ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 766/25493/19
провадження № 61-4388св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач- ОСОБА_2,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 листопада 2023 року у складі судді Ус О. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Радченка С. В., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є рідним братом ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 57 років.
Відповідач перебував з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не здійснював належний догляд за тяжкохворою дружиною, позивач просив суд усунути відповідача від спадкування відносно спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Не погоджуючись ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 листопада 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам цивільного процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22 березня 2024 року ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 листопада 2023 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 25 квітня 2024 року заявник просив скасувати вказані судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 28 листопада 2023 року та постанова Херсонського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року ухвалені судами з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
14 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).