ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 705/4897/22
провадження № 61-372св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Пророка В. В.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна казначейська служба України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року у складі судді Літвінової Г. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у складі колегії суддів Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
12 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди, в якій просила в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 16 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
У результаті задоволення відводів та самовідводів суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Христинівського районного суду Черкаської області, Монастирищенського районного суду Черкаської області цивільну справу № 705/4897/22 передано на розгляд до Жашківського районного суду Черкаської області у порядку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 31 ЦПК України.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 20 березня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди.
У результаті задоволення відводів та самовідводів суддів Жашківського районного суду Черкаської області справу № 705/4897/22 передано до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у порядку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 31 ЦПК України.
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали. Підставою для залишення позовної заяви без розгляду суддя зазначив подання позовної заяви без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, зокрема: позовна заява не містить зазначення ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, зважаючи на те, що позов підлягає грошовій оцінці; переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутні додатки до позовної заяви, які зазначені у ній, та докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу та третій особі копій позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд".
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що 09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 отримала ухвалу суду від 06 жовтня 2023 року про залишення її позовної заяви без руху. Однак протягом визначеного в ухвалі від 06 жовтня 2023 року строку позивач зазначені недоліки не усунула, що відповідно до частини тринадцятої статті 187 ЦПК України є підставою для залишення її без розгляду.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції вважав правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки позивач, отримавши ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, не виконала її вимоги й не усунула зазначені судом недоліки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про передачу справи на новий розгляд до Шполянського районного суду Черкаської області за територіальною підсудністю.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначила порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року, витребувано справу із суду першої інстанції.
21 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди визнано необґрунтованою.
Заяву про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Олійник А. С.,
Фаловської І. М. передано судді, який не входить до складу суду, визначеного у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю. ухвалою від 25 липня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди відмовив.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року заяви ОСОБА_1, які подані 26 та 28 липня 2024 року про відвід суддів Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди визнано необґрунтованими.
Заяву про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Олійник А. С.,
Фаловської І. М. передано судді, який не входить до складу суду, визначеного у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. ухвалою від 31 липня 2024 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 від 26 липня та 28 липня 2024 року про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка І. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди відмовив.
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2024 року у задоволенні заяви судді Олійник А. С. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2024 року справу призначено до розгляду колегією в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддів від 02 серпня 2024 року, для розгляду справи визначено такий склад колегії суддів : Ігнатенко В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюк В. В., Фаловська І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Фаловської І. М. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2024 року заяву про самовідвід судді Олійник А. С. задоволено, відведено суддю Олійник А. С. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 705/4897/22, справу передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Ігнатенку В. М., судді, які входять до складу колегії: Карпенко С. О., Пророк В. В., Сердюк В. В., Фаловська І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Філовської І. М. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди визнано необґрунтованою.
Заяву про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М. передано судді, який не входить до складу суду, визначеного у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ухвалою від 16 серпня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07 серпня 2024 року про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/4897/22 відмовив.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2024 року заяви ОСОБА_1 від 08 серпня 2024 року про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В., Фаловської І. М. та від 09 серпня 2024 року про відвід суддів Верховного Суду Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 від 30 серпня 2024 року про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М., від участі у розгляді справи № 705/4897/22 залишено без розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати
ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про передачу справи на новий розгляд до Шполянського районного суду Черкаської області за територіальною підсудністю.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що 12 грудня 2022 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом. Справа перебувала на розгляді таких судів Черкаської області: Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Христинівського районного суду Черкаської області, Монастирищенського районного суду Черкаської області, Маньківського районного суду Черкаської області, Тальнівського районного суду Черкаської області, Катеринопільського районного суду Черкаської області, Ватутінського районного суду Черкаської області та Звенигородського районного суду Черкаської області. Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 20 березня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. При цьому в ухвалі суддя зазначив, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України, подана особою, яка має цивільну процесуальну правоздатність, та у строк, встановлений законом; підстав для залишення позовної заяви, її повернення або відмови у відкритті провадження суддя не встановив. Натомість ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області позовну заяву залишено без руху. Враховуючи викладене, позивач не мала жодних підстав виправляти недоліки, зазначені судом в ухвалі. Крім того, після 06 жовтня 2023 року позивачу не було відомо про те, що вказана справа перебуває у провадженні судді Літвінової Г. М., позивач не знала і не могла знати, у кого і на якій підставі перебуває в провадженні її справа. Станом на 17 жовтня 2023 року судді Літвіновій Г. М. було достовірно відомо, що Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області не є найбільш територіально наближеним судом до Звенигородського районного суду Черкаської області, однак зазначену обставину суддя проігнорувала з метою прийняття рішення на користь Черкаського апеляційного суду, що є грубим порушенням процесуального закону. До того ж учасником у цій справі є Черкаський апеляційний суд, який є третьою особою на стороні відповідача та апеляційною інстанцією щодо перегляду судових рішень всіх судів Черкаської області, в тому числі Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, суддею якого працює Літвінова Г. М., при цьому остання не заявила самовідвід. Отже, ухвала Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 жовтня 2023 року прийнята неповноважним складом суду, що суперечить як практиці Європейського суду з прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і національному законодавству. Черкаський апеляційний суд, який бере участь у справі як третя особа, без будь-якого належного обґрунтування проігнорував вимоги позивача щодо порушення судом першої інстанції територіальної підсудності справи та прийняття рішення неповноважним складом суду, будучи зацікавленим у розгляді цієї справи, проігнорував вимоги щодо заявлення самовідводу від розгляду цієї справи. Крім того, станом на 07 грудня 2023 року Черкаський апеляційний суд визнано боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто судді Черкаського апеляційного суду мали явний конфлікт інтересів під час розгляду цієї справи, що виключало розгляд справи ним як судом, встановленим законом. Вважає, що суд умисно та свідомо не допустив позивача до судового захисту, тим самим грубо порушив права останньої на судовий захист та у доступі до правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав.
Позиція інших учасників справи
12 березня 2024 року представник Державної казначейської служби України Ярош С. В. через підсистему "Електронний суд" звернувся з відзивом на касаційну скаргу, в якому зазначив, що не погоджується з доводами, викладеними позивачем у касаційній скарзі. Вважає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними і обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, при всебічно з`ясованих обставинах справи, із врахуванням правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах. Враховуючи викладене, просить залишити без змін указані судові рішення.
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У частині першій статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Відповідно до статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частиною четвертою статті 10 ЦПК України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) застосовуються українськими судами як джерело права.
У справах "Осман проти Сполученого Королівства" та "Креуз проти Польщі" ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави - учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна під час судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Зокрема позовна заява за формою і змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина четверта статті 175 ЦПК України).
У статті 177 ЦПК України закріплено перелік документів, які повинні бути додані до позовної заяви.
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таке ж право надає суду і частина одинадцята статті 187 ЦПК України, відповідно до якої суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.