ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 281/189/23
провадження № 61-479св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць, Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 травня 2023 року у складі судді Недашківської Л. А. та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Талько О. Б.,Шевчук А. М., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк") про припинення іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 25 вересня 2007 року між ним та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого йому надано кредит у розмірі 12 000 доларів США, строком до 25 вересня 2017 року. Цього самого дня між ними укладено договір іпотеки, згідно з яким він передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором. З метою забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
Позивач вказував, що рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2011 року у справі № 2/0612/92/11 з нього та ОСОБА_2 в солідарному порядку стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 76 719,57 грн, що еквівалентно 9 657,67 доларів США.
Указане рішення районного суду перебувало на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби та 17 січня 2023 року він сплатив останні 27 368,42 грн заборгованості, яка була визначена рішенням суду. У зв`язку із чим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Зазначав, що про завершення виконавчого провадження він повідомив банк та просив припинити обтяження іпотечного майна. Проте, листом від 07 березня 2023 року АТ "УкрСиббанк" повідомило про неможливість зняття обтяження з нерухомого майна, яке було предметом іпотеки, пославшись на те, що він не сплатив у повному обсязі суму заборгованості у валюті кредитування.
Вважав, що, оскільки основне зобов`язання виконане у повному обсязі, банк неправомірно відмовив йому у припиненні обтяження іпотечного майна.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати припиненою іпотеку, яка виникла на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11221320000, укладеного між ним та відповідачем 25 вересня 2007 року, предметом за яким є квартира АДРЕСА_1 ;
- припинити обтяження іпотеки щодо вказаної квартири, які містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке виникло на підставі договору іпотеки, укладеного 25 вересня 2007 року між ним та відповідачем.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано таким, що припинений, договір іпотеки, яка виникла на підставі договору надання споживчого кредиту № 11221320000, укладеного 25 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерними комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", посвідчений нотаріусом Лугинської державної нотаріальної контори Житомирської області 25 вересня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за № 1275, право іпотекодержателя за яким перейшло до Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк".
Припинено обтяження іпотеки за іпотечним договором від 25 вересня 2007 року, а саме: на предмет іпотеки: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що містяться в Єдиному реєстрі заборон і відчужень об`єктів нерухомого майна, запис про обтяження нерухомого майна № 1276 від 25 вересня 2007 року та запис про іпотеку № 1275 від 25 вересня 2007 року, які виникли за договором надання споживчого кредиту № 11221320000, укладеним 25 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерними комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк".
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що АТ "УкрСиббанк" використало право на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, рішенням суду було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, яка складалася з тіла кредиту, заборгованості по процентах, пені за прострочення сплати процентів. Позивачем погашено заборгованість згідно з рішенням суду у повному обсязі у примусовому порядку під час виконавчого провадження, що свідчить про виконання ним основного зобов`язання та підтверджується постановами державного виконавця від 30 січня 2023 року та від 22 лютого 2023 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним і повним виконанням судового рішення.
Посилаючись на висновки Верховного Суду, районний суд урахував, що з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором у повному обсязі та дійшов висновку про припинення кредитного зобов`язання, що зумовлює припинення іпотеки з огляду на її похідний характер. Оскільки іпотека є припиненою, зняття заборони відчуження майна є обґрунтованими, оскільки взаємопов`язані із вимогою про визнання іпотеки припиненою та випливають одна з одної.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу АТ "УкрСиббанк" задоволено частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 травня 2023 року змінено, викладено другий абзац резолютивної частини в наступній редакції: "Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеним 25 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк", посвідчений нотаріусом Лугинської державної нотаріальної контори Можаровською О. О. 25 вересня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за № 1275".
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 у порядку примусового виконання рішення суду виконав свої зобов`язання за кредитним договором шляхом повного виконання рішення суду про дострокове стягнення всієї суми боргу за цим кредитним договором.
Припинення зобов`язання у спірних правовідносинах підтверджується постановою старшого державного виконавця Лугинського відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження від 30 січня 2023 року.
Апеляційний суд відхилив посилання відповідача на курсову різницю, яка впливає на розмір заборгованості, оскільки кредитор, який сам визначив заборгованість у національній валюті України - гривні, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, а боржником сплачено таку заборгованість у повному обсязі, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов`язання у національній валюті, в якій прийняв його виконання.
Судом також врахована та обставина, що після зміни строку кредитування та дострокового стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором на підставі рішення суду кредитор протягом тривалого часу не звертався до суду з позовом про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач виконав свої зобов`язання, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Оскільки основне зобов`язання позивача за кредитним договором припинено, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про припинення іпотеки.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що районний суд помилково зазначив про припинення договору іпотеки, оскількиналежним способом захисту прав іпотекодавця є саме визнання зобов`язань за договором іпотеки такими, що припинені, а не визнання припиненим договору іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ "УкрСиббанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 травня 2023 року, постанову Житомирського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року скасувати та справу направити на новий розгляд до районного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 липня 2024 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "УкрСиббанк" мотивована тим, що погашення з 24 січня 2013 року до 27 січня 2023 року гривневого еквіваленту заборгованості, який розраховано станом на 21 червня 2011 року не може вважатися повним фактичним виконанням рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті, оскільки суперечить частині другій статті 524, частині другій статті 533 ЦК України.
Посилається на те, якщо у виконавчому листі зазначено розмір боргу у доларах США, то відповідно до статті 533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" виконання такого зобов`язання теж повинно бути проведено у визначеній іноземній валюті або гривневому еквіваленті на дату повернення (сплати) коштів. Оскаржувані рішення не містять висновків про відсутність у позивача інших зобов`язань, окрім тих, що передбачені у рішенні суду про стягнення боргу.
Крім того, ураховуючи, що заборгованість за кредитним договором не погашена, 01 квітня 2023 року банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитним договором від 25 вересня 2007 року (справа № 281/263/23).
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень АТ "УкрСиббанк" вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), від 29 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18) та постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 520/16150/15-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 705/6116/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 394/433/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
АТ "УкрСиббанк" зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2024 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що доводи АТ "УкрСиббанк", викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерними комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого банк надав позивачеві кредитні кошти у розмірі 12 000 доларів США строком до 25 вересня 2017 року (а. с. 8-10).
Цього самого дня між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк" укладено договір іпотеки належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором й договором поруки (а. с. 11-13).
25 вересня 2007 року нотаріусом Лугинської державної нотаріальної контори до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження зазначеної квартири, реєстраційний номер 5722391 (а. с. 14).
Кредитний договір також був забезпечений порукою ОСОБА_2 .
Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 21 червня 2011 року у справі № 2/0612/92/11 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь АТ "УкрСиббанк" стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 76 719,57 грн, що еквівалентно 9 657,67 доларів США.
Зазначене рішення перебувало на примусовому виконанні у Лугинському відділі ДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Постановою старшого державного виконавця Лугинського Відділу державної виконавчої служби від 30 січня 2023 року вказане виконавче провадження закінчене у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду (а. с. 5).
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ " УкрСиббанк" із заявою, в якій повідомив про повне виконання рішення суду про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором та просив припинити обтяження майна, переданого ним в іпотеку.
Листом від 17 лютого 2023 року за вих. № 27-1-01/3485 банк повідомив ОСОБА_1 про неможливість припинення іпотеки з тих підстав, що позивач не сплатив у повному обсязі суму заборгованості у валюті кредитування (а. с. 4).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.