ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 496/967/16
провадження № 61-15359св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач за основним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за основним позовом - ОСОБА_2,
позивач за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
відповідачі за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості безпідставно набутого майна та за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради про стягнення вартості безпідставно набутого майна, матеріальної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії, за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 травня 2018 року за нововиявленими обставинами
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Юшинської Ірини Євгенівни на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2021 року у складі судді Трушиної О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року, та за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Юшинської Ірини Євгенівни на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 травня 2018 року за нововиявленими обставинами.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_2 посилалася на те, що наприкінці травня 2021 року Комунальне підприємство "Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування" після виправлення неякісної роботи і допущених Біляївською філією Комунального підприємства "Одеське БТІ" помилок надало інформацію про дійсні характеристики будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, врахувавши роз`яснення Міністерства юстиції України щодо державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, збудованого до 05 серпня 1992 року. У зв`язку з тим що житловий будинок літ. "А", вбиральня літ. "Б", літня кухня літ. "В", гараж літ. "Г" були збудовані та реконструйовані до 05 серпня 1992 року, відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24 травня 2001 року № 127, вказане нерухоме майно не є самочинним будівництвом. Про ці обставини їй стало відомо у вересні 2021 року, у зв`язку з чим вона звернулася до державного реєстратора з метою реєстрації 1/2 частини житлового будинку за вказаною вище адресою, який належить їй на праві власності за рішенням Апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2015 року. У зв`язку з цим заявниця вважає, що вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є необґрунтованими, оскільки добудови (вбиральня літ. "Б", літня кухня літ. "В", гараж з підвалом літ. "Г"), про які позивач стверджує, що були збудовані за період перебування його у шлюбі з ОСОБА_3, насправді були збудовані та реконструйовані ще на час укладання договору купівлі-продажу будинку від 05 липня 1995 року, а тому, на думку заявниці, з урахуванням нововиявлених обставин, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 травня 2018 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Біляївський районний суд Одеської області ухвалою від 23 грудня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 травня 2018 року за нововиявленими обставинами залишив без розгляду.
Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_2 дізналася про наявність обставин, які вона вважає нововиявленими, у вересні 2021 року. Водночас до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вона звернулася лише 14 грудня 2021 року, тобто після спливу визначеного пунктом першим частини першої статті 424 ЦПК України строку. Клопотання про поновлення процесуального строку не подавала, а тому є підстави для залишення заяви без розгляду.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Одеський апеляційний суд постановою від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюк Ю. І. задовольнив частково. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 23 грудня 2021 року доповнив в частині мотивування. В іншій частині ухвалу суду залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована правильністю висновків суду про пропуск заявницею строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинам.
Водночас апеляційний суд зазначив інші підстави, які вказують на пропуск строку на подання заяви, а саме, що поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що, за твердженням заявника, заява про перегляд за нововиявленими обставинами була подана через кур`єрську компанію "Світ", про що свідчить накладна зі штрихкодом ODH-0023360, яка датована 25 вересня 2021 року прийняттям до виконання компанією, проте надійшла до Біляївського районного суду Одеської області лише 14 грудня 2021 року. При цьому офіційний сайт компанії не містить відомостей про відправлення такої заяви за номером накладної та телефоном відправника.
У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.
Одеський апеляційний суд додатковою постановою від 19 вересня 2023 року заяву задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що під час прийняття постанови від 07 вересня 2023 року апеляційний суд не вирішив питання про судові витрати.
Короткий зміст касаційних скарг та їх узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У жовтні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Юшинська І. Є. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження посилалася на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17, від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16 та постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 372/1704/16, від 16 березня 2020 року у справі № 910/14147/19, від 10 квітня 2019 року у справі № 925/50/18, від 01 листопада 2020 року у справі № 907/656/15, від 25 січня 2021 року у справі № 914/1131/20;
суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України);
суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин. які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України);
суд встановив обставини, що мають суттєве значення. На підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про пропуск заявницею строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки заява подана у місячний строк після того, як стало відомо про такі обставини. Також скарга містить доводи про неточності, допущені апеляційним судом в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
У жовтні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Юшинська І. Є. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про відшкодування судових витрат залишити без задоволення.
Як на підставу касаційного оскарження посилалася на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15, від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 та постановах Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 902/59/18, від 07 серпня 2018 року у справі № 916/1283/17, від 19 серпня 2020 року у справі № 910/6029/17, від 22 жовтня 2020 року у справі № 904/4387/19, від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18, від 30 липня 2019 року у справі № 902/519/18, від 10 жовтня 2018 року у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 909/116/19, від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19, від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправомірно ухвалив додаткову постанову, оскільки адвокат Адвокатського об`єднання "Франклін Сайрос" надає правову допомогу ОСОБА_1 з листопада 2018 року. Справа, яка переглядалась в суді апеляційної інстанції, триває з 2016 року, а тому представник ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами справи і повторного ознайомлення не потребувала. Крім того, при винесені додаткової постанови суд апеляційної інстанції не врахував часткове задоволення апеляційної скарги, стягнувши з ОСОБА_2 правничу допомогу на користь іншої сторони процесу у повному обсязі. Також апеляційний суд не врахував, що розмір судових витрат є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору.
У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рогаліна Г. В. подала відзиви на касаційні скарги, у яких просила відмовити в їх задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вони є законними й обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
У березні 2024 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційні скарги, у якому просила їх задовольнити.
У квітні 2024 року ОСОБА_2 подала клопотання-заяву, в якій просила прийняти та розглянути відзив ОСОБА_3 та приєднати до справи усі докази, вказані у цьому відзиві, з яким вона повністю згодна.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Юшинської І. Є. на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
07 грудня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Юшинської І. Є. на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 21 грудня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_2 дізналася про наявність обставин, які вона вважає нововиявленими, у вересні 2021 року.
Водночас до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вона звернулася лише 14 грудня 2021 року, тобто після спливу строку, визначеного пунктом 1частини першої статті 424 ЦПК України.
Клопотання про поновлення процесуального строку не подавала.
Ухвалюючи додаткове судове рішення, апеляційний суд встановив такі обставини.
Представник ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила апеляційну скарга залишити без задоволення та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Згідно з додатковою угодою від 05 вересня 2022 року № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 01 листопада 2018 року № 01/11/18ф Адвокатське об`єднання "Франклін Сайрос" здійснює представництво ОСОБА_1 в Одеському апеляційному суді у справі № 496/967/16 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюк Ю. І. на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 23 грудня 2021 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 травня 2018 року. Розмір гонорару адвокатського об`єднання становить 10 000,00 грн.
З детального опису робіт (наданих послуг) за додатковою угодою від 05 вересня 2022 року № 1 відомо, що на ознайомлення з матеріалами справи, консультування клієнта та правовий аналіз матеріалів справи № 496/967/16 адвокат витратив 2 години, вартістю 4 000,00 грн; на розроблення правової позиції, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, поштову відправку відзиву іншим учасникам справи адвокат витратив 4 години, вартістю 6 000,00 грн. Тобто надано послуг адвоката на загальну суму 10 000,00 грн.
В матеріалах справи є квитанція від 09 вересня 2022 року, згідно з якою ОСОБА_1 перерахував на рахунок Адвокатського об`єднання "Франклін Сайрос" грошові кошти в сумі 4 500,00 грн, призначення платежу: гонорар адвокатського об`єднання по дод. угоді від 05 вересня 2022 року № 1 до дог. про надання професійної правничої допомоги від 01 листопада 2018 року № 01/11/18ф.
06 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 сформував у системі "Електронний суд", а 07 вересня 2023 року канцелярія Одеського апеляційного суду зареєструвала клопотання про долучення до матеріалів справи копій квитанцій про витрати на правничу професійну допомогу в загальному розмірі 5 500,00 грн, оскільки оплата гонорару адвоката здійснювалась частинами.
Так, згідно з квитанцією від 16 лютого 2023 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок Адвокатського об`єднання "Франклін Сайрос" грошові кошти в сумі 4 500 грн, призначення платежу: гонорар адвокатського об`єднання по дод. угоді від 05 вересня 2022 року № 1 до дог. про надання професійної правничої допомоги від 01 листопада 2018 року № 01/11/18ф.
Згідно з квитанцією від 06 вересня 2023 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок Адвокатського об`єднання "Франклін Сайрос" грошові кошти в сумі 1 000 грн, призначення платежу: гонорар адвокатського об`єднання по дод. угоді від 05 вересня 2022 року № 1 до дог. про надання професійної правничої допомоги від 01 листопада 2018 року № 01/11/18ф.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.