного сервітуту у добровільному порядку, зокрема, неодноразово направляв на розгляд та погодження відповідачу пропозиції та проекти договорів про встановлення земельного сервітуту.
4.14. 24.12.2020 позивач надіслав відповідачу для погодження проекти договорів про встановлення земельного з сервітуту із планами-схемами встановлення земельного сервітуту на земельні ділянки з кадастровим номером 0722182400:04:002:1167 і з кадастровим номером 0722182400:04:002:1266.
4.15. У повідомленні від 12.01.2021 № 38 відповідач поінформував позивача про те, що документи передано на додаткове опрацювання юрисконсульту.
4.16. У повідомленні відповідача від 26.01.2021 № 15 вказано, що в поштовому відправленні відсутнє вкладення, яке б мало назву: звернення, заява, скарга, лист, пропозиція, зауваження, що унеможливлює реєстрацію вхідної документації на підприємстві та її розгляд.
4.17. У травні 2021 року позивач направив на адресу відповідача звернення про погодження сервітуту, де зазначив серед додатків технічну документацію із землеустрою, договори про встановлення земельного сервітуту, плани меж зони земельного сервітуту, копію договору купівлі-продажу майданчика з твердим покриттям, копію договору суборенди земельної ділянки.
4.18. У листі від 13.07.2021 № 284 відповідач повідомив про те, що дію рішення Дубівської сільської ради від 04.11.2020 № 58/14-6, Ковельської міської ради від 26.09.2019 № 55/28 зупинено, відповідь на звернення ФОП Дунайчука О. С. буде надана впродовж нормально необхідного для цього часу.
4.19. Позивач 11.07.2022 повторно звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення договору земельного сервітуту.
4.20. У листі від 02.08.2022 № 122 відповідач повідомив про ряд зауважень та розбіжностей до поданих документів.
4.21. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для встановлення сервітутів щодо земельних ділянок, орендарем яких є відповідач.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.