ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 907/358/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
прокуратури - Мовчан О. В.,
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Ужгородської міської ради, Громадської організації "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 (колегія суддів: Матущак О. І. - головуючий, Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.) у справі
за позовом Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави
до: 1) Ужгородської міської ради, 2) Громадської організації "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)"
про скасування рішення Ужгородської міської ради про безоплатну передачу та витребування нерухомого майна у власність територіальної громади,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У травні 2020 року заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради, Громадської організації "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" (далі - ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності" та витребування у ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" нерухомого майна площею 140,9 м2, розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Оноківська, 16, у власність територіальної громади м. Ужгорода.
1.2. Позовні вимоги Прокурора обґрунтовані порушенням інтересів держави з огляду на незаконне відчуження об`єкта комунальної власності, що, за доводами Прокурора, призвело до бюджетних втрат. Прокурор зазначав, що Ужгородська міська рада, якій належать повноваження щодо володіння, користування та розпорядження спірним об`єктом комунальної власності, діяла всупереч інтересам територіальної громади, не у спосіб та не в межах повноважень, визначених законодавством.
На думку Прокурора, волевиявлення територіальної громади м. Ужгорода як власника нерухомого майна на безоплатну передачу могло бути тільки за умови неухильного дотримання вимог законодавства при прийнятті оспорюваного рішення.
1.3. Крім того, Прокурор із посиланням на приписи статті 19 Конституції України зазначав, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, можуть реалізовувати свої повноваження, які чітко визначені та передбачені законодавством України. За доводами Прокурора, воля територіальної громади як власника майна може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Водночас Прокурор наголошував на тому, що Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено два способи приватизації, а саме: продаж об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні; викуп об`єктів приватизації.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2020 (суддя Ремецькі О. Ф.) у справі № 907/358/20 відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради та витребування нерухомого майна у власність територіальної громади м. Ужгорода.
2.2. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги Прокурора в інтересах держави про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності", господарський суд першої інстанції виходив із того, що задоволення такої позовної вимоги не призведе до відновлення володіння територіальною громадою м. Ужгорода спірними об`єктом нерухомого майна.
З урахуванням викладеного місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності" не є ефективним способом захисту.
2.3. Щодо позовної вимоги Прокурора про витребування у ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" нерухомого майна площею 140,9 м2, розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Оноківська, 16, у власність територіальної громади м. Ужгорода, то господарський суд першої інстанції зазначив про відсутність правових підстав для витребування у ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" спірного нерухомого майна, оскільки, за висновком суду, це майно передано ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" із суспільною важливою метою та у визначений законодавством спосіб.
2.4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2020 у справі № 907/358/20 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності" та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано незаконним та скасовано рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності". В іншій частині рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2020 у справі № 907/358/20 залишено без змін.
2.5. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції, встановив, що предметом позову, зокрема, є витребування комунального майно, яке відчужене самим органом місцевого самоврядування - Ужгородською міською радою ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" шляхом дарування. Наведене, за висновком апеляційного господарського суду, свідчить про те, що представництво Прокурором інтересів держави у цій справі є законним та обґрунтованим.
2.6. Водночас апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності" та задовольняючи наведену позовну вимогу Прокурора, зазначив, що приписами Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" не передбачена можливість приватизації (відчуження) комунального майна шляхом безоплатної передачі у власність юридичної особи, зокрема, на підставі договору дарування.
З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оспорюване рішення Ужгородської міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте всупереч приписам Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".
2.7. Щодо позовної вимоги Прокурора про витребування у ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" спірного нерухомого майна, то апеляційний господарський суд зазначив, що важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов`язально-правових відносин. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З огляду на межі позовних вимог та наявність дійсного договору дарування на момент подання позову до суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Прокурора про витребування у ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" спірного нерухомого майна не можуть бути задоволені.
3. Короткий зміст касаційних скарг та заперечень на них
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 907/358/20, до Верховного Суду звернулася Ужгородська міська рада з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2020 у справі № 907/358/20 залишити в силі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Ужгородська міська рада зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Ужгородська міська рада, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. На думку Ужгородської міської ради, Прокурор не довів, що орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження, не здійснюють, або здійснюють неналежним чином захист інтересів держави у сфері використання комунального майна.
Крім того, на думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, стосовно можливості прийняття органом місцевого самоврядування рішення про безоплатне відчуження об`єктів комунальної власності на користь фізичних та юридичних осіб на підставі договору дарування.
Ужгородська міська рада також вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, стосовно можливості прийняття органом місцевого самоврядування рішення про безоплатне відчуження об`єктів комунальної власності на користь фізичних та юридичних осіб на підставі договору дарування.
За доводами скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини 5 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", зокрема, стосовно можливості прийняття органом місцевого самоврядування рішення про безоплатне відчуження об`єктів комунальної власності на користь фізичних та юридичних осіб та/або встановлення цією нормою заборони на прийняття рішення про безоплатне відчуження об`єктів комунальної власності на користь фізичних та юридичних осіб на підставі договору дарування.
3.4. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 907/358/20, до Верховного Суду звернулася ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2020 у справі № 907/358/20 залишити в силі.
3.5. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.6. На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 30 частини 1 статті 26 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосовно можливості прийняття органом місцевого самоврядування рішення про безоплатне відчуження об`єктів комунальної власності на користь юридичної особи на підставі договору дарування.
Скаржник також вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосовно можливості прийняття органом місцевого самоврядування рішення про безоплатне відчуження об`єкта комунальної власності на користь юридичної особи та встановлення заборони на прийняття рішення про безоплатне відчуження об`єкта комунальної власності на підставі договору дарування.
3.7. Прокурор у відзиві на касаційні скарги Ужгородської міської ради, ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Прокурор зазначає, що Ужгородська міська рада як власник спірного нерухомого майна та орган, уповноважений здійснювати захист інтересів держави, сама допустила порушення та прийняла рішення, яке суперечить вимогам законодавства. Тому, на думку Прокурора, Ужгородська міська рада повинна бути відповідачем у цій справі, що процесуально позбавляє її можливості бути позивачем.
Наведене, на думку Прокурора, свідчить про відсутність у цьому випадку органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави, та покладає на Прокурора обов`язок звернутися із позовом для захисту інтересів держави. Крім того, Прокурор вважає, що Ужгородська міська рада, якій належать повноваження щодо володіння, користування та розпорядження спірним об`єктом комунальної власності, діяла всупереч інтересам територіальної громади, не у спосіб та не в межах повноважень, визначених законодавством.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" на підставі договору позички від 24.10.2008 набула у безоплатне користування нежитлове приміщення площею 140,9 м2, розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Оноківська, 16.
4.2. Рішенням Ужгородської міської ради від 11.10.2018 № 1275 ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" передано в оперативне управління нежитлове приміщення площею 140,9 м2, розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Оноківська, 16.
4.3. 09.04.2019 ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" звернулося до Ужгородської міської ради з клопотанням про передачу у власність зазначеного нежитлового приміщення.
4.4. На зборах ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)", затверджених протоколом від 17.11.2003 № 3, та згідно з наказом ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" від 17.09.2004 № 34 прийнято рішення "Про створення навчально-виробничого центру "Ніка", засновником якого є ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)".
4.5. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 вирішено безоплатно передати у власність ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" майно комунальної власності - нежитлове приміщення площею 140,9 м2, розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Оноківська, 16. Крім того, цим рішенням вирішено уповноважити міського голову на укладення від імені територіальної громади м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради договору дарування зазначеного приміщення.
4.6. Згідно з протоколом пленарного засідання Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 41 за результатами голосування рішення "Про безоплатну передачу майна комунальної власності" було прийнято більшістю голосів депутатів, з яких: за - 25; проти - 0; утрималися - 2; не голосували - 5.
4.7. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 28.01.2020 між територіальною громадою м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради та ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" укладено договір дарування.
4.8. Відповідно до пунктів 1- 3 договору дарування дарувальник безоплатно передає у власність (дарує), а обдарований приймає у власність вбудоване приміщення площею 140,9 м2, розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Оноківська, 16. Нерухоме майно належить Ужгородській міській раді на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 910142, виданого 11.06.2004 Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради на підставі розпорядження від 30.05.1994 № 29, зареєстрованого 14.06.2004 Комунальним підприємством "Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації". Сторони оцінюють предмет договору в сумі 229 773,00 грн.
4.9. Прокурор, вважаючи, що Ужгородська міська рада, якій належать повноваження щодо володіння, користування та розпорядження спірним об`єктом комунальної власності, діяла всупереч інтересам територіальної громади, не у спосіб та не в межах повноважень, визначених законодавством, звернувся до Господарського суду Закарпатської області із цим позовом.
5. Розгляд касаційних скарг та позиція Верховного Суду
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ужгородської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 907/358/20 та вирішено здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 907/358/20 та вирішено здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2021 зупинено провадження за касаційними скаргами Ужгородської міської ради, ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 907/358/20 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 925/1133/18.
Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2024 поновлено касаційне провадження за касаційними скаргами Ужгородської міської ради та ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 907/358/20 та вирішено здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.3. Заслухавши суддю-доповідача, Прокурора, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та відзиві на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
5.4. Предметом позову в цій справі є вимоги Прокурора в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності" та витребування у ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" нерухомого майна у власність територіальної громади м. Ужгорода.
5.5. Підставою позовних вимог, на думку Прокурора, є порушенням інтересів держави з огляду на незаконне відчуження Ужгородською міською радою об`єкта комунальної власності. Прокурор зазначав, що Ужгородська міська рада, якій належать повноваження щодо володіння, користування та розпорядження спірним об`єктом комунальної власності, діяла всупереч інтересам територіальної громади, не у спосіб та не в межах повноважень, визначених законодавством.
5.6. Верховний Суд, переглядаючи оскаржувану постанову, зазначає, що касаційне провадження у цій справі № 907/358/20 зупинялося до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 925/1133/18.
Колегія суддів установила, що ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023 справу № 925/1133/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
11.06.2024 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 925/1133/18, яка 17.07.2024 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З огляду на викладене колегія суддів враховує висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.
5.7. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 зазначила, що Прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:
- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;
- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави.
Прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
5.8. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції, установив, що предметом позову, зокрема, є витребування комунального майна, відчуженого самим органом місцевого самоврядування - Ужгородською міською радою на користь ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" шляхом дарування. Наведене, за висновком апеляційного господарського суду, свідчить про те, що представництво Прокурором інтересів держави у цій справі є законним та обґрунтованим.
5.9. Такі висновки апеляційного господарського суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, до закінчення перегляду якої зупинялося касаційне провадження у цій справі № 907/358/20. Тому доводи Ужгородської міської ради про неправильне застосування апеляційним господарським судом приписів статті 23 закону України "Про прокуратуру" є необґрунтованими.
5.10. Водночас під час касаційного провадження Верховний Суд здійснює перегляд оскаржуваної постанови тільки в частині задоволення позовної вимоги Прокурора в інтересах держави про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності", оскільки скаржники не погоджуються з висновками апеляційного господарського суду саме в цій частині.
5.11. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги Прокурора в інтересах держави про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності", господарський суд першої інстанції виходив із того, що задоволення такої позовної вимоги Прокурора не призведе до відновлення володіння територіальною громадою м. Ужгорода спірними об`єктом нерухомого майна. З урахуванням викладеного місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності" не є ефективним способом захисту.
5.12. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності" та задовольняючи наведену позовну вимогу Прокурора, зазначив, що приписами Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" не передбачена можливість приватизації (відчуження) комунального майна шляхом безоплатної передачі у власність юридичної особи, зокрема, на підставі договору дарування. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оспорюване рішення Ужгородської міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте всупереч приписам Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".
5.13. Ужгородська міська рада та ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)" не погоджуються з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулися з касаційними скаргами на постанову в частині задоволення позовної вимоги Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 № 1754 "Про безоплатну передачу майна комунальної власності".
5.14. Ужгородська міська рада та ГО "Закарпатське обласне товариство "Романі Чгіб (ромська мова)", звертаючись із касаційними скаргами, посилаються на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.15. Пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
5.16. Зміст наведеної норми права свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
5.17. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.
5.18. Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 18.05.2023 у справі № 927/1177/21, від 04.04.2023 у справі № 902/311/22.