ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 562/3834/21
провадження № 51-7869км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24 липня 2023 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021181130000286, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Згідно з вироком суду 25 липня 2021 року в нічну пору доби ОСОБА_7, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 ), на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно завдав останньому тупим предметом множинні удари по тілу і голові, чим спричинив йому тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого потерпілий помер.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення і на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК закрити кримінальне провадження, оскільки не встановленні достатні докази для доведення винуватості особи у суді і вичерпані можливості їх отримати. На думку захисника, судові рішення є незаконними, оскільки в їх основу покладено недопустимі та суперечливі докази, які поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого йому злочину (зокрема, протокол обшуку, висновок експерта тощо). Стверджує, що показання свідків мають ряд невідповідностей, натомість показання ОСОБА_7 є послідовними і не містять суперечностей, проте судами вони взагалі не були враховані. Таким чином вирок є невмотивованим, а обвинувачення ОСОБА_7 ґрунтується виключно на припущеннях. Крім того захисник вважає, що засудженому було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про відвід головуючого судді, що також залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційній скарзі захисника, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом. Відповідно до ст.94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8, суд належним чином умотивував дослідженими під час розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку.
Водночас, в суді першої інстанції ОСОБА_7 вину у вчиненому не визнав та пояснив, що знав потерпілого та востаннє вдома у нього був 23 липня, а 24 липня 2021 року був на ставку, де зустрів ОСОБА_9, який вдарив його палицею по голові, у зв`язку з чим він звертався за медичною допомогою. Зазначив, що в ніч з 24 на 25 липня з ланцюгом за ОСОБА_10 не бігав і тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не наносив.
Разом з тим, твердження ОСОБА_7 про не причетність до заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень не знайшли свого підтвердження в ході дослідження доказів, а невизнання засудженим своєї вини суд розцінив як обраний ним спосіб захисту.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що суд ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу засудженого та на підтвердження його винуватості обґрунтовано послався на показання потерпілої ОСОБА_11, котра пояснила, що 25 липня їй подзвонила сестра та повідомила, що їх брат ОСОБА_8 знаходиться в лікарні, оскільки його сильно побив ОСОБА_7 . Приїхавши до будинку брата вона побачила, що двері були вибиті, а в помешканні багато крові. Потерпілапідтвердила, що їй телефонувала мати ОСОБА_7 і пропонувала допомогу на лікування ОСОБА_8 . Показання потерпілої підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_12, а також узгоджуються з протоколом огляду місця події, відповідно до якого за місцем проживання ОСОБА_8 виявлено вибиті вхідні двері, а в приміщенні - сліди крові потерпілого.
Свідок ОСОБА_10, будучи допитаним у суді першої інстанції пояснив, що 24 липня 2021 року він разом із ОСОБА_13 і ОСОБА_7 були у ОСОБА_8 вдома, де між ОСОБА_7 і ОСОБА_13 виник конфлікт, після якого останній пішов, а ОСОБА_7 вигнав ОСОБА_8 . Свідок підтвердив, що вночі ОСОБА_7 повернувся і, оскільки ОСОБА_8 його не пускав, він вибив вхідні двері та вдарив свідка намотаним на руку ланцюгом. Після чого ОСОБА_7 забіг у кімнату та почав бити ланцюгом ОСОБА_14 по голові, від чого у потерпілого виникла кровотеча. ОСОБА_10 намагався зупинити засудженого, котрий почав за ним бігти, однак зупинився, оскільки свідок додзвонився у поліцію. Тоді він викликав працівників поліції та швидку допомогу, оскільки ОСОБА_8 перебував на підлозі без свідомості. Зазначене підтверджується повідомленням ОСОБА_10 зареєстрованим о 00:44 у органах поліції про те, що за ним біжить знайомий тримаючи в руках ланцюг і погрожує фізичною розправою.
Показання ОСОБА_10 не викликають сумнівів у їх достовірності та узгоджуються з даними, зафіксованими в протоколі проведення слідчого експерименту за його участю, в ході якого свідок розповів і підтвердив обставини заподіяння ОСОБА_7 потерпілому тілесних ушкоджень.
Крім того, показання ОСОБА_10 узгоджуються з показаннями наданими свідком ОСОБА_13, котрий пояснив, що 24 липня 2021 року в обідню пору заходив до сусіда ОСОБА_8, якого вдома не було, але там були ОСОБА_10 і ОСОБА_7 . Між ним і ОСОБА_7 відбувся словесний конфлікт, під час якого засуджений завдав йому два удари кулаком по обличчю, через що він пішов з будинку. Вищенаведене також підтверджується витягом з ЄРДР від 25 липня 2021 року, з якого убачається, що ОСОБА_7 24 липня 2021 року приблизно о 14:30 перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_8, заподіяв ОСОБА_13 тілесні ушкодження. Свідок ОСОБА_15 у суді пояснила, що бачила як приблизно о 21:00 неподалік ферми їй на зустріч йшли ОСОБА_10 з ОСОБА_7 та останній виражався до неї нецензурною лайкою. Зазначила, що вночі до них у двір прийшов ОСОБА_7, на його руці був накручений ланцюг, яким він розмахував і вдарив її чоловіка ОСОБА_9 по голові. Вищезазначене підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_9 наданими у суді, а також витягом з ЄРДР від 25 липня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_9 повідомив про те, що цього ж дня приблизно о 01:00 за місцем проживання ОСОБА_7 заподіяв йому тілесні ушкодження.
Будучи допитаним у суді свідок ОСОБА_16 пояснив, що 25 липня 2021 року дізнавшись про цю подію, він виявив ОСОБА_7 у полі, котрий ховався в кукурудзі та намагався втекти. Свідок зазначив, що після затримання привіз ОСОБА_7 в село, де вже були працівники поліції, який на його запитання підтвердив, що побив руками його батька ОСОБА_13, а сусіда ОСОБА_8 - ланцюгом.
Всупереч твердженням захисника, показання вищевказаних свідків є логічними, послідовними, вони узгоджуються між собою та не викликають сумнівів в їх достовірності, а також повністю спростовують версію сторони захисту про непричетність ОСОБА_7 до скоєння злочину. З урахуванням вищенаведеного, доводи захисника про те, що показання свідків мають ряд невідповідностей, не заслуговують на увагу.
Також судом було досліджено та надано відповідну оцінку висновку судово-медичної експертизи, відповідно до якої у ОСОБА_8 було виявлено важку черепно-мозкову травму, забій-стиснення головного мозку важкого ступеня, гостру субдуральну гематому лівої гемісфери, рецедивуючу епідуральну гематому зліва, забій голови, забійну рану лоба. При судово-медичній експертизі трупа виявлені ознаки вищезгаданої черепно-мозкової травми, прямі переломи ребер зліва з крововиливами в м`які тканини та осаднення на лобі, які є прижиттєвими і можуть відповідати терміну 25 липня 2021 року.
Встановлена травма голови у потерпілого була небезпечною для життя в момент заподіяння і є тяжким тілесним ушкодженням. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок черепно-мозкової травми - забою м`яких тканин голови, крововиливів над, під оболонки головного мозку з частковим розмізженням, що ускладнилися набряком-набуханням та компресією головного мозку.
Особливості травмування тканин голови вказують на неодноразову дію тупого предмета з обмеженою поверхнею, що властиво для побиття (нанесення ударів у зазначену ділянку голови), а переломи ребер могли бути наслідками ударів ногами чи іншими тупими предметами.