ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 932/665/20
провадження № 61-7201св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2023 року у складі судді Кудрявцевої Т. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Позов мотивований тим, що 07 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, від якого вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2015 року шлюб між ними розірвано, після чого ОСОБА_2 забрала доньку, переїхала та почала чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною, не повідомляла йому ані адреси, де вони стали мешкати, ані домашній телефон. На дзвінки позивача на мобільний телефон не відповідала. Тобто, відповідач ігнорувала бажання позивача спілкуватися з їх спільною дитиною, брати активну участь у її вихованні, розвитку та житті.
Після того, як безпосередні переговори з відповідачем та звернення до служби у справах дітей не надали ніякого результату, позивач вимушений був звернутись до суду. У зв`язку з тим, що доньці на момент ухвалення рішення суду було лише три роки, його позов було задоволено частково та встановлено часи спілкування двічі на місяць по суботах з 16 по 19 години, у присутності матері дитини ОСОБА_2 . Суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визначення часів спільного відпочинку батька з дитиною, оскільки з огляду на вік дитини вивіз її за межі міста, без присутності матері, наразі не є доцільним.
Не дивлячись на вказане рішення суду, відповідач перешкоджала позивачу в зустрічах з донькою взагалі, навіть в конкретно визначений судом час. Державний виконавець направив подання до органів поліції про вчинення злочину, передбаченого статтею 382 КК України. Лише нещодавно державному виконавцю вдалось вмовити відповідача виконувати рішення суду і вона почала допускати позивача до дитини на 2 години в своїй присутності.
Вказав, що він працює директором товариства з обмеженою відповідальністю, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, жодних шкідливих звичок не має, заборгованість по сплаті аліментів відсутня. Він розуміє свій батьківський обов`язок приймати участь у вихованні дитини і як людина, яка має почуття, він має дуже велике бажання виховувати свою дитину, спілкуватися з нею, віддаючи своє тепло і батьківську любов. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що його спілкування із донькою спричинить шкоду дитині, не існує. Створення відповідачем перешкод у його спілкуванні з дитиною порушує не тільки його права як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересам дитини.
Вважав, що суд повинен взяти до уваги те, що між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний систематичний контакт, таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків зі своїми дітьми служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, діти для повного і гармонійного розвитку їх особистості потребують любові і розуміння, вони мають, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить їх виховання в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості.
Також позивач вказав, що наразі донька значно виросла, тому зустрічі у присутності матері вже стали зовсім неактуальними, а він має бажання приймати участь у її вихованні, бачитися та спілкуватися.
Позивач просив:
зобов`язати ОСОБА_4 усунути будь-які перешкоди (приховання місця знаходження дитини, зачинення дверей у приміщенні, де знаходиться дитина, фізичне обмеження доступу до дитини, погрози дитині та вмовляння не зустрічатись з батьком тощо), у спілкуванні з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
встановити наступний порядок спілкування:
встановити часи спілкування у вихідні дні - кожної другої та четвертої суботи місяця з 10 год суботи до 19 год неділі без присутності матері за місцем проживання батька чи в іншому місці на території України;
в день народження ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) та на державні свята з 10 год до 16 год;
в день народження ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3) з 10 год по 16 год;
7 днів поспіль під час зимових канікул з 16 год 01 січня по 16 год 8 січня з можливістю виїзду за межі міста та закордон;
30 днів поспіль з 09 год 01 червня по 09 год 01 липня, та 15 днів поспіль з 19 год 15 серпня по 19 год 31 серпня під час літніх канікул у період його відпустки та з можливістю виїзду за межі міста та закордон;
встановити адресу передачі доньки в зазначені часи ОСОБА_4 за його пропискою та пропискою доньки, а саме АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2021 року залучено Адміністрацію Шевченківського району Дніпровської міської ради як належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2023 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради, про зобов`язання усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що:
після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір з приводу визначення часів спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, чинення ОСОБА_2 йому перешкод у спілкуванні з дитиною, в зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини;
вказаний спір був вирішений судом, позовні вимоги ОСОБА_1 рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року у справі № 200/13866/15-ц, яке залишене без змін Дніпровським апеляційним судом, задоволені частково та усунуто ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, із зобов`язанням ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки, із встановленням часів спілкування двічі на місяць по суботах з 16 по 19 год у присутності матері дитини ОСОБА_2, тобто, ОСОБА_1 фактично просить змінити встановлений рішенням суду спосіб та порядок його спілкування з дитиною, посилаючись на наявність певних життєвих змін та обставин;
таким чином, звертаючись із позовом про визначення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею та усунення будь-яких перешкод у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_1 у цій справі невірно обраний спосіб захисту своїх прав, оскільки у випадку змін та обставин у встановленому судом порядку його участі у спілкуванні та вихованні дитини він має право на звернення до суду з заявою саме про зміну вже встановленого судовим рішенням способу та порядку участі у спілкуванні з дитиною, проте, що також встановлено ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2016 року у справі № 200/13866/15-ц, яка є чиною і встановлені нею обставини відповідно до статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню у цій справі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 27 січня 2021 року у справі № 752/9697/19, від 02 лютого 2022 року у справі № 607/20536/19, відповідно до яких зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з урахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини;
суди помилково дійшовши висновку про неефективність обраного позивачем способу захисту та неправомірно відмовивши у задоволенні позову, не встановили та не надали належної правової оцінки всім обставинам справи, залишили поза увагою, що фактичне невиконання відповідачем рішення суду та чинення перешкод позивачу у спілкуванні з донькою, а також з огляду на висновок адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, як органу опіки та піклування від 27 листопада 2022 року, є підставою для звернення до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_2 усунути будь-які перешкоди у спілкуванні позивача з дитиною та встановлення порядку спілкування позивача з донькою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.
У липні 2024 року матеріали цивільної справи № 932/665/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 29 травня 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18, від 27 січня 2021 року у справі № 752/9697/19, від 02 лютого 2022 року у справі № 607/20536/19 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07 липня 2012 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2015 року, є батьками дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина - ОСОБА_3 після розірвання шлюбу між батьками проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до характеристики на ученицю 3-Д класу НВК № 137 ОСОБА_3 характеризується позитивно, в характеристиці, зокрема, зазначено, що вихованням дівчинки займається виключно мама дитини - ОСОБА_2, яка регулярно відвідує школу та має тісний зв`язок з класним керівником, ходить на батьківські збори, приймає активну участь у житті школи. Про батька дитини у школі нічого навіть не чули, школу він не відвідував жодного разу, матеріально не допомагає дитині у її потребах. До першого класу дівчинку привели мама, бабуся та старший брат, у школі інших родичів дівчинки не спостерігалось.
Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем виник спір з приводу визначення часів спілкування ОСОБА_1 з дитиною, чинення ОСОБА_2 йому перешкод у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_5, в зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року у справі № 200/13866/15-ц, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, усунуто ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, із зобов`язанням ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки, із встановленням часів спілкування двічі на місяць по суботах з 16 по 19 години у присутності матері дитини ОСОБА_2, в решті позовних вимог було відмовлено. Цим рішенням суду встановлено, що між сторонами дійсно виник спір з приводу визначення часів спілкування з дитиною.
На виконання вказаного рішення судом було видано виконавчий лист, який пред`явлений до виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби, за яким 09 серпня 2016 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
На адресу начальника Бабушкінського відділу поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Бабушкінським відділом державної виконавчої служби м. Дніпропетровська було направлено подання від 20 жовтня 2016 року № 0314/11838, в якому державний виконавець просив прийняти рішення відносно умисних дій ОСОБА_2 . В обґрунтування подання посилався на те, що у Бабушкінському відділі державної виконавчої служби м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3, у якому державним виконавцем 09 серпня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з наданням боржнику добровільного строку для виконання вказаного рішення до 15 серпня 2016 року.
В зв`язку з невиконанням рішення суду у зазначений строк державним виконавцем направлено вимогу боржнику від 13 вересня 2016 року про виконання приписів виконавчого листа № 200/13866/15-ц від 21 липня 2016 року, за невиконання вимог та ухилення від виконання рішення суду державного виконавця на боржника було накладено штраф. Виходом державного виконавця за адресою боржника встановлено, що боржник двері не відчинив. 20 жовтня 2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". Станом на 20 жовтня 2016 року рішення боржником не виконано, боржник умисно вчинює дії, які можуть свідчити про умисне ухилення від виконання приписів виконавчого листа.
Постановою про визнання потерпілим у кримінальному провадженні від 03 серпня 2017 року, винесеною слідчим слідчого відділення Шевченківського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12017040640001973. Підставою винесення цієї постанови зазначено надходження 11 липня 2017 року до Шевченківського відділення поліції ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР матеріалів заяви ОСОБА_1 про те, що невстановлена особа умисно не виконує рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.