ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 314/4732/19
провадження № 61-8177св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 лютого 2021 року у складі судді Кіяшко В. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 березня 2023 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - ОСОБА_4, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування автомобіля.
Позовні вимоги мотивовано тим, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 з 14 червня 2008 року.
У 2014 році вони за спільні кошти придбали автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який зареєстрували на ім`я дружини ОСОБА_2 .
Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 11 лютого 2016 pоку № 891/2342, посвідченого Територіальним сервісним центром № 2342 РСЦ МВС в Запорізькій області, ОСОБА_2 через довірену особу - ОСОБА_4 відчужила зазначений автомобіль ОСОБА_3 за 272 370,00 грн без згоди позивача.
Згідно з договором дарування транспортного засобу від 13 квітня 2016 pоку, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М. В., ОСОБА_2 отримала в дар від ОСОБА_3 автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, оцінений сторонами у 96 948,00 грн.
Позивач вважав зазначені договори фіктивними, оскільки договір купівлі-продажу укладений з порушенням порядку спільного розпорядження майном подружжя, визначеним нормами Сімейного кодексу України (далі - СК України), за договором купівлі-продажу автомобіля кошти у розмірі 272 370,00 грн покупцем не сплачувались, докази передачі коштів у розмірі 272 370,00 грн відсутні, у результаті правочинів власник автомобіля ОСОБА_2 не змінювалася, ОСОБА_3 ніколи не володів та не користувався спірним майном. Після укладання договору дарування автомобіль не передавався ОСОБА_3 обдарованій ОСОБА_2 .
У зв`язку з зазначеними обставинами, просив визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу транспортного засобу від 11 лютого 2016 року № 891/2342, посвідчений Територіальним сервісним центром № 2342 РСЦ МВС в Запорізькій області, за яким довірена особа ОСОБА_2 - ОСОБА_4 продала ОСОБА_3 автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; визнати недійсним з моменту вчинення договір дарування транспортного засобу від 13 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М. В., за яким ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 лютого 2021 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 11 лютого 2016 року № 891/2342, посвідчений Територіальним сервісним центром № 2342 РСЦ МВС в Запорізькій області, за яким довірена особа ОСОБА_2 - ОСОБА_4, продала ОСОБА_3 автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", рік випуску 2011, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Визнано недійсним договір дарування транспортного засобу від 13 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М. В., за яким ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", рік випуску 2011, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірний автомобіль набутий за спільні кошти за час шлюбу сторін та є їхньою спільною сумісною власністю. Неотримання згоди іншого з подружжя при відчуженні такого майна є порушенням вимог статей 60, 61, 63 СК України та підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу та договору дарування спірного автомобіля відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 лютого 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірний автомобіль був відчужений без згоди другого з подружжя, що є підставою для визнання оспорюваних договорів недійсними.
Постановою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди не врахували, що можливість визнання недійсним договору щодо розпорядження майном, яке перебуває в спільній власності подружжя, залежить від встановлення недобросовісності відповідача ОСОБА_3 - контрагента за таким договором. Тому суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову та визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування автомобіля.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 лютого 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд дійшов правильного висновку про те, що спірний автомобіль є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Водночас, звертаючись до суду з вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування, позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2023 року, ОСОБА_2 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі
№ 6-612цс15, від 06 липня 2015 року у справі № 6-127цс16, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2641цс15, від 27 січня 2016 року у справі № 6-1045цс15, від 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16, від 29 березня 2017 року у справі № 910/25488/15; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17; у постановах Верховного Суду від 29 січня 2018 року у справі № 202/1061/15-ц, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15, від 27 лютого 2018 року у справі № 925/1121/17, від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17, від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18, від 20 травня 2020 року у справі № 911/1902/19, від 24 липня 2020 року у справі № 128/2734/17, від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц, від 06 жовтня 2021 року у справі № 752/20141/18.
Також заявниця вказує, що суд не дослідив зібрані у справі докази; розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1-3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спірний автомобіль є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Позивач не надав доказів на підтвердження того, що автомобіль був придбаний за час зареєстрованого шлюбу сторін та не надав правочину, на підставі якого був придбаний автомобіль.
Суди не з`ясували питання щодо наявності чи відсутності порушеного права/інтересу позивача.
Суди помилково розглянули справу у порядку спрощеного провадження.
Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, які б давали підстави вважати спірний автомобіль спільною сумісною власністю подружжя.
Доводи інших учасників справи
Інший учасник справи не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга подана до Верховного Суду ОСОБА_2 у травні 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 11 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував цивільну справу з Вільнянського районного суду Запорізької області. Відстрочив ОСОБА_2 сплату судового збору за подання та розгляд її касаційної скарги до закінчення касаційного провадження.
У вересні 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 14 червня 2008 року.
У 2014 pоці подружжя за спільні кошти придбали автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який зареєстрували на ім`я дружини ОСОБА_2 .
Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 11 лютого 2016 pоку № 891/2342, посвідченого Територіальним сервісним центром № 2342 РСЦ МВС в Запорізькій області, довірена особа ОСОБА_2 - ОСОБА_4 продала вказаний автомобіль ОСОБА_3 за 272 370,00 грн.
Згідно з договором дарування транспортного засобу від 13 квітня 2016 pоку, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М. В., ОСОБА_2 отримала в дар від ОСОБА_3 автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, оцінений сторонами у 96 948,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.
За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є обʼєктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.
Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Суди встановили, що автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, придбано ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які перебували у шлюбі з 14 червня 2008 року, та зареєстровано на ім`я дружини ОСОБА_2 .
Під час судового розгляду справи ОСОБА_2 не спростувала презумпцію спільної сумісної власності подружжя, а тому суди попередніх інстанцій вважали автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "TIGUAN", 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .