ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 року
м. Київ
справа №440/17243/23
адміністративне провадження № К/990/23285/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Прокопенка О.Б.
суддів - Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р.,
розглянувши в письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №440/17243/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Русанової В.Б., суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.),
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу спожитих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів).
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій також заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року визнано наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року підстави пропуску строку неповажними, апеляційна скарга залишена без руху, з наданням десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом направлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав такого пропуску.
На виконання вимог указаної ухвали суду апеляційної інстанції, відповідач надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року та зазначив про наявність електронного кабінету. На обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції в підсистемі "Електронний суд" не отримував, рішення від 02 лютого 2024 року отримав лише 22 березня 2024 року, строк на апеляційне оскарження припав на дію в країні воєнного стану, апелянт є військовим формуванням, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, особовий склад скаржника залучається до участі в бойових завданнях. Посилається на часті повітряні тривоги, віднесення військової частини НОМЕР_1 до об`єктів критичної інфраструктури, значного навантаження на юридичний відділ, що унеможливило вчасне подання апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі №440/17243/23 відмовлено.
Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 у справі №440/17243/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість доводів відповідача, що датою отримання оскаржуваного рішення є 22 березня 2024 року, а саме дата реєстрації вказаного рішення у журналі вхідної кореспонденції відповідача, оскільки відповідно до пункту 3 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а проставлена дата вхідної кореспонденції свідчить лише про внутрішню реєстрацію документа.
Також суд зауважив, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склалися у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції викладений в оскаржуваній ухвалі є передчасним та таким, що ґрунтується на формальному підході.
Скаржник зазначає, що, починаючи з 02 лютого 2024 року і до моменту отримання рішення Полтавського окружного адміністративного суду Полтавської області від 02 лютого 2024 року у справі № 440/17243/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме 22 березня 2024 року, вказане рішення в повідомленнях в підсистемі "Електронного суду" в "Електронному судовому кабінеті" не з`являлося, у зв`язку з чим, командування військової частини НОМЕР_1 не мало змоги отримати та ознайомитися з цим рішенням раніше. Командування військової частини НОМЕР_1 повідомляє, що текст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі № 440/17243/23 отримано в підсистемі "Електронний суд" в "Електронному судовому кабінеті" 22 березня 2024 року, що підтверджується відміткою реєстрації на рішенні (Вх. № 376 від 22 березня 2024 року).
Також скаржник зазначає, що військова частина НОМЕР_1 та особовий склад, починаючи з 24 лютого 2022 року і по цей час, здійснює передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. На цей час, у провадженні судів різних інстанцій, стороною в яких є військова частина НОМЕР_1, перебуває близько 400 судових справ. Незважаючи на велике навантаження, поряд з виконанням бойових завдань, посадовими особами військової частини НОМЕР_1 докладається максимум зусиль з метою забезпечення якісного та належного представництва військової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції.
Ухвалою від 25 липня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
IV. Джерела права й акти їх застосування
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
V. Висновки Верховного Суду
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, що є підставою касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.
Системний аналіз положень КАС України дає підстави для висновку, що право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотримання термінів її подачі, обов`язкове подання переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, у тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
Статтею 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
За приписами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
Окрім того, за змістом частини третьої цієї статті апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).
Отже, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання наведених у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Суд зауважує, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
Проте пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
При цьому, у разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними. Отже, поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від установлених обставин, доводів і доказів сторін.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.