Постанова суду № 912/1171/23 від 10.09.2024 про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/1171/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024

та на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023

у справі № 912/1171/23

за позовом Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області

до 1) Фермерського господарства "Зернопродукт",

2) ОСОБА_1

про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Піщанобрідська сільська рада звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ФГ "Зернопродукт" та ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі від 29.12.2012, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521785300:02:000:9091 та зобов`язання ФГ "Зернопродукт" повернути земельну ділянку площею 52,0496 га з кадастровим номером 3521785300:02:000:9091.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що за умовами пункту 40 вказаного вище договору оренди земельної ділянки цей договір може бути розірваний у випадку переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи. Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-3020/14-19-СГ від 18.06.2019 земельна ділянка передана до комунальної власності Піщанобрідської сільської ради, а тому ця обставина є підставою для розірвання договору за її ініціативи. Як на правову підставу для розірвання договору позивач посилався на положення ч. 4 ст.32 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 (суддя Закурін М.К.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. - головуючий, Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.), провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди від 29.12.2012, заявлених до ФГ "Зернопродукт", закрито. В іншій частині позову відмовлено.

Судами обох інстанцій встановлено, 29.12.2012 Добровеличківська районна державна адміністрація (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами якого:

- орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пункт 1);

- в оренду надається земельна ділянка площею 52,0496 га (пункт 2);

- договір укладено на 15 років; після закінчення строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк (пункт 8);

- земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (пункт 15);

- після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельні ділянку у стані не гіршому з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 21);

- розірвання договору в односторонньому порядку допускається; умовами розірвання в односторонньому порядку є зміна цільового призначення та несвоєчасне внесення орендної плати (пункт 39);

- перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункт 40);

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі 29.12.2012 року за № 352178534005470.

Згідно з актом про передачу та прийом земельної ділянки без номера і дати Добровеличківська районна державна адміністрація передала, а ОСОБА_1 прийняла обумовлену договором оренду земельну ділянку площею 52,0496 га.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство "Зернопродукт" зареєстровано у якості суб`єкта господарської діяльності з 05.04.2013.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-3020/14-19-СГ від 18.06.2019 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та пункту 46 Реєстру земельних ділянок, що передаються із державної власності у комунальну власність на території Піщанобрідської сільської ради, земельна ділянка площею 52,0496 га з кадастровим номером 3521785300:02:000:9091 передана у власність Піщанобрідській сільській раді.

20.12.2022 Піщанобрідська сільська рада прийняла рішення № 1296 "Про надання дозволу сільському голові щодо початку розірвання договору оренди землі від 29.12.2012 № 352178534005470". Цим рішенням Рада надала дозвіл сільському голові на початок процедури розірвання договору оренди землі від 29.12.2012, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, а також доручила йому звернутися до останньої з угодою про розірвання договору.

Згідно з листами № 01-22/59 від 01.03.2023 та № 01-24/118/1 від 28.04.2023 Піщанобрідська сільська рада надіслала ОСОБА_1 підписаний зі своєї сторони проект угоди про розірвання договору.

Листом від 07.04.2023 ОСОБА_1 відмовилася від підписання угоди про розірвання договору оренди землі.

Викладені обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

В свою чергу під час розгляду позову місцевим господарським судом встановлено, що Господарським судом Кіровоградської області розглядалася справа № 387/365/21 за позовом Піщанобрідської сільської ради до ОСОБА_1, третя особа ФГ "Зернопродукт" про розірвання договору оренди землі від 29.12.2012, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, тобто, про розірвання того ж самого договору, що є спірним у даній справі №912/1171/23.

В якості обґрунтування позовних вимог у справі №387/365/21 Піщанобрідська сільська рада зазначала, що договір підлягає розірванню на підставі його пункту 40 - у зв`язку зі зміною власника, а саме: за наслідками передачі земельної ділянки з державної до комунальної власності.

В процесі розгляду справи № 387/365/21 господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 08.12.2021 року здійснив заміну первісного відповідача на належного, а саме з ОСОБА_1 на Фермерське господарство "Зернопродукт".

Тобто з цієї дати ОСОБА_1 вибула з провадження у справі, а ФГ "Зернопродукт" набуло статусу відповідача за позовними вимогами Піщанобрідської сільської ради про розірвання договору. При цьому підстави для розірвання договору залишені без змін, а саме - наявність обумовленої у пункті 40 договору оренди умови про можливість розірвання договору у зв`язку зі зміною власника земельної ділянки (з держави на територіальну громаду в особі Піщанобрідської сільської ради).

19.01.2023 Піщанобрідська сільська рада у межах справи № 387/365/21 подала клопотання про відмову від позову. Клопотання було задоволено судом та ухвалою від 19.01.2023 закрито провадження у справі, з одночасним роз`ясненням сторонам наслідків такої відмови, зокрема щодо неможливості повторного звернення до суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав.

Відтак, Піщанобрідська сільська рада відмовилася від позову, пред`явленого до Фермерського господарства "Зернопродукт" про розірвання договору оренди землі від 29.12.2012 з підстави зміни власника земельної ділянки (з держави на територіальну громаду в особі Піщанобрідської сільської ради), а суд закрив відповідне провадження у справі у зв`язку з такою відмовою від позову.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди, заявлених до ФГ "Зернопродукт", місцевий господарський суд дійшов висновку, що наявність на момент відкриття провадження у цій справі ухвали Господарського суду Кіровоградської області у справі № 387/365/21, в якій вирішувався спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, та за якою провадження закрито у зв`язку з відмовою Піщанобрідської сільської ради від позову до ФГ "Зернопродукт", унеможливлює подальший розгляд вимог до господарства про розірвання договору оренди з підстав переходу права власності на земельну ділянку. Тому суд дійшов висновку, що провадження у справі №912/1171/23 підлягає закриттю у цій частині на підставі п. 3 ч.1 ст. 231 ГПК України. Також суд зазначив, що з моменту укладення спірного договору оренди землі та державної реєстрації ФГ "Зернопродукт", безпосередньо фермерське господарство набуло прав землекористувача (орендаря) земельної ділянки, на основі якого і було воно утворено. В свою чергу, ОСОБА_1 втратила правовий статус орендаря цієї ж земельної ділянки. З втратою прав землекористувача, ОСОБА_1 не має прав та обов`язків як щодо спірного договору, оскільки не є його стороною на даний час, так і щодо спірної земельної ділянки, а тому заявлені до неї вимоги про розірвання договору є необґрунтованими. При цьому суд зазначив про відсутність підстав для скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки, враховуючи вищевикладені обставини. З вказаними висновками погодився суд апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішення місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що з дати реєстрації фермерського господарства обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому земельна ділянка надавалася в оренду, тому орендарем за договором від 29.12.2012 стало ФГ "Зернопродукт". У п. 40 спірного договору оренди землі сторони дійшли згоди, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для зміни його умов або розірвання договору, тому вимога позивача про розірвання цього договору відповідає чинному законодавству України та умовам договору. Підстава для захисту права Піщанобрідської сільської ради виникла тоді, коли відповідач своєю відмовою розірвати спірний договір оренди землі створив перешкоди у реалізації позивачем належного йому права вимагати такого розірвання. Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави. У даному випадку зобов`язання ФГ "Зернопродукт" повернути спірну земельну ділянку є новою вимогою, яка не розглядалася у рамках справи № 387/365/21. Крім того, підставою звернення до суду є виконання рішення сільради від 20.12.2022 №1296 "Про надання дозволу сільському голові щодо початку розірвання дії договору оренди землі від 29.12.2012 №352178534005470".

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.09.2024 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 08.08.2024.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло (02.09.2024 передано судді Могил С.К. після його виходу із відпустки) клопотання про направлення копії з додатками касаційної скарги Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 у справі № 912/1171/23, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень про відкриття касаційного провадження у справі № 912/1171/23 за касаційною скаргою Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 у справі № 912/1171/23, однак як зазначає заявник копії вказаної касаційної скаргами з додатками заявник не отримував, однак доказів на підтвердження вказаних доводів заявником надано не було.

В свою чергу, до матеріалів касаційної скарги Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області додано бланк опису вкладення та фіскальний чек з ідентифікатором поштових відправлень № 2500678288136 про направлення Піщанобрідською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_1 касаційної скарги.

Поштове відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором № 2500678288136 вручено особисто 22.06.2024 відповідно роздруківки з офіційного сайту Укрпошти.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказів на підтвердження наведених заявником доводів про не отримання копії касаційної скарги Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 у справі № 912/1171/23 до суду надано не було.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника касаційної скарги, а не суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_1 про направлення копії з додатками касаційної скарги Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 у справі № 912/1171/23 задоволенню не підлягає.

Крім цього, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Фермерського господарства "Зернопродукт" надійшло (02.09.2024 передано судді Могил С.К. після його виходу із відпустки) клопотання про направлення копії з додатками касаційної скарги Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 у справі № 912/1171/23, яке обґрунтоване тим, що Фермерському господарству "Зернопродукт" стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень про відкриття касаційного провадження у справі № 912/1171/23 за касаційною скаргою Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 у справі № 912/1171/23, однак як зазначає заявник копії вказаної касаційної скаргами з додатками заявник не отримував, однак доказів на підтвердження вказаних доводів заявником надано не було.

В свою чергу, до матеріалів касаційної скарги Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області додано бланк опису вкладення та фіскальний чек з ідентифікатором поштових відправлень № 2500678288128 про направлення Піщанобрідською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області Фермерському господарству "Зернопродукт" касаційної скарги.

Поштове відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором № 2500678288128 вручено особисто 22.06.2024 відповідно роздруківки з офіційного сайту Укрпошти.

Відтак, клопотання Фермерського господарства "Зернопродукт" про направлення копії з додатками касаційної скарги Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2023 у справі № 912/1171/23 задоволенню не підлягає.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів в межах підстав касаційного оскарження, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)

При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Так скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження посилається на те, що у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що "у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)".

................

Перейти до повного тексту