ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 404/839/24
Провадження № 61-8016св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Акціонерного товариства "Укрсиббанк" - адвоката Ребрика Андрія Михайловича на постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 квітня 2024 року в складі колегії суддів Єгорової С. М., Мурашка С. І., Чельник О. І.
в справі за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерельний", третя особа - ОСОБА_1, про визнання права іпотекодержателя та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У лютому 2024 року Акціонерне товариство "Укрсиббанк" (далі - АТ "Укрсиббанк") звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати право іпотекодержателя АТ "Укрсиббанк" за іпотечним договором від 19 червня 2007 року, укладеним між Акціонерним комерційно-інвестиційним банком "Укрсиббанк" (далі - АКІБ "Укрсиббанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерельний" (далі - ТОВ "Джерельний") на забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 за договором кредиту від 19 червня 2007 року щодо приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Джерельний", що виникли шляхом виділу та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1050832735101, об`єкт загальною площею 145,6 кв. м (виділ), за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1049337435101, об`єкт загальною площею 997,3 кв. м (виділ), за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1049324035101, об`єкт площею 58,9 кв. м (виділ).
Одночасно подано заяву про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Джерельний", що виникли шляхом виділу та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1050832735101 об`єкт загальною площею 145,6 кв. м (виділ), опис: тамбур - 8,5 кв. м, торговельний зал - 112,6 кв. м, матеріальна - 10,4 кв. м, коридор -1,8 кв. м, умивальник - 1,6 кв. м, санвузол - 1,6 кв. м, кімната персоналу - 9,1 кв. м; за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1049337435101, об`єкт загальною площею 997,3 кв. м (виділ), опис: торгівельний зал - 537,5 кв. м, підсобне - 4,2 кв. м, підсобне - 7,7 кв. м, підсобне - 14,1 кв. м, сходи - 14,9 кв. м, тамбур - 2,9 кв. м, торгівельний зал - 310,6 кв. м, коридор - 16,9 кв. м, підсобне - 8,4 кв. м, підсобне 17,0 кв. м, підсобне - 4,3 кв. м, підсобне - 6,6 кв. м, санвузол - 1,2 кв. м, санвузол -1,2 кв. м, умивальник - 5,1 кв. м, топочна - 5,1 кв. м, трансформаторна - 3,9 кв. м, підсобне - 3,1 кв. м, коридор - 2,5 кв. м, сходи - 14,9 кв. м, кабінет - 15,2 кв. м; за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1049324035101, об`єкт площею 58, 9 кв. м (виділ), опис: торговельний зал - 56,3 кв. м, підсобне - 2,6 кв. м.
Заяву мотивовано тим, що банк звернувся до суду з позовом про визнання права як іпотекодержателя нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Джерельний", що виникло шляхом виділу та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав.
На забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 за договором кредиту від 19 червня 2007 року № 11172098000 ТОВ "Джерельний" на підставі іпотечного договору від 19 червня 2007 року, укладеного з АКІБ "УкрСиббанк" та посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л. В. за № 1824, передало в іпотеку нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконані, кредитний договір та договір іпотеки не припинились. Факт невиконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 підтверджується рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 140 729,86 швейцарських франків, що за курсом Національного банку України еквівалентно 1 140 588,63 грн, 2 475,14 грн пені, 3 219,00 грн судового збору.
Під час дії рішення Кіровського районного суду м. Кіровограду від 20 січня 2016 року в справі № 404/5299/15-ц, яке внаслідок скасування втратило чинність 22 березня 2017 року, ТОВ "Джерельний" здійснило поділ предмета іпотеки на окремі об`єкти шляхом виділу та зареєструвало в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності вказані об`єкти нерухомого майна, як окремі, з присвоєнням нового реєстраційного номеру. Також було вилучено обтяження нерухомого майна та запис про іпотеку погашено та припинено.
Проте неможливо відновити в Державному реєстрі речових прав записи про обтяження майна іпотекою в зв`язку з припиненням права власності на нежитлові приміщення, номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12952479, загальна площа 1 157 кв. м, у зв`язку з виділом приміщень та закриттям розділу.
Позивач вважав, що за відсутності запису про іпотеку вказаного нерухомого майна ТОВ "Джерельний" має можливість розпорядитися спірним нерухомим майном без згоди іпотекодержателя, а саме відчужити його, передати в іпотеку, оренду, тощо.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
05 лютого 2024 року ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда заяву АТ "Укрсиббанк" про забезпечення позову задоволено.
Забезпечено позов АТ "Укрсиббанк" шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Джерельний", що виникли шляхом виділу та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1050832735101, об`єкт загальною площею 145,6 кв. м (виділ), опис: тамбур - 8,5 кв. м, торговельний зал - 112,6 кв. м, матеріальна - 10,4 кв. м, коридор - 1,8 кв. м, умивальник - 1,6 кв. м, санвузол - 1,6 кв. м, кімната персоналу - 9,1 кв. м; за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1049337435101, об`єкт загальною площею 997,3 кв. м (виділ), опис: торгівельний зал - 537,5 кв. м, підсобне - 4,2 кв. м, підсобне - 7,7 кв. м, підсобне - 14,1 кв. м, сходи - 14,9 кв. м, тамбур - 2,9 кв. м, торгівельний зал - 310,6 кв. м, коридор - 16,9 кв. м, підсобне - 8,4 кв. м, підсобне 17,0 кв. м, підсобне - 4,3 кв. м, підсобне - 6,6 кв. м, санвузол - 1,2 кв. м, санвузол - 1,2 кв. м, умивальник - 5,1 кв. м, топочна - 5,1 кв. м, трансформаторна - 3,9 кв. м, підсобне - 3,1 кв. м, коридор - 2,5 кв. м, сходи - 14,9 кв. м, кабінет - 15,2 кв. м; за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1049324035101, об`єкт площею 58, 9 кв. м (виділ), опис: торговельний зал - 56,3 кв. м, підсобне - 2,6 кв. м.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши відповідні норми процесуального права, заяву про забезпечення позову, враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, розумність та співмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна, правову підставу для арешту майна, характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів, виходячи із заявлених заявником предмета й підстав позову, суд виснував, що між сторонами дійсно існує спір, а нерухоме майно, на яке просить накласти арешт представник заявника, може бути відчужено, передано в іпотеку, оренду, що призведе до порушення права позивача як іпотекодержателя та позбавить його можливості задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
25 квітня 2024 року постановою Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ "Джерельний" задоволено, ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2024 року скасовано, заяву АТ "Укрсиббанк" про забезпечення позову залишено без задоволення.
Апеляційний суд керувався тим, що позивач не ставить питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, а лише просить визнати за ним право іпотекодержателя вказаного майна. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Забезпечуючи позов у обраний позивачем спосіб, суд першої інстанції помилково вважав, що заявлений позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими в ньому вимогами про визнання права іпотекодержателя за іпотечним договором, не врахував, що застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, передбачає, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Заявлений позивачем такий вид забезпечення позову, як арешт нерухомого майна, що належить ТОВ "Джерельний", призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, є крайнім заходом і може вплинути на здійснення прав та інтересів цієї юридичної особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 травня 2024 року представник АТ "Укрсиббанк" - адвокат Ребрик А. М. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кіровоградського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, в якій просив її скасувати, ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2024 року залишити в силі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач має право заявляти вимогу про забезпечення позову, обравши спосіб, який, на його думку, буде гарантувати виконання рішення суду, ухваленого на його користь. Відповідач недобросовісно зняв іпотечне обтяження майна та поділив спірну нерухомість на три нові об`єкти з метою ухилення від цивільно-правової відповідальності за кредитним договором. Це унеможливило поновлення іпотеки в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек. За відсутності в реєстрі записів про обтяження майна іпотекою відповідач має можливість розпорядитися предметом іпотеки, тому позов необхідно забезпечити накладенням арешту на спірне майно.
Апеляційний суд не врахував висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20), у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року в справі № 522/1514/21 (провадження № 61-19123св21).
Позиція відповідача
ТОВ "Джерельний" звернулося до Верховного Суду із клопотанням про передачу справи до Великої Палати Верховного Суду для відступу від правового висновку, сформульованого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20), про те, що в касаційному порядку можуть переглядатися постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову. Зазначає про необхідність повернення до висновку про те, що неможливим є касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено в задоволенні відповідної заяви, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 червня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був укладений договір № 11172098000 про надання кредиту в розмірі 198 786,00 швейцарських франків, що за курсом Національного банку України на день укладення договору було еквівалентно 809 618,80 грн.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 19 червня 2007 року між банком та ТОВ "Джерельний" й ОСОБА_1 укладені договори поруки № 11172098000-П та № 11172098000-П2.
Також за іпотечним договором від 19 червня 2007 року ТОВ "Джерельний" передало в іпотеку нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 157 кв. м.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 жовтня 2013 року в справі № 1109/8202/12 позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ "Джерельний" про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ "Джерельний" заборгованість за кредитним договором від 19 червня 2007 року № 11172098000 в розмірі 140 729,86 швейцарських франків, що за курсом Національного банку України еквівалентно 1 140 588,63 грн, та 2 475,14 грн пені. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору кредиту відмовлено. В задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ТОВ "Джерельний" про припинення договорів поруки відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2015 року в справі № 1109/8202/12 рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 жовтня 2013 року скасовано в частині задоволення первісного позову, стягнення судового збору та відмови в задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 і ТОВ "Джерельний". Зустрічні позови ОСОБА_2 та ТОВ "Джерельний" про припинення договору поруки задоволено. Визнано договори поруки від 19 червня 2007 року, укладені між ПАТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2, між ПАТ "УкрСиббанк" і ТОВ "Джерельний" припиненими. Позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 140 729,86 швейцарських франків, що за курсом Національного банку України еквівалентно 1 140 588,63 грн, 2 475,14 грн пені, а також 3 219,00 грн судового збору. У задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 і ТОВ "Джерельний" про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором відмовлено. В частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору рішення суду залишено без змін.
ОСОБА_1 у липні 2015 року звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати недійсним з моменту укладення договір про надання кредиту від 19 червня 2007 року № 11172098000, укладений між ним та АКІБ "УкрСиббанк"; визнати недійсним з моменту укладення іпотечний договір від 19 червня 2007 року, яким в іпотеку передано нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 157 кв. м; визнати недійсним договір застави нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 157 кв. м, укладений в рахунок забезпечення договору про надання кредиту від 19 червня 2007 року № 11172098000; застосувати правові наслідки недійсності правочину - призначити двосторонню реституцію наслідків дії договору про надання кредиту від 19 червня 2007 року № 11172098000, укладеного між ним та АКІБ "УкрСиббанк"; стягнути з ПАТ "УкрСиббанк" відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн.
Кіровський районний суд м. Кіровограда рішенням від 20 січня 2016 року в справі № 404/5299/15-ц, яке залишив без змін Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою від 22 червня 2016 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав недійсним з моменту укладення договір про надання кредиту від 19 червня 2007 року № 11172098000, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 Застосував до сторін наслідки недійсності правочину - визнав недійсним з моменту укладення іпотечний договір від 19 червня 2007 року, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Джерельний", посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л. В., реєстраційний № 1824, яким в іпотеку передано нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 157 кв. м; визнав недійсним з моменту укладення договір застави від 19 червня 2007 року, яким у заставу передано нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 157 кв. м, укладений на підставі пункту 2.1 договору про надання кредиту від 19 червня 2007 року № 11172098000. Застосував до сторін наслідки недійсності правочину - реституцію, за якою з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ "УкрСиббанк" грошові кошти в розмірі 178 542,15 швейцарських франків, що еквівалентно 4 413 820,48 грн; з ПАТ "УкрСиббанк" стягнув на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 188 092,96 швейцарських франків, що еквівалентно 4 649 930,33 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2016 року припинена іпотека на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Також ТОВ "Джерельний" здійснило поділ предмета іпотеки на окремі (три) об`єкти нерухомості шляхом виділу та 07 жовтня 2016 року зареєструвало права власності за собою на кожен з них із закриттям попереднього розділу в реєстрі та вилученням запису про обтяження майна іпотекою.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 22 березня 2017 року касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задовольнив частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 червня 2016 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
Кіровський районний суд м. Кіровограда ухвалою від 06 червня 2018 року заяву представника позивача задовольнив, позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" у частині визнання недійсним договору застави нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 157 кв. м, укладеного в рахунок забезпечення договору про надання кредиту від 19 червня 2007 року № 11172098000 залишив без розгляду.
Кіровський районний суд м. Кіровограда рішенням від 10 грудня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Кропивницький апеляційний суд постановою від 05 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2019 року залишив без змін.
Постановою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року в справі № 404/5299/15-ц (провадження № 61-18634св20) рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2020 року залишено без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані в пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ЦПК України).
Згідно за частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Верховний Суд у постановах від 31 липня 2024 року в справі № 623/2015/21, від 29 липня 2024 року в справі № 761/80/23, від 15 липня 2024 року в справі № 361/5905/23 та інших виснував, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За вимогами пункту 3 частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.