1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 520/21174/23

адміністративне провадження № К/990/22119/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

за участі:

секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,

представників Позивача: Кожушного К.С., Кувакіної Н.В.,

представників Відповідача: Славич А.М., Костильової А.М.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2023 року (суддя: Бідонько А.В.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2024 року (судді: Мельнікова Л.В., Бегунц А.О., Курило Л.В.)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТАХОКОМПЛЕКС "НОВА"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТАХОКОМПЛЕКС "НОВА" (далі також - Позивач, ТОВ "ПК "НОВА",) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - ГУ ДПС у Харківській області, Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2023 року № 00097030701.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків, зафіксованих у акті перевірки, адже, на думку Позивача, граничні строки розрахунків за операціями не настали.

Позивач стверджував у позові, що порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті за контрактами відбулось не з вини ТОВ "ПК "НОВА", а у зв`язку з існуванням обставин непереборної сили, викликаними введенням воєнного стану на території України та порушенням своїх зобов`язань з боку покупця за контрактом. Позивач посилався на існування форс-мажорних обставин, що стали підставою, для зупинення виконання зобов`язань за контрактами.

Також зазначив, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - ПК України) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період з 1 січня 2021 року суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 9 листопада 2023 року позов задовольнив.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції вказав, зокрема, що:

- пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 1 січня 2021 року суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу ХХ Перехідні положення ПК України;

- несвоєчасна виплата коштів на рахунок резидента України спричинена впливом обставин непереборної сили на покупців ТОВ "BERNARDGROUP";

- під час розгляду у суді надані сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язків з зарахування грошових коштів на рахунок у строки, встановлені Національним банком України. Крім того, сертифікатами від Запорізької Торгово-промислової палати засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання в зазначений термін: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (обмеження, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, заборони, ведені Правлінням Національного банку України). Доводи Відповідача про неможливість врахування судом вказаних сертифікатів, з підстав того, що вони не були долучені Позивачем під час проведення перевірки, суд відхилив.

Харківський окружний адміністративний суд додатковим рішення від 23 листопада 2023 року заяву щодо стягнення правничої допомоги у розмірі 48 312,00 грн задовольнив частково. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 7 травня 2024 року апеляційну скаргу Відповідача залишив без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року - без змін.

Апеляційний суд в постанові вказав, що:

- Позивач на підтвердження дії форс-мажорних обставин надав сертифікати, а також підтвердження їх впливу на права та обов`язки сторін, які передбачені договором, що є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин;

- ТОВ "BERNARDGROUP" повідомило ТОВ "ПК "НОВА" про неможливість своєчасного виконання грошових зобов`язань покупця за Контрактами у зв`язку з затриманням оплат з боку контрагентів покупця через воєнний стан в Україні. На підтвердження неможливості контрагентів ТОВ "BERNARDGROUP" своєчасно розрахуватися з останнім, надано сертифікати, якими засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні, заборона уповноваженим установам здійснювати торгівлю валютними цінностями (включаючи операції за дорученням клієнтів) та здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-нерезидентах, включаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім випадків здійснення імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- ТОВ "ПК "НОВА" неодноразово повідомляло податкові органи про недотримання граничних строків проведення розрахунків за контрактами через обставити форс-мажору, зокрема у запереченнях на акт перевірки та скарзі на податкове повідомлення-рішення. Таким чином, контролюючий орган станом на момент проведення перевірки був обізнаний про існування форс-мажорних обставин.

Крім того, суд апеляційної інстанції послався на те, що за правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23 "Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 1 лютого 2021 року (дата набрання чинності Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 N 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абзацу 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню". За таких обставин, Відповідач неправомірно нарахував ТОВ "ПК "НОВА" суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 11 373 017,24 грн.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відповідач провів перевірку Позивача, за наслідками якої складений акт від 30 березня 2023 року № 7350/20-40-07-01-03/34328899.

Згідно з висновками акта Позивач допустив порушення вимог частини другої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".

Як указано у акті перевірки, між ТОВ "ПК "НОВА" та компанією LLC "BERNARDGROUP" (Польща) укладені контракти щодо поставки олії соняшникової сирої нерафінованої, однак станом на 28 лютого 2023 року у останього перед Позивачем була протермінована заборгованість за товаром, експортованим згідно з двома митними деклараціями від 2 листопада 2021 року та однією митною декларацією від 16 травня 2022 року.

ТОВ "ПК "НОВА" подало заперечення на акт, де вказало про існування форс-мажорних обставин. Позивач зазначив, що TOB "BERNARDGROUP" повідомило ТОВ "ПК "НОВА" про неможливість своєчасного виконання грошових зобов`язань покупця за контрактами у зв`язку з затриманням оплат з боку контрагентів покупця через воєнний стан в Україні. На підтвердження неможливості контрагентів TOB "BERNARDGROUP" своєчасно розрахуватися останнє надало Сертифікати Одеської регіональної Торгово-промислової палати № 5100-22-1794 та № 5100-22-1798. Цими Сертифікатами засвідчено, що у зв`язку з існуванням форс-мажорних обставин ТОВ ТД "БЕЛТРАНС" не могло виконати свого зобов`язання щодо оплати за товар в асортименті на валютний рахунок Продавця - "BERNARDGROUP" SP. Z О. О. (Польща).

Також в запереченні на акт перевірки Позивачем зазначив, що ТОВ "BERNARDGROUP" здійснює заходи з метою отримання сертифіката щодо засвідчення форс-мажорних обставин за контрактами з ТОВ "ПК "НОВА".

27 квітня 2023 року за результатами розгляду заперечень залишено без змін висновки акта перевірки та визнано їх такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акта перевірки Відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2023 року № 00097030701, яким застосував суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 11 373 017,24 грн.

До розрахунку загальної суми пені контролюючим органом нараховано пеню у розмірі:

5 707 957,91 грн за період з 2 листопада 2022 року до 28 лютого 2023 року (119 днів) за протермінованою заборгованістю у розмірі 15989677, 61 грн (437224, 00 доларів США).

3 342 077,49 грн за період з 2 листопада 2022 року до 28 лютого 2023 року (119 днів) за протермінованою заборгованістю у розмірі 9361561, 60 грн (256 000,00 доларів США);

2 322 981,84 грн за період з 12 листопада 2022 року до 28 лютого 2023 року (109 днів) за протермінованою заборгованістю у розмірі 7 103 920,00 грн.

16 травня 2023 року ТОВ "ПК "НОВА" подало скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення, в якій повторно зазначило про наявність форс-мажорних обставин та підсумувало, що несвоєчасна виплата коштів на рахунок резидента України ТОВ "ПК "НОВА" за експортований товар була обумовлена порушенням строків з боку контрагента-нерезидента ТОВ "BERNARDGROUP", що спричинене впливом обставин непереборної сили на покупців TOB "BERNARDGROUP"". До скарги було додано сертифікат Одеської регіональної ТПП № 5100-22-1794 від 16 грудня 2022 року та сертифікат № 5100-22-1798 від 16 грудня 2022 року.

ДПС України рішенням від 12 липня 2023 року № 18797/6/99-00-06-01-02-06 скаргу ТОВ "ПК "НОВА" залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 00097030701 від 28 квітня 2023 року - без змін.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

В касаційній скарзі Відповідач стверджує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню у зв`язку з тим, що при вирішенні спору суди не проаналізували зміст спірних правовідносин та не надали їм належної правової оцінки.

Звертає увагу на те, що суди при вирішення спору з порушенням вимог процесуального законодавства врахували сертифікати, які до перевірки не надавалися. На думку Відповідача, надсилання цього листа про попередження настання форс-мажорних обставин є доказом виконання істотних умов саме перед контрагентом як стороною договірних відносин й ніяк не стосується виконання своїх обов`язків перед Державою в частині дотримання вимог валютного законодавства або здійснення заходів для попередження його порушення.

Позивач, згідно з доводами касаційної скарги, не мав перешкод отримати сертифікати про засвідчення форс-мажорних обставин та подати позов щодо порушення господарських зобов`язань контрагентом, що в результаті було б достатньою підставою зупинення строку нарахування пені.

Також Відповідач висловлює незгоду з висновками щодо неправомірності нарахування пені за порушення валютного законодавства під час дії карантину. В обґрунтовування цього зауважує, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені саме Законом України "Про валюту і валютні операції".

З урахуванням цього, покликаючись на передбачені пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підстави касаційного оскарження, Відповідач просив скасувати Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2024 року у справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Птахокомплекс "НОВА" відмовити у повному обсязі.

3.2.Доводи Позивача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)

Заперечуючи вимоги касаційної скарги представник Позивача у відзиві на касаційну скаргу стверджує, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період з 01 січня 2021 року суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Вважає, що існування форс-мажорних обставин підтверджено належними та допустимими доказами.

З покликанням на положення статті 112 ПК України Позивач стверджує, що підстави для притягнення ТОВ "ПК "НОВА" до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів відсутні.

З урахуванням викладених у відзиві на касаційну скаргу доводів Позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Верховний Суд, заслухавши представників Позивача та Відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, й на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

4.1.1. Щодо нарахування пені

Урахувавши дати поставки товарів, що підтверджувались митними деклараціями, та наявність на час проведення перевірки заборгованості у контрагента Відповідач вважав, що Позивач порушив вимогу частини другої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та пункт 14-2 Постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 № 18 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану".

З преамбули Закону України "Про валюту і валютні операції" вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частиною другою вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону України "Про валюту і валютні операції").

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України "Про валюту і валютні операції").

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції").

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча положеннями Закону України "Про валюту і валютні операції" не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями ПК України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення ПК України. Закон України "Про валюту і валютні операції" та ПК України регулюють різні сфери державної політики.


................
Перейти до повного тексту