ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/805/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаенергія"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 (суддя Бєлік В. Г.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 (головуючий суддя Іванов О. Г., судді Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн"
про забезпечення позову
у справі № 904/805/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаенергія"
про стягнення заборгованості,
ВСТУП
1. Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на грошові кошти відповідача, оскільки наполягав на наявності ризиків зникнення коштів з рахунків останнього та утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову про стягнення заборгованості.
2. Суди заяву про забезпечення позову задовольнили та наклали арешт на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.
3. Не погодившись із судовими рішеннями суду першої інстанції та апеляційного суду, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, зазначивши про необґрунтованість висновків судів про задоволення заяви позивача про забезпечення позову та відсутність доказів, які б свідчили про наміри відповідача приховати кошти позивача та незаконно використати їх у власній господарській діяльності.
4. Ключовим питанням, яке постало перед Верховним Судом, є з`ясування які ж обставини є достатньо обґрунтованими для застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення.
5. За результатом розгляду поданої касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення оскаржуваних судових рішень без змін, про що детально зазначено у цій постанові.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (далі - позивач, заявник) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаенергія" (далі - відповідач, скаржник) заборгованість у розмірі 23 224 138,87 грн.
7. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 23 224 138,87 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання ним зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № ДД-27/12/23-8 від 27.12.2023 щодо повної та своєчасної оплати прийнятої електричної енергії.
8. 11.04.2024 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та / або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать відповідачу в сукупності в межах ціни позову.
9. Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що відповідач, в порушення умов двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № 27/12/23-8 від 27.12.2023, отримав (відібрав) електричну енергію як товар та не здійснив розрахунок за отриману електричну енергію на умовах, передбачених договором, в розмірі 23 224 138,87 грн. Внаслідок цього позивач поніс збитки у сумі 23 224 138,87 грн, які відповідач мав сплатити позивачу шляхом здійснення безготівкового платежу на рахунок зі спеціальним режимом використання у відповідності до умов договору та Закону України "Про ринок електричної енергії".
10. Позивач зазначив, що відповідач, не бажаючи виконувати умови договору щодо здійснення оплати, скерував до суду клопотання (у відзиві на позов) про закриття провадження у справі у зв`язку із фіктивним зарахуванням зустрічних вимог, сформованих одноособово на підставі незаконного договору про відступлення права вимоги. В цьому ж провадженні позивачем оскаржуються вчинені відповідачем протиправні документи, наявність яких перешкоджає захисту прав та інтересів позивача шляхом стягнення визнаного по суті відповідачем боргу. Дії відповідача свідчать про його недобросовісність, а отже він може вжити заходи щодо приховування коштів позивача, що знаходяться у відповідача та незаконно ним використовуються у власній господарській діяльності. Відповідачем не вживались жодні дії щодо виконання зобов`язання перед позивачем.
11. Позивач наголошує, що направляв на адресу відповідача вимогу про оплату боргу в сумі 23 224 138,87 грн, проте станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою відповідач не виконав цю вимогу, що свідчить про те, що він не має наміру добровільно виконувати взяті на себе зобов`язання та, отримавши позовну заяву, з метою подальшого ухилення від виконання зобов`язань може розпорядитись належним йому майном, зокрема вивести з рахунків належні йому грошові кошти та перереєструвати інше нерухоме та рухоме майно.
12. За доводами позивача, про наявність ризиків невиконання відповідачем рішення суду в цій справі свідчить опублікована у відкритих джерелах його фінансова звітність. Згідно з відомостями про фінансову звітність відповідача за 2023 рік у нього відсутній чистий прибуток, а поточна кредиторська заборгованість складає 2 744 000 грн. Такі показники фінансової звітності відповідача свідчать про неспроможність сплатити борг в добровільному порядку та його намір збагатитися за рахунок належних позивачу грошових коштів за поставлену електричну енергію.
13. Позивач вважає, що відсутність дій з боку відповідача щодо сплати заборгованості до відкриття провадження в справі та маніпулювання судовим процесом після відкриття провадження в справі, свідчать про наявність ризиків зникнення грошових коштів що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах та / або банках, що в сукупності свідчить про імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття таких заходів.
14. Позивач наголошує, що накладення арешту на кошти у межах зазначеної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.
Короткий зміст оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
15. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 12.04.2024 у справі № 904/805/24, яку Центральний апеляційний господарський суд постановою від 18.06.2024 залишив без змін, заяву позивача про забезпечення позову задовольнив та забезпечив позов шляхом накладання арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та / або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать відповідачу в сукупності в межах ціни позову в сумі 23 224 138,87 грн.
16. Суди дійшли висновку про наявність підстав для забезпечення позову у частині накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах суми заборгованості 23 224 138,87 грн, врахувавши доводи, наведені заявником щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, з урахуванням встановленого спору між сторонами у справі.
17. Крім того, суди встановили, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать відповідачу, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів будь-яких осіб, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову, а в разі задоволення позову сприятиме ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.
Касаційна скарга
18. Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що за відсутності доказів та вказівок у заяві про забезпечення позову на обставини, що свідчать про наміри скаржника вжити заходів щодо приховування коштів позивача та незаконно їх використати у власній господарській діяльності, заява про забезпечення позову є необґрунтованою та безпідставною.
20. Скаржник наголошує, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчали, що кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку скаржника на момент пред`явлення позову до нього, можуть зникнути або бути витраченими. Також позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання.
21. При цьому скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 16.06.2020 у справі № 911/207/20, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19 та у справі № 910/18384/15 від 10.06.2020, від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21, від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".
22. Крім того, скаржник звертає увагу, що між сторонами у справі відсутній спір, адже зобов`язання відповідача перед позивачем припинились в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог. Відтак, оскільки у цій справі відсутній предмет спору, то відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України є підстави для закриття провадження у справі. Таким чином, на думку скаржника, відсутні процесуальні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Позиція інших учасників справи
23. Позивач в межах строку, встановленого Судом, подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
24. Позивач зазначає, що скаржник не здійснив розрахунок за придбану електричну енергію ні на умовах передоплати, як це передбачено умовами договору, ні на умовах післяплати, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 23 224 138,87 грн заборгованості. Під час розгляду справи, на стадії підготовчого провадження, скаржником було вчинено ряд правочинів, спрямованих на уникнення виконання свого обов`язку перед позивачем, а саме до відзиву на позовну заяву було додано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, сформованих на підставі договору про відступлення права вимоги. Таким чином скаржник вважає що в справі відсутній предмет спору в зв`язку з тим, що ним вчинено ряд правочинів, які на його думку припиняють зобов`язання між сторонами, однак зазначене не відповідає дійсності, оскільки в цьому ж провадженні позивач оскаржив вчинені скаржником протиправні дії, наявність яких перешкоджає захисту прав та інтересів позивача шляхом стягнення визнаного по суті скаржником боргу.
25. Позивач наголошує, що дії скаржника свідчать про його недобросовісність та небажання сплачувати заборгованість за придбану електричну енергію в порядку, передбаченому умовами договору та з дотриманням статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", а саме здійснення оплати на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання.
26. Позивач вважає, що судами правильно встановлено, що обраний захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти скаржника в межах суми позову є адекватним та співмірним із заявленими вимогами, оскільки арешт накладено на кошти в межах суми 23 224 138,87 грн, а відтак кошти, що перебувають на рахунках скаржника понад зазначену суму можуть вільно використовуватись скаржником на власний розсуд.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів касаційної скарги і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
27. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
28. Судова колегія зауважує, що на розгляд касаційного суду поставлено питання правомірності застосування судами попередніх інстанцій заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти скаржника, при цьому скаржник наполягає на відсутності підстав для застосування зазначених заходів у зв`язку із відсутністю підтверджених доказами фактичних обставин, з якими пов`язується застосування таких заходів забезпечення позову у цьому випадку.
29. Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення, тобто, це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
30. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
31. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
32. Колегія суддів зазначає, що гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
33. Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК України.
34. Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.